Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

ПЕРЕНЕСЕННЯ КАРТОГРАФІЧНОГО ЗОБРАЖЕННЯ (перенесение картографического изображения; transferring ofcartographical imagery; Ubertragungfder kartographischen Abbildung f): процес перенесення рисунка з картографічного матеріалу на оригінал карти складальний.За М. О. Урмаєвим, цей процес точкового перетворення, коли кожній точці картографічного матеріалу відповідає точка на складальному оригіналі, зводиться до перетворення їх проекцій картографі ч них. Це перетворення записують у загальному вигляді як Х= Р\(х, У), У = F2(X,

у), де X, у і X, Y- відповідно плоскі прямокутні координати точок на картматеріалі та на складальному оригіналі. Ці рівняння загалом характеризують перетворення проекції картматеріалу на проекцію карти, що складається. Якщо в них функціональну залежність виразити через коефіцієнти, то отримаємо: Х= kx, Y=ky, а таке перетворення наз. перетворенням подібності, що геометрично визначається двома парами точок (див. Гомотетія). Перетворення подібності використовують у простіших способах П. к. з.: пантографування, фотографування (у фотомеханічному способі) тощо. Якщо ж у наведених рівняннях цю функціональну залежність виразити лінійними рівняннями, тоді

Х= ахх + а^у + аг = А; Y=blx + b2y + bJ = B,

що характеризують афінне перетворення.

Воно визначається трьома парами точок і має такі властивості:

-прямій лінії на картматеріалі відповідає пряма лінія на складальному оригіналі й у випадку паралельних зберігається їхня паралельність;

-точка, що лежить на прямій на картматеріалі, зобразиться точкою на відповідній прямій на складальному оригіналі (наслідок попередньої властивості);

-м-б уздовж цих прямих сталий, тобто відрізки прямих на картматеріалі та оригіналі будуть пропорційними. Афінне перетворення можна здійснити за допомогою фототрансформатора.

Якщо ж у початкових рівняннях функціональну залежність виразити дробово-лі- нійними функціями, то ці рівняння запишуться у вигляді Х-АІС, Y=BIC, де

С = ctx + с^у + с3, що властивий колінеарному перетворенню, яке визначається чотирма парами точок, але в ньому на відміну від афінного перетворення м-б уздовж прямих змінний і відрізки однойменних прямих на картматеріалі та оригіналі не будуть пропорційними. Це перетворення можна здійснити також на фототрансформаторі. Якщо у тих же рівняннях функції виразити рівняннями другого порядку

X - ахх + а2у + апх2 + апху + а22у2\

Y = bxx + b2y + bnx2 + b12xy + Ь22у2,

то це буде перетворення другого порядку,

за допомогою якого можна прямі лінії картматеріалу зображувати на оригіналі кривими другого порядку (еліпсами, параболами, гіперболами). 5.

ПЕРЕНЕСЕННЯ КАРТОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА СКЛАДАЛЬНИЙ ОРИҐІНАЛ КАРТИ (перенесение картографической информации на составительский оригинал карты; transferring of cartographical information on compilation sheet of map; Ubertragung f der Karteninformation aufderEntwurfzeichnungf): див. Перенесення картографічного зображення. 5.

ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЄКТУ (перенесение проекта; project transference; Absteckungf): комплекс геодезичних побудов, які виконують на будівельному майданчику дляперенесення червоних ліній забудови, осей проїздів та підземних інженерних мереж, пунктів геодезичної будівельної сітки, а також головних, основних і допоміжних осей споруд. Вихідні дані для П. п.: генеральний план споруди; пункти геодезичної основи; координати червоних ліній проїздів і головних точок будівель та кутів повороту підземних інженерних мереж. Для П. п. складають розмічувальне креслення, на якому подають кутові та лінійні параметри, потрібні для встанов-

лення на місцевості конкретних точок споруди. Перенесення проектних позначок виконують від пунктів існуючої нівелірної мережі. 7.

ПЕРЕРИСОВУВАННЯ ЗА КЛІТИНКАМИ (перерисовка по клеткам; repainting by squares; Umzeichnungfmit Hilfe Quadrate n pi): найпростіший спосіб перенесення зображення штрихових елементів картографічного матеріалу наориґінал карти складальний. Цей спосіб вигідно застосовувати, коли проекції (сітки картографічні) картматеріалу і карти, що складається, - різні. Картографічні (координатні) сітки вихідного картматеріалу (рис., а) і складального оригіналу (рис., б) карти згущуються однаковою кількістю клітинок. Розмір клітинок залежить від складності рисунка штрихових елементів, відмінностей проекцій, потрібної точності побудови зображення. Досліджено, що в клітинках розміром 10x10 мм похибка нанесення контуру відносно сторін клітинок становить 0,35 мм, у клітинках 5X5 мм ±0,26 мм, у клітинках 3X3 мм ±0,15 мм. Якщо врахувати, що похибка побудови клітинок становить у найкращому випадку ±0,2 мм, то реальна точність П. з. к. змісту карти з картматеріалу на складальний оригінал карти становить ±0,3-0,5 мм. Перенесення рисунка з картматеріалу на оригінал карти виконують візуально. Форма кліти-

100° 96°

б

нок може бути й інша, напр., як у випадку графічної тріангуляції, коли клітинками можуть бути трикутники або інші геометричні фігури, що опираються на астрономічні чи тріангуляційні пункти, і які отримано відповідним згущенням на картматеріалі та оригіналі карти. 5.

ПЕРЕРІЗ НОРМАЛЬНИЙ {нормальное сечение; normal section; Normalschnitt m):

слід перерізу поверхні (еліпсоїда, кулі) площиною нормальною,взаданійточці. Кожний П. н. має свою кривину. Серед усіх П. н. у цій точці поверхні є два взаємно перпендикулярні, з яких один має найбільшу, а інший — найменшу кривину. Ці два П. н. наз. перерізами нормальними головними', напрями, в яких вони розташовані,

- напрямами головними, а їх радіуси кривини -радіусами кривини головними. На поверхні є точки, в яких у всіх напрямах нормальні перерізи мають однакову кривину. Такі точки наз. точками округлення, або точками омбілічними. На поверхні кулі всі точки омбілічні; на поверхні еліпсоїда омбілічними точками є точки полюсів.

В

Між двома точками А і В на еліпсоїді в загальному випадку проходять два П.н.: АаВ

- наз. перерізом нормальніш прямим для

т.А і перерізом нормальніш оберненим для

т.В, і ВвА - прямим П. н. для т. В і оберненим - для т. А. Вони наз. взаємно оберненими чи взаємними нормальними перерізами. 17.

ПЕРЕРІЗ НОРМАЛЬНИЙ ОБЕРНЕНИЙ (обратное нормальное сечение; inverse normal section; Reziproknormalschnitt m):

див. Переріз нормальний. 17. ПЕРЕРІЗ НОРМАЛЬНИЙ ПРЯМИЙ

{прямое нормальное сечение; direct normal section; direkterNormalschnittm): див. Переріз нормальний. 17.

ПЕРЕРІЗ ЦЕНТРАЛЬНИЙ {центральное сечение; central section; zentrischer Schnitt m): слід від перерізу поверхні еліпсоїда будь-якою площиною центральною. П. ц. крива лінія - еліпс; виняток П. ц. у площині екватора - коло. 17.

ПЕРЕРІЗИ НОРМАЛЬНІ ГОЛОВНІ

{главные нормальные сечения; main normal sections; Hauptnormalschnitte m pi): див. Переріз нормальний. 17.

ПЕРЕТВОРЕНА ГЕОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ {преобразованная геометрическая модель; transformed geometrical model; transformiertes geometrisches Modell n): модель об'єкта, створена двома або декількома перетвореними зв'язками проектувальних променів, тобто такими, які не подібні до тих зв'язок променів, які були під час фотографування об'єкта. В такій моделі проходить витягування (стиснення) її з висотою, якщо порівнювати з подібною геометричною моделлю. Співвідношення вертикального м-бу моделі 1 :t до горизонтального \:т описується виразом 1 :t = A / m , де Я - коефіцієнт перетворення

зв'язок. Теорія опрацювання знімків з перетвореними зв'язками (1950—70) суттєво вплинула на технологію створення топографічних карт фотограмметричними методами і спричинила появу низки універсальних стереофотограмметричних приладів (у СРСР - стереограф, стереопроектор),

на яких можна опрацьовувати аерофотознімки з фокусними віддалями 55350 мм. 8.

ПЕРЕТВОРЕННЯ АФІННЕ (афинное преобразование; affine transformation; Affintransformationf): див. Перенесення картографічного зображення. 5.

ПЕРЕТВОРЕННЯ БЕРЕГІВ ВОДОСХОВИЩ {переработка берегов водохранилищ; marginal erosion of storage pond; Umformung f der Wasserbehalterufer n pi):

руйнування берегового схилу і вироблення нового профілю рівноваги під дією амбразії, спричиненої течіями, вітровими і судновими хвилями. 4.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ДРУГОГО ПОРЯДКУ {преобразование второго порядка; se- cond-order conversion; Transformation fder zweiten Ordnung f): див. Перенесення картографічного зображення. 5.

ПЕРЕТВОРЕННЯ КОЛІНЕАРНЕ (коллинеарное преобразование; collinear conversion; kollineare Transformation f): див. Перенесення картографічного зображення. 5.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ПЛОСКИХ КООРДИНАТ ҐАВССА-КРЮҐЕРА ІЗ ОДНІЄЇ ЗОНИ В ІНШУ {преобразование плоских координат Гаусса-Крюгера из одной зоны в другую; conversion ofplane Gauss—Kruger coordinates from one zone to another; Koordinatentransformation f zwischen den Meridianenstreifen m рї): див. Застосування проекції Ґавсса-Крюґера в геодезичних і т о п о г р а ф і ч н и х р о б о - тах. 17.

ПЕРЕТВОРЕННЯ ПОДІБНОСТІ {преобразование подобия; similarity transformation; Transformationf der Ahnlichkeit): див. П е р е н е с е н н я картографічного зображення. 5.

ПЕРЕХРЕСТЯ СІТКИ НИТОК ЗОРОВОЇ ТРУБИ {перекрестие сетки нитей зрительной трубы; cross-wire; Fadenkreuz n des Fernrohrs n): точка перетину основних штрихів сітки ниток зорової труби або осей бісекторів, що їх заміняють. 14.

ПЕРИГЕЙ (перигей; perigee; Perigaum п):

найближча до Землі точка орбіти Місяця або ШСЗ. 18.

ПЕРИГЕЛІЙ (перигелий; perihelion; Perihel n): найближча до Сонця точка орбіти небесного тіла (планети, штучного супутника), що рухається довкола Сонця по одному з конічних перерізів: еліпсу, параболі, гіперболі. 18.

ПЕРИПЛИ (периплы): вид давньогрецької літератури, змістом якої був опис берегів з інформацією про віддалі між окремими пунктами узбережжя, про гавані, мілини з відомостями про безпеку плавання, місця стоянок суден, населені пункти тощо. П. подавали цінну інформацію під час морського плавання. Майже не збереглися. 5.

ПЕРИЦЕНТР (перицентр; pericentre; Реrizentrum и): точка орбіти еліптичної небесного тіла, найближча до того її фокуса, в якому розташований центр притягання тіла. П. та діаметрально протилежний йому апоцентр є точками перетину орбіти з її великою віссю. Відповідно до назви тіла, яке є центром притягання (Земля, Сонце, Місяць тощо), замість П. можуть вживатися терміни перигей, перигелій, периселеній тощо. 9.

ПЕРІОД КОЛИВАННЯ (период колебания; oscillation period; Wellenperiodef): див. Коливання гармонічне. 13.

ПЕРІОД КОЛИВАННЯ МАЯТНИКА

(период колебания маятника; period of pendulum oscillation; Schwingungsperiode f des Pendels n): період коливання, за який маятник проходить від одного крайнього положення до другого або між двома його послідовними проходженнями положення рівноваги. П. к. м.

маятника. 6.

ПЕРІОДИ СПОКІЙНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

(периоды спокойных изображений; periods of quiet images; Zeitabschnitt m der stillen

Zieldarstellungen f pl)\ див. Коливання зображень. 13.

ПЕРОВИЧ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ (10.08.1946) 1969 закінчив геодезичний факультет ЛПІ за спеціальністю „Астрономогеодезія". 1969-71 інженер відділу інженерних вишукувань Івано-Франківського проєктно-конструкторського технологічного ін-ту Мінлісдеревпрому України. 1971—74 - навчання в очній аспірантурі ЛПІ. 1974-94 - молодший науковий співробітник, асистент, ст. викладач, доц., проф. (1991), зав. кафедри прикладної геодезії, декан геологорозвідувального факультету, проректор з наукової роботи Івано-Фран- ківського державного технічного у-ту нафти і газу. Акад. Української нафтогазової академії (1993). З 1994 зав. кафедри інженерної геодезії і кадастру Національного ун-ту „Львівська політехніка", із 1998 - ректор Ін-ту управління природними ресурсами (недержавної форми власності). 1977 захистив кандидатську дисертацію „Дослідження точності передачі астрономічних координат і азимуту в просторовій тріангуляції і полігонометрії", 1990 - докторську „Розробка методів і засобів геодезичного контролю деформацій інженерних споруд магістральних газопроводів". Автор понад 60 наукових праць у галузі просторової геодезії, дослідження деформацій споруд та кадастру.

ПЕРСПЕКТИВА ТОЧКИ (перспектива точки; perspective of the point; Punktperspektivej): зображення на площині картинній К деякої А точки поверхні, яке ґрунтується на законах проективної геометрії або теорії перспективи. Тут А' - перспектива точки А, 3 - точка зору. 5.

ПЕТИТ (петит; petit; Petitf): друкарський шрифт, кеґль якого становить 8 пунктів (3,01 мм). 5.

П'ЄЗОЕФЕКТ (пьезоэффект; piezoelectric effect; Piezoeffekt m): спостерігається в деяких кристалах, без центра симетрії, до яких належать кристали кварцу, сегнетової солі, метатитанату барію тощо. Суть його полягає в тому, що при деформації (стисканні, згинанні) кристала на його гранях з'являються електричні заряди. Величина цих зарядів прямо пропорційна до прикладеної сили. Зміна напряму сили зумовлює зміну знака електричних зарядів. Це явище наз. теж прямим П. Обернений П. вивляється в тому, що під дією електричного поля кристал деформується (стискується, згинається). Для спостерігання оберненого П. на грані кристала прикладають електроди, на які подають напругу. При змінній напрузі на електродах в кристалі виникають механічні коливання, інтенсивність яких залежить від частоти напруги. На одній із частот інтенсивність коливань найбільша. Цю частоту наз. резонансною, або власною частотою кристала. П. використовують у модуляторах та ехолотах. 13.

ПИЛИП'ЮК РОМАН ГЕРАСИМОВИЧ (1934). 1955 закінчив геодезичний факультет Національного ун-ту „Львівська політехніка". Працював в Українському аерогеодезичному підприємстві (Київ) інжене- ром-геодезистом, звідки був скерований на роботу у Китайську народну республіку, де працював 1956-57. Із 1963 - асистент, проф. кафедри Івано-Франківського технічного ун-ту нафти і газу. 1967-76 - заступник, а 1985-90 - декан геологорозвідувального факультету. 1989-93 - зав. кафедри прикладної геодезії цього ж ун-ту. 1974 захистив кандидатську дисертацію, доц. (1978). Автор понад 50 наукових праць. Наукові інтереси стосуються проблем тривимірної геодезії, методів високоточних геодезичних вимірювань, проблем кадастру. Нагороджений почесною грамотою Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів Украї-

ни. Йому присвоєно почесне звання „Відмінник освіти України" (1998), нагороджений медалями „За доблесну працю" (1970), „Ветеран праці" (1987), орденом дружби КНР.

ПІВВІСЬ ВЕЛИКА ОРБІТИ (большая полуось орбиты; orbit major semiaxis; grofie Bahnhalbachse f): відрізок 0,A = 0,/7 = a

(рис. Аномалія істинна) від центра Ot еліпса орбіти до апоцентра або перицентра; вимірюється в лінійних одиницях, входить до складу кеплерових елементів орбіти, характеризує її розмір. 9.

ПІВКУЛЯ ЗЕМЛІ (полушарие Земли; semisphere of Earth; Halbkugel f der Erde f):

половина земної поверхні, отримана поділом земної кулі відповідними лініями. Розрізняють: північну і південну, східну і західну, а також материкову і океанічну півкулі. Якщо земну кулю ділить площина екватора, то половина з північним полюсом буде північною П. 3., аз південним полюсом - південною П. 3.; якщо ж ділить площина, що проходить через меридіан Грінвіча і вісь обертання Землі, то поверхня між цим меридіаном на схід і протилежним йому меридіаном (довгота дорівнює 180°) буде східною П. 3., а на захід - західною П. 3. Материкова П. 3. - така півкуля, на якій зосереджений майже весь суходіл поверхні Землі. Цю півкулю можна отримати в результаті умовного перетину Землі великим колом перпендикулярно до осі, один полюс якої розташований біля гирла ріки Луари (Франція), другий - у Тихому океані біля Нової Зеландії. У материковій П. 3. суходіл займає майже половину (47%) її площі. В океанічній П.З. океани займають 91% загальної її поверхні. Полюс океанічної П.З. міститься в Тихому океані поблизу Нової Зеландії (один з полюсів материкової П. 3.). 5.

ПІВСФЕРОЇД ПІВНІЧНИЙ (ПІВДЕННИЙ) (полусфероид северный (южный); hemispheroid north, south; nordes Halbspharoidn (Siidhalbspharoidn))\ див. Сфероїд; Еліпсоїд земний. 17.

ПІГМЕНТ (пігмент; pigment; Pigment п):

фарбувальна речовина, що не розчиняється звичайними технічними розчинниками (вода, оливи, спирт), на відміну від тих що розчиняються і які наз. барвниками. П. у фарбах друкарських визначає їх оптичні властивості (колір, покривна здатність, світлостійкість). Діаметр частин кольорових П. у середньому 0,1-0,3 мк, а розмір первинних частинок основного чорного П.

-сажі становить соті мікрона. З-поміж кольорових П. можна назвати: жовту вохру - гідроокис заліза разом з глиноземом; сієну

-темно-жовта фарба - майже те ж, що й вохра, містить окис марганцю; мілорі- синя фарба - окиснена фарба, залізосиньородиста сіль; кармін - яскраво-червона фарба, добувають з тіла комах кошеніль та ін. 5.

ПІДГОТОВКА ГЕОДЕЗИЧНИХ КАДРІВ (подготовка геодезических кадров; training ofgeodetic staff; Abbildungfder geodatischen Fachkrafte pi): тепер у системі Укргеодезкартографії працює близько 4200 осіб, зокрема, понад 1000 фахівців з вищою освітою, здебільшого випускників навчальних закладів України. Структура кадрів характеризується такими показниками; за віком до 30 років - 973 особи (23,1 %); 30-50 ротів - 1995 осіб (47,4 %); 51-60 років - 889 осіб (21,1 %); понад 60 років - 352 особи (8,4%); за освітою: середня спеціальна-1540 осіб (36,6 %), вища

-1150 осіб (27,5 %). Незважаючи на чоловічий імідж професії, кількість жінок у галузі становить 50,6 %. Підготовкою спеціалістів з геодезії та картографії в Україні займаються 12 навчальних закладів III і IV рівнів акредитації та понад 20 навчальних закладів І та II рівнів акредитації. Річний випуск фахівців з вищою освітою становить понад 800 спеціалістів і розподіляється серед ВНЗ так: астрономо-геодези- сти (Національний ун-т „Львівська політехніка"); інженери-геодезисти („Львівська політехніка", Київський національний ун-т будівництва і архітектури, Донецький державний технічний ун-т, Івано-Фран- ківський державний технічний ун-т нафти і газу, Криворізький технічний ун-т) - 215

осіб; аерофотогеодезисти („Львівська політехніка") - 65 осіб; маркшейдери (Донецький державний технічний ун-т, Криворізький технічний ун-т) — 110 осіб; землевпорядники (Українська державна академія водного господарства, Харківський державний аграрний ун-т, Львівський державний аграрний ун-т, Одеський сільськогосподарський ін-т) - 360 осіб; картографи (Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка) - 50 осіб. Спеціалістів у галузі геодезії готують також Волинський державний ун-т ім. Л. Українки (м. Луцьк), Київський ін-т "Слов'янський ун-т", який на факультет геоінформаційних систем і технологій уперше 1994 прийняв 20 осіб. Спеціалістів середньої ланки для системи Укргеодезкартографії з чотирьох спеціальностей: прикладна геодезія, аерофотогеодезія, картографія і землевпорядкування готує Київський топографічний технікум. Молодших спеціалістів з прикладної геодезії готують також Слов'яносербський сільськогосподарський технікум та Львівський політехнікум. Крім того, спеціалі- стів-землевпорядників випускають 18 технікумів сільськогосподарського спрямування. Організовувалось короткотермінове стажування спеціалістів (15 осіб) упродовж двох тижнів у геодезичній службі Великобританії, та геодезичній службі Швеції. Підвищення кваліфікації та перепідготовку спеціалістів здійснює Геодезичний факультет підвищення кваліфікаціїта перепідготовки кадрів Міністерства освіти і науки України у „Львівський політехніці". 2.

ПІДГОТОВКА КАРТИ ДО ВИДАННЯ

{подготовка карты к изданию; preparation of тар for publishing; Kartenvorbereitung f zur Herausgabe f): зводиться до виготовленняякісних оригіналів карт видавничих штрихових і напівтонових, придатних для виготовлення друкарських форм і друкування накладу карти. 5.

ПІДГОТОВКА КАРТОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ ЦИФРУВАННЯ

{подготовка картографического материала к цифрованию; preparation of cartogra-

phical material for digitising; Vorbereitungf der kartographischen Daten zu Digitalisierungj): комплекс робіт, пов'язаних з виготовленням спеціальних графічних і тексто- во-табличних документів, що регламентують цифрування матеріалу картографічного вихідного. 5.

ПІДГОТОВКА ТРАСИ ДО НІВЕЛЮВАННЯ (подготовка трассы к нивелированию; preparation for profile leveling; Trassebereitung f zum Nivelliment n (Hohenbestimmungf)): розмічування на трасі пікетних та плюсових точок, поперечників та заокруглень (колових та ін. кривих) і складання пікетажного журналу. 12.

ПІДКЛАДЕНЬ НІВЕЛІРНИЙ (башмак нивелирный;footplate; Frosch m, Grundplattef): масивна металева підставка у вигляді диска зі сферичним виступом зверху і трьома опорними шипами знизу для встановлення на ньому рейки нівелірної. Крім П. застосовують ще костилі нівелірні (бретналі). 16.

ПІДПИСИ НА КАРТІ {подписи на карте; lettering on the map; Kartenbeschriftungen f pi): складаються зі слів, які пояснюють на карті рід або вид географічних об'єктів, а також їх якісні та кількісні характеристики, як і деякі інші назви, що не стосуються географічних об'єктів, зокрема пояснення щодо ліній сітки картографічної. Вони оформляються різними шрифтами й кольорами відповідно до прийнятих для цієї карти умовних позначень. 5.

ПІДП'ЯТНИК {подпятник; bearing; Lattenuntersatz m): пристосування для однозначного встановлення п'ятки рейки нівелірної на костилі. 14.

ПІДКЛАДКА ФОТОМАТЕРІАЛІВ

(подложка фотоматериалов; photographic support; Schittrager f): основа, на яку наносять фотографічну емульсію. Для цього використовують прозорі й непрозорі матеріали. В аерофотографії застосовують підкладки з прозорих плівок, скляні та паперові. Підкладки з прозорих плівок виготовляють з ефірів целюлози або високомолекулярних сполук. До першого типу відносять ацетатні підкладки. Плівки другого типу (лавсанова; за кордоном - „кронар" і „естар") характеризуються значно меншою деформацією. 3.

ПІДНЯТТЯ (ВИПИНАННЯ) СПОРУДИ

{подъем {выпучивание) сооружения; raising {convexity) of construction; Hervorstellen n, Vorspringen n des Gebaudes n): деформація, яка спричинює вертикальне зміщення споруди вверх під дією виштовхувальних сил. 7.

ПІДСТАВКА ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ {подставка геодезического прибора; footplate; Gestell п (Untersatz т) des geodatischen Gerats n): нижня частина геодезичного приладу для його встановлення та приведення приладу в горизонтальний стан. 14.

ПІКЕТ {пикет;picket; Pflock т): від франц. piquet(m), що означає „кілочок". У трасуванні точка, що закріплює визначений інтервал (звичайно 100 м) на осі споруди. П. наз. також точка, на якій встановлено рейку під час знімання. 14.

ПІКЕТАЖ {пикетаж; stationing; Verpfahlungf Absteckungf): система лічби віддалей у сотнях метрів від початкового пункту лінійної споруди до пікетів під час трасування. Напр., запис ГК14 означає віддаль від початкового пункту 1400 м. Якщо точ-

ка, яку наз. плюсовою, розташована у проміжку між пікетами то її положення на трасі позначають дробовим пікетажним значенням, напр., ПС14 + 82,46 означає, що точка розташована на віддалі 82,46 м від пікета. 14; 1.

ПІКСЕЛЬ (пиксель;pixel; Pixelf): найменший елемент поверхні візуалізації, якому притаманні колір, насиченість та ін. характеристики зображення. 21.

ПІРАМІДА ГЕОДЕЗИЧНА (геодезическая пирамида; geodetic pyramid; Vermessungspyramide f): тип зовнішнього геодезичного знака, який споруджують для встановлення візирного циліндра на висоту до 10 м. Геодезичний прилад установлюють на штативі висотою до 3 м або на ка- м'яному турі. П. г. може бути триабо чотиригранною. 13.

ПІРАНОМЕТР (пиранометр; ругапотеter; Pyranometer п): метеоприлад для вимірювання сумарної та розсіяної сонячної радіації, що потрапляє на горизонтальну поверхню з усіх точок небосхилу. Якщо приймач П. повернути до землі, то ним можна виміряти відбиту від землі радіацію. Такий

П.наз. альбедометром. Є стаціонарні (на метеостанціях) і польові П. Приймачем

П.є квадратна термобатарея, що складається з термопар, кількість яких залежить

від розмірів батареї. Поширений П. Янишевського. Його термобатарея закрита півсферичним скляним ковпаком. Під час спостережень П. встановлюють на висоті 1,5 м над землею. Термобатарея приводиться до горизонтального положення за допомогою рівня. Для вимірювання розсіяної радіації П. обладнаний тіньовим екраном. 19.

ПІРГЕЛІОМЕТР (пиргелиометр; pyrheliometer; Pyrheliometer n): прилад для вимірювання інтенсивності прямої сонячної радіації за кількістю тепла, яку отримує поглинаючи її, абсолютно чорне тіло. П. використовують для градуювання піранометрів, актинометрів тощо. 5.

ПІРСОНА КРИТЕРІЙ (Xі- критерій)

(критерий Пирсона (%2-критерий)', Pirson's criterion; Pearson'scher Test m)\ запропонував К. Пірсон для перевірки гіпотези Н про узгодження між теоретичним та статистичним законами розподілу. Схема застосування П. к. зводиться до:

1) Визначають статистичне значення %2 - критерію за формулою:

("»,--яр,-У

і=1 ПРі

де г - кількість інтервалів (розрядів), на які поділено елементи вибірки, ти,- - кількість елементів вибірки, які потрапили в інший інтервал, рі - ймовірність попадання в і- тий інтервал, п — обсяг вибірки.

2)Визначають кількість ступенів довільності k за формулою: k = r - S, де S - кількість незалежних умов, які накладаються на критерій.

3)За кількістю ступенів довільності k і заданим рівнем значущості L за допомогою таблиці критичних точок х 2 ~ розподілу знаходять критичне значення критерію -

ХкР• Якщо X2 - %2хр-, то гіпотеза Я приймається, в протилежному випадку - відхиляється.

ПЛАН ВИДАННЯ КАРТ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ (технологический план издания карт; technological plan of map edition; technologischerHeraasgabeplan m der Kar-

ten f pi): план, в якому наводяться види, способи, послідовність виконання всіх робіт (фотографічних, поліграфічних та ін.), пов'язаних з підготовкою до видання карти, До текстової частини П. в. к. т. звичайно додається графічна схема послідовності виконання робіт залежно від способу виготовлення оригіналу карти складального (викреслювання на непрозорій основі, чи викреслювання або fравіювання на пластиках), а також графік тонового оформлення карти. П. в. к. т. складає технічний редактор. 5.

ПЛАН ГЕНЕРАЛЬНИЙ (генеральный план; general plan; Generalplan т): топографічна карта, на якій в умовних знаках нанесені будинки, споруди, вулиці, дороги, підземні комунікації тощо, які є на місцевості та запроектовані для будівництва, а також показані тимчасові і допоміжні споруди (бетонні, жужелеблочні заводи, майстерні тощо), шляхи руху будівельного транспорту (автомобільні дороги, залізниці), тимчасові інженерні мережі (водовід, лінії електропередач та зв'язку), тимчасові склади, адміністративні та службові приміщення. 1.

ПЛАН ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ {исполнительный генеральный план; general executive plan; Erfullungsgeneralplanm): план генеральний побудованих споруд (будівель, доріг, підземних комунікацій тощо), за допомогою якого роз- в'язують інженерні задачі щодо експлуатації споруд, їх реконструкції та розширення; складають за матеріалами знімань виконавчих. 1.

ПЛАН ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ {план землепользования; map of land use; Katasterplan m, Parcellarplan m): графічний документ, що є основою обліку земель та реєстрації землевласників і землекористувачів. 4.

ПЛАН КАДАСТРОВИЙ {кадастровый план; cadastral plan; Katasterplan т, Parcellarplan т): графічне або цифрове (ком- п'ютерне) подання інформації про кадаст-

рові об'єкти. Складається в м-бі, який забезпечує точність відображення, потрібну для провадження Державного земельного кадастру. Обов'язковими елементами місцевості, що відображається на П. к., крім кадастрових об'єктів, є гідрографія і дороги. 4.

ПЛАН ПРОЄКТНИЙ {проектный план; project plan; Projektplan пі): план топографічний, на якому в умовних знаках, подібно до генерального плану, показані контури майбутньої споруди. Ступінь деталізації об'єкта залежить від стадії проектування. У практиці використовують переважно двостадійне проектування - технічний проект і робочі креслення. Призначення першого - виявити технічну спроможність та економічну доцільність передбачуваного будівництва. Технічний проект опрацьовують на основі типового генерального плану об'єкта, в якому мають бути докладні технічні дані, погоджені із затвердженим варіантом будівництва, остаточні ухвали щодо технологічних процесів, будівельних конструкцій, архітектурного оформлення тощо. Мета робочих креслень - дати детальний конструктивний розв'я- зок окремих споруд та пристроїв для реалізації будівництва, включаючи розпланувальне креслення, прив'язку споруд до місцевості тощо. 1.

ПЛАН РЕДАКЦІЙНИЙ {редакционный план; editorial plan; Redaktionsplan т): документ, в якому викладені основні вказівки щодо складання карти і підготовки її до видання. (див. Програма карти). 5.

ПЛАН ТОПОГРАФІЧНИЙ {топографический план; topographic plan; topographische Plan m): син. карта топографічна. Деколи П. т. наз. побудоване на площині в ортогональній проекції і, як звичайно, в умовній системі координат зображення порівняно невеликих ділянок місцевості в умовних знаках. 1.

ПЛАН ТРАСИ {план трассы; traverse plan; Trasseplan m): план топографічний уздовж траси для смуги встановлених розмірів. На П. т. вісь зображають прямою