- •1.1. Оригінали для поліграфічних видань
- •13. Авторські текстові оригінали
- •13.1. Склад авторського текстового оригіналу
- •1.5. Видавничі текстові оригінали
- •1.7. Видавничо-поліграфічне оформлення і розмітка видавничих текстових оригіналів
- •2.1. Формати паперу і формати віщань
- •23.1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів
- •23.5. Вибір шрифту
- •2.4.4. Обліково-видавничий аркуш
- •3.1.2. Основні етапи оформлення та опрацювання тексту
- •3.2.2. Оформлення обкладинок і палітурок
- •3.23. Розмітка складної обкладинки (палітурки)
- •33. Робота над оригіналами титулів
- •5.3.4. Шрифтове оформлення заголовків
- •5.3.6. Розмітка заголовків
- •5.5. Робота над додатковими текстами
- •5.5.1. Анотація
- •5.5.2. Посвята
- •5.53. Епіграф
- •5.5.4. Передмови
- •5.5.6. Післямова та заключна стаття
- •5.5.7. Покажчики
- •5.5.8. Бібліографічні списки
- •5.5.9. Додатки
- •5.5.10. Зміст
- •5.5.11. Випускні дані
- •5.6. Робота над оригіналами таблиць і виводів 5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів
- •5.6.2. Складання заголовної частини таблиці та виводу
- •5.63. Складання боковика таблиці та виводу
- •5.6.4. Складання прографки таблиці та виводу
- •5.7.2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах
- •5.7.4. Складання індексів і показників степеня
- •5.7.7. Складання структурних хімічних формул
- •5.8. Формульні тексти
- •5.9. Акцидентне складання
- •5.10. Оформлення текстів довідкового призначення
- •5.10.1. Зміст
- •5.10.2. Колонцифри
- •5.103. Колонтитули, колонлінійки
- •5.10.4. Сигнатура
- •5.10.5. Норма
- •5.11. Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту
- •5.11.1. Вибір сторінки складання віршового тексту
- •5.11.2. Розташування віршів на сторінках складання
- •5.11.3. Верстання віршових текстів
- •5.11.4. Складання і композиція заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових вішаннях
- •5.11.5. Особливості розмітки віршових текстів
- •5.12. Драматичний текст
- •5.13. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація
- •Розділ 6. Робота над пробними відбитками
- •6.1. Робота над гранками та ілюстративними відбитками
- •6.2. Робота над версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання
- •6.2.1. Робота над версткою
- •6.2.2. Робота над звіркою
- •6.2.3. Підпис видання до друку
- •6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником
- •6.2.5. Оцінювання якості випущеного видання
- •Розділ 7. Технічне редагування журналу та газети
- •7.1. Технічне редагування журналу
- •7.1.2. Загальні технічні вимоги
- •11.60X90/8 (220 x290 мм)
- •Для книжкового видання форматом 84x108/32 за другим варіантом його оформлення
- •(Вертикальний книжковий варіант)
- •Прийми Любомира Володимировича
- •06Л.-вид. Арк. 11,45. Тираж 2000 пр. Замовлення 2344.
- •280015. М. Хмельницький, пр. Миру, 59.
- •Тлумачний словник термінів видавничої поліграфічної галузі
- •Книжкові новинки для видавців, книготорговців, поліграфістів і пакувальників
- •Норми української наукової технічної мови і тлумачний словник з видавничої, поліграфічної та пакувальної справи
- •Видавничо-поліграфічні технології та обладнання (загальний курс)
- •Етикетка
5.11.2. Розташування віршів на сторінках складання
Як зазначено вище, в одному й тому самому виданні можуть зустрічатися вірші, різні за побудовою, які утворюють на сторінках і розворотах неоднакові за формою силуети. Щоб зберегти цільність та єдність композиції всього видання, необхідно прийняти єдиний (однаковий) принцип розташування віршів на сторінках складання.
Існує два способи виключання віршів:
по центральній осі сторінки складання (симетричне розташування);
від єдиної лівої вертикалі (асиметричне розташування).
Перший - симетричний - спосіб використовується частіше, бо в цьому випадку створюється рівномірне зорове навантаження по центральних осях усіх сторінок складання, що, у свою чергу, допомагає зберегти відносні розміри полів у всьому виданні. Особливо підходить цей спосіб для віршів класичного типу, які у своїй більшості мають яскраво виражену центральну вісь.
Практично це робиться так: вірші, рядки яких дорівнюють формату сторінки складання, верстають від лівого краю, а вірші з більш короткими рядками розміщують по центру сторінки складання з відступом від лівого краю. Щоб правильно розрахувати відступ, слід орієнтуватися на основний масив вірша. Якщо зорова вісь цього масиву збігається з центральною віссю сторінки складання, то вірш зміщений точно посередині
сторінки.
Як же визначити ширину основного масиву вірша? Найчастіше - за рядками середньої довжини, а різниця між середніми і короткими рядками ніби компенсується довгими. Проте в деяких віршах цей масив чітко окреслюється довгими рядками.
Коли знайдено ширину основного масиву вірша, вже неважко визначити розмір відступу від лівої межі сторінки складання. Прийнявши кожний знак (включаючи пробіл між словами) в середньому за напівкегельну шпацікМнапівкруглу), підрахуємо, скільки знаків уміститься в рядку, що визначає ширину основного масиву вірша. Пізніше визначимо кількість знаків повноформатного рядка складання (ураховуючи вибрані для складання >арнітуру та кегль шрифту). Від кількості знаків у повноформатному рядку віднімемо кількість знаків рядка, що визначає масив вірша; залишок поділимо на 4 (на 2, щоб порівну поділити пробільний матеріал ліворуч і праворуч, та ще на 2, аби визначити відступ не в знаках, а в кегельних шпаціях). У результаті цих підрахунків одержимо число кегельних шпапій (круглих) для відступу від лівої межі сторінки складання. Неважко розрахувати відступ і в частинах квадрата (наприклад, для ручного складання); у цьому разі кількість знаків у рядку, що визначає ширину масиву вірша, перетворюємо на квадрати та віднімаємо це число від ширини формату складання. Залишок ділимо навпіл й одержуємо відступ зліва, виражений у
квадратах і пунктах.
Визначаючи відступ, необхідно стежити за тим, щоб найдовші рядки вірша помістилися у форматі складання при цьому відступі. Якщо найдовший рядок не вміщується у форматі складання, то треба зменшити відступ, щоб цей рядок не виходив за межі сторінки складання.
Якщо вірш не вміщується на одній шпальті та переноситься, то не завжди можна на наступній шпальті задавати ті самі відступи. Перенесена частина вірша може мати інший силует, іншу ширину свого масиву, а отже, і свій відступ зліва.
Прн другому - асиметричному - способі виключання віршів на сторінках складання усі вірші зсуваються ліворуч, оскільки їх верстають із виключанням або безпосередньо від лівої межі формату складання, або з єдиним відступом від неї. Цей спосіб краще підходить для віршів вільного типу, в яких ліва вертикаль майже завжди виражена більш чітко, ніж центральна вісь вірша.
Для того щоб асиметричне розташування віршів не призвело до деякої незрівноваженості розворотів, слід відповідним виключанням решти елементів розвороту (заголовків, колонцифр, складально-графічних елементів) підтримати цю композицію.
Існує (але рідко використовується) спосіб виключання усіх рядків віршів на новий рядок. Він застовується іноді для байок або віршів з неритмічним чергуванням різностопних рядків. Читання віршів при такому виключанні рядків утруднене через занадто нерівний лівий край складання.