- •1.1. Оригінали для поліграфічних видань
- •13. Авторські текстові оригінали
- •13.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.7. Видавничо-поліграфічне оформлення і розмітка видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати віщань
- •23.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •23.5. Вибір шрифту
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •3.1.2. Основні етапи оформлення та опрацювання тексту
- •3.2.2. Оформлення обкладинок і палітурок
- •3.23. Розмітка складної обкладинки (палітурки)
- •33. Робота над оригіналами титулів
- •5.3.4. Шрифтове оформлення заголовків
- •5.3.6. Розмітка заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.53. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.6. Післямова та заключна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Зміст
- •5.5.11. Випускні дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовної частини таблиці та виводу
- •5.63. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлення текстів довідкового призначення
- •5.10.1. Зміст
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту
- •5.11.1. Вибір сторінки складання віршового тексту
- •5.11.2. Розташування віршів на сторінках складання
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і композиція заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових вішаннях
- •5.11.5. Особливості розмітки віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ 6. Робота над пробними відбитками
- •6.1. Робота над гранками та ілюстративними відбитками
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підпис видання до друку
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7. Технічне редагування журналу та газети
- •7.1. Технічне редагування журналу
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •11.60X90/8 (220 x290 мм)
- •Для книжкового видання форматом 84x108/32 за другим варіантом його оформлення
- •(Вертикальний книжковий варіант)
- •Прийми Любомира Володимировича
- •06Л.-вид. Арк. 11,45. Тираж 2000 пр. Замовлення 2344.
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої поліграфічної галузі
- •Книжкові новинки для видавців, книготорговців, поліграфістів і пакувальників
- •Норми української наукової технічної мови і тлумачний словник з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи
- •Видавничо-поліграфічні технології та обладнання (загальний курс)
- •Етикетка
5.10.4. Сигнатура
Сигнатура - порядковий номер друкованого аркуша видання, необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друкування, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції.
Сигнатуру переважно складають шрифтами тієї самої гарнітури, що й основний шрифт, цифрами кегляІГп. і поміщають у лівому кутку першої та третьої сторінок кожного друкованого аркуша видання. На третій сторінці аркуша після сигнатури (без відбивки від неї) складають зірочку. У формат сторінки складання сигнатура не входить. її заверстують в одному рядку з нижньою колонцифрою або нижче її з відбивкою 4 п.
Сигнатура - це перш за все технічно допоміжний елемент видання, і тому в різних виданнях можна зустріти неоднаковий порядок розміщення сигнатур.
При верстанні сигнатур слід пам'ятати, шо перш за все це номер друкованого аркуша і її розташування має відповідати частці аркуша. Для видань, які друкуються в 1/16 частку,-через 16с, в 1/8 частку -через 8 с. тощо.
Сигнатуру ніколи не ставлять на титулі.
У дод. 21 наведено колонцифри сторінок, на яких ставлять сигнатуру та сигнатуру з зірочкою.
5.10.5. Норма
Норма - коротка позначка замовлення, яка включає прізвище автора, перші слова назви, іноді просто номер замовлення. Розміщується на першій сторінці кожного друкованого аркуша, крім першого, і слугує для полегшення операції комплектування
книжкових блоків.
Норму завжди складають шрифтом кг. б гарнітурою основного шрифту та поміщають у лівому кутку першої сторінки друкованого аркуша слідом за сигнатурою з відбивкою 8...12 п.
Норму ставлять також на вклейках.
На сторінках з художніми ілюстраціями норму бажано заверстувати так, щоб при обрізуванні блока вона відрізалась.
У дод. 21 наведено колонцифри сторінок, на яких ставлять норму.
5.11. Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту
Віршовий текст, на відміну від прозового, організовується у певній ритмічній послідовності, оскільки він складається з окремих віршових рядків, побудованих на ритмічному чергуванні наголошених та ненаголошених складів.
Завдання технічного редактора не тільки в тому, щоб зберігати авторську форму рядка. Необхідно підкреслити і виявити її всією побудовою складання (розташуванням рядків, відступами, пробілами між строфами тощо).
Віршові твори переважно розміщують на сторінках видання по центру; через це для різних сторінок виключання рядків великого віршового твору може бути різним, тому що центрують вірші за найдовшим рядком, який є на заданій сторінці. Іноді вірші центрують візуально затекстом складання на сторінці. Якщо на сторінках треба помістити окремі короткі вірші, то спуск у всьому виданні має бути єдиним. При великій кількості коротких віршів, зокрема при двох таких віршах ка розвороті, рубрики віршів чи зірочки можна розмістити за рахунок спуску, щоб вірші на розвороті вирівняти за першими рядами. Відбивка між строфами, як правило, становить один-два рядки кегля основного шрифту. Якщо строфи розділено різними відступами, то між ними відбивку можна не робити.
Цифри та зірочки, що розділяють строфи, верстають із виключанням окремим рядком і відокремлюють зверху більше, ніж знизу.
Переносять вірші із сторінки на сторінку, не розбиваючи строф. У межах одного-двох рядків цього можна досягти, зменшуючи або збільшуючи міжстрофні пробіли, як правило, роблячи їх однаковими на кожному розвороті та для кожного вірша.
В окремих випадках рядки переносять парами, але при цьому не можна переносити на наступну сторінку останні два рядки вірша (членування). У віршах вільної побудови (не розбитих на строфи) перенесення взагалі недопустимі, тому що вони змінюють авторське акцентування окремих частин твору й ускладнюють його сприйняття. Існує три варіанти оформлення вільного вірша (див. дод. 22):
східчасте (драбинкою), коли рядки починаються від однієї вертикалі, а кожна частина (такт) римованого рядка йде з нового рядка і починається від кінця попереднього;
прапорцеве, коли всі рядки та частини рядків починаються від однієї вертикалі незалежно від їхньої довжини;
мішане, коли використовуються обидва попередніх варіанти.
Щоб перенесення при окремих довгих рядках з рядка в рядок на сторінці, коли вони необхідні, не порушували ритму читання, у віршах слід переносити не частину слова, як це можна робити в прозовому творі, а ціле слово чи групу слів. Перенесене слово верстають із виключанням у правий край складання окремим рядком. Щоб уникнути зайвих перенесень при складанні віршів, треба для кожного видання індивідуально вибирати формат, сторінку складання і шрифти. При невеликих форматах краще використовувати місткі шрифти або складати видання шрифтами зменшеного кегля.
Віршові твори верстають двома способами. За першим способом кожний вірш подають із нової сторінки, за другим - віршові твори верстають підряд. Для збереження композиційної єдності всіх розворотів усі вірші слід верстати з однаковим спуском. Відстані між строфами мають бути завжди однаковими, передусім це стосується віршів на розворотах.
Заголовки віршів мають компонуватися як єдине ціле з віршем, тому його виключання визначається побудовою твору на сторінці складання.
Від тексту заголовок має відокремлюватися більше, ніж відбивка між строфамивірша. Колонцифру при симетричному розміщенні віршів треба ставити посередині сторінки складання, а при асиметричному, коли центральна вісь не проглядається, її краще ставити в край. На кінцевих сторінках у віршових виданнях колонцифру ставлять усюди або ніде. Якщо на кінцевих сторінках є малі окремі вірші, назви яких входять у зміст видання, то колонцифри краще ставити на всіх цих сторінках.
Посвяти та епіграфи, якщо вони є у віршах, складають шрифтами зменшеного кегля курсивними, а також рядковими літерами. Дату написання вірша розміщують під ним біля лівої межі, а складають її світлим курсивним шрифтом зменшеного кегля. У прозових творах вірші складають шрифтом зменшеного кегля порівняно з основним і верстають відповідно до загальної композиції твору.