Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ИДиТР / ИДиТР Книги (семестр 1) / Ярема Технічне редагування 2003.doc
Скачиваний:
363
Добавлен:
29.03.2016
Размер:
20.08 Mб
Скачать

5.3.4. Шрифтове оформлення заголовків

Вище зазначалося, що основними показниками складального шрифту є його гарнітура, кегль, насиченість та накреслення. Яким же чином ці його особливості можуть бути використані для оформлення заголовків, як належить підбирати шрифти для складання заголовків, щоб вони якнайкраще відповідали своєму призначенню? Насамперед слід вибрати гарнітуру для оформлення заголовків. Існують три принципово різних підходи до вибору гарнітури для складання заголовків.

При першому підході все видання - і текст, і всі заголовки -оформлюються однією гарнітурою. При цьому для виділення заголовків із маси текстів та вираження супідрядності їх між собою може використовуватися різниця в кеглі, насиченості, накресленні шрифту в межах однієї гарнітури. Оформлення видання набуває рис єдності за графічним характером використаного шрифту. Такий підхід часто надає виданню стриманості ділового тону. Тому більшість наукових і технічних видань оформлюються однією гарнітурою.

При другому підході текст видання може бути складений однією гарнітурою, а всі його заголовки - іншою. Це - двогарнітурне оформлення. Природно, що зорова виразність заголовків у цьому випадку може бути більшою, ніж при одногарнітурному оформленні; з'являється можливість надати виданню живішого та виразнішого вигляду. Двогарнітурне оформлення видань часто використовується в науково-популярній, дитячій, технічній, навчальній літературі.

При третьому підході застосовується кілька гарнітур (одна із них може збігатися з гарнітурою, якою складається текст). Це оформлення видань найскладніше, оскільки потребує від технічного редактора вміння підібрати гарнітури шрифтів, які гармонійно поєднуються між собою, адже використання шрифтів кількох гарнітур легко призводить до непотрібної строкатості та несмаку. Робота ця складна і потребує індивідуального підходу. Є кілька правил, знаючи які, легше знайти вдале шрифтове рішення заголовків та всього видання при багато гарнітурному його оформленні.

1. При виборі гарнітур для оформлення заголовків доцільно дотримуватися певної їх послідовності, що відповідає супідрядності заголовків. Так, якщо при чотириступеневій рубрикації видання вирішено використати три гарнітури, одна з яких збігається з гарнітурою, якою складатиметься основний текст, то "молодші" заголовки можуть бути складені текстовою гарнітурою, два наступних - іншою, а "старший"—третьою. Не слід допускати безладного чергування гарнітур.

2. Гарнітури можуть підбиратися також як за принципом зорової подібності (тобто схожості), так і за принципом контрасту. Через те шо багатогарнітурне оформлення видання дає можливість створювати дуже виразні заголовки, застосування контактуючих між собою гарнітур цілком природне. При великій кількості використовуваних гарнітур багатогарнітурне оформлення видання втрачає сенс і легко може бути замінене одногарнітурним.

3. Досить часто неоднаковими гарнітурами складають різні частини одного заголовка (однією гарнітурою - його нумераційну частину, іншою - сам заголовок).

Це дає змогу відокремити дві різні частини одного й того самого заголовка й підвищує загальну виразність оформлення видання.

Для того щоб підібрати шрифти, які поєднуються між собою, часто буває доцільним виклеїти макет із заголовками, використавши вирізані з інших видань рядки потрібних гарнітур та кеглів. Цю роботу виконують навіть дуже досвідчені технічні редактори, бо те поєднання, яке добре в одному виданні, може бути невдалим в іншому.

Перейдемо до вибору кегля для оформлення заголовків. Вибір цей залежить і від особливостей твору, і від мети видання, і від таких його показників, як формат та сторінка складання. Справді, заголовки видання невеликого формату — за інших однакових умов — мають бути дрібнішими, ніж заголовки видання великого формату.

Чим заголовок "старший", тим його зорова значущість має бути більшою і, відповідно, тим більший кегль заголовка.

В одних випадках кегль шрифту заголовків від "молодших" до "старших" підвищується поступово (наприклад, кг. 10, кг. 12, кг. 14, кг. 16); в інших-збільшується різким "стрибком" (наприклад, кг. 10, кг. 12, кг. 14, кг. 20), причому ці "стрибки" мають відповідати будові видання.

Природно, що кегль шрифту слід вибирати залежно від потрібного ступеня зорової активності заголовків видання. Особливе значення для вибору кегля має обсяг тексту заголовків і довжина їхніх рядків.

Наступне завдання, яке треба вирішити, - це вибір заголовних шрифтів за їхньою насиченістю. У межах однієї гарнітури бувають шрифти світлі, напівжирні та жирні. Заголовки за насиченістю шрифтів у межах одного видання можуть оформлятися трьома різними способами:

  1. щоб за своєю насиченістю вони збігалися з насиченістю шрифту основного тексту. При цьому заголовок виділяється із тексту завдяки кеглю шрифту та ві дбивкам від нього і завдяки накресленню шрифту;

  2. щоб за своєю насиченістю вони були активніші від насиченості шрифту основного тексту. При цьому для заголовків використовуються жирні або напівжирні шрифти, які й роблять їх такими. Через свою простоту цей спосіб набув дуже великого насичення;

3) з застосуванням шрифтів різної насиченості. Особливо часто цей спосіб використовується при багатогарнітурному оформленні видання. Справа в тому, що реальна, сприйнята оком насиченість шрифтів різних гарнітур, неоднакова. Наприклад, світлий шрифт рубленої гарнітури менш насичений, ніж світлої шкільної; напівжирний шрисЬт літеоатурної гаоніт\т>и близький за насиченістю до жирної журнальнорубленої.

Тому, якщо потрібно оформити видання різними гарнітурами близької (за зоровим сприйняттям) насиченості, треба спеціально підбирати шрифт якраз за його насиченістю. Різні накреслення шрифтів можна застосовувати при оформленні заголовків. Цей спосіб грунтується на тому, що око читача добре помічає відмінності у шрифтах однієї гарнітури, але різних за нахилом основних штрихів (курсивного, похилого). Використання для оформлення заголовків великого, малого і капітельного накреслень шрифтів грунтуєтьсяи як на різниці рисунка, так і на різниці його розміру.

Великі за розміром курсивні шрифти для оформлення заголовків майже не застосовуються, а малі застосовуються часто і по-різному. Можуть бути випадки, коли всі заголовки видання оформлюються курсивними шрифтами, а можуть бути й такі, що тільки деякі (наприклад, "найстарші" або "наймолодші"). Похилі накреслення шрифтів використовуються рідше, ніж курсивні, бо вони недосить сильно контрастують із прямими шрифтами.

Великі за розміром прямі шрифти застосовуються дуже часто в поєднанні з малими своєї гарнітури, оскільки очко літер великого накреслення помітно більше, а це дає можливість поступово підвищувати зорову активність заголовків.

Підбиваючи підсумки опису способів оформлення заголовків складальними шрифтами, можна сказати, що всі багатства варіантів шрифтів (їхні гарнітури, кеглі, накреслення, насиченість), які є у друкарнях, технічний редактор повинен уміти використати так, щоб заголовки добре виконували покладені на них функції.

Особливо слід підкреслити, що шрифти для заголовків можуть варіюватися не за однією, а за кількома ознаками одночасно. Вміння підібрати найбільш удале для конкретного випадку поєднання шрифтів приходить до технічного редактора не зразу, а внаслідок щоденної наполегливої та копіткої праці.

5.3.5. Композиційне оформлення заголовків

До композиційних особливостей оформлення заголовків насамперед слід віднести місце заголовка. Інша важлива особливість, яка може бути зарахована до композиційних, - розбитя слів заголовка на окремі рядки. Третя особливість -розташування рядків заголовка один відносно одного після складання.

Місце заголовка. Значення місця заголовка у виданні ми вже розглядали, коли йшлося про супідрядність заголовків. Нижче наведено всі можливі варіанти і способи розміщення заголовків та їхніх назв залежно від місця на сторінці (розвороті) видання. Варіант розміщення заголовка

Спосіб розміщення

На шмуцтитулі

  1. На правій шпальті без тексту (з порожнім зворотом)

  2. На правій шпальті (з надрукованим зворотом)

  3. На двох суміжних шпальтах

  4. На лівій шпальті

Упідбір до рядка

Зрозуміло, що не в кожному виданні є можливість і необхідність повністю використати весь асортимент способів розміщення заголовків для вираження їх супідрядності. Так, у виданнях невеликого обсягу, що друкуються великими тиражами, заголовки на окремих сторінках (шмуцтитулах) застосовуються дуже рідко. Це пояснюється не тільки великою витратою паперу, а й тим, що членування видання малого обсягу на частини за допомогою шмуцтитулів може зробити видання композиційно рихлим, неоправдано порожнім.

Через те що значення заголовка визначається не тільки його місцем на сторінці видання, а й іншими способами оформлення (шрифтовими і графічними), дуже часто заголовки різної значущості оцінюють однаково. Так, використовуючи способи шрифтового оформлення, можна легко розмістити врозріз тексту до трьох заголовків безпосередньо один за одним.

Способи розміщення заголовків один відносно одного та відносно сторінки складання. Вони мають значення не стільки для вираження супідрядності заголовків, скільки для зовнішнього художньо-композиційного образу видання. З точки зору способів розміщення заголовків один відносно одного і відносно сторінки складання існують три принципово різні схеми: симетрична, несиметрична та мішана.

При симетричній схемі всі заголовки розміщуються так, щоб середина будь-якого рядка заголовка збігалася з вертикальною віссю, уявно проведеною через центр сторінки складання. При цьому відстань від початку і кінця будь-якого рядка заголовка до найближчого краю сторінки складання завжди буде однаковою. Симетрична схема знайшла велике поширення, оскільки вона створює спокійну, зрівноважену, завершену композицію текстової сторінки з заголовками.

Порівняно з симетричною несиметрична схема дає більш динамічну, виразну композицію сторінки; вона має багато варіантів. Розглянемо кілька з них, принципово різних.

Можна розмістити всі заголовки (і будь-які їхніі частини) у виданні так, що правий (або лівий) край усіх рядків буде розташований на межі сторінки складання чи два окремих рядки заголовка можуть бути зміщені до правої (або лівої) межі сторінки. Таке розташування заголовків називається прапорцевим з виключанням праворуч (або ліворуч) до краю сторінки складання.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.