Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

колюром рівнодень. Екліптика нахилена до

екватора під кутом є = 23°27'. Точки екліптики Е,Е віддалені від точок рівнодень

на 90°, наз. точками сонцестоянь: літ-

нього сонцестояння - Е і зимового сонцестояння - Е'. Видиме Сонце впродовж року рухається по екліптиці. Момент проходження Сонця через точку весняного рівнодення У1 (21 березня) вважають початком астрономічної весни, а цей день наз.

днем весняного рівнодення. Рухаючись по

екліптиці, Сонце переміщається в північну півкулю і 22 червня проходить точку літнього сонцестояння. Момент проходження цієї точки вважають початком астрономічного літа, а саму дату наз. днем літнього сонцестояння. Сонце починає зворотний

рух до екватора і 23 вересня проходить точку осіннього рівнодення настає день осіннього рівнодення і початок астрономіч-

ної осені. Далі Сонце переміщається у південну півкулю і 22 грудня досягає точки зимового сонцестояння - Е'. Цей день означає початок астрономічної зими для північної півкулі і наз. днем зимового сонцестояння. Велике коло, що проходить через полюси екліптики RN І RS, наз. колом широт. Коло RnC7RS Є коло широти світила. Коло R/Y^R^ наз. колом широт рівноденних точок. 10.

НЕБЕСНІ СВІТИЛА (небесные светила; celestial bodies; Himmelskorper f pi): пла-

нети, комети, зорі, галактики та ін. космічні об'єкти, які вивчає астрономія. 18. НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ВЗАЄМНОГО ОРІЄНТУВАННЯ ЗНІМКІВ {неопределенность взаимного ориентирования снимков; uncertainty of relative orientation of images; Unvorsichtigkeit f bei relativer Orientierung/): ситуація, коли задачу орі-

єнтування знімків взаємного неможна розв'язати, оскільки визначник, утворений коефіцієнтами при невідомих у системі рівнянь взаємного орієнтування, близький до нуля. Таке явище виникає, коли поверхня місцевості, що зобразилась на парі знімків, за формою близька до циліндра, а базис

фотографування збігається з його твірною. Радикальне розв'язання цієї проблеми запропонував І. Т. Антипов: одночасно з елементами взаємного орієнтування виконується передавання м-бу з попередньої моделі на наступну. 8.

НЕВИРІВНЮВАННЯ АЕРОФОТОПЛІВКИ (невыравнивание аэрофотопленки; film unevenning; Unebnung f des Luftfilmes m): відбувається внаслідок недос-

коналості механізму вирівнювання фотоплівки. Негативно впливає на точність фотограмметричних побудов. У теорії фотограмметрії приймається, що фотознімок є площиною. 8.

НЕВІДОМІ ВЕЛИЧИНИ В КОСМІЧНІЙ ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЇ Онеизвестные величины в космической фототриангуляции; unknown magnitudes in space phototriangulation; unbekannte Grdfienfpl der Weltraumaerotriangulation f): кутові еле-

менти зовнішнього орієнтування фотознімків, координати точок поверхні планети, початкові умови інтегрування диференційних рівнянь руху. 8.

НЕВ'ЯЗКА (невязка; closure error; Abweichungf): числовий вираз невиконання ма-

тематичної умови між значенням функції виміряних величин і їх теоретичним значенням. Значення Н. змінюється від 0 до допустимої величини. Знак Н. визначається за правилом: результат вимірювання мінус теоретичне значення. Розрізняють Н.: кутові, лінійні, перевищень, приростів координат, площ тощо; допустимі та відносні. Напр., Н. кутова для зімкнутого ходу:

f p = ЕАшм -180°(и-2),

де £Д,ИМ - сума всіх виміряних (внутрішніх) кутів полігона; п - кількість кутів; 180°(и-2)-теоретична сума кутів. 12. НЕВ'ЯЗКА ПОЗДОВЖНЯ І ПОПЕРЕЧНА ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО ХОДУ (продольная и поперечная невязка полигонометрического хода; longitude and transverse discrepancy of the ground-sur- veying motion; Langsund Querabweichung f): у витягнутому полігонометричному ході

поздовжня нев'язка / є результатом сумарної дії похибок вимірювання ліній, а поперечна и - кутів:

нев'язки; L - замикальна ходу. Нев'язки t і

и використовують для оцінки точності лінійних та кутових вимірювань і зрівноваження ходів витягнутої форми. Для зігнутого ходу як t, так і и є результатом сумарної

дії лінійних і кутових вимірювань. 19. НЕЗАМИКАННЯ ГОРИЗОНТУ (незамыкание горизонта; misclosure of round); Unabschlussrichtung f): різниця відліків на

початковий напрям на початку і наприкінці вимірювань кутів методом кругових прийомів (див. Методи високоточних

кутових вимірювань). 13.

НЕЗБІГ ФОТОПЛІВКИ З ПЛОЩИНОЮ ПРИКЛАДНОЇ РАМКИ {несовпадение фотопленки с плоскостью прикладной рамки; convergence of the photographic

момент експонування плівка є не площиною, а складною поверхнею, отриманою через нерівності притискного стола, а також дрібних частинок між притискним столом і плівкою. Максимальні спотворення абсцис точок, спричинені цим фактором, досягають 14 мкм для/= 100 мм. 3.

НЕЛІНІЙНІСТЬ ВІДЛІКОВОЇ ШКАЛИ ГРАВІМЕТРА {нелинейность отсчетной шкалы гравиметра; non-linear characteristics of the gravimeter s reading scale; Unlineareskale f des Gravimeters n): змінне

співвідношення між приростами відліку і сили ваги на різних частинах відлікової шкали. Критерієм Н. в. ш. г. є різна ціна поділки, визначена на полігоні, в декількох інтервалах зміни Ag. 6.

НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ВИМІРЮВАННЯ ВІДДАЛЕЙ {неоднозначность измерения расстояний; ambiguity of distance measurements; Uneinsbedeutung Entfern-

ungsmessungf): виникає в фазовому ме-

тоді визначення віддалей. Для усунення цього недоліку в фазових радіотехнічних станціях використовують методи прив'язки або метод варіації частот. 8.

НЕОТЕКТОНІКА {неотектоника; пеоtectonics; Neotektonik/): розділ геотекто-

ніки, в якому розглядають новітні тектонічні процеси, які утворили основні форми сучасного рельєфу. Вік цих процесів більшість дослідників вважають неогенчетвертинним. 4.

НЕПРИПЛИВНІ ЗМІНИ СИЛИ ВАГИ

{неприливные изменения силы тяжести; non-tidal changes of gravity; Anderungfder Schwerkraftf): неперіодичні порівняно не-

великої амплітуди зміни сили ваги, які можна порівняти з похибками вимірювань.

Н.з. с. в. визначено недавно, коли точність гравіметричних вимірювань досягла 1-2 мікроҐал. Причиною Н. з. с. в. можуть бути зміни висот пунктів спостережень, зміни рівня ґрунтових вод, густини мас атмосферних шарів, перерозподіл мас у глибинних шарах Землі, явища, пов'язані з землетрусами, вулканічною діяльністю та ін. 6.

НЕПТУН {Нептун; Neptune; Neptun т):

восьма планета Сонячної системи. Належить до групи планет-гігантів. Н. рухається навколо Сонця по орбіті, велика

піввісь якої дорівнює 30,07 астрономічних одиниць (~4498,5-10б км) і здійснює повний оберт за 164,79 земних років.Фігура

Н.- еліпсоїд обертання з полярним радіусом R„ = 24280±100 км і екваторіальним

Re= 24830±100 км. Середній радіус дорів-

нює 24648±100 км. Стала гравітаційна планетоцентрична Н., визначена на

основі аналізу руху супутника Тритон, дорівнює 6809000±1400 км3/с2, а другий зо-

нальний коефіцієнт гравітаційного поля J2- (4,3±0,3)-10~3. Навколо Н. обертається

вісім природних супутників, характеристики яких подано в табл. 11; 18. НЕРУХОМІСТЬ {недвижимость; real estate; real estate; Immobilien pi, Liegenschaften f pi): ділянка землі разом з будів-

лями та спорудами, що розташовані на ній

Тут R означає, що супутник має зворотний до планети рух.

Видима зоРадіус, км ряна вели-

чина

і становлять відповідно зідентифікований у визначених межах об'єкт відокремленої власності. 4.

НЕСИМЕТРИЧНІ ТОЧКИ (несимметрические точки; unsymmetric points; assymmetrische Punkten m рґ): точки на сітків-

ках лівого і правого ока, розташовані на різних віддалях від центральних ямок. 8. НІВЕЛІР (нивелир; level; Nivellier п): гео-

дезичний прилад, призначений для вимірювання різниць висот двох точок. За способом вимірювання Н. поділяють на: прилади з горизонтальним променем візування,мікронівеліри та нівеліри гідромеханічні.

За особливостями конструкцій Н. із горизонтальним променем візування поділяють на дві групи: нівелір з рівнем циліндричним та нівелір з компенсатором. За способом зчитування розрізняють Н. звичайні (рейку відлічує людина) та цифрові.

За точністю Н. поділяють на високоточні (з основним призначенням для нівелювання І і II кл. та високоточних інженерних задач), точні (для нівелювання III і IV кл.) і технічні (для вишукувальних та будівельних робіт).

Із 1977 випускають три типи Н. із горизонтальним променем візування під шифрами Н-05, Н-3 і Н-10. Усі три типи виготовляють з рівнем при трубі або з компенсатором. Крім того, нівеліри Н-3 і Н-10 можуть мати лімби для вимірювання горизонталь-

них кутів. Число в позначенні нівеліра означає допустиму сер. кв. похибку вимірювання перевищення в міліметрах на 1 км подвійного нівелірного ходу.

Для Н. з компенсатором і лімбом до їх шифру додають букви „К" і „Л" відповідно, напр., Н-10 КЛ. 16.

НІВЕЛІР ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ {гидромеханический нивелир; hydromechanic level; hydromechanisches Nivellier n): нівелір,

що є замкненою гідростатичною системою, на одному кінці якої є давач тиску, а на іншому - компенсатор рідини. Для визначення перевищення встановлюють нівелір так, щоб давач тиску (манометр) був на одному пункті, а компенсатор - на іншому. Якщо давач розташований нижче від компенсатора, то вимірюють надлишковий (манометричний) тиск, а якщо вище, то вакуумметричний. Нівелір ГСН-Д1 має дві вимірювальні системи і забезпечує вимірювання перевищень до 25 м із похибкою 3- 5 см. Віддаль між точками нівелювання до 50 м. Гідромеханічне нівелювання застосовують на закритих територіях (ліс, чагарник, посіви). 1.

n und umsetzbar Libellef): нівелір, труба

якого, горизонтуючий пристрій і підставка з'єднані так, що зміна їх взаємного положення можлива лише за допомогою гвинтів, призначених для регулювання приладу. 14.

НІВЕЛІР З КОМПЕНСАТОРОМ {нивелир с компенсатором; compensator-level; Nivellier п mit Kammmerlibelle n): нівелір,

в якому візирна лінія автоматично встановлюється горизонтально за допомогою спеціального пристрою-компенсатора. Має деякі переваги над звичайним нівеліром внаслідок швидкості і зручності в роботі. Є багато різних схем Н. з к., які відрізняються між собою способом компенсації кута нахилу візирної лінії, оптичною схемою зорової труби та місцем розміщення компенсатора. Як чутливі елементи в компенсаторах нівелірів застосовують маятникові системи, рівні та гідростатичні пристрої. Процес нівелювання Н. з к. супроводжується додатковими похибками, пов'язаними з недокомпенсацією. На рис., а показано нівелір Ni-002 з дзеркаль-

ним компенсатором. Сер. кв. похибка визначення перевищення на 1 км подвійного ходу, прокладеного цим нівеліром, дорівнює 0,2 мм. Об'єктив 7 дзеркально-лінзо- вої труби будує зображення в площині сітки ниток 4. Пучок променів, що потрапляє в об'єктив, відбивається від дзеркала 21 що хитається на почепі 19 і має гамівник 27. Зображення спостерігають через окуляр 23, що обертається, систему призм 5, 2, 25, 24, 22, лінзу З і телескопічну систему 1. Юстування компенсатора проводять обертанням дзеркала 21 на 180° ручкою 26. Фокусування на предмет виконують пересуванням дзеркала 21 ручкою 28. Шкалу оптичного мікрометра 14 разом з об'єктивом і сіткою ниток пересувають перпендикулярно до візирного променя гвинтом 29. Світловий промінь, що проходить крізь призму 12, нерухомий індекс 13, об'єктив мікрометра 15, відбивається від дзеркала 20 і знову проходить через об'єктив 15, передаючи зображення індексу на рухому шкалу мікрометра. Зображення шкали мікрометра розглядається крізь оптичну систему 11, 9, 3,2,1, 25, 24, 22 і окуляр 23.

Промінь світла від дзеркала 16 проходить крізь рівень 17, передавальну систему 18,

10, 8, 3, 2, 1, 25, 24, 22 і передає зображення рівня у окуляр 23. Обертанням юстувального клина 6, який є захисним склом, можна змінити кут і нівеліра.

а

На рис., б, в показано нівелір Н-10КЛ з

компенсатором та горизонтальним кругом, зорова труба якого дає пряме зображення. Сер. кв. похибка визначення перевищення на 1 км подвійного ходу не перевищує 9 мм. Найменша віддаль візування 1,5 м. Пружина-пластинка 1 утримує підіймальні гвинти 2, які закріплені у корпусі підставки 3. У віконці видно горизонтальний круг 4 з ціною поділки 1° та відліковий індекс 5. Нівелір обертається відносно підставки на осі 19. Для приведення нівеліра

вробоче положення є встанівний рівень 11

зціною поділки 10'. Нівелір під час перевірок юстують виправними гвинтами 14, 16 сітки ниток і рівня - 13. Гвинти 14, 16 захищені кільцем 17. Функцію фокусувальної лінзи, що пересувається фокусувальним гвинтом 8, виконує прямокутна віль-

но почеплена призма 7, яка хитається разом з рамкою на вальницях і має гамівник 20. Об'єктив 9 скріплений з кожухом нівеліра 10. Рівень 11 підсвічується дзеркалом 12. Окуляр 15 прикріплений кільцем 17 до корпуса 18. 16.

НІВЕЛІР З ПЕРЕКЛАДНОЮ ТРУБОЮ

(нивелир с перекладной трубой; convertible transit level; Nivellier n mit umlegbaren Fernrohr її)', нівелір, конструкція якого допус-

кає перекладання труби в л аґер ах на 180° під час вимірювань. 14.

НІВЕЛІР З ЦИЛІНДРИЧНИМ РІВНЕМ

(нивелир с цилиндрическим уровнем; level with tubular level; Nivellier n mit der Rorenlibellef): нівелір, в якому візирна лінія

встановлюється за допомогою рівня. Найпоширенішими є такі Н. з ц. p.:

І Ч-— *

Чіт

шки циліндричного рівня (БЦР) здійснюється за допомогою елеваційного гвинта - 9. Для компенсації довжини БЦР, залежної від зміни температури, в ампулу рівня вкладена компенсаційна паличка, виготовлена із теплоємного скла. На ампулі рівня є штрихи. Основне призначення Н-3 - нівелювання III і IV кл. На рис., е показано поле зору нівеліра Н-3; відлік рейки - 1397 мм. 16.

НІВЕЛІР ЛАЗЕРНИЙ (лазерный нивелир; laser level; Lasernivellier n): нівелір,

в якому візирна вісь замінена або дублюється лазерним променем. Спосіб з'єднання лазерної трубки із зоровою трубою нівеліра такий же, як у теодоліті лазерному. Н. л. умовно поділяють на три групи: з рівнем, з компенсатором нахилу, з обертовим лазерним пучком. Найчастіше використовують Н. л. 3-ї групи, в яких лазерний промінь за допомогою обертового оптичного блока (дзеркала, пентапризми) спрямовують горизонтально і розгортають у горизонтальну світлову площину - горизонт нівелювання. Відлічують рейки по геометричному центру візуально або по енергетичному центру світної плями за допомогою фотоелектронного блока, що пересувається вздовж рейки вручну чи автоматичним керуванням. До Н. л. цієї групи належать: система контрольного планування СКП-1 (СРСР), Геоплан (Швеція), Ротолайт (США), ПВЛ-1 (СРСР), Телемат (ФРН). Похибка стабілізації опорної площини кращих моделей нівелірів становить 1-2", а в гірших - 5-10*; похибка відлічування рейки 0,1-0,5 мм на віддалі до 50 м. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ (нивелирование; levelling; Nivellement п, Hdhenmessung f}\ виз-

начення перевищень. Розрізняють: нівелювання астрономічне іастрономо - ґравіметричне, нівелювання барометричне, нівелювання геометричне, нівелювання гідростатичне, нівелювання механічне, нівелювання мікрометричне, нівелювання супутникове, нівелювання

тригонометричне. Знаючи в геодезичній мережі висоту нормальну однієї точки і перевищення відносно неї визначуваних точок, знаходять їх нормальні висоти, тобто висоти над відліковою поверхнею, прийнятою в Державній геодезичній мережі за вихідну (нульову). 16.

НІВЕЛЮВАННЯ АСТРОНОМІЧНЕ І АСТРОНОМО-ҐРАВІМЕТРИЧНЕ

(астрономическое и астрономо-гравимет- рическое нивелирование; astronomic and astronomic-gravimetric levelling; astronomisches und astronomischgravimetrisch.es Nivellement n, Hdhenmessung f): методи виз-

начення приростів висот £ квазігеоїда (геоїда) над референц-еліпсоїдом (див. Еліпсоїд земний) уздовж вибраної тра-

си нівелювання інтегруванням складової

паг

V астрономо-геодезичних відхилень прямовисної лінії (рис. Відхилення прямовисних ліній) уздовж цієї траси. Теорія і практика астрономо-ґравіметричного нівелювання опрацьованіздебільшогоМ.С.Мо-

$аг = (£аг — ОД 717/sin 2Л)cos A + rjar sin А

(А - азимут заданого відрізка нівелювання), тобто її компоненти £аг і Т]аг в астрономічних пунктах одержують порівнянням астрономічних і геодезичних координат цих пунктів і припускають лінійність зміни її між цими пунктами. Точність АН залежить істотно від віддалей між астропунктами.

У методі астрономо-ґравіметричного нівелювання (АҐН) складову #аг уздовж лінії

нівелювання в точках, розташованих між астрономо-геодезичними пунктами, обчислюють методом інтерполювання посереднього астрономо-геодезичних відхилень прямовисної лінії - її складових £аг і ?уаг, з використанням гравіметричних - £гр і 7]гр.

Основна формула АҐН, напр., між пунктами С і D, така:

Враховуючи у цій формулі тільки перший член, отримаємо формулу АН, яка відповідає припущенню про лінійну зміну відхилень виска між пунктами С і D. Останній

член формули, який можна обчислити тільки за гравіметричними даними (за гравіметричною картою), наз. гравіметричною поправкою АН. Ця поправка дає змогу враховувати нелінійність зміни астрономогеодезичних відхилень прямовисної лінії між суміжними астропунктами. За наведеною формулою обчислюють перевищення С,D — С,с висот квазігеоїда між пунктами С і D. Висоти С, квазігеоїда для окремих

пунктів одержують послідовним підсумовуванням перевищень, починаючи від пункту вихідного А тріангуляції, для

якого висота квазігеоїда С,А — один з елементів орієнтування референц-еліпсоїда у тілі Землі - відома. Переваги АҐН над АН стосуються як точності, так і економічності. 17.

НІВЕЛЮВАННЯ БАРОМЕТРИЧНЕ

(барометрическое нивелирование; barometric levelling; barometrische Hohenmessung j): нівелювання фізичне, що

ґрунтується на залежності зміни атмосферного тиску від висоти. Для вимірювання тиску використовують ртутні барометри, барометри-анероїди, мікробаронівеліри, гіпсотермометри, диференційні барометри та ін. прилади. Вперше Н. б. застосував 1648 француз Пер'є. Н. б. - швидкий і дешевий метод визначення висот точок, що має деякі переваги, але поступається в точності іншим способам нівелювання. Якщо вт. 1 і 2 виміряти тиск Рх і Р2, температуру повітря t{ і t2, то перевищення h=H2-Hx

можна обчислити за скороченими барометричними формулами Пєвцова

h = K0(l + atm)\g(Pl/P1) =

пінь висоти. Для обчислень складені барометричні таблиці наближених альтитуд

ібаричних ступенів висот. Наведені формули справедливі за умов, що ізобаричні поверхні паралельні рівневим і атмосферний тиск не змінюється під час вимірювань, тобто майже за умов, що тиск і температура під час нівелювання змінюється пропорційно часу і температурний градієнт незмінний. Існує декілька способів Н. б. 19. НІВЕЛЮВАННЯ БОКОВЕ (боковое нивелирование; lateral levelling; Seitenhdhenmessung f): визначення нестворності

стосовно вертикальної площини зоровою трубою теодоліта з вертикальною сіткою ниток за допомогою рейки, встановленої горизонтально і перпендикулярно до лінії візування. Здебільшого Н. б. використовують для перевірки вертикальності колон

іпанелей, прямолінійності підкранових балок і рейок. Відхилення від вертикалі (крен) визначають як різницю нижнього і верхнього відліків рейки. Основні похибки Н. б.: 1) центрування теодоліта, 2) редукція візирної марки, 3) побудова паралельного створу, 4) горизонтування теодоліта, 5) нахилення рейки, 6) відлічування рейки, 7) вплив бокової рефракції. Перші три похибки однаково впливають на нижні і верхні відліки рейки і вилучаються у їх різниці. На високих спорудах найвпливовішою є похибка горизонтування теодоліта, яку обчислюють за формулою М = 0,5ah/p, де

а - ціна поділки рівня при алідаді горизонтального круга, h - висота конст-

рукції або споруди. Для врахування впливу цієї похибки використовують накладний електронний рівень, або теодоліт, в якому вісь обертання зорової труби забезпечена

компенсатором нахилу; конструкцію такої труби розробив П. І. Баран (див. Теодоліт лазерний). 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНЕ

(геометрическое нивелирование; geometric levelling; geometrische Nivellement и): ні-

велювання за допомогою нівеліра з горизонтальною візирною віссю. Нехай А - задня, а В - передня точки місцевості; 3 і

Я-відповідно відліки вертикально встановлених рейок на цих точках. Оцифрування шкал збільшується знизу догори. Різниця висот т. А і В місцевості Нв - НА=3 - Я, звідки Нв = НЛ + (3 - П).

Для послаблення впливу р е ф р ак ц ії в ер - тикальної, кривини Землі і джерел похибок, зумовлених недосконалістю приладів, нівелір під час нівелювання встановлюють посередині між і.А\В. Якщо перевищення точок не можна визначити із однієї станції, то прокладають х і д геометричного нівелювання послідовним переставлянням нівеліра і рейок. Зв'язок між суміжними станціями здійснюється через передню точку, в якій рейка під час переходу залишається на місці, а задня рейка переставляється вперед. Різницю висот Нк -Нп кінцевої і початкової точок ходу знаходять за різницею сум усіх відліків, тобто Як - Я„ = ХЗ - £Я. 16. НІВЕЛЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНЕ КОРОТКИМ ПРОМЕНЕМ (геометрическое нивелирование коротким лучом; geometric leveling by short ray; geometrisches Nivellement n mit der kurzen Strahlungen f pi): ні-

велювання геометричне для визначення осідання будівлі чи споруди, в якому застосовують короткий (до 25 м) візирний промінь довжиною 10-15 м. 7.

НІВЕЛЮВАННЯ ГІДРОДИНАМІЧНЕ

(гидродинамическое нивелирование; hydrodynamic levelling; hydrodynamisches Nivellement n): видозмінений спосіб нівелю-

вання гідростатичного, коли перевищення вимірюють переміщенням однієї із

посудин, напр., резервуара з рідиною на

станції відносно іншої посудини, яка розташована на спостережуваній точці. Цей

спосіб використовується в системі гідростатичного нівелювання, яка включає базовий резервуар, розташований на станції постійного стеження, і системи посудин, які встановлюють у характерних (деформаційних) точках споруди і з'єднані з базовим резервуаром шлангами. У верхній частині цих посудин закріплюють нерухомо електроди, які з'єднуються окремим провідником із базовою станцією. Другим провідником струму є рідина системи. У заповненій до певного рівня системі рідина створює умовний горизонт. Змінюючи рівень рідини в базовому резервуарі на станції, напр., переміщуючи його вертикально, послідовно добиваються контакту меніска рідини з електродом, фіксуючи положення базового резервуара на вертикальній шкалі. Якщо якась посудина системи зміщується по вертикалі, напр., внаслідок осідання конструкції, на якій вона закріплена, то вимірюванням зміни гідростатичного горизонту одержують величину осідання. Похибка вимірювання 0,05-0,3 мм. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ГІДРОМЕХАНІЧНЕ

(гидромеханическое нивелирование; hydromechanic levelling; hydromechanisches Nivellement n): видозмінений спосіб нівелю-

вання гідростатичного, в якому перевищення одержують вимірюванням манометром зміни тиску рідини в замкненій гідростатичній системі, коли опорні п'яти посудин зміщені вертикально, тобто розташовані на різних горизонтах. Для нівелювання використовується нівелір гідромеханічний. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ГІДРОСТАТИЧНЕ

(гидростатическое нивелирование; hydrostatic levelling; hydrostatisches Nivellement n): нівелювання, що ґрунтується на використанні властивості поверхні рідини завжди встановлюватися нормально до напряму сили ваги і в сполучених посудинах розміщуватися на одному рівні незалежно від маси рідини і поперечного перерізу посудини. Перевищення вимірюють від ме-

ніска рідини (вода, ртуть, спирт, етиленгліколь) як різницю відліків шкал посудин.

Для вилучення похибки місця нуля перевищення вимірюють у зворотному порядку. Якщо посудини розташовані на великій віддалі між собою так, що тиск повітря Р] і Р2 у посудинах неоднаковий, то умова рів-

новаги рідини (за відсутності її руху) має такий вигляд:

динах; Р[, р2-густина рідини в посудинах; g - прискорення сили ваги. Для врівноваження тиску повітря Р, = Р2 посудини звер-

ху перекривають і з'єднують повітряним шлангом. Вплив нестабільності густини рідини, яка залежить від температури, зменшують, використовуючи з'єднувальні шланги типу „труба в трубі" з діафрагмами (повітряний шланг більшого діаметра). Високу точність відлічування шкал забезпечують електроконтактним способом. На основі експериментальних досліджень І.Ю.Васютинського та А.А.Назарчука, похибка перевищення на станції становить 0,05 мм. У візуальному способі відлічування шкал ця похибка досягає 1 мм. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЧНЕ (механическое нивелирование; mechanical levelling; mechanischesNivellement и): ніве-

лювання за допомогою профілографа. Н. м. використовують, коли потрібно виконати швидко нівелювання, задовольняючись невисокою точністю - декілька сантиметрів на 1 км шляху. 16.

НІВЕЛЮВАННЯ МІКРОМЕТРИЧНЕ

(микрометрическое нивелирование; micrometric levelling; mikrometrisches Nivellement

/г):нівелювання,що застосовується здебільшого під час монтажу машин та устаткування на малих віддалях. Для вимірювання перевищень використовують м і кр о - нівелір. Н.м. виконують кроковим способом, відлічуючи шкалу накладного рівня (індикатора). Шукане перевищення h = = 0,5(М\ -М2), де Ми М2- відліки шкал

при двох установках мікронівеліра (тобто

13прямого і зворотного ходу). Точність нівелювання залежить від чистоти контро-

14745-1

льованої поверхні, чутливості рівня та індикатора. Похибка перевищення на станції 0,01-0,02 мм. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ПЛОЩОВЕ (площадное нивелирование; area levelling; Flachennivellement n)\ див. Нівелювання по-

верхні. 12.

НІВЕЛЮВАННЯ ПОВЕРХНІ (нивелирование поверхности; levelling of surface; Flachennivellement n): 1) або нівелювання

площове - вид топографічного знімання, який застосовують на відкритій місцевості зі спокійним або слабовираженим рельєфом. Н. п. застосовують коли висоти точок зображуваної поверхні потрібно знати з підвищеною точністю. За результатами Н. п. складають великомасштабні карти. Висоти точок отримують з геометричного нівелювання вершин квадратної сітки; паралельних ліній; полігонів; полярним способом. Н. п. застосовують для вишукувань будівництва населених пунктів, промислових споруд, аеродромів тощо та створення проектів вертикального розпланування.

2) Нівелювання нерівностей поверхні конструкцій машин, устаткування і споруд, з використанням вершин регулярної (рідше нерегулярної) сітки квадратів або трикутників, які покривають вказану поверхню. Внаслідок цього одержують висоти точок, наносять їх на план, інтерполюють і рисують горизонталі або ізолінії відхилень точок поверхні об'єкта від заданої площини. Похибка Н. п. не має перевищувати 0,1 перерізу рельєфу. Н. п. переважно застосовують для контролю якості великих поверхонь у машинобудуванні. 1; 12.

НІВЕЛЮВАННЯ СУПУТНИКОВЕ

(спутниковое нивелирование; satellite levelling; Satelitennivellement n): або супут-

никова альтиметрія — один з найважливіших методів геодезії космічної, призначений для оперативного визначення профілів поверхні Світового океану та окремих акваторій. Разом із даними інших супутникових геодезичних методів розв'я- зує в єдиній геоцентричній системі такі задачі: визначення геоїда в планетарному