Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

му носії, що слабо деформується: креслярський папір, наклеєний на тверду основу - алюміній, авіаційний дикт, пластик; прозорий пластик, лавсанову плівку. О. к. з. є основою для подальших видавничих картографічних робіт і технологій. 8.

ОРИГІНАЛ КАРТИ ОСНОВНИЙ

(іосновной оригинал карты; main map preimage; Hauptkartenoriginal n): оригінал кар-

ти, зміст якого у вигляді картографічного зображення складено та оформлено згідно з настановами і рекомендаціями нормативних документів (напр., інструкцій), редакційного плану чи редакційних вказівок. Те ж саме, що й оригінал карти складальний. 5.

ОРИГІНАЛ КАРТИ СКЛАДАЛЬНИЙ

(ісоставительский оригинал карты; compilation sheet of map; Aufnahmekarte f Aufnahmeblatt n): отриманий у результаті

складання карти. Увесь його зміст, як і графічне оформлення, повинен відповідати настановам і вимогам програми карти (плану редакційного), включаючи застосування умовних знаків і принципів картографічної генералізації. Виготовлення О. к. с. починається з побудови основи карти математичної. Далі інформацію переносять на цей оригінал і графічно опрацьовують з урахуванням вимог картографічної генералізації. Поточний і остаточний редакторський контроль, коректура О. к. с. і затвердження його у відділі технічного контролю завершують роботи з виготовлення оригіналу. О.к.с. виготовляють у м-бі видання, або в дещо збільшеному щодо останнього м-бі за допомогою туші і акварельних фарб. Кольори фарб добирають близькими до кольорів, якими буде надрукована карта, і водночас придатними для фотографування. Він є основою для виготовлення оригіналу видавйичого штрихового карти. (Див. Способи виготовлення складальних оригіналів). 5.

ОРИГІНАЛ КАРТИ ФАРБОВИЙ (красочный оригинал карты; ink (color) map original; Farbenkartenoriginal n): допоміж-

ний оригінал карти, виконаний у прийнятих для видання кольорах. Є еталоном для вибору заходів відтворення фонового розфарбовування карти під час її друкування. Його виготовляють у м-бі видання на відбитку проби карти штрихової, зафарбовуючи суцільно відповідними кольорами акварельних фарб окремі ареали змісту карти. Під час підбору кольорів для розфарбування враховують призначення карти, вимоги щодо наочності й читаності всіх фонових елементів змісту карти, гармонійність поєднання фарб тощо. Враховують можливості поліграфічного виробництва відтворення фарб та їх поєднання під час друкування. Для складних за фоновим змістом карт, а також інколи виготовляють декілька О. к. ф. для пошуку найкращого варіанта. Використовуючи О. к. ф., складають графік тонового оформлення карти. 5.

ОРИГІНАЛ КАРТИ ФОНОВИЙ (фоновый оригинал карты; background map original; Hintergrundkartenoriginal n): див.

Оригінал карти фарбовий. 5. ОРИҐІНАЛ ПІДПИСІВ (оригинал подписей; layout of lettering; JJnterschreibungsoriginal n Unterschreibensoriginal n): окре-

мий оригінал, на якому є лише підписи на карті. Якщо видавничий О. п. виготовляють на непрозорій основі (див. Виготовлення видавничих штрихових оригіналів), то на копії з оригіналу карти складального за його абрисним рисунком наклеюють усі підписи, виготовлені фотонабором на фотопапері. Якщо ж О. п. виготовляють на прозорій основі, то гранки фотонабору отримують на фотоматеріалах, покритих шаром, який перед наклеюванням знімають. 5.

ОРИҐІНАЛ СЛУЖБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (оригинал служебной информации; original of service information; Original n der Dienstinformationf(Amtsinformation j))\ спе-

ціальний графічний документ, який визначає черговість ручного цифрування об'єктів, що входять у номенклатурний аркуш цифрової карти місцевості. 5.

ОРИГІНАЛИ ВИДАВНИЧІ НАПІВТОНОВІ (полутоновые издательские оригиналы; halftone clean copy; Halbtonreinzeichnungen fpl): виготовляються для зобра-

ження рельєфу відмиванням здебільшого фотографуванням моделі рельєфної місцевості, освітленої під певним кутом. О. в. н. зі зображенням рельєфу відмиванням у виробничих умовах часто наз. оригіналами відмивання. Рельєф, зображений на карті відмиванням, поліпшує його наочність, а тому підвищує якість карти. Застосовується здебільшого у дрібномасштабному картографуванні, часто в поєднанні з горизонталями. 5.

ОРИҐІНАЛИ ВИДАВНИЧІ ШТРИХОВІ (штриховые издательские оригиналы; line publish original, dashed clean copy; Strichreinzeichnungen fpl): містять усі

штрихові елементи карти. За методом виготовлення - такі, які отримують за допомогою викреслювання тушшю на папері (тобто на непрозорій основі) чи на прозорому пластикові, або гравіювання на прозорому пластикові, але покритому відповідним непрозорим шаром. Згідно з технологічною схемою друкування карти, враховуючи навантаження, О. в. ш. поділяють на такі:

Суміщений О. в. ш. - оригінал, на якому

відтворюється зображення всіх штрихових елементів, які є на оригіналі карти складальному незалежно від кольорів, якими вони будуть показані на тиражному відбитку карти. Виготовляють один суміщений О. в. ш. Якщо на карті є багато підписів, то виготовляють ще окремий оригінал підписів.

Розчленований О. в. ш. - оригінал, який

отримують для кожного за своїм кольором штрихового елемента, тобто за кольором цього елемента в друці, і які наз. оригіналом контуру, гідрографії, рельєфу і т. д. На

частково розчленованих О. в. ш. містять-

ся два і більше за кольорами штрихові елементи, напр., гідрографія і рельєф на одному оригіналі, контур і підписи - на іншому іт. д. (Див. Виготовлення видавничих штрихових оригіналів). 5.

ОРІЄНТИР - БУСОЛЬ ( о р и е н т и р - буссоль; box-compass; Orientierbussole f):

бусоль, робоча міра якої обмежена діаметрально протилежними секторами або штрихами. 14.

ОРІЄНТУВАННЯ АСТРОНОМІЧНОГО ПРИЛАДУ (ориентирование астрономического инструмента; astronomical instrument orientation; Orientierung f des astronomischen Gerats n pi): встановлення

астрономічного приладу в меридіані. Для О. а. п. переважно використовують Полярну зорю, горизонтальні координати якої попередньо обчислені для заданих моментів часу і широти місця спостережень. 18. ОРІЄНТУВАННЯ БАЗИСУ КОСМІЧНОГО ЗНІМАННЯ (ориентация базиса космической съемки; orientation of bases of space surveying; Basenorientierung f der kosmischen Aufnahmef): фіксація положен-

ня базису в системі координат планетоцентричній, зв'язаній із планетою, що обертається. 8.

ОРІЄНТУВАННЯ ЗНІМКІВ ВЗАЄМНЕ

(взаимное ориентирование снимков; relative orientation of images; gegenseitige (relative) Orientierung f): процес відтворення

моделі об'єкта з використанням двох знімків; зводиться до встановлення пари знімків і базису проектування в таке взаємне положення, яке вони займали під час фотографування об'єкта. Залежно від методу опрацювання знімків розрізняють аналітичне взаємне орієнтування або О. з. в. на універсальних приладах. 8.

ОРІЄНТУВАННЯ КАРТИ (ориентирование карты; map orientation; Kartenorientierung f): 1) умовне присвоєння бокам

аркуша карти відповідних сторін світу. Тепер прийнято верхній бік карти орієнтувати на північ. Раніше, напр. на карті Боплана, південний бік карти був прийнятий за північний; 2) таке розташування карти на місцевості, коли лінії на карті паралельні до відповідних ліній місцевості. 5; 14.

ОРІЄНТУВАННЯ ЛІНІЙ (ориентирование линий; line orientation; Linienorientierungf): визначення напряму лінії відносно

іншого напряму, що прийнятий за початковий (вихідний). За початковий напрям у геодезії приймають: астрономічний, геодезичний, магнетний меридіани чи лінію, паралельну осі абсцис у плоскій прямокутній системі координат (осьовий меридіан у проекції Ґавсса-Крюґера). Істинний азимут А, магнетний азимут Ам та дирекцій-

ний кут а пов'язані між собою формула-

ми: А = а + у; А = Ам+8, де / -збли-

ження меридіанів; 8 - магнетне схилення. Орієнтувальні кути можна визначати інструментально на місцевості, а також на карті. 12.

ОРІЄНТУВАННЯ ПІДЗЕМНОЇ ВИРОБКИ (ориентирование подземной выработки; orientation of underground tunnel; Orientierung f des Untertageabbau m): гео-

дезичні вимірювання, пов'язані з передаванням через стовбури або свердловини дирекційного кута, координат і висоти геодезичної основи з поверхні в підземну виробку або безпосереднім визначенням дирекційного кута під землею. Особливу увагу під час О. п. в. надають передачі дирекційного кута, оскільки похибка його передачі на поперечний зсув підземної геодезичної основи збільшується зі збільшенням довжини підземного ходу. Способи О. п. в.: магнетний, створу двох висків, створу двох висків удосконалений, шкалового примикання до висків, оптичного клина, поляризації світлового потоку, автоколімаційний, двох шахт, з'єднувального трикутника, гіроскопічний. Усі ці способи дають змогу передавати в підземну виробку дирекційний кут, а способи двох шахт і з'єднувального трикутника вимагають передачі ще й координат у підземну виробку. Взагалі у способах, де О. п. в. супроводжується опусканням з поверхні під землю висків, можна одночасно передати координати вихідного пункту та дирекційний кут для підземної полігонометрії. У способі з'єднувального трикутника у вертикальний стовбур шахти опускають два струнні виски і формують ними базову лінію, на яку передають вимірюванням трьох кутів і трьох

сторін трикутника дирекційний кут опорної сторони геодезичної основи. Аналогічні вимірювання виконують у шахті, передаючи дирекційний кут з базової лінії струнних висків на вихідну сторону геодезичної основи підземної виробки. Похибка передачі дирекційного кута досягає 12-15". У способі двох шахт (свердловин), що віддалені одна від одної на 200-500 м, передають з поверхні землі способом вертикального проектування координати пунктів, а під землею прокладають між ними полігонометричний хід з координатною прив'язкою його до висків. Унаслідок опрацювання полігонометричного ходу одержують дирекційні кути сторін і координати пунктів. Похибка цього методу 8-10". Гіроскопічний спосіб О. п. в. автономний і не пов'язаний з передачею дирекційного кута з поверхні в підземну виробку через стовбур або свердловину. Найпоширеніші способи О. п. в.: створу двох висків, з'єднувального трикутника, двох шахт та гіроскопічний. 1; 7.

ОРІЄНТУВАННЯ ФОТОЗНІМКІВ КОСМІЧНИХ (ориентация космических фотоснимков; orientation of satellite photographs; Orientierungfder kosmischen Aufnahmenfpi): положення знімків в інерцій-

ному просторі, яке визначається для кожного знімка автономно: синхронним фотографуванням зоряного неба або за допомогою астродавачів. 8.

ОРОГРАФІЯ (орография; orography; Orographicf): вивчає, описує і характеризує по-

рівняно великі форми рельєфу земної поверхні (хребти, узвишшя, улоговини тощо), подає дані про напрям їх простягання, розміри (висоту, протяжність, характер схилів тощо), незалежно від їх походження. О. - розділ геоморфології. 5.

ОРТОГОНАЛЬНІСТЬ КАРТОГРАФІЧНОЇ СІТКИ (ортогональность картографической сетки; ortogonality of the cartographical grid; Orthogonalitat t des kartographischen Netzes n (Gitters n)): є, коли ме-

ридіани і паралелі поверхні Землі математичної зображуються на площині (в

проекції) взаємно перпендикулярними лініями. Це буде в тому випадку, якщо коефіцієнт Ґавсса/дорівнює нулеві. 5.

ОРТОДРОМА (ортодромия; orthodrome; Orthodromef, Grosskreis m): найкоротша лі-

нія між двома точками наповерхні Землі математичній, тобто геодезична лінія. Для поверхні кулі О. - дуга великого кола. У проекції гномонічній О. зображується прямою лінією, а в проекції Меркатора - кривою. 5.

ОРТОСКОПІЯ ОБ'ЄКТИВІВ (ортоскопичность объективов; objective orthoscopy; Orthoskopief des Objektivs n): здатність

об'єктива передавати зображення без спотворень. Мірою порушення ортоскопії є дисторсія 8. Зміщення точки з ідеально-

го положення зумовлене дисторсією об'єктива, визначається за формулою 81 = Egr\ де Eg - коефіцієнт оптичної дисторсії, г -

віддаль від головного фокуса до точки, для якої визначається дисторсія. Дисторсія зумовлює зміщення зображення точки відносно ідеального положення. Для будь-якої

Об'єктиви, які забезпечують виконання умови tga'/tga = const, наз. ортоскопічними.

Ортоскопія об'єктива означає, що м-б зображення (коефіцієнт лінійного збільшення) постійний для всіх точок поля.

Дисторсія аерозображення - це вектор, довільно орієнтований відносно координатної системи аерознімка. Компоненти цього вектора можуть визначатися в прямокутній системі складовими 8х, 8у і в полярній - 8p,8t. Складова вектора в радіальному напрямі 8р і складова, перпендикулярна до радіального напряму, 8t наз. радіаль-

ною і тангенційною дисторсією. Радіальна дисторсія в сучасних АФА не перевищує 20 мкм; здебільшого тангенційна дисторсія майже в 3,5 рази менша від радіальної. Створення бездисторційних об'єктивів, які пройшли випробування на виробництві, значно підвищує якість зображення. 3.

ОРТОФОТОЗНІМОК (ортофотоснимок; ortophotograph; Orthophoto п): фото-

знімок, отриманий ортофототрансформуванням.На ньому лінійні зміщення, спричинені рельєфом місцевості, перебувають в межах деякого допуску і не впливають на точність картографування. 8. ОРТОФОТОПЛАН (ортофотоплан; ortophoto map; Orthophotokartej): план міс-

цевості, змонтований з ортофотознім- к і в. Виготовляється у випадку різко вираженого рельєфу місцевості, коли інші методи трансформування знімків неефективні. 8.

ОРТОФОТОТРАНСФОРМУВАННЯ

(ортофототрансформирование; orthophototransformation; Orthoentzerrungf): пе-

ретворення фотознімка (як центральної проекції) на карту (ортофотознімок як ортогональну проекцію). Цей метод застосовується у випадках значного перепаду висот, коли інші методи через велику кількість зон трансформування малоефективні щодо продуктивності праці, точності та якості продукції. О. можна поділити на такі способи:

оптичного проектування, коли спочатку

будується модель об'єкта на стереофотограмметричному приладі, а потім частинки зображення (моделі) через невелику щілину оптично проектуються на фотоплів-

ку; в межах цієї частинки спотворення за рельєф не перевищують певного допуску;

електронного перетворення - складається

здвох етапів; на першому відбувається сканування моделі місцевості вздовж вузьких смуг та отримання профілів рельєфу; на другому - трансформують фотозображення в межах цієї смуги та вдруковують виправлене зображення на фотоплівку;

цифрового ортотрансформування, нале-

жить до фотограмметрії цифрової; в ньому фотознімок сканується і записується у вигляді пікселів; для цього об'єкта (місцевості) попередньо побудована цифрова модель рельєфу; виправлене зображення попіксельно видруковується на фотоплівку. Цей спосіб найефективніший

зпозиції автоматизації фотограмметричних робіт. 8.

ОСИПАННЯ (УТВОРЕННЯ ОСИПУ)

(осыпание; crumbleing; Abbrockeln п): від-

ділення від схилу незначних (ґрунт, скалля) обломів гірських порід, їх падіння і скочування по схилу. Осип - нагромадження продуктів осипання у підніжжі схилу. 4.

ОСІ ІНЕРЦІЇ МІСЯЦЯ (оси инерции Луны; inertia axises of the Moon; Mondstragheitsachsen f pi): інтеграл по об'єму від до-

бутку віддалі в квадраті елементарних частинок твердого тіла відносно будь-якої осі, яка проходить через центр його маси, на маси цих частинок є величина стала і наз.

моментом інерції тіла відносно цієї осі.

Через центр мас Місяця можна провести безліч прямих і відносно кожної з них обчислити момент інерції. Якщо всі ці моменти інерції в степені - 0,5 відкласти в м-бі вздовж відповідних прямих і провести через ці точки поверхню, то така поверхня буде тривісним еліпсоїдом, який наз. еліпсоїдом інерції Місяця. Еліпсоїд

інерції має три головні осі, які не змінюють свого положення в тілі Місяця. Моменти інерції по цих осях наз. головними моментами інерції і позначають Л, В, С, при

цьому по найменшій осі еліпсоїда інерції спрямовується найбільший момент С, а по найбільшій осі - найменший момент Л. 11.

ОСІДАННЯ (осадка; settlement; Senkung f Sackung f Setzung f): вертикальне змі-

щення точки, за яким визначають деформацію. 1.

ОСІДАННЯ АБСОЛЮТНЕ (абсолютная осадка; absolute settlement; absolute Senkung f): осідання відносно пункту,

розташованого поза зоною можливих деформацій, напр., відносно глибинного репера. 1.

ОСІДАННЯ ВІДНОСНЕ (относительная осадка; relative settlement; relative Senkung f): осідання, що є відношенням різ-

ниці осідання двох точок до відстані між ними, напр., до довжини або до ширини фундаменту. 1.

ОСІДАННЯ ЗГАСАЛЬНЕ (затухающая осадка; damped settling; erloschte SenkungJ):

осідання, що характеризується поступовим зменшенням його швидкості з часом. 7.

ОСІДАННЯ НЕЗГАСАЛЬНЕ (незатухающая осадка; not damped settling; unerldschte Senkungf): осідання, що відбуває-

ться постійно упродовж тривалого часу. 7. ОСІДАННЯ СПОРУДИ (осадка сооруОЮЄНЬІЯ; settling of construction; Gebaudesenkungf): осідання її під дією власної ваги. Під час обчислень розрізняють остаточне (стабілізоване) осідання, яке відповідає

повному ущільненню ґрунту підвалини, і нестабілізоване осідання, яке змінюється

з часом і відповідає незначному процесу ущільнення ґрунтів підвалини. 7. ОСІДАННЯ СПОРУДИ АБСОЛЮТНЕ

(абсолютная осадка сооружения;absolute construction settling; Gebaudesenkung f):

осідання абсолютне споруди або окремих її частин (конструкцій). 7. ОСІДАННЯ СПОРУДИ ВІДНОСНЕ

(относительная осадка сооружения; relative construction settling; relative Gebaudesenkungf): осідання відносне одних ча-

стин споруди (конструкцій) щодо інших. Для вимірювання О. с. в. використовують спеціальні прилади (виски, клинометри, деформетри, мікрокренометри, щілиноміри тощо), які встановлюють безпосередньо на споруді або всередині її. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ ВТОРИННЕ

(івторичная осадка сооружения; secondary settling of construction; nochmalige (wiederholte) Gebaudesenkungf): осідання споруди,

зумовлене сповзанням ґрунтів; відбувається в процесі експлуатації споруди. 7. ОСІДАННЯ СПОРУДИ НЕРІВНОМІРНЕ (неравномерная осадка сооружения; irregular settling of construction; ungleichmassige Gebaudesenkungf): осідан-

ня сп оруд и, коли фундамент споруди в різних точках отримує неоднакові вертикальні зміщення. Нерівномірність осідання зумовлена різною густиною ґрунту підвалини, товщиною шарів ґрунтів, неоднаковим навантаженням у різних точках фундаментів споруд, впливом завантаження сусідніх фундаментів тощо. Саме нерівномірне осідання може спричинити небезпечні загальні деформації споруд: перекоси, прогини, скрут, крен, тріщини, розходження швів тощо. 7. ОСІДАННЯ СПОРУДИ ПЕРВИННЕ

(первичная осадка сооружения; primary settling of construction; ungleichmassige Gebaudesenkungf): осідання споруди, зу-

мовлене здебільшого витисканням води із пор ґрунтів; спостерігається в період будівництва. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ РІВНОМІРНЕ

(равномерная осадка сооружения; uniform settling of construction; gleichmassige GebciudeBausenkungf): осідання споруди, ко-

ли тиск від ваги споруди та стискування ґрунтів у всіх точках підвалини під фундаментом однакові. Оскільки абсолютної рівномірності осідання не існує, то при малому стискуванні ґрунтів підвалини (піски, щільні глеюваті грунти), коли нерівномірне осідання незначне і не перевищує допустимих значень, його вважають рівномірним. 7.

ОСІДАННЯ СПОРУДИ СЕРЕДНЄ (средняя осадка сооружения; average settlement; mittlere Bausenkung / Gebaudesenkungf): осідання споруди, що є серед-

нім з усіх значень осідання споруди або його частини. 1.

ОСНАЩЕННЯ КАРТИ ДОПОМІЖНЕ

(вспомогательное оснащение карты; auxiliary mapframing; Kartenhilfsausrustung f):

допоміжні елементи, що полегшують користування картою. До них належить: легенда карти; графіки, пов'язані з вимірюванням на карті віддалей, площ, кутів, стрімкості схилів тощо. У зміст О. к. д. входять також т.зв. вихідні дані, або формальні відомості про карту (назва карти, дані про її авторів і виконавців), довідкові дані про час складання карти, використані під час складання карти джерела і т. ін. На друкарських відбитках подають рік і місце видання, видавця, друкарню тощо. 5.

ОСНОВА ДЛЯ ФОТОПЛАНУ (основа для фотоплана; photoplan base; Bildplangrund m): алюмінієвий лист або лист із ба-

гатошарового дикту розміром майже 50 х 50 см2, на який наклеюється креслярський папір. На цьому листі монтується фотоплан наклеюванням фотознімків (при звичайному фототрансформуванні) або суцільний лист фотопаперу (при оптичному методі трансформування зонами). Таке наклеювання запобігає деформації фотопаперу і підвищує точність фотоплану. 8.

ОСНОВА ЗНІМАЛЬНА (съемочное обоснование; geodetic (control) survey network; Aufnahmegrundlagef): див. Класифікація

геодезичних мереж; Мережа знімальна. 14.

ОСНОВА ЗНІМАЛЬНА ПОСТІЙНА

(постоянное съемочное обоснование; permanent geodetic (control) survey network; bestandige Aufnahmegrundlage f): мережа

знімальна, в якій положення геодезичних пунктів не змінюється впродовж тривалого часу. До пунктів О. з. п. відносять наріжні точки капітальних споруд, центри люків оглядових колодязів тощо. Пункти О. з. п. можна багаторазово використовувати, напр., під час виконання топографічного знімання, розмічувальних робіт, тому доцільно визначати їх координати і записувати у спеціальному каталозі. Координати пунктів О. з. п. визначають полярним способом з точок теодолітних ходів, про-

кладених для знімання. В забудованій частині міста обов'язковому координуванню підлягають наріжні точки капітальних будівель, розташованих на перетині вулиць, проїздів, провулків тощо. В районах з вільним розплануванням визначають координати наріжних точок будівель не рідше ніж через 300 м. Для цього вибирають точку на розі будівлі на висоті 1-1,5 м від поверхні землі, але обов'язково вище цоколя будівлі. Вимірювання горизонтального кута на пункти О. з. п. виконують повним прийомом; розходження між півприйомами не має перевищувати величину А/3 = 30'/L,

де І - віддаль у метрах до визначуваного пункту О. з. п. від точки теодолітного ходу (вимірюється двічі з точністю до 1 см). Граничні відносні нев'язки в теодолітних ходах, прокладених між пунктами О. з. п. або між цими пунктами та пунктами опорних геодезичних мереж, не мають перевищувати 1:2000. 7.

ОСНОВА КАРТИ ГЕОГРАФІЧНА (гео-

тематичної, до яких належать берегова лінія великих гідрографічних об'єктів, великі населені пункти, основна дорожня мережа, політичні кордони й адміністративні межі тощо. Ці елементи є своєрідною канвою для прив'язування основного змісту створюваної карти. 5.

ОСНОВА КАРТИ ГЕОДЕЗИЧНА (геодезическая основа карты; geodetic map base; geoddsische Kartengrundlage f): сукуп-

ність геодезичних даних, потрібних для створення основного оригіналу топографічної карти: геодезичні та плоскі прямокутні координати пунктів геодезичної основи, а також аплікати цих пунктів. Геодезичні координати в Україні віднесені до поверхні референц-еліпсоїда Красовського; аплікати відлічують від рівня Кронштадтського футштока. Точність, а отже й вимірність карти, залежить від точності О. к. г. 5.

ОСНОВА КАРТИ МАТЕМАТИЧНА

(математическая основа карты; mathematical map base; mathematische Kartengrundlagef): база, до якої прив'язаний зміст

карти, її навантаження, особливо картографічне зображення. Складові частини О. к. м.: проекція картографічна, що проявляється на карті картографічною сіткою, масштаб, основа карти геодезична і компонування карти. 5.

ОСНОВА КАРТИ ТОПОГРАФІЧНА

(топографическая основа карти; topographic base of the map; topographischer Kartengrund m): топографічна частина змісту

галузевих, тематичних і спеціальних карт, що сприяє нанесенню на неї їх спеціального навантаження. 5.

ОСНОВНА ФОРМУЛА ФАЗОВОГО МЕТОДУ (основная формула фазового метода; the basicformula of the phase method; Hauptformelf der Phasenmethode): див. Фа-

зовий метод визначення віддалей. 13. ОСНОВНІ ВИПАДКИ НАЗЕМНОГО СТЕРЕОЗНІМАННЯ (основные случаи наземной стереосъемки; the main cases of terrestrial stereophotosurveying; Hauptfall m des terrestrischen Messbilds n):

конвергентний - знімання за умови, що

проекції напрямів оптичних осей на горизонтальну площину, перетинаються; нормальний — знімання за умови, що на-

прями оптичних осей камери, встановленої на кінцях базису знімання, перпендикулярні до базису фотографування; загальний — знімання за умови, що напря-

ми оптичних осей не лежать в одній площині і не паралельні між собою; паралельний (рівновідхилений) - зніман-

ня за умови, що напрями оптичних осей камери, встановленої на кінцях базису знімання, лежать в одній горизонтальній площині і паралельні між собою; рівнонахилений - знімання за умови, що на-

прямки оптичних осей камери лежать в одній негоризонтальній площині та паралельні між собою. 8.

ОСНОВНІ ДОВГОТНІ ПУНКТИ

(основные долготные пункты; the main longitudinal points; Langehauptpunkte m pi):

астрономічні пункти, на яких визначають особисто-інструментальну різницю. Довготи О. д. п. відомі з похибкою < ±0,015. На території України основний довготний пункт є в астрономічній обсерваторії (м. Миколаїв, обл.). 18.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ КОСМІЧНОЇ ФОТОГРАММЕТРІЇ (основные задачи космической фотограмметрии; main tasks of space photogrammetry; Hauptaufgaben f pi der kosmischen Fotogrammetrie f): розв'я-

зання наукових задач, картографування планет, дослідження природних ресурсів, дистанційний моніторинг, побудова глобальних опорних високоточних мереж на основі застосування космічних знімків. 8. ОСОБИСТО-ІНСТРУ МЕНТАЛЬНА РІЗНИЦЯ (лично-инструментальная разность; personal error; persdnlich-instru- menteller Fehler m, personlich-instrumentelle Differenz f): похибка спостерігача, зумов-

лена систематичною неточністю супроводження зорі рухомою ниткою контактного мікрометра астрономічного універсала, а також деякими систематичними похибками інструментального характеру. О.-і. р. визначається на основних довготних пунктах, широта яких не відрізняється більш ніж на 10° від широт пунктів, на яких проводились астрономічні спостереження цим приладом. Визначають О.-і. р. двічі: до і після польових робіт. Середніми значеннями поправок за О.-і. р. виправляють результати вимірювань на астрономічних пунктах. 18.

ОСТАЩЕНКО-КУДРЯВЦЕВ БОРИС (1877-1956): астроном і геодезист, із 1909 працював у Миколаївській морській обсерваторії, з 1924 - викладач, із 1935 - проф. харківських вищих навч. закладів. Праці з астрометрії, геодезії та математичної кар-

тографії; автор україномовного підручника з вищої геодезії; розробив новий метод дослідження картографічних проекцій. 5. ОСТРОВСЬКИЙ АПОЛІНАРІЙ ЛЬВОВИЧ (19.01.1923): нар. у с. Галузинці Вовковинецького р-ну Вінницької обл. (нині Хмельницька). Нагороджений орденами Слави третього ступеня, Вітчизняної війни другого ступеня, 8 медалями та численними подяками вищого командування. Закінчив 1951 геодезичний факультет Львівського політехнічного ін-ту, працював на посаді асистента кафедри геодезії, працює в цьому ж закладі безперервно досі. Зав. кафедри геодезії „Львівської політехніки" (1977-93), один із засновників львівської наукової школи з дослідження атмосферної рефракції. 1960 захистив кандидатську, 1973 -докторськудисертації (Дослідження рефракції при геодезичних вимірах). Це була перша в Україні докторська дисертація з дослідження рефракції, що засвідчила створення відомої у науковому світі Львівської школи рефракції. Опублікував понад 100 наукових праць, зокрема три монографії та навчальний посібник з геодезичного приладознавства. За його керівництвом захистили кандидатські та докторські дисертації понад 20 співшукачів. Із 1979 керує галузевою науково-дослідною лабораторією ГНДЛ-18. Має п'ять авторських свідоцтв, дві срібні (1985,1990) і дві бронзові (1983, 1987) медалі ВДНГ СРСР, нагороджений медаллю „Винахідник СРСР". 1962-91 - член, 1974 - голова Геодезичної секції Львівського відділення Всесоюзного астро- номо-геодезичного товариства при АН СРСР (ВАГТ). Брав участь у VI (Єреван, 1975), VIII (Ленінград, 1986) та IX (Новосибірськ, 1990) з'їздах ВАГТ та пленумах його центральної ради, членом якої був. Нагороджений медаллю „Ветеран праці" (1983), значком „Відмінник геодезії і картографії" (1983)

та званням „Почесний геодезист" (1988), 2001 присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України.

ОСЬОВА СИСТЕМА ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ (осевая система геодезического прибора; axis system of geodetic device; Achsensys tern n des geodatischen Gerats n): частина конструкції геодезичного приладу з віссю, за допомогою якої обертаються його рухомі частини (напр., алідада, зорова труба). 14.

ОТВІР ВХІДНИЙ І ВИХІДНИЙ о п - т и ч н о ї СИСТЕМИ (входной и выходной зрачок оптической системы; entrance and exitpupils ofoptical system; Eintrittsund Austrittspupille des optischen Systems n): зо-

браження апертурної діафрагми під час ходу променів справа наліво через частини оптичної системи наз. вхідним отвором, її

зображення під час ходу променів зліва направо через наступні частини оптичної системи - вихідним отвором оптичної си-

стеми. 14.

ОФОРМЛЕННЯ КАРТИ (оформление карты; map delineation; Kartenaufbereitung f Ausstattungf): розділ картографії і техно-

логічний процес у картографічному виробництві, коли за допомогою картографічної графіки і фарб подається на картах різноманітна інформація, що надає карті художнього та естетичного вигляду; сюди належать також питання опрацювання умовних позначень, що становлять основний зміст картографічного зображення будь-якої карти. 5.

ОФСЕТНА МАШИНА (офсетная машина; offset machine; Offsetmaschine f): дру-

карська машина, за допомогою якої друкують карти з використанням друкарських форм друку плоского. За кількістю фарб, якими можна надрукувати карту за один прогін, О. м. поділяють на одно-, дво- і більше фарбові. Двофарбова О. м. складається з таких основних вузлів: пневматичного самонакладача 7; системи 2, що подає з допомогою захоплювачів З підготовлені для друкування аркуші паперу; передавального 4 і вивідного 5 циліндрів;

одного друкувального циліндра 6; офсетних циліндрів 7, формних циліндрів 8, зво-

ложувальних 9 і фарбових апаратів 10, вивідної системи 11, що забирає надрукова-

ний аркуш паперу і подає його на приймальний стіл 12. Циліндри 6-8 та апарати 9,10 є складовими друкувальної системи двофарбової О. м. Офсетні циліндри обтягнуті спеціальним гумовим полотном. 5.

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ІНЖЕНЕРНОГЕОДЕЗИЧНИХ РОБОТАХ (техника безопасности на инженерно-геодезичес- ких работах; labour protection on enginee- ring-geodetic works; Arbeitsschutz m auf der geodatiscneh Arbeiten f pi): регламентуєть-

ся нормативним документом, який передбачає систему організаційних і технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання нещасних випадків на виробництві. Організаційні заходи зводяться до інструк-

тажу і навчання працівників безпечних і нешкідливих методів і прийомів робіт, та опрацювання регламентованої праці та відпочинку. Технічні заходи ґрунтуються на

певних нормах і правилах. Напр., регламентуються норми площі приміщення на одного працівника, віддаль між обладнанням тощо. Під час виконання інженерногеодезичних робіт забороняється: працювати влітку на відкритих місцях без головного убору, лежати на землі, пити воду з відкритих водоймищ тощо. Під час роботи на шосейних дорогах і залізницях встановлюють додаткові застережні заходи. Дотримання правил О. п. на і.-г. р. - обо- в'язкова умова для всіх видів інженерногеодезичних робіт. 7.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНА (эффективная оценка; effective estimation; effektive Wertung f): якщо деякий параметр можна зобразити

кількома обґрунтованими оцінками, то О. е. наз. та, дисперсія якої мінімальна. Якщо деякий параметр має дві обґрунтовані оцінки Dl і Dp ТО О. е. буде та, дисперсія якої менша. Відношення k - Dl/D2 наз. мі-

рою ефективності Dj відносно £> 20.

ОЦІНКА ЗЕМЛІ (оценка земли; land evaluation; Landschatzung f): висновки про

стан природної і господарської цінності земель, що ґрунтуються на даних родючості ґрунтів, природно-кліматичних умов та економічного потенціялу земельних угідь. 4.

ОЦІНКА ЗЕМЛІ ГРОШОВА (денежная оценка земли; pecuniary land evaluation; Landgeldschatzung /): о ц і н ка землі як то-

вару в грошах; при цьому оцінюють землю як засіб виробництва з урахуванням змін її використання. 21.

ОЦІНКА ЗЕМЛІ ЕКОНОМІЧНА (экономическая оценка земли; economical land evaluation; okonomische Grundeinschatzung f Ertragswertungf): оцінка землі як засобу

виробництва у сільському господарстві. 21. ОЦІНКА НЕЗМІЩЕНА (несмещенная

дівання дорівнює її теоретичному значенню. О. н. математичного сподівання є середнє арифметичне, тобто

а О. н. дисперсії D обчислюється за фор-

мулою

n - l M

2) оцінка параметра, для якої відсутня систематична похибка (її математичне сподівання дорівнює нулеві). 20; 21.

ОЦІНКА ОБҐРУНТУВАННЯ (оценка обоснования; estimation of basis; Bewertung f der Grundlagen f pi): оцінка, яка за ймові-

рністю прямує до її теоретичного значен-

ня. Оцінку математичного сподівання можна записати так:

Р[|ш*-т|<є]>1-5, деот* - статистична оцінка математичного

сподівання; т - математичне сподівання; є

і 5 - як завгодно малі додатні числа. 20. ОЦІНКА ТОЧНОСТІ МЕРЕЖІ АПРІОРНА (априорная оценка точности сети; a priory accuracy estimation of network; vorlciufige Rechnungf der Genauigkeit f des Netzes n): так наз. попередню оцінку точ-

ності запроектованої мережі. Найпростіше визначають точність запроектованих мереж, використовуючи відповідні наближені формули. Точнішим є корелатний спосіб. У ньому, згідно з проектом мережі, на карті знаходять наближені значення тих величин, які треба вимірювати. Ці значення використовують для складання умовних рівнянь, що виникають у мережі, та вагових функцій величин, для оцінки точності. Для цього вільні члени умовних рівнянь не потрібні. Тоді складають таблицю коефіцієнтів нормальних рівнянь. Виключивши з них усі невідомі, отримують обернені ваги величин, для яких були складені вагові функції. Маючи їх, а також похибку одиниці ваги, визначають сер. кв. похибки оцінюваних величин. О. т. м. а. виконують також методом математичного моделювання результатів вимірювань. Для цього створюють математичну модель мережі, в якій наближені значення величин, які треба вимірювати, відповідають усім умовам, що виникають у мережі. Тоді моделюють похибки вимірювань, виходячи з того, що закон їх розподілу нормальний. Стандарт похибок визначають, враховуючи точність приладів і прийняті методи. Змодельованими похибками спотворюють модель мережі. Після зрівноваження отримують першу реалізацію значень похибок функцій виміряних величин, які можуть виникнути в мережі. Процес спотворення та отримання значень похибок повторюють не менше ЗО разів. Це уможливлює надійну оцінку точності, визначення будь-якого елемента мережі. 13.