- •1.1. Оригінали для поліграфічних видань
- •13. Авторські текстові оригінали
- •13.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.7. Видавничо-поліграфічне оформлення і розмітка видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати віщань
- •23.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •23.5. Вибір шрифту
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •3.1.2. Основні етапи оформлення та опрацювання тексту
- •3.2.2. Оформлення обкладинок і палітурок
- •3.23. Розмітка складної обкладинки (палітурки)
- •33. Робота над оригіналами титулів
- •5.3.4. Шрифтове оформлення заголовків
- •5.3.6. Розмітка заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.53. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.6. Післямова та заключна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Зміст
- •5.5.11. Випускні дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовної частини таблиці та виводу
- •5.63. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлення текстів довідкового призначення
- •5.10.1. Зміст
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту
- •5.11.1. Вибір сторінки складання віршового тексту
- •5.11.2. Розташування віршів на сторінках складання
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і композиція заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових вішаннях
- •5.11.5. Особливості розмітки віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ 6. Робота над пробними відбитками
- •6.1. Робота над гранками та ілюстративними відбитками
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підпис видання до друку
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7. Технічне редагування журналу та газети
- •7.1. Технічне редагування журналу
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •11.60X90/8 (220 x290 мм)
- •Для книжкового видання форматом 84x108/32 за другим варіантом його оформлення
- •(Вертикальний книжковий варіант)
- •Прийми Любомира Володимировича
- •06Л.-вид. Арк. 11,45. Тираж 2000 пр. Замовлення 2344.
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої поліграфічної галузі
- •Книжкові новинки для видавців, книготорговців, поліграфістів і пакувальників
- •Норми української наукової технічної мови і тлумачний словник з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи
- •Видавничо-поліграфічні технології та обладнання (загальний курс)
- •Етикетка
5.10.1. Зміст
Зміст зустрічається в кожному виданні, що складається з окремих частин, розділів, оповідань і має систему заголовків (рубрикацій). Зміст відображає загальну побудову та характер системи заголовків видання (повної або трохи скороченої). За допомогою змісту читач може швидко ознайомитися із складом видання. а також знайти потрібну йому частину тексту. Проте, незважаючи на загальний довідковий характер змісту, значущість його в тому чи іншому виді видань може бути різною і це впливає як на розташування змісту у виданні, так і на побудову й акцентування його окремих частин. Зміст може розміщуватися в кінці або на початку видання. Це залежить від кількох чинників, основними з яких є вид видання, його обсяг та умови користування ним. Так, у наукових, довідкових і навчальних виданнях зміст майже завжди доцільно розміщувати на початку (особливо це стосується видань великого обсягу). У виданнях подібного типу він відіграє дуже важливу роль як довідковий елемент. Читач користується ним не тільки в момент ознайомлення з виданням а й протягом усієї роботи з ним. Краше розміщувати зміст відразу після звороту титулу. При складній рубрикації (переважно в наукових та довідникових виданнях великого обсягу) відповідні частини рубрик змісту іноді додатково виносять на шмуцтитули або їхні звороти).
У дитячій і художній літературі зміст найчастіше розміщують у кінці видання, бо значущість цього тексту для читача здебільшого тут невелика, а основну довідкову роль при виборі видання (за винятком збірників, антологій тощо) відіграють обкладинка та титул. Окрім того, у виданнях цього типу характер оформлення "входу" у видання часто не залишає місця для змісту.
В окремих випадках для швидкого ознайомлення читача із складом видання найбільш значущі частини змісту виносять на зовнішні елементи видання (суперобкладинку, обкладинку, їхні клапани) або вносять до титулу (що не виключає повного змісту, який розміщується на початку або в кінці видання).
У брошурах, розрахованих на обмежений строк користування, місце заверстування змісту часто визначаються зручним для друку аркушем. Із цього випливає, що зміст може розміщуватися і на звороті титулу, і навіть на другій та третій сторінках обішадинки. Формат змісту, як правило, визначається складністю й обсягом його тексту. Якщо зміст складають меншим (порівняно з основним текстом) кеглем, то і формат його, зрозуміло, вибирається трохи вужчим, ніж ширина сторінки складання (за винятком тих випадків, коли зміст завантажено текстом, складним за побудовою і він займає кілька шпальт).
Вибір формату змісту може залежати також від побудови сторінки складання.
При побудові тексту змісту з максимальною наочністю має бути чітко визначена супідрядність рубрик видання. Для цього використовують як шрифтові, так і
композиційні способи.
Для виділення рубрик можуть застосовуватися різні накреслення шрифту (напівжирні, великі, курсивні) та навіть інша гарнітура. Характер цих шрифтів тісно пов'язаний з оформленням усієї системи рубрик видання.
Використання різних складально-графічних елементів (лінійок, точок, квадратиків та ін.) в оформленні заголовків видання може знайти своє відображення також в оформленні змісту.
Використовуючи шрифти різних насиченості й накреслення для виявлення супідрядності рубрик, слід уникати надмірної строкатості, бо це негативно позначається на сприйнятті тексту змісту. При невеликій кількості рівнозначних рядків змісту можна застосовувати шрифти великого накреслення, трохи збільшуючи при цьому пробіли між рядками.
У звичайних випадках збільшення кегля на 4 н. бажано, проте при невеликому тексті змісту і великому форматі видання або необхідності підсилити значущість змісту використовують шрифти того самого кегля, яким складено основний текст, чи навіть шрифти збільшеного кегля.
При складній системі рубрикації поряд із шрифтовими виділеннями використовують колшозиційні способи: різні виключання рядив, втяжки, а також відбивки.
Втяжки різного розміру дають можливість наочніше передати супідрядність рубрик, однак застосування великої кількості невеликих втяжок призводить до небажаного результату.
Іноді при деякій редакційній перебудові нумераційної частини композиція змісту може стати більш чіткою і зрозумілою. Так, якщо порядковий номер розділу розмістити на початку рядка, це зразу привертає увагу читача. Якщо до того ж слово "Розділ" розташувати над першим рядком або приєднати до першого рядка, то це вивільнить від непотрібного повторення цього слова.
Для збереження композиційної єдності в оформленні всіх текстових елементів видання, а також за необхідності акцентувати окремі частини змісту можна по-різному верстати рядки рубрик та розташовувати відносно них колонцифри.
Найтрадиційніший спосіб оформлення змісту - ліворуч перелік рубрик, а праворуч (окремою колонкою) нумерація сторінок. Рубрики пов'язуються з колонкою цифр за допомогою багатьох точок, дефісів або лінійок. При нескладній системі рубрикації та невеликій відстані між рубриками і колонкою цифр можуть бути різні варіанти оформлення змісту.
Розташування колонцифр колонкою зліва та вільне виключання рядків рубрик по правому краю дають зовсім інший силует і дещо більшу акцентуацію колонцифр. Зустрічаються цікаві способи розташування рубрик та колонцифр до них по центру шпальти.
Однак при будь-якому оформленні змісту необхідно створити оптимальні умови користування ним. При розмітці змісту мають бути записані детальні вказівки щодо кегля і накреслення шрифтів для складання рубрик, їх виключання, розміру втяжок та відбивок, а також загального формату складання змісту.