6.2.4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником

Чистими аркушами у видавничій практиці називають повністю надруковані аркуші, взяті з тиражу видання. Чисті аркуші находять у видавництво з друкарні і переглядаються редактором та технічним редактором. У деяких видавництвах чисті аркуші переглядає також художній редактор.

Мета роботи технічного редактора з чистими аркушами - контроль за тим, як виконані друкарнею його вказівки при підписанні видання зо друку, і контроль якості Друку. Особливо важливим є контроль якості друку ілюстрацій. Слід пам'ятати, що якщо тираж видання невеликий, то до моменту передачі чистих аркушів у видавництво Друкування аркуша, який надійшов до редакції, буде вже закінчено. Тому вимагати від друкарні виправлення дрібних недоліків уже пізно. Інша справа, якщо при перегляді виявиться груба помилка, що спотворює зміст видання (наприклад, пропадання слова чи літери, перевернута ілюстрація або яке-небудь сильне спотворення у ній). В такому разі слід терміново повідомити завідувача технічної редакції та редактора видання.

Дрібні недоліки треба виявити і помітити в чистих аркушах. Повний аналіз цих недоліків здійснюється тоді, коли із друкарні надходять сигнальні примірники видання.

Сигнальними примірниками називають кілька примірників видання, виготовлені з певного комплекту всіх тиражних аркушів цього видання. Під час виготовлення сигнальних примірників тираж ще не сфальцьований і не переплетений. Сигнальні примірники передаються у видавництво для затвердження. Таке затвердження називається випуском видання у світ.

Випущений у світ сигнальний примірник має бути підписаний редактором, завідувачем редакції, головним редактором видавництва. Візують сигнальний примірник і технічний редактор, і художній редактор, і працівник виробничого відділу, і завідувач технічної редакції.

Технічний редактор повинен уважно ознайомитися з сигнальним примірником перед тим, як його підписати.

По-перше, це перевірка видання перед випуском його у світ. Технічний редактор повинен упевнитися, що в ньому немає грубих помилок, через які видання у світ випускати не можна.

По-друге, технічний редактор повинен проаналізувати помилки друкарні, використовуючи чисті аркуші зі своїми позначками. Якщо друкарнею допущені серйозні прорахунки, то видавництво зобов'язане в листі до друкарні вказати на них. Рішення про те, чи доцільно надсилати лист до друкарні, приймає завідувач технічної редакції спільно з працівниками виробничого відділу видавництва. Технічний редактор бере участь у підготовці такого листа.

Третє завдання роботи з сигнальним примірником - критичний аналіз усього видання з точки зору задуму його оформлення та реалізації цього задуму, оцінювання роботи технічного редактора. Тільки при уважному вивченні сигнального примірника технічний редактор може побачити видання повністю, в закінченому вигляді, оцінити, що ним зроблено добре, а що не вдалося, з'ясувати причини власних невдач.

Роботою з сигнальним примірником завершується цикл операцій, необхідних для випуску видання. Після підпису сигнального примірника на випуск у світ друкарня розпочинає брошурувально-палітурні операції і здачу тиражу. Як правило, технічний редактор до цих робіт у друкарні уже відношення не має.

Технічному редакторові залишається привести в порядок архів видання та здати його відповідно до правил, прийнятих у видавництві.