Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

ПАДІННЯ ПОВЕРХНІ ВОДОТОКУ

(падение поверхности водотока; dip of waterway surface; Senkung f der Wasserfluflflache f): різниця висот поверхні води на

кінцях відповідної ділянки річки. 4. ПАЛЕТКА (палетка; measuring grid; Palette f): пристосування для: 1) вимірювання

площ на карті, виготовлене з прозорого матеріалу, на якому нанесена сітка квадратів або прямокутників чи кривих ліній, кожній із цих фігур відповідає певна площа (м2); 2) графічного інтерполювання горизонталей, виготовлене на прозорому матеріалі, на якому нанесено декілька паралельних ліній віддаль між якими вибрана з урахуванням найбільшої різниці висот між сусідніми пікетами. 5; 14.

ПАНЕЛЬ ПРИЛАДУ (панель прибора; display board; Panell ndes Gerates n): час-

тина приладу, на якій розташовані індикаторні, контрольно-вимірювальні та ін. пристрої і ручки керування приладом. 13.

ПАНТОГРАФ (пантограф; pantograph; Storchschnabel т, Pantographот):прилад для

викреслювання графічних документів зі зміною або без зміни м-бу. П. складається з чотирьох попарно паралельних лінійок, шарнірно з'єднаних у т. А, В, С, Д, і які утворюють модель ромба. Т. А є нерухомим полюсом П., у т. F міститься обвідний шпиль, а в т. Q - олівець (коли треба зменшити фігуру) і олівець у т. F, а обвідний

А

D

Е<>

О

шпиль у т. Q - (для збільшення фігури). Під час обведення шпилем F(Q) ліній оригіналу олівець Q(F) викреслює відповідно його

зменшену чи збільшену копії. Щоб досягнути подібності оригіналу та копії, т. F, Q, А мають бути на одній прямій. М-б панто-

графування задається пересуванням лінійки СД уздовж АЕ та BF. 12.

ПАНТОГРАФ ҐРАВІЮВАЛЬНИЙ ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ (горизонтальный гравировальный пантограф; horizontal cutting pantograph; horizontaler Gravurspantograph m): пантограф, що використовують

для г'равіювання за допомогою відповідних шаблонів фігурних умовних позначень, числових характеристик чи підписів горизонталей на оригіналах карт. 5.

ПАНТОГРАФУВАННЯ (пантографирование; pantography; Pantographieren п):

один зі способів складання оригіналу карти за допомогою пантографа, якщо проекції матеріалу картографічного вихідного і карти, що складається, - однакові. Ґрунтується на перетворенні подібності. П. виконують так. Знаючи м-би картографічного матеріалу і оригіналу складальної карти і використовуючи позначення (див. Пантограф), визначають величину Y= CQ =АС - = BD за формулою Y = DM/m, де М і т -

відповідно знаменники м-бів картматеріалу та створюваного оригіналу карти, D - довжина лінійок пантографа. Значення Y відкладають на лінійках АЕ і BF та на лінійці з олівцем CQ. Якщо, напр., складають

П. аркуш карти м-бу 1:50000 за картматеріалом м-бу 1:10000 і довжина лінійки D = 900 мм, то 7= 180 мм. Завдяки верньєрам у точках С, D, Q можна встановити Y

на лінійках з точністю 0,1 мм. Якщо підкласти під обвідний шпиль ^картматеріал, а під олівець у т. Q зорієнтований оригінал

і пересувати обвідний шпиль по штрихових елементах картматеріалу, олівець рівночасно рисуватиме у зменшеному вигляді

ці елементи. Спосіб П. дає змогу здійснювати картографічну генералізацію. Точність П. невисока, хоч деколи можна добитись точності 0,3-0,5 мм (зі зменшенням рисунка від двох до п'яти разів). Цей спосіб застосовують рідко і здебільшого в невеликих відомчих установах. 5.

ПАРА СИЛ (пара сил;force couple; Kraftepaar и): система двох сил F' і F", прикладених до твердого тіла, які рівні за абсолютною величиною і спрямовані паралельно, але в протилежні сторони, тобто F' — F". П. с. не має рівнодійної, тобто її не можна замінити однією силою. Віддаль І між лініями дії П. с. наз. плечем П. с. Дія П. с. на тверде тіло характеризується моментом пари сил. 8.

ПАРАЛАКС АСТРОНОМІЧНИЙ (астрономический параллакс; astronomical parallax; astronomische Parallaxe f): зміна напряму на об'єкт при спостереженнях його

зрізних точок простору. Розрізняють такі

П.а:

Добовий - зміщення світила внаслідок добового обертання Землі довкола осі або під час спостереження світила з різних пунктів земної поверхні. Добовий паралакс Сонця дорівнює 8,5", а Місяця - 57'02". Добові паралакси зір, через їх велику віддаленість від Землі, майже дорівнюють нулеві.

Річний - зміщення світила, зумовлене переміщенням спостерігача, пов'язане з обертанням Землі навколо Сонця. Відчутне значення річного паралакса мають лише зорі, розташовані недалеко від Землі. Паралакс найближчої від Землі зорі сЩентавра дорівнює 0,76". 10.

ПАРАЛАКС АСТРОНОМІЧНИЙ ДОБОВИЙ (суточный астрономический параллакс; diurnal parallax; astronomische tagliche Parallaxe f): див. Паралакс астрономічний. 10.

ПАРАЛАКС АСТРОНОМІЧНИЙ РІЧНИЙ (годичный астрономический параллакс; annual parallax; astronomische jahrliche Parallaxe f): див. Паралакс астрономічний. 10.

15 745-1

ПАРАЛАКС МІСЯЦЯ СЕРЕДНІЙ (средний параллакс Луны; mean parallax of the Moon; mittlere Mondparallaxe f): величина, яка характеризує віддаль А від центра мас Землі до центра мас Місяця

lt< = arcsin(re/z\),

і, по суті, є кутом, під яким із центра мас Місяця було б видно радіус Землі гф. Унаслідок руху по орбіті віддаль від Землі до Місяця змінюється, тому паралакс зображають у вигляді суми періодичних членів і постійної величини Р = 3422,70", яку наз. П. м. с. 11.

ПАРАЛАКС СІТКИ НИТОК {параллакс сетки нитей;parallax of wires; Fadenkreuzparallaxe f): зміщення зображення спостережуваного предмета відносно сітки ниток під час переміщення ока в межах вихідного отвору. Воно виникає, коли площина зображення, яке створює об'єктив, не лежить у площині сітки ниток. Усувається переміщенням зображення за допомогою фокусувальної лінзи. 14.

ПАРАЛАКС ФОТОГРАММЕТРИЧНИЙ (фотограмметрический параллакс; photogrammetric parallax; photo grammetrische Parallaxe f): коли деяка точка об'єкта зобразилась на лівому знімку стереопари і координати її дорівнюють х, у (у плоскій прямокутній системі координат цього знімка) і ця ж точка на правому знімку має координати х', у', то: поздовжній П. ф. — різниця абсцис цих точок р = х — х'\ поперечний П.ф. - різниця ординат цих точок

q = у — у'\ фізіологічний—величина, аналогічна до поздовжнього паралакса, з тою особливістю, що зображення точки об'єкта побудоване на сітківках лівого і правого ока; залишковий поперечний — поперечний паралакс, що спостерігається на контрольній точці після виконання взаємного орієнтування на стереофотограмметричному приладі. 8.

ПАРАЛЕЛЬ {параллель; parallel; Parallelkreis m, Parallele f): див. Еліпсоїд земний. 17.

ПАРАЛЕЛЬ ГЕОДЕЗИЧНА (,геодезическая параллель; geodetic parallel; geodatische Parallelef): якщо з кожної точки довільної кривої на поверхні еліпсоїда перпендикулярно до неї провести геодезичні лінії однакової довжини, то, з'єднавши кінці цих ліній, отримаємо лінію двоякої кривини - П. г. Вона в усіх точках перпендикулярна до геодезичних ліній, що її утворюють. 17.

ПАРАЛЕЛЬ ГОЛОВНА (главная параллель; standard parallel; Hauptparallele f):

паралель сітки нормальної (див. Сітка картографічна) проекції картографічної, вздовж якої зберігається величина головного м-бу. 5.

ПАРАЛЕЛЬ СВІТИЛА ДОБОВА (суточная параллель светила; diurnal parallel of star; tagliche Himmelskorperparallelef): див. Небесна сфера. 10.

ПАРАМЕТР ОРБІТИ ФОКАЛЬНИЙ

(іфокальный параметр орбиты; focal parameter of orbit; Brennbahnparameter m): відрізок перпендикуляра (p = OD\ рис. Ано малія істинна) до лінії апсид, від фокуса до перетину з орбітою небесного тіла. П. о. ф. характеризує розмір орбіти і може використовуватися серед елементів орбіти замість великої півосі а: р= а-( 1 - е2), де е — ексцентриситет орбіти. 9.

ПАРАМЕТР ПЛАНЕТИ ГРАВІТАЦІЙНИЙ (гравитационный параметр планеты; gravitational parameter of planet; Gravitationsparameter m des Himmelskdrpers m):

або стала гравітаційна геоцентрична /л - стала для кожної планети величина, що дорівнює добутку сталої гравітаційної універсальної на масу планети. Для Землі lu = 3986005-108 м3/с2. 9.

ПАРАМЕТРИ ОБЕРТАННЯ ЗЕМЛІ

(параметры вращения Земли; rotational parameters of the Earth; Erddrehungsparameterm): див. Параметри орієнтації Землі. 18.

ПАРАМЕТРИ ОРІЄНТАЦІЇ ЗЕМЛІ

(параметры вращения Земли; parameters of the Earth orientation; Erdorientierungsparameter m): визначають зв'язок між земною

(тобто пов'язаною з тілом Землі) та небесною (пов'язаною з об'єктами на небесній сфері) системами координат. До основних типів П. о. 3. належать: координати полюса, час всесвітній, прецесія і нутація. Врахування П. о. 3. потрібне під час розв'я- зування всіх астрономічних, геодезичних, навігаційних задач, пов'язаних зі спостереженнями штучних і природних небесних тіл з поверхні Землі. Основні методи визначення П. о. 3.: класичні астрооптичні (застосовувались як базові до 70-х років XX ст.), допплерівські спостереження ШСЗ (навігаційна система TRANSIT, супутникова система DORIS), лазерні світловіддалемірні спостереження ШСЗ (SLR), лазерні світловіддалемірні спостереження Місяця (LLR), радіотехнічні спостереження ШСЗ (навігаційна система GPS, ГЛОНАСС), радіоінтерферометрія з наддовгими базами (VLBI). Основним центром зведеного опрацювання в світі є Міжнародна служба обертання Землі (IERS), а в Україні - Український центр визначення параметрів орієнтації Землі (Головна астрономічна обсерваторія НАН України). 18.

ПАРАМЕТРИЧНИЙ МЕТОД (параметрический метод; parametric method; parametrische Methodef): один із двох еквівалентних методів способу найменших квадратів. Його суть полягає в наступному. Нехай Lj - виміряні значення функційД х , ) ; ^ 1, 2, ..., к, і = 1, 2, ..., п. Тоді одержимо систему рівнянь

п > к, тобто система не визначена. Розв'я- зуючи її за умови [р VV\ = min для нерівноточних вимірів, або [VV\ = min для рівноточних вимірів переходимо до системи рівнянь нормальних

Одержимо всі параметри х}. Підставивши їх у систему (1), знайдемо поправки до виміряних значень функцій. Якщо Lt підпорядковуються нормальному закону,то одержані значення параметрів будуть надійніші, 20.

ПАРСЕК (парсек; parsec; Parsec n): з 1922 одиниця відстані в астрономії. Походить від термінів пар (алакс) і сек(унда). 1 П - відстань, з якої видно радіус орбіти Землі під кутом Ґ. 1 П = 30,857-1012 км. 18.

ПАРЦЕЛЛ (парцелла; parcel; Parzelle f):

невелика ділянка землі, яку приймають за кадастрову облікову одиницю. Парцеляція - поділ землі на дрібні ділянки (парцелі). 4. ПАСАЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ (пассажный инструмент; transit instrument; Passageinstrument n, Durchgangsinstrument n):

астрономічний інструмент, за допомогою якого спостерігають проходження зір через небесний меридіан (під час визначення точного часу та прямих сходжень світил) або через вертикал перший (визначаючи схилення світил та широти місця). 18.

ПАСОВИЩА (пастбища; pasture; Weidef): землі, вкриті багаторічною трав'яною рослинністю, що систематично використовуються для випасання тварин. 4.

ПАСПОРТ БУДІВНИЦТВА (паспорт строительства; documentation of building; Baupass m): схематичний графічно-цифро- вий документ, в якому подаються дані про виконані роботи на будівельному об'єкті, напр., паспорт будинку, заводу, залізниці, автодороги. 1.

ПАСПОРТ ЦИФРОВОЇ КАРТИ (паспорт цифровой карты; digital map passport; Pass m der digitalen Karte f): набір службово-довідкової інформації, записаний на машинному носієві в установлених структурах і кодах. 5.

ПАЮВАННЯ (пай; sharing; Anteilung f):

процес роздержавлення і персоніфікації колективної власності на землю та інше майно, внаслідок цього визначається індивідуальна майнова частка кожного з членів колективних господарств. 4.

ПЕДОМЕТР (педометр; pedometer; Schrittzahler т): прилад для відлічування кількості кроків. Використовується в окомірному топографічному зніманні. 19.

ПЕНДАМЕТР (пендаметр; pendameter):

оптико-механічний прилад для вимірювання відхилення виска прямого в прямо-

кутних координатах під час визначення крену споруди, опрацьований в Словацькій Академії наук. Конструктивно П. складається з Г-подібної станини зі шкалами та мікроскопами для вимірювання прямокутних координат струни виска і візирної труби. Оптична схема труби зводить зображення струни, отримані двома мікроскопами, в одну фокальну площину, яка розглядається через окуляр. Обидва зображення суміщають з перетином сітки ниток за допомогою гвинтів, а координати відлічують на шкалах мікроскопів. Під час коливань струни враховують її амплітуду. 1.

ПЕРЕВИЩЕННЯ (превышение; elevation; Hdhenunterschied т): різниця висот точок. 14.

ПЕРЕВІРКА (проверка; examination, test; Prufungf): 1. Сукупність експериментальних операцій, за якими можна оцінити метрологічну налагодженість приладу; контролювання механічних і геометричних умов та його юстування. П. приладу виконують до початку робіт, а дослідження - після його отримання або перебування в екстремальних умовах. 2. Визначення метрологічною службою метрологічних характеристик засобів вимірювань і встановлення на основі результатів контролю їх придатності до застосування за встановленими вимогами. 21.

ПЕРЕВІРКА КІПРЕГЕЛЯ (проверка кипрегеля; examination of telescopic alidade; Kippregelsprttfungf): зводиться до такої перевірки:

1. Нижня поверхня лінійки має бути площиною, а скошений край - прямою лінією

(див. Кіпрегель). Нижню поверхню лінійки перевіряють прикладанням до неї ребра перевіреної лінійки. Допустимий прогин лінійки опуклістю вверх 0,5 мм. За більшої вигнутості або спрямованості опуклості прогину вниз лінійку виправляють. Для перевірки прямолінійності скошеного краю лінійки вздовж нього прокреслюють лінію. Позначають на краях цієї лінії дві точки. Обертають лінійку на 180° і приклавши до цих точок, прокреслюють лінію;

2.Додаткова лінійка має бути паралельна до основної нарізних віддалях від неї. Встановлюють кіпрегель на планшет і проводять лінії вздовж основної лінійки і додаткової, розташованої на різних віддалях від основної. Якщо непаралельність ліній додаткової і основної лінійок перевищує 0,2 мм, то лінійку ремонтують.

3.Вісь циліндричного рівня на лінійці має бути паралельна до нижньої поверхні лінійки. Перевірку виконують так, як і рівня при алідаді горизонтального круга теодоліта (див. Перевірка теодоліта) з умовою, що кіпрегель розташовують на середині дошки і вздовж лінійки прокреслюють лінію, до якої прикладають кіпрегель після обертання на 180°.

4.Візирна вісь зорової труби має бути перпендикулярна до її горизонтальної осі обертання. Спрямовують трубу на віддалену, розташовану приблизно на висоті кіпрегеля, точку. Прокреслюють уздовж лінійки лінію, позначивши точку на її початку. Переводять трубу через зеніт, візують на цю ж ціль, приклавши лінійку до позначеної точки, і прокреслюють лінію. Якщо ці лінії утворили кут, то прокреслюють бісектрису і прикладають до неї лінійку. Сітка ниток при цьому зійде з точки візування і

вКА-2 її повертають на неї переміщенням призми за допомогою виправного гвинта, розташованого в передній фокальній площині окуляра; у КН - переміщенням сітки ниток виправними гвинтами, розташованими під накидною кришкою, що прикріплює окуляр до труби. Призму і сітку пересувають до збігу візирного променя з точкою спостереження.

5.Вісь обертання труби має бути паралельна до нижньої площини лінійки. Мензулу з кіпрегелем встановлюють на віддалі 10-20 м від стіни і старанно горизонтують дошку. Візують на точку, розташовану під кутом нахилу 20-30° і проектують її на лінійку з міліметровими поділками, що міститься під цією точкою на висоті кіпрегеля. Відлічують лінійку і прокреслюють лінію вздовж лінійки кіпрегеля. Обертають

трубу через зеніт, прикладають лінійку до проведеної лінії і всі дії повторюють. Якщо різниця відліків лінійки (за кута нахилу труби 20-30° і віддалі до лінійки, яку відлічують, 20 м), більше 4-7 мм, то кіпрегель ремонтують.

6.Вертикальна нитка сітки (у КА-2 правий край посрібленої пластинки) має міститися в колімаційній площині. Спрямовують вертикальний штрих сітки ниток труби кіпрегеля, встановленого на горизонтальній мензульній дошці, на нитку виска. Якщо проекція сітки (краю пластинки) не збігається з ниткою виска, то в КА-2 послаблюють стопорні гвинти окулярного коліна і розвертають його до збігу краю пластинки з ниткою виска. У КН розвертають кріплення сітки ниток відносно корпуса, відпустивши попередньо гвинти, якими воно з'єднане з корпусом. Гвинти розташовані під накидною кришкою, якою окуляр прикріплений до корпуса.

7.Колімаційна площина труби має проходити через скошений край лінійки або бути паралельною до нього. Трубу кіпрегеля, розташовану приблизно горизонтально, спрямовують на точку, видну неозброєним оком. Біля кінців скошеного краю лінійки встромлюють дві голки. Точка спостережень має міститися у створі голок. Виправляють, розвертаючи лінійку відносно колонки. Порушення цієї умови впливає лише на орієнтування планшета.

8.Вісь реверсивного рівня при трубі має бути паралельна до візирної осі. Спрямовують трубу на рейку, розташовану на віддалі близько 100 м. Приводять на середину рівень при трубі і відлічують рейку при двох кругах. Якщо різниця відліків більше

10мм, то спрямовують трубу на середній відлік рейки і виправними гвинтами рівня бульбашку приводять на середину. Перевірку можна також виконати подвійним нівелюванням, як у н і в ел ір і.

9.Місце нуля (М0) вертикального круга

має дорівнювати для КН-0°00', для КА-2 - 90°00'. Визначають МО (див. Перевірка теодоліта), враховуючи, що точкою

-90°00'. Визначають МО (див. Перевірка теодоліта), враховуючи, що точкою візування у КА-2 є перетин основної кривої з краєм посрібленої пластинки, а в КН

-перетин вертикального штриха сітки з основною кривою. Для КА-2 МО = 0,5-(У7 +

+ #-180°), а для КН - М0 = 0,5-(П-Л). Якщо МО відрізняється від номінального більш ніж на подвійну точність відліку (Ґ для КН, 2'для КА-2), то знаходять V =0,5-(/7- -Л + 180°) для КА-2 і V = 0,5-(Л + П) для

КН і встановлюють ці значення навідним гвинтом круга (рівня). Бульбашку приводять на середину виправними гвинтами.

10.При горизонтальній візирній осі криві перевищень +10 і -10 мають перетинатися на вертикальному штриху сітки ниток. Установлюють відлік МО. При цьому бульбашка рівня при вертикальному крузі має бути на середині. Якщо криві не перетинаються на вертикальному штриху, то виправними гвинтами круга номограм, що містяться під кожухом знизу циліндричного рівня круга, обертають круг на потрібну величину.

11.Номограма віддалей має бути нанесена правильно. На віддалі більше 10 м підвішують рулетку з вантажем, яка має міліметрові поділки. Вимірюють від осі обертання труби кіпрегеля до рулетки віддаль

S0 із точністю 1 см. За різних кутів нахилу (від -35° до +35°) вимірюють кіпрегелем не менше 30 разів віддаль 5,- до рулетки, змінюючи кожного разу висоту наведення,

напр., на 10 см. Обчислюють коефіцієнт Ks. для кожного вимірювання за формулою

KS. = K0S0/SJ, ДЕК0=\00; 200 залежно від кривої. Якщо різниці KS. - К0 не перевищують 0,2% К0, то номограма віддалей нанесена правильно. Відносна похибка визначення KS., обчислена за внутрішньою збіжністю результатів, не має перевищувати 1/1000.

12. Номограми перевищень мають відповідати номінальним значенням. За описаною в п. 11 методикою визначають для кожної кривої перевищень не менше 10 різниць п перевищень на рулетці між точкою візування і досліджуваною кривою. Під час ви-

мірювань щоразу змінюють висоту наведення (напр., на 10 см), щоб охопити всю криву. Обчислюють коефіцієнт кривої Kh =/го/п, де h0= 10, 20, 30,... см зі зміною візування через 10 см. Якщо різниці між визначеними і номінальними коефіцієнтами не перевищують 0,2 % Kh для відповідної кривої, то номограми нанесені правильно. Відносна похибка визначення - коефіцієнтів, обчислена за внутрішньою збіжністю результатів, не має перевищувати 1/1000. 14.

ПЕРЕВІРКА НІВЕЛІРА (проверка нивелира; level examination; PrUfung f des Nivellieres n): зміст і порядок перевірки та юстування залежать від типу нівеліра.

А. Основна перевірка нівеліра з циліндричним рівнем:

1. Вісь встанівного (циліндричного) рівня має бути перпендикулярна до осі обертання нівеліра (для сферичного - паралельна).

Бульбашку рівня встановлюють на середину і обертають верхню частину нівеліра на 180°. Якщо бульбашка рівня змістилася із середини, то її переміщують на половину відхилення від середини за допомогою виправних гвинтів рівня.

2.Сітка ниток труби має бути встановлена правильно. Спрямовують горизонтальний штрих сітки на шкалу і спостерігають зміщення штриха відносно шкали під час обертання труби за азимутом навідним гвинтом. Виправляють повертанням сітки ниток відносно об'єктивної частини труби.

3.Вісь рівня має бути паралельна до візирної осі труби. Перевірка складається з двох частин: а) вертикальна площина, яка проходить через вісь рівня, має бути паралельна до вертикальної площини, що проходить через візирну вісь труби. За допомогою підіймальних гвинтів нахиляють нівелір на невеликі кути впоперек осі рівня

урізні боки (водночас слідкують за незмінністю відліку рейки). Якщо при цих нахилах бульбашка зміщується (у протилежних напрямах), то виправлення здійснюють боковими гвинтами рівня; б) візирна вісь труби має бути паралельна до осі циліндричного

рівня. Кут і між цими осями в проекції на вертикальну площину визначають подвійним нівелюванням між точками, віддаленими між собою на 50-75 м, з почерговим встановленням нівеліра над точками; кут і знаходять за формулою

де kx,k2- висоти приладу над точками; и,, п2 - відліки рейок відповідно при установках к] і /с2; d - віддаль між точками; р" = 206265". Виправлення у нівелірах з елеваційним гвинтом виконують встановленням цим гвинтом горизонтального штриха сітки на відлік п + Л, де

тами рівня суміщають зображення кінців бульбашки.

Б. Основна перевірка нівеліра з компенсатором:

1. Вісь встанівного сферичного рівня має бути паралельна, а встанівного циліндричного - перпендикулярна до осі обертання приладу.

2.Штрих сітки ниток має бути горизонтальний.

3.Лінія візування має бути горизонтальна (головна перевірка).

Ці три перевірки виконують так, як і ніве-

ліра з циліндричним рівнем, з тією різницею, що відлік п + Л встановлюють переміщенням сітки ниток за допомогою її виправних гвинтів.

4.Зі зміною нахилу труби у межах допустимої величини відлікрейки не має змінюватися. Нівелір розташовують так, щоб один з підіймальних гвинтів (ПГ) був у візирній площині. Надають ПГ нівеліру поздовжній, або двома іншими ПГ поперечний нахил доти, доки почнуть змінюватися відліки рейки. Зміна відліку вказує межу дії компенсатора. 16.

ПЕРЕВІРКА МЕНЗУЛИ (проверка мензулы; plane-table examination; Priifungf des Messtisches m):

1. Мензула має бути стійка. Встановлюють кіпрегель на мензулі, штатив якої стійкий, і спрямовують його трубу на віддалену точку. Прикладають невеликі вертикальні та горизонтальні зусилля до країв дошки. Після зняття зусилля сітка ниток труби кіпрегеля повинна повернутися на точку спостереження. Якщо умова не виконується, то усувають причини ненадійного скріплення дошки з підставкою та хитання підіймальних гвинтів (див. Мензула).

2.Поверхня мензульної дошки має бути площиною. До мензульної дошки прикладають вивірену лінійку в різних напрямах. Щілина між лінійкою і дошкою не має перевищувати 0,5 мм.

3.Поверхня мензульної дошки має бути перпендикулярна до її осі обертання. На приведену в горизонтальний стан дошку встановлюють кіпрегель і обертають її. Під час обертання дошки бульбашка рівня на лінійці кіпрегеля не має сходити із середини більше 2-3 поділок. 14.

ПЕРЕВІРКА ПЕРІОДИЧНА ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАННЯ (периодическая проверка средств измерений; periodical check ofmeasurement means; periodische Prufungf der Messgarets n): перевірка, яка проводиться через певні інтервали часу. 21.

ПЕРЕВІРКА ПРИЛАДЬ МЕНЗУЛИ

(проверка принадлежностей мензулы; examination ofplane-table instruments; Prii-

fungf der Messtischzubeharen n pi):

1. Стрілка бусолі має бути добре намагнечена і достатньо чутлива (див. Мензула). Встановлюють бусоль 3 на горизонтальну площину не ближче 5 м від залізних предметів і відкріплюють аретир. Відлічують шкалу по одному з кінців стрілки. Виводять стрілку із рівноваги залізним предметом і знову відлічують шкалу. Якщо відліки відрізняються більше, ніж на їх подвійну точність, то бусоль ремонтують.

2. Кінці стрілки бусолі мають міститися

уплощині градусних кілець. Якщо умова не виконується, то пересувають тягарець, прикріплений до одного з кінців стрілки, на потрібну величину.

3.Магнетна стрілка бусолі не може мати ексцентриситет. Відлічують шкалу по обох кінцях стрілки. Якщо відліки відрізняються більше, ніж на їх подвійну точність, то стрілку вигинають на потрібну величину.

4.Нульовий діаметр градусних кілець має бути паралельний доробочих країв корпуса бусолі. Умову перевіряють вимірюванням віддалі між поділками нульового діаметра

іробочими краями корпуса бусолі. Допустиме розходження 0,1 мм.

5.При горизонтальнорозташованому вказівнику центрувальної вилки 4 його кінець має збігатися з ниткою виска (див. Мензула). Прикладають кінець вказівної планки до точки на горизонтально розташованому планшеті і позначають проекцію виска. Обертають центрувальну вилку на 180°

іприкладають до цієї ж точки на планшеті. Проекція виска має збігатися з попередньою. Якщо ні, то переміщають скріплення виска з вилкою на половину розходження віддалі між проекціями. 14.

ПЕРЕВІРКА ТЕОДОЛІТА (проверка теодолита; theodolite examination; Theodolitspriifung f):

1.Обертання підіймальних гвинтів у підставці має бути плавним, а хитання їх недопустиме. Перевірку виконують так, як для штатива, але теодоліт бажано встановити на стовпі. При закріплених горизонтальному крузі й алідаді зусилля прикладають до корпуса підставки. Під час юстування шпилькою обертають регулювальну гайку, добиваючись однакових моментів обертання у всіх підіймальних гвинтах.

2. Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга має бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання теодоліта. Встановлюють вісь теодоліта приблизно прямовисно, вісь рівня паралельно до двох підіймальних гвинтів, а його бульбашку на середину. Обертають алідадну частину на 180°. Якщо бульбашка залишилася на середині, то умова виконується, якщо ні, то половину відхилення усувають

виправними гвинтами рівня. Перевірку повторюють до виконання умови. У теодолітів із сферичним встанівним рівнем перевіряють паралельність його осі до вертикальної осі обертання теодоліта. Перевірку виконують так, як і циліндричного рівня.

3. Проекція вертикального штриха сітки зорової труби при прямовисній вертикальній осі теодоліта має бути прямовисна.

Встановлюють вертикальну вісь теодоліта прямовисно і спрямовують вертикальний штрих сітки на нитку виска. Якщо штрих не збігається з ниткою в точних теодолітах більше ніж на три товщини штриха, а в технічних - на третину віддалі між подвійними нитками, то сітку розвертають. Для цього знімають ковпачок, що закриває юстувальні гвинти сітки ниток, трошки відпускають гвинти, які скріплюють окуляр з корпусом труби, і розвертають окуляр разом із сіткою ниток на потрібну величину.

4.Зміщення зорової труби в горизонтальній площині під часроботи навідним гвинтом труби недопустиме. Визначають по віддаленій точці, переміщаючи вертикальний штрих сітки ниток по ній на вгвинчування і вигвинчування на весь хід навідного гвинта труби. Причиною зміщення може бути зачіпання рухомих ланок навідного пристрою за хомутик зорової труби.

5.Візирна вісь зорової труби має бути перпендикулярною до горизонтальної осі теодоліта. Спрямовують сітку ниток труби на віддалену точку або сітку коліматора, розташовані приблизно на висоті теодоліта. Відлічують горизонтальний круг Л. Переводять трубу через зеніт, спрямовують на цю ж точку і знову відлічують горизонтальний круг Я. Обчислюють подвійну ко-

лімаційну похибку: 2с = Л-П+ 180°. У теодолітах з односторонніми відліками для вилучення ексцентриситету обертають теодоліт у підставці, а в теодолітах, де підставка не знімається, обертають разом з підставкою на 180° і ще раз, після приведення осі в прямовисний стан, відлічують горизонтальний круг — Л1 і 77,.

Для виправлення навідним гвинтом алідади встановлюють відлік

JI0 = JIl-с або Я0 = Я, + с.

Сітка ниток зміститься зі спостережуваної точки, тоді боковими виправними гвинтами сітки ниток спрямовують її на цю точку. В теодолітах серії 2Т2, 2Т5К повертають усю зорову трубу відносно горизонтальної осі за допомогою клиноподібного кільця, що розташоване між корпусом труби і кожухом горизонтальної осі. Після виправлення потрібно знайти нове значення місця нуля.

6. Відлік місця нуля (МО) чи місця зеніту (MZ) вертикального круга, при горизонтальному (вертикальному в теодолітах типу Т2) розташуванні візирної осі труби, коли вертикальна вісь теодоліта прямовисна, має дорівнювати або наближатися до нуля. Спрямовують трубу на віддалену точку, розташовану приблизно в горизонті, чи на сітку коліматора при двох кругах. Перед кожним відліком (//, Я) рівень при вертикальному крузі (в Т-30, 2Т-30, 2Т30П рівень при алідаді горизонтального круга перед остаточним наведенням) приводять на середину.

М0(Мг) = (Л + П)/2.

Для виправлення знаходять відліки: Лх = = Я - МО або Я] = МО - Я. Якщо основне положення вертикального круга праворуч, то у формулах відліки Л і Я міняють місцями. Під час обчислень до відліків, які 0°<Л;П< 90°, додають 360°, аякщо 90° < Л; П < 180°, додають 180°. На вертикальному крузі теодоліта, труба якого спрямована на точку спостереження, встановлюють ці відліки. В теодолітах з рівнем при вертикальному крузі це виконують навідним гвинтом рівня. Виправляють M0(MZ) юстувальними гвинтами рівня. В теодолітах з компенсатором відлік встановлюють спеціальними юстувальними гвинтами, що містяться в тій же колонці, що й компенсатор. У теодолітах типу Т-30 відліки 77, або Я, встановлюють навідним гвинтом труби. Виправляють М0 переміщенням (юстувальними гвинтами) сітки ниток на спостережувану точку.

7. Величини колімації та місця нуля, визначені на різновіддалені предмети, не мають змінюватися. Перевірку проводять за описаною в попередніх пунктах методикою з тією різницею, що спостерігають предмети, розташовані на різних віддалях (напр., 15, 100, 500 м). Різниці величин колімації на віддаллі до 10 м не мають перевищувати для теодолітів Т2 - 4,5", Т5 -

10" і Т30 - 20". Різниці у значеннях М0, якщо потрібно, враховують для відповідних віддалей під час обчислень.

8. Вісь обертання зорової труби має бути перпендикулярна до вертикальноїосі обертання теодоліта. Теодоліт встановлюють поблизу споруди, на якій вибирають на прямовисній лінії (±1°) три точки з кутами нахилу V = 0°, V, > +20° і v2 < -20°. Двома або чотирма прийомами, обертаючи алідаду в одному напрямі, вимірюють на ці точки вертикальні V, V,, V2 і горизонтальні кути та обчислюють відповідні значення колімації с, с1; с2 відповідно. Відхилення осей і від прямого кута визначають за формулою

і= 0,5(c1ctgv1 - ccosecVj +

+с2ctgv2 - ccosecv2).

Якщо v x ~ v 2 , то

і = 0,5(с, -c2)ctgv,.

Для теодолітів типу Т2-Т5 допуск становить 10-15". Виправляють обертанням однієї з лаґер горизонтальної осі, зовнішній діаметр якої ексцентричний відносно внутрішнього посадкового діаметра.

9. Візирна вісь оптичного приціл має бути паралельна до візирної осі зорової труби. Спрямовують зорову трубу на віддалений (не ближче 150 м), чітко видний неозброєним оком предмет. Спостерігають предмет крізь візир. Якщо перехрестя приціла збігається з предметом, то приціл встановлено правильно. Якщо ні, то відпускають гвинти, якими приціл прикріплений до труби, і, спрямувавши перехрестя на предмет, гвинти затягують.

10. Візирна вісь оптичного центрира має збігатися з вертикальною віссю обертання теодоліта. Центрують теодоліт над точ-

кою і обертають алідадну частину навколо вертикальної осі. Якщо під час обертання центр сітки ниток сходить зі спостережуваної точки, то в теодолітах ЗТ2КП, ЗТ2КА, ЗТ5КП відпускають гвинти, якими окулярна частина центрира прикріплена до колонки і, спостерігаючи в окуляр, переміщують її на половину величини відхилення від точки спостереження. В теодолітах 2Т2, 2Т2П, 2Т5К, 2Т5КП оптичні центрири виправити складніше.

11. Утеодолітах з компенсатором під час нахилення вертикальної осі теодоліта на 1-2' відлік на вертикальному крузі при на-

веденні на одну й ту ж точку не має змінюватися. Встановлюють вертикальну вісь теодоліта прямовисно так, щоб колімаційна площина проходила через підіймальний гвинт і точку спостереження. Відлічують вертикальний круг. Нахиляють трубу підіймальним гвинтом на 1-2' і навідним гвинтом знову спрямовують трубу на цю ж точку. Тепер відлік не має відрізнятися від початкового для теодолітів типу Т2 на 2", а Т5 - на 5". Виправляють зміною моменту інерції маятника системи оптичного компенсатора.

12. Робочий діапазон компенсатора при вертикальному крузі не має бути менше

2-3'. Встановлюють підставку теодоліта так, щоб один з підіймальних гвинтів був у створі точки спостереження. Нахиляють вертикальну вісь теодоліта цим гвинтом доти, доки перестане працювати компенсатор. Тоді спрямовують трубу на точку і відлічують вертикальний круг. Обертають гвинт ще на 2-3 оберти. Ще раз спрямовують трубу на точки спостереження і відлічують удруге. Знаходять різницю між цими відліками Д - Обчислюють ціну поділки 1-го зубця гвинта ^ = Лі/пк, де п - кількість обертів, а А: - кількість зубців у підіймальному гвинті. Встановлюють вертикальну вісь теодоліта прямовисно. Спрямовують трубу на точку і обертають гвинт доти, доки почнуть змінюватися відліки вертикального круга при спрямованій трубі на точку спостереження. З'ясовують, на скіль-

ки зубців обернули гвинт, і обчислюють кут ак , на який діє компенсатор:^ =(3к . Встановивши вісь теодоліта прямовисно, обертають гвинт у протилежний бік і знову обчислюють ак. 14.

ПЕРЕВІРКА ТЕОДОЛІТІВ АСТРОНОМІЧНИХ (проверка астрономических теодолитов; examination of astronomical theodolites; Prtifung f der astronomischen Theodoliten mpi): виявлення відхилень від геометричних та оптико-механічних вимог, що покладені в основу конструкції теодоліта, і найповніше усунення цих відхилень. Перед перевіркою теодоліт встановлюють на стовпі. Її виконують так, як перевірку теодоліта і додатково перевіряють або інакше виправляють таке:

1. Перевірка розташування осі накладного рівня в одній площині з горизонтальною віссю обертання. Виконують похитуванням рами рівня, розташованого на цапфах. У випадку зміщення бульбашки із середини, під час похитування, виконують юстування бічними виправними гвинтами рівня. Після виконання юстування перевірку повторюють, переклавши рівень на 180°.

2.Перевірка паралельності осі накладного рівня до горизонтальної осі обертання труби. Проводиться переставлянням рівня на горизонтальній осі. Непаралельність виправляється вертикальними виправними гвинтами рівня.

3.Перевірка перпендикулярності горизонтальної осі обертання зорової труби до вертикальної осі обертання теодоліта.

Виконують після того, як алідада обертатиметься навколо вертикальної осі легко і без хитань. У цьому випадку перевірку проводять за допомогою накладного рівня, який встановлюють у напрямі одного з підіймальних гвинтів, та обертанням верхньої частини теодоліта на 180°. Виправляється виправними гвинтами лагер (підставок труби). Нерівність підставок труби не має перевищувати двох поділок рівня.

4.Перевірка кута між мікроскопом-мік- рометрами. Визначають кут між мікроскопом - мікрометрами горизонтального