2.2. Нормативні акти з питань охорони праці

Питання охорони праці відбиті й в таких нормативних актах:

порядок розслідування й ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;

правила відшкодування власниками підприємств, установ і організацій або уповноваженим їм органом збитку, що причинили працівникові ушкодження здоров'я, пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків;

положення про видачу Державним комітетом України по нагляду за охороною праці власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженому їхньому органу дозволу на початок роботи підприємства, установи й організації;

список важких робіт і робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовувати працю жінок; граничні норми підняття й переміщення ваг жінками;

список виробництв, професій і робіт з важкими й шкідливими умовами праці;

граничні норми підняття й переміщення ваг неповнолітніми;

положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи й організації за порушення нормативних актів по охороні праці;

перелік робіт з підвищеною небезпекою;

типове положення про порядок проведення навчання й перевірки знань із питань охорони праці;

типове положення про службу охорони праці;

типове положення про комісію з питань охорони праці на підприємстві;

типове положення про роботу вповноважених трудових колективів з питань охорони праці й ін.

Важливе місце в питаннях охорони праці займає нормативна документація: державні нормативні акти по охороні праці, міжгалузеві й галузеві стандарти; система стандартів безпеки праці - державні стандарти України; міждержавні стандарти безпеки праці й міждержавні міжгалузеві й галузеві нормативні акти.

На основі Конституції України, Закону про охорону праці сформульована макросистема державної політики в області охорони праці ( рис.2.1).

Рис. 2.1. Макросистема державної політики в області охорони праці

Рис. 2.2. Схема системи стандартів безпеки праці

2.3. Міждержавна система стандартів безпеки праці (ссбп)

Міждержавну систему стандартів безпеки праці (ССБП) увели в 1974 р. у СРСР, їй був привласнений порядковий номер 12.

У наш час у ССБП установлено п'ять підсистем із шифрами: 12.0; 12.1; 12.2;.12.3; 12.4, 12.5. Підсистеми з 12.6 по12.9 перебувають у резерві.

Стандарти підсистеми 12.0 установлюють структуру й особливості узгодження стандартів, технологію, класифікацію небезпечних, шкідливих факторів, методи оцінки безпеки праці.

Стандарти підсистеми 12.2 установлюють вимоги безпеки як до конструкції, устаткуванню в цілому, так і до його окремих частин і регламентують методи контролю.

Стандарти підсистеми 12.3 визначають вимоги до режимів роботи, до розміщення елементів технологічних процесів, до робочих місць і режимів праці й до методів контролю безпеки праці.

Стандарти підсистеми 12.4 установлюють конструктивні, експлуатаційні, гігієнічні засоби захисту й методи контролю ефективності захисних засобів.

Стандарти підсистеми 12.5 установлюють вимоги до будинків і споруджень.

Порядковий номер нормативного акту визначається відповідно до реєстру державних нормативних актів по охороні праці. Так ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88 Повітря робочої зони, загальні санітарно-гігієнічні вимоги” (ССБП): наступні три цифри ДСТУ указують на його порядковий номер у даній підсистемі при реєстрації, а останні цифри - рік реєстрації.

Таким чином, для практичного використання стандарту необхідно знати шифр підсистеми, порядковий номер і рік реєстрації.

Зараз в Україні діють 235 міжгалузевих і 2044 галузевих нормативних актів, у тому числі 344 міждержавних стандартів ССБТ, 698 правил, 39 державних стандартів України (ДСТУ) і інші галузеві правила.

Лекція 3 еко бак