2.4.4. Обліково-видавничий аркуш

Це одиниця обсягу всього матеріалу видання, окрім рекламних текстів. За кількісним значенням обліково-видавничий аркуш нічим не відрізняється від авторського і підраховуються аналогічно. Тільки він включає ще додаткові елементи підрахунку, а саме: все те, що не створено автором, а внесено у видання видавництвом, тобто видавничу анотацію, колонцифри (номери сторінок) і зміст, якщо він просто повторює заголовки в середині тексту; вихідні відомості на титулі, авантитулі, контртитулі, кінцевій сторінці, а також лінійки, які відокремлюють підрядкові примітки від тексту'; слова, винесені при складанні вірша в окремий рядок через вузький формат складання, а також заголовки типу "Продовження таблиці", "Закінчення таблиці".

2.4.5. Тираж і кількість аркушів у виданні

Тираж - це число примірників видання, виготовленого поліграфічним підприємством на замовлення видавництва.

Кількість аркушів - число аркушів (друкованих або обліково-видавничих) у всьому тиражі.

Друкований аркуш-відбиток визначає обсяг друку в тиражі видання, якщо друкований аркуш - одиниця обсягу всього тиражу, всіх примірників видання. Він тому і називається аркушем-відбитком. Яшо означає, скільки разів друкувався кожний аркуш.

Щоб дізнатися, скільки всього друкованих аркушів-відбитків у тиражі, потрібно обсяг видання у друкованих аркушах (умовних або фізичних) помножити на його тираж у примірниках.

Приклад підрахунку: нехай обсяг видання 10 умовних друкованих аркушів. 16,8 фізичного друкованого аркуша, а тираж 50 000 примірників; тоді кількість аркушів 10x50 000 = 500 000 умовних друкованих аркушів-відбитків або 16,8x50 000 = 840 000 фізичних друкованих аркушів-відбитків.

За кількістю аркушів у виданні визначають, скільки паперу потрібно на тираж видання, тиражі всіх видань річного випуску і т.д. Досить розділити друковану кількість аркушів на два, щоб дізнатись, скільки паперових аркушів треба для всього тиражу. Знаючи масу їм²паперу, площу аркуша, норми відходів паперу, неважко підрахувати загальну масу паперу для одного або кількох тиражів.

2.4.6. Ємність друкованого аркуша та її коефіцієнт

Ємність друкованого аркуша - це величина, що показує, який обсяг матеріалів умістив друкований аркуш. Чим більше знаків складання та зображального матеріалу зміщує друкований аркуш, тим вища його ємність, і навпаки. Ємність друкованого аркуша дорівнює кількості обліково-видавничих аркушів, що вмістилися в друкарському аркуші. Отже, для того щоб обчислити, чому дорівнює ємність друкованого аркуша, треба його

обсяг в обліково-видавничих аркушах поділити на число умовних друкарських аркушів (умовних тому, що це дає змогу порівняти ємність друкованого аркуша різноформатних видань). Наприклад, у виданні 12 обліково-видавничих аркушів і 10 умовних друкованих. Ємність умовного друкованого аркуша становить 12:10 = 1,2 обліково-друкованого аркуша

За ємністю друкованого аркуша судять про те, наскільки економно витрачає видавництво папір: бо чим більша ємність друкованого аркуша, тим менше паперу йде на видання.

Відношення обсягу видання в обліково-видавничих аркушах до його обсягу в умовних друкованих аркушах і є коефіцієнтом ємності (див. вище прикладного підрахунку).

Коефіцієнт ємності умовного друкованого аркуша, менший від одиниці, свідчить про неекономну витрату паперу. Щоправда, коефіцієнт ємності друкованого аркуша в поетичних творах, зображальних виданнях (альбомах), виданнях із великою кількістю формул і таблиць навіть при економному їх оформленні не може, як правило, бути більшим від одиниці.

Ємність друкованого аркуша залежить від формату складання (чим довший рядок і відповідно менші поля, тим ємність вища), кегля шрифту (чим кегль менший, тим більше знаків шрифту одного рисунка вміщує рядок одного формату), ємності шрифту того чи іншого рисунка (гарнітури) (чим більша кількість знаків припадає на один квадрат, тим вища ємність).

Середній коефіцієнт ємності умовного друкованого аркуша всіх видань видавництва, випущених за той чи інший період, дає можливість оцінити, як воно використало друкований обсяг і відповідно папір загалом. Для цього загальний обсяг усіх видань в обліково-вндавничих аркушах ділять на загальний обсяг цих видань в умовних друкованих аркушах.

Розділ 3. ОСНОВНІ ЕТАПИ ОФОРМЛЕННЯ

ТА ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТОВОЇ ШФОРМ4ЦН, ЕЛЕМЕНТІВ

ЗОВНІШНЬОГО ОФОРМЛЕННЯ І ТИТУЛІВ ВИДАНЬ.

СУЧАСНІ КОМП'ЮТЕРНЕ ВИДАВНИЧІ СИСТЕМИ

3.1. Організація редакційно-видавничого процесу у видавництві та випуску друкованої продукції на поліграфічному підприємстві

Випуск видавничої продукції - складний і тривалий процес (особливо це стосується книжкових видань), що складається із багатьох комплексів операцій, у виконанні яких бере участь широке кодо фахівців.

Редакційно-видавничий процес у видавництві в загальному вигляді включає такі

групи операцій:

• редагування авторського текстового оригіналу видання;

• розроблення його художньо-технічного оформлення;

• виготовлення видавничих текстових та зображальних оригіналів;

» коректуру тексту на стадіях виготовлення видавничих текстових оригіналів і фотоформ (або друкарських форм).

Залежно від технічної оснащеності видавництва, технічної складності видання й інших умов вищеназваний процес може виконуватися як за традиційною класичною схемою, так і з використанням КВС.

Головна мета роботи технічного редактора полягає в тому, щоб організувати ; видання, всі його елементи та одержати продукт, який допоможе донести до читача задум видавництва й автора твору і працювати з яким читачеві буде зручно та легко. Для того щоб добре виконати таку роботу, технічному редакторові необхідно знати методи, які використовуються для підготовки видання до друку.

Основа будь-якого книжкового видання - текст, з написання якого починається процес створення майбутнього продукту і який завершується на поліграфічному підприємстві випуском тиражу видання. Авторський оригінал опрацьовується редактором, коректором, подекуди перекладачем, рецензентом, консультантом,, науковим редактором, літературним та художнім редакторами. І лише художній а; також технічний редактори після вивчення твору створюють ансамбль майбутнього! видання, починаючи зі створення задуму оформлення - загальної уяви про? композиційну і зображальну основи видання. і

На цій стадії визначаються формат видання, формат сторінки складання, гарнітура,] кегль, накреслення основного шрифту, система рубрикацій та оформлення довідкових елементів, кількість ілюстрацій і техніка їх виконання, спосіб друку, зовнішнє; оформлення, особливості брошурувально-палітурних робіт, основні та допоміжні:

матеріали.

У видавництві створюються оригінали зовнішнього та внутрішнього оформлення видання художнім редактором і художником. Весь створений ними матеріалі

редагують та затверджують. Перед подачею авторського оригіналу в друкарню технічний редактор розмічає його і він стає видавничим оригіналом. У друкарні проходить відтворення видавничого оригіналу, оригіналів його зовнішнього та внутрішнього оформлення з виготовленням тиражу. Без високого рівня поліграфічних процесів видання не стане предметом мистецтва, як би добре воно не було оформлено.

Нині значна частина технологічних операцій, які досі не були притаманні видавництвам, переноситься з поліграфічних підприємств у ті самі видавництва. Готові фотоформи майбутнього видання (текстові та ілюстративні) з видавництва передаються у друкарню, де проводиться їх монтування, виготовляються друкарські форми і т.д.

3.1.1. Формування задуму та плану оформлення видання

Перш ніж розробляти елементи оформлення видання, необхідно сформувати загальний задум його оформлення. Це дуже складна та творча робота і подати конкретні рекомендації для цього важко, оскільки наперед ніколи не можна передбачити, що саме стане найхарактернішою ознакою при оформленні того чи іншого видання. В одних випадках цією ознакою можуть бушформат видання, розміри ілюстративних оригіналів та їх розташування у виданні, в інших - розміри і пропорції текстового матеріалу на сторінці, розміри полів та їх співвідношення і т.д. Будь-який елемент видання за відповідних умов може визначати лице майбутнього продукту. Задум оформлення може ґрунтуватися на особливостях видання, а також на особливостях його подачі читачеві. Слід зауважити, що на задум оформлення видання істотно впливають виробничо-технічні та фінансові можливості видавця. Від цих можливостей залежить не тільки ілюстративність майбутнього видання, а і його формат, вибір деяких засобів оформлення складання текстів і т.д. Тому задум оформлення видання має відповідати виробничо-технічним можливостям видавництва.

Іншим обмеженням є економічні питання, які мають бути вирішені у видавництві. Здебільшого видання має бути задумано так, щоб у результаті видавництво отримало прибуток, тобто щоб витрати на видання (а саме: гонорари автору і художнику, вартість матеріалів, робота друкарні, видавниче додрукарське опрацювання майбутнього видання, виплати книготорговельним організаціям за розпродаж та розповсюдження тиражу) були нижчими, ніж сума, отримана видавництвом за тираж від книготорговельних організацій. Тому задум оформлення видання і його рентабельність взаємозв'язані, тобто значно впливають один на одного.

Засоби втілення задуму оформлення видання. Задум оформлення майбутнього кидання завжди пов'язаний з його конкретними особливостями. Видання, якого ще немає, в задумі оформлення дістає майбутню свою форму втілення. Після ознайомлення з твором технічний редактор повинен вибрати формат майбутнього видання, шрифт,

61

розміщення ілюстрацій. Вже це визначає його найважливіші особливості.

У своїй роботі технічний редактор для оформлення майбутнього видання використовує низку засобів, основними з яких є композиційні та шрифтові. До шрифтових належать ті. які за допомогою різниці в розмірах шрифтів, їх насиченості, рисунках дають змогу відобразити ті чи інші відтінки змісту твору. Під композиційними засобами розуміють ті, за допомогою яких усі елементи майбутнього віщання будуть подані в ньому. Це стосуєтеся рисунків з підписами, змісту, посилань, додаткових текстів, заголовків. Визначена послідовність подання матеріалу у виданні подає твір як просторово, так і в площині сторінки, площині груп сторінок, а також у площині всього видання. Композиційні засоби оформлення можуть надавати виданню нових відтінків його змісту. Тому задум просторового розміщення елементів майбутнього видання залежить від його змісту та від того, що передусім слід виділити в ньому.

Для найкращої і найзручнішої подачі матеріалу видання технічний редактор повинен так оформити його, щоб око читача сприймало видання як упорядковане. продумане ціле, а не випадково зібрані та розміщені різнорідні елементи. Має бути створений єдиний ансамбль із тексту, заголовків, таблиць, ілюстрацій з підписами. Задум оформлення видання має відображати найзагальніші риси цього ансамблю. Просторово можна будувати видання по-різному. Проте слід пам'ятати принцип єдиної композиційної схеми (розміщення ілюстрацій, заголовків, додаткових текстів тощо). Ідея оформлення майбутнього видання може полягати в тому, що якісь його елементи повинні бути розміщені не лише однотонно, а й мати однотипні розміри, бути пропорційними один відносно одного. Такої пропорційності можна досягнути різними способами, які розглянемо далі.

Основні принципи оформлення видавничої продукції. Оформлення видавничої продукції має цілеспрямований характер, що полягає у відшуканні найзручнішого варіанта подачі інформації читачеві. У практиці оформлення видань видавництва прагнуть до розкриття їхнього художнього образу, архітектоніки, забезпечення зручності користування ними, читабельності тексту, доцільності вибору матеріалів та технологічних процесів. Важливим принципом є також економічність видання. Забезпечення читабельності тексту - один із принципів оформлення видання. З цим параметром пов'язана швидкість читання і якість сприйняття прочитаного тексту. Основне в цьому питанні - зрозумілість літер, знаків та безпомилковість їх сприйняття. На читабельність мають вплив також рисунок літер і знаків, тобто гарнітура шрифту, кегль, його цільність, якість відбитка (чіткість, колір фарби, тип паперу), формат рядка, освітленість при читанні.

Зручність користування має принципове значення при формуванні майбутнього видання і залежить перш за все від його формату. Так, виданням великого формату зручно користуватись лише за столом (сидячи). Формат визначається змістом видання, видом літератури, її значенням. Зручність користування виданням залежить від організації, побудови і розміщення літературного, ілюстративного, довідкового та інших матеріалів. Слід підкреслити також роль деяких виділень у тексті, побудови

62

чіткої системи рубрикацій, розміщення вказівок, колонцифр, колонтитулів.

Ще один принцип оформлення видавничої продукції—доцільний вибір матеріалів, і технологічних процесів. Вибираючи конкретний матеріал, необхідно враховувати мету видання, його життєздатність, цінність та вартість матеріалів. Слід пам 'ятати, що, вибір того чи іншого матеріалу тісно пов'язаний з питанням економічності видання.¹

Економічність видання як принцип його оформлення має важливе значення, оскільки в час ринкових відносин потрібно вміти з метою економії паперу, фарби та інших матеріалів усе розрахувати так, щоб видання за своєю вартістю було доступним широкому загалу.

Висока якість, швидке виконання замовлення для виходу його у світ і малі витрати на випуск видання - усі ці чинники одночасно недосяжні. Ось чому завжди потрібно розставити пріоритети.

План оформлення видання. Після повного з з'ясування найважливіших показників майбутнього видання згідно з задумом його оформлення вони фіксуються у плані оформлення видання. Це документ, в якому зазначаються: ' • обсяг видання;

• його формат;

• тираж видання;

• спосіб друку;

• розміри текстової сторінки;

• гарнітура, накреслення та кегль шрифту;

• кількість і характер ілюстрацій;

• зовнішнє оформлення.

План оформлення видання як офіційний документ затверджується директором видавництва, представником планового відділ],', підписується редактором, завідувачем редакції, головним художником та головним редактором (або його заступником), узгоджується і підписується представниками виробничого відділу та технічної редакції.

При більш детальному розробленні задуму оформлення видання (подекуди силами художньої редакції) до плану його оформлення додаються ескізи і макети. Проте це буває лише тоді, коли задум оформлення видання детально опрацьовується до того, як авторський оригінал потрапляє на стіл технічного редактора.

В іншому випадку деталізація задуму та плану оформлення видання покладається повністю на технічного редактора, за винятком тих показників, які зазначені в плані оформлення. У невеликих видавництвах, а нині це дуже актуально, розроблення загального задуму і самого плану оформлення видання є обов'язками технічного редактора.

Класифікація типів видань. Різноманіття книжкової продукції потребує більш точного врахування специфічних якісних характеристик видання. У видавництвах розроблено певні вимоги до кожного віщу літератури з урахуванням рентабельності, економічної доцільності використання тих чи інших книжкових форм, матеріалів, способів друку. Якщо видання виходить у певній серії, то потребується розроблення чітких типових серійних якісних показників. У деяких видавництвах тип видання

63

визначається залежно від виду літератури.

Тип видання - поняття складне. Об'єднуючи воєдино літературну працю та видавничий задум, ми створюємо той чи інший тип, який одночасно вказує і визначає як вид літератури, так і тип видання (монографія чи збірник, самостійне видання чи

серійне).

У видавничій практиці виділяють сім основних груп видань:

1. Офіційні видання. V •

2. Наукові видання: -у

• збірники творів, вибрані твори, монографії, збірники наукових праць,

документальні видання;

• матеріали конференцій, тези доповідей;

• автореферати дисертацій.

3. Науково - популярні видання.

4. Навчальні видання:

•підручники для вищих і спеціальних навчальних закладів, професійно-технічних

училищ;

• навчально-методичні, навчальні, наочні посібники;

• робочі програми.

5. Виробничі видання:

• виробничі, нормативно-виробничі;

• практичні порадники.

• 6.Довідкові видання:

• словники;

• енциклопедії;

• довідники спеціаліста;

• прейскуранти, проспекти, каталоги.

7.Літературно-художні видання:

збірники творів, вибрані твори;

• окремі видання та збірники;

• серії.

Такого різноманіття типів книжкових видань достатньо, щоб задовольнити суспільні 1

потреби читачів на різні книжкові видання.