- •1.1. Оригінали для поліграфічних видань
- •13. Авторські текстові оригінали
- •13.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.7. Видавничо-поліграфічне оформлення і розмітка видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати віщань
- •23.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •23.5. Вибір шрифту
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •3.1.2. Основні етапи оформлення та опрацювання тексту
- •3.2.2. Оформлення обкладинок і палітурок
- •3.23. Розмітка складної обкладинки (палітурки)
- •33. Робота над оригіналами титулів
- •5.3.4. Шрифтове оформлення заголовків
- •5.3.6. Розмітка заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.53. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.6. Післямова та заключна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Зміст
- •5.5.11. Випускні дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовної частини таблиці та виводу
- •5.63. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлення текстів довідкового призначення
- •5.10.1. Зміст
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту
- •5.11.1. Вибір сторінки складання віршового тексту
- •5.11.2. Розташування віршів на сторінках складання
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і композиція заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових вішаннях
- •5.11.5. Особливості розмітки віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ 6. Робота над пробними відбитками
- •6.1. Робота над гранками та ілюстративними відбитками
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підпис видання до друку
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7. Технічне редагування журналу та газети
- •7.1. Технічне редагування журналу
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •11.60X90/8 (220 x290 мм)
- •Для книжкового видання форматом 84x108/32 за другим варіантом його оформлення
- •(Вертикальний книжковий варіант)
- •Прийми Любомира Володимировича
- •06Л.-вид. Арк. 11,45. Тираж 2000 пр. Замовлення 2344.
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої поліграфічної галузі
- •Книжкові новинки для видавців, книготорговців, поліграфістів і пакувальників
- •Норми української наукової технічної мови і тлумачний словник з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи
- •Видавничо-поліграфічні технології та обладнання (загальний курс)
- •Етикетка
5.6.2. Складання заголовної частини таблиці та виводу
Заголовна частина таблиці може бути простою і складною, а може складатися з кількох ярусів.
Тексти заголовків, якщо можливо, слід розташовувати горизонтально. При великому заголовку і вузьких колонках текст розміщують вертикально; при цьому заголовки всіх колонок, крім боковика, можна теж розташовувати вертикально.
У заголовках, розташованих горизонтально, рядки тексту верстають посередині колонки з відбивкою від вертикальних лінійок не менш як на 2 п. По висоті заголовки розміщують також посередині. Верхня відбивка від горизонтальних лінійок, як правило, на2 п. більша, ніж нижня.
Рядки заголовків, розташованих вертикально, завжди починають від однієї горизонтальної лінії. Заголовну частину таблиць переважно складають шрифтами того самого кегля, що і хвостову. Проте, щоб уникнути вертикального розташування заголовків, їх можна складати кеглем на ступінь нижчим, ніж кегль шрифту боковика та прографки. В одноярусному заголовку текст кожної колонки складають із великої літери; в багатоярусному самостійні заголовки теж складають із великої літери, а підпорядковані фаматично заголовки в нижніх ярусах - із малих. В кінці заголовка кожної колонки знаки пунктуації не ставлять (крім обов'язкових крапок у скороченнях).
У книжково-журнальних таблицях рядки заголовків колонок не повинні мати міжрядкового розбиття. У бланкових таблицях - пустофафках можливим є розбиття на шпони до кегля шрифту.
У виводах вертикальних заголовків робити не можна; горизонтальні рядки заголовків розміщують точно посередині відповідної колонки.
Надзаголовну частину таблиці, що містить нумераційний і тематичний заголовки, оформляють згідно зі всією рубрикацією видання. Найчастіше нумераційний заголовок складають окремим рядком з виключанням у правий край, а тематичний -з виключанням окремим рядком зі змістовним розбиттям по рядках. Між нумераційним та тематичним заголовками відбивки не роблять. Допускаються й інші композицйні варіанти оформлення заголовків таблиць.
Надзаголовну частину таблиці відокремлюють від верхньої лінійки проміжком у 2...6 п. У виводах надзаголовну частину відокремлюють від перших рядків проміжком у2...4п.
5.63. Складання боковика таблиці та виводу
У відкритих таблицях і виводах боковики мають бути складені від лівого краю формату таблиці (виводу), а в закритих таблицях - з відбивкою від лівої оформляючої лінійки на півкегельну. Якщо в боковику закритої таблиці є тільки цифрові дані або назви марок машин, то вони мають бути розміщені по центру формату боковика.
Цифрові дані в колонках таблиць і виводів необхідно, якщо можливо, розміщувати так, щоб розряди чисел були вирівняні по вертикалі, тобто одиниці під одиницями, десятки під десятками і т.д. Таке розміщення є обов'язковим, коли в таблиці є підсумкова частина. Найбільше число верстають посередині колонки з відбивками не менш як 2 п. За відсутності даних в окремих рядках замість слова "ні" ставлять тире, за відсутності відомостей - три крапки.
Дво- і багаторядкові елементи боковика мають бути складені або з абзацного відступу зі складанням наступних рядків на повний формат, або без абзацного відступу в край (за наявності лівої лінійки - з відбивкою від неї на півкегельну), зі складанням наступних рядків із втяжкою. Розмір абзацного відступу або втяжки - кегельний.
Усі рядки боковика, крім кінцевих, мають закінчуватися на одній вертикалі: в таблицях - за півкегельну від лінійки, що відокремлює боковик від прографки; у виводах із заголовками -за півкегельну від лівого краю заголовка першої колонки; у виводах без заголовка-за 1...3 кегельних від лівого краю першої колонки.
Текстові та цифрові елементи боковиків у таблицях верстають із виключанням переважно в лівий край. За наявності лівої лінійки обрамлення текст відокремлюють від неї на півкегля основного шрифту, яким складено боковик, а цифрові дані (наприклад, в логарифмічних таблицях) верстають із виключанням на середину. Багаторядкові елементи складають з абзацним відступом першого рядка і втяжкою наступних. Кінцеві неповні рядки тексту боковиків можна доповнювати до формату колонки точками. Точки не можна застосовувати, якщо боковик складається тільки з цифрових даних.
У простих боковиках усі елементи починаються з великих літер, у складних - усі самостійні чи нумеровані елементи завжди починаються з великих літер, а підпорядковані елементи - з малих. У кінці елементів боковика знаки пунктуації не ставлять, за винятком (у потрібному місці) двокрапки.
У складних боковиках із різними втяжками один відступ від іншого має відрізнятися не менш як на кегельну.
Якщо всі елементи боковика пронумеровано, то мають бути вирівняні розряди в номерах і початок тексту в усіх елементах. Для цього має бути збільшений абзацний відступ у менших чисел, а між крапкою після номера та текстом має бути відбивка (півкегельна).