Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекций ОП.doc
Скачиваний:
213
Добавлен:
27.03.2016
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Основи безпеки праці План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу)

13.1. Загальні поняття та визначення

13.2. Технічні засоби безпеки. Захисні огородження

13.3. Сигналізація. Знаки безпеки

13.4. Нормування розривів і габаритів безпеки

13.5. Форма знаків безпеки і місце їх встановлення.

Література

  1. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р.

2. Беликов А.С. и др. Основы охраны труда: Учебник./Под. ред. А.С. Беликова.- Днепропетровск: «Журфонд», 2007.- 494 с.

3. Охорона праці /Г. М. Гряник, С. Д. Лахман, Д. А. Бутко та ін. – К.: „Урожай”, 1994. – 227.

4. Канарев Ф. М. Охрана труда. – М.: Агропромиздат, 1988. - 350 с.

Загальні поняття та визначення

Аналіз практичної діяльності свідчить про потенційну небезпе­ку будь-якого виду праці. Потенційність полягає у прихованому, не­явному характері її прояву за певних, нерідко важко передбачуваних умов. Сутність небезпеки полягає в тому, що можлива така дія на людину, що призводить до травм, захворювань та інших небажаних наслідків. Небезпека діяльності залежить від багатьох чинників і може бути кількісно оцінена таким поняттям, як ризик, тобто вірогідні­стю завдання тієї або іншої шкоди здоров'ю людини.

Ризик - це усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками. Термін "ризик" вживається з доповненням (чого ?): ризик отруєння, ризик смерті тощо. Він визначається як відно­шення кількості тих або інших небезпечних наслідків за певний час до можливої кількості подій, тобто - це ймовірність здійснення потен­ційної небезпеки. Так, ризик смерті від дії різних небезпечних чин­ників на людину за рік становить: від автомобілів - 2,5х10 -4, від падін­ня - 1,0х10-4, пожежі - 4,0х10-5, електричного струму - 6,0х10-6, блис­кавки — 5,0х10-7. У деяких країнах уведена в практику концепція припустимого ризику, рівень якого залежить від важкості наслідків. Для смертельних випадків він дорівнює 10 -6 на людину на рік.

Небезпека (небезпечні умови ) - явище, процес, об'єкт, власти­вості або їх сукупність, що діють постійно і здатні за певних умов зав­давати шкоди комусь.

Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і виробничого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час її професійної діяльності.

Виробнича небезпека - це такий стан умов праці, коли людина з визначеним ступенем імовірності піддається дії небезпечних або шкідливих факторів.

Безпека — це такий стан умов праці, за якого з визначеною ймо­вірністю виключена можливість пошкодження здоров'я людини. Безпека людини — головна мета охорони праці. Отже, охорона праці - засіб досягнення безпеки людини на виробництві шляхом усунення можливості прояву негативної дії небезпечних і шкідливих факторів. Матеріальними носіями небезпечних і шкідливих виробничих факторів є об'єкти, що входять у трудовий процес (засоби праці, пред­мети та продукти праці, технологія, параметри виробничого середо­вища), а також природнокліматичне середовище (грози, повені, зем­летруси, параметри атмосфери тощо).

Безпека умов праці – стан умов праці, за яких вплив на працюючого небезпечних і шкідливих виробничих факторів взагалі відсутні, або дія шкідливих виробничих факторів не перевищує граничне допустимих рівнів.

Умови, за яких створюється можливість дії на людину небезпеч­них і шкідливих виробничих факторів, визначають небезпечну ситу­ацію. Вона пов'язана з просторовим і часовим суміщенням людини і небезпечної зони.

Небезпечною зоною називається простір, де постійно діють або пе­ріодично виникають небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які можуть негативно діяти на людину. Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометрични­ми розмірами, а змінні зони - ще й імовірністю виникнення. Розмі­ри небезпечних зон залежать від виду, властивостей і характеру дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Небезпечні зони можуть бути локальними, розміри яких сумісні з розмірами людини, і розгорнутими, що суттєво перевищують їх. Класифікують небез­печні зони за видом діючого фактора. За правилами безпеки всі не­безпечні зони мають бути огороджені. Конструкція та матеріал огорожі мають відповідати виду, потенціалу та якості небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Під час виконання технологічного процесу за допомогою тих або інших засобів праці можливий контакт працівника з небезпечною зо­ною, тобто виникає небезпека миттєвого пошкодження організму. Ці можливості обладнання або технологічних процесів називають ви­робничими небезпеками.

Умови праці на виробництві характеризуються не тільки трудо­вим процесом, але й навколишньою санітарно-гігієнічною обстанов­кою. Якщо під час виконання трудового процесу навантаження при­падає, головним чином, на м'язову й нервову системи, то навколиш­ня обстановка (температура, вологість, швидкість руху повітря, його забрудненість пилом та газами, випромінювання, шум, вібрації, недостатнє освітлення та ін.) викликає зміни у функціонуванні органів Дихання, кровообігу, зору, слуху людини. Кожний із цих факторів, а тим більш у сукупності, за несприятливих умов здійснює шкідливий вплив на організм людини, тому їх називають виробничими шкідливостями.

Перевантаження як окремих органів і систем, так і всього орга­нізму, підвищує його стомлюваність, знижує реакції на можливі небезпеки, може призводити до захворювань, погіршення самопо­чуття, зниження працездатності.

Засіб захисту на виробництві - засіб, застосування якого виключає або знижує дію на одного або кількох працюючих небезпечних і (або) шкідливих виробничих факторів.

Засоби захисту на виробництві:

об’єктивні (огородження, ізоляція, автоматичне відключення та ін..)

суб’єктивні (запобіжні написи, знаки, сигналізація, КІП, умовне забарвлення та ін.)

Засоби захисту на виробництві: колективні та індивідуальні.

Засіб колективного захисту призначений для одночасного захисту двох і більше працівників.

Засіб індивідуального захисту призначений для захисту одного пра­цівника.

Безпечна відстань — найменша допустима відстань між працівником і джерелом небезпеки, необхідна для забезпечення безпеки працюючого.

Небезпечна зона — простір, в якому можлива дія на працівника небез­печного і (або) шкідливого виробничих факторів (ГОСТ 12.0.002—80).