- •Тексти лекцій з дисципліни «Основи охорони праці»
- •З м і с т
- •Навчання працюючих безпечним методам праці
- •Охорона праці та її зміст План
- •1.1. Охорона праці і її зміст
- •1.2. Стан охорони праці у світі і в Україні
- •1.3. Особливості праці у сільському господарстві
- •Охорону праці План
- •2.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •2.2. Нормативні акти з питань охорони праці
- •2.3. Міждержавна система стандартів безпеки праці (ссбп)
- •Державне управління охороною праці План
- •3.1. Державна система управління охороною праці
- •3.2. Соціально — економічне значення охорони праці
- •3.3. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •3.4. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •4.1. Права громадян при укладанні договору про працю
- •4.2. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •4.3. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •4.4. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами
- •Лекція 5 еко бак охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Тривалість робочого часу та відпочинку
- •5.4. Тривалість робочого часу на підприємстві.
- •5.1. Охорона праці жінок
- •5.2. Охорона праці неповнолітніх
- •5.3. Охорона праці інвалідів
- •5.4. Тривалість робочого часу на підприємстві
- •Державний нагляд та суспільний контроль за охороною праці план
- •Література
- •6.1. Державний нагляд за охороною праці
- •6.2. Суспільний контроль за охороною праці
- •6.3. Комісія з охорони праці на підприємстві
- •6.4. Державна система управління охороною праці
- •Виробнича санітарія та гігієна праці
- •7.2. Поняття виробничої санітарії та її складові частини
- •7.3. Поняття гігієни праці. Предмет гігієни праці. Особиста гігієна
- •7.4. Гігієнічний і санітарний нормативи. Визначення гдк, гдр і гдд
- •7.5. Основи фізіології праці
- •7.6. Основні форми трудової діяльності
- •7.7. Особливості розумової праці
- •7.8. Чинники|фактори|, що визначають умови праці
- •8.2. Визначення атмосферного тиску.
- •8.3. Виміри температури повітря.
- •8.4. Виміри вологості повітря.
- •8.1. Метеорологічні умови виробничого середовища|середовища|
- •8.2. Визначення атмосферного тиску
- •8.3. Виміри температури повітря
- •8.5. Вимірювання швидкості руху повітря
- •8.6. Терморегуляція орагнізму| людини і вплив на неї метеорологічних чинників
- •8.7. Основні заходи профілактики і нормалізації умов мікроклімату
- •8.8. Основні заходи і засоби|кошти|, які використовуються в сільському господарстві
- •Забруднення повітря виробничих приміщень план
- •9.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •9.2. Класифікація шкідливих речовин по фізіологічній дії на організм людини
- •9.3. Класифікація шкідливих речовин за ознаками дії на організм людини.
- •9.4. Контроль повітря робочої зони. Нормування шкідливих речовин
- •9.5. Контроль концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони
- •9.6. Захист від впливу шкідливих речовин
- •Вплив освітленності робочих місць на безпеку праці
- •(Логіка викладу і засвоєння матеріалу)
- •10.1. Вплив світла і кольору виробничого середовища|цвіту| на організм людини
- •10.2. Нормування та вимірювання освітлення виробничих приміщень|помешкань| і робочих місць
- •10.3. Природне, штучне і змішане освітлення
- •10.4. Природне освітлення
- •10.5. Штучне освітлення
- •10.6. Вибір світильників та прилади контролю та вимірювання освітленності
- •Шум та вібрація. Засоби та заходи захисту план
- •Література
- •11.1. Шум і його основні параметри
- •11.2. Вплив шуму на організм людини
- •11.3. Нормування шуму
- •11.4. Прилади для вимірювання|виміру| шуму
- •11.5. Засоби|кошти| і заходи захисту від шуму
- •11.6. Вібрація і її вплив на організм| людину
- •11.8. Вимірювання|вимір| і нормування вібрації
- •11.9. Засоби|кошти| і засоби захисту від вібрації
- •11.10. Засоби індивідуального захисту від вібрації
- •Страхування від нещасних випадків. Порядок надання допомоги План
- •Література
- •12.1. Загальні поняття та визначення
- •12.2. Нарахування внесків до Фонду соціального страхування
- •12.3. Страхові виплати
- •12.4. Порядок виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю
- •12.5. Виплати щомісячної грошової суми та одноразової допомоги в разі стійкості втрати працездатності
- •. Виплати грошових сум за наявності факту заподіяння моральної шкоди
- •12.7. Виплати на медичну та соціальну допомогу
- •12.8. Страхові виплати при летальному випадку
- •Основи безпеки праці План
- •Література
- •13.2. Технічні засоби безпеки. Захисні огородження
- •13.3. Сигналізація. Знаки безпеки
- •13.4. Нормування розривів і габаритів безпеки
- •13.5. Форма знаків безпеки і місце їх встановлення.
- •Загальні вимоги безпеки в сільськогосподарському виробництві
- •14.2. Засоби доступу на робоче місце
- •14.3. Кабіни й робочі місця операторів
- •14.4. Органи керування
- •14.5. Силові установки
- •14.6. Загальні вимоги безпеки до сільськогосподарських машин
- •14.7. Загальні вимоги безпеки праці при роботі з обладнанням, що працює під тиском
- •14.8. Безпека праці при експлуатації балонів
- •Основи пожежної безпеки План
- •Література
- •15.1. Основні поняття та визначення
- •15.2. Основні причини пожеж у сільському господарстві
- •15.3. Характеристика матеріалів за ступенем займання і підтримкою горіння
- •15.4. Класифікація будівель та споруд за вогнестійкістю
- •15.4. Класифікація виробництва за категоріями вибухо- та пожежної небезпеки
- •15.5. Вимоги пожежної безпеки до сільськогосподарських приміщень
- •15.6. Вимоги пожежної безпеки до території підприємства
- •Навчання працюючих безпечним методам праці
- •16.2. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •16.3. Спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці
- •16.4. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •16.5. Стажування, дублювання допуск працівників до роботи
- •16.6. Орієнтовний перелік питань вступного та первинного інструктажів
11.3. Нормування шуму
Вимірювання|вимір| шуму здійснюється двома методами:
по граничному спектру шуму (в основному, для постійних шумів в стандартних октавних смугах з|із| средньогеометричними| частотами – 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 8000 Гц);
по рівню звуку.
Рівні звукового тиску|тиснення| на робочих місцях|місце-милях| в нормованому частотному діапазоні не повинні перевищувати значень, вказаних в ГОСТ 12.1.003-83 (загальний|спільний| рівень шуму для оцінки постійного шуму і інтегрально-еквівалентна оцінка для непостійного шуму).
Рівень звуку, який створюється підприємством або транспортом на території житлової забудови, визначається санітарними нормами, а нормування шуму в житлових будинках і будівлях суспільного|громадського| призначення - по Сніп 2-12-77.
Шум в учбових аудиторіях, читальних залах не повинен перевищувати 55 дБ|, а на вулиці більше 70 дБ|. Допустимий рівень шуму на вулиці вдень не повинен перевищувати 50 дБ|, вночі – 40 дБ|. Допустимий рівень шуму в житлових приміщеннях|помешканнях| не повинен перевищувати вдень – 40 дБА|, а вночі – 30 дБ|.
Рівень шуму в 110 дБ| веде до порушення слухових органів, ураження центральної нервової системи, ослаблення|ослабіння| захисних функцій організму. Забороняється наближатися без засобів|коштів| захисту до зон схильним до дії шуму 135 дБ|. Рівень шуму в 140 дБ| викликає|спричиняє| больові відчуття, в 155 дБА| викликає|спричиняє| опіки, в 180 дБ| – смерть.
11.4. Прилади для вимірювання|виміру| шуму
Для вимірювання|виміру| шуму застосовують мікрофони, різні прилади шумоміри. У шумомірах звуковий сигнал перетворюється в електричні імпульси, які посилюються|підсилюються| і після|потім| фільтрації реєструються на шкалі приладом і самописцем.
Для вимірів рівнів звукового тиску|тиснення| і звукової інтенсивності використовують слідуючі| прилади: шумомір типу|типа| Ш-71 з|із| октавними фільтрами ОФ-5 і ОФ-6; шумомір PS| 1-202 з|із| октавними фільтрами OF-101| фірми|фірма-виготовлювача| RET| (Німеччина|Германія|); шумоміри типу|типа| 2203, 2209 з|із| октавними фільтрами типу|типа| 1613 фірми|фірма-виготовлювача| «Брюль», «Кер» (Данія); вимірники шуму і вібрації вШВ-1 і ВШВ-003.
Шумові характеристики технологічного устаткування|обладнання| визначають на відстані 1 м|м-код| від контура машин. На робочому місці|місце-милі| вимірювання|вимір| шуму слід проводити|виробляти| на рівні вуха (на відстані 5 см від нього), коли робочий|робітник| знаходиться|перебуває| в основній робочій позі.
11.5. Засоби|кошти| і заходи захисту від шуму
Боротьба з|із| шумом здійснюється різними методами і засобами|коштами|:
зниження потужності звукового випромінювання машин і агрегатів;
локалізація дії звуку конструктивними і планувальними рішеннями|розв'язаннями|;
організаційно-технічними|технічними| заходами;
лікувально-профілактичними заходами;
застосуванням|вживанням| засобів|коштів| індивідуального захисту тих, що працюють.
Умовно всі засоби захисту від шуму підрозділяються на колективних і індивідуальних.
Колективні засоби|кошти| захисту:
засоби|кошти|, що знижують шум в джерелі;
засоби|кошти|, що знижують шум на шляху|колії| його розповсюдження|поширення| до об'єкту, що захищається.
Зменшення шуму в джерелі виникнення є|з'являється| найбільш ефективним і економічним, наприклад|:
усунення зазорів в зубчатих|зубчастих| з'єднаннях|сполученнях|;
широке використання, по можливості, деталей з|із| пластмас;
усунення шуму в підшипниках;
заміна металевих корпусів на пластмасових та інше.
Засоби|кошти| і методи колективного захисту, що знижують шум на шляху|колії| його розповсюдження|поширення| підрозділяються на:
архітектурно -| планувальні;
акустичні;
рганізаційно-технічні|технічні|.
Акустичні методи захисту від шуму. До них відносяться: звукоізоляція, звукопоглинання, звукоподавление (глушення шуму).
Звукоізоляція – це здатність конструкцій, що захищають або розділяють приміщення, або їх елементів послаблювати звук, що проходить через них.
При зустрічі звукової енергії з|із| огорожею|обгороджуванням| частина|частка| її проходить через огорожу|обгороджування|, частина|частка| її відбивається, частина|частка| - перетворюється на теплову енергію, частина|частка| – випромінюється перешкодою, що коливається|коливний|, і частина|частка| - перетворюється на корпусний звук, що розповсюджується|поширюється| усередині|всередині| огорожі|обгороджування| в приміщенні|помешканні|.
Звукопоглинання. У галасливих приміщеннях рівень звуку значно збільшується за рахунок його віддзеркалення від будівельних конструкцій і устаткування. Зменшити частку відбиваного звуку можна, застосувавши спеціальну акустичну обробку приміщення, що полягає в облицюванні внутрішніх поверхонь звукопоглинальними матеріалами.
При падінні звукової енергії Епад на поверхню одна частина звукової енергії поглинається, інша - відбивається.
Поглинання звуку матеріалом обумовлене внутрішнім тертям в матеріалі і переходом енергії звуку в тепло. Залежить від товщини поглинаючого шару, виду матеріалу і характеристик звуку.
Звукопоглинальні конструкції умовно ділять на три групи: пористі звукопоглинальні, резонансні, штучні (об'ємні). У будівництві найчастіше застосовують пористі звукопоглинальні матеріали. Конструкції з них виконують у вигляді шару необхідної товщини. Резонансними конструкціями є перфоровані екрани. Звичайні будівельні матеріали: бетон, цеглина, камінь, стекло, є поганими звукопоглотителями. Найефективніше поглинають звук пористі, волокнисті матеріали з малою щільністю.
Часткову ізоляцію робочих місць можна здійснити за допомогою екранів. Метод екранування застосовують, коли інші методи малоефективні або неприйнятні з техніко-економічної точки зору. Екраном є перешкода на шляху розповсюдження повітряного шуму, за яким виникає звукова тінь. Матеріалом для виготовлення екранів є сталеві або алюмінієві пластини завтовшки 1,3 мм, покриті з боку джерела шуму звукопоглинальним матеріалом. Акустична ефективність екрану залежить від його форми, розмірів, розташування щодо джерела шуму і робочого місця.
Організаційно-технічні заходи зниження шуму. Зменшення шуму за допомогою організаційно-технічних заходів здійснюється за рахунок зміни технологічних процесів, пристроєм дистанційного керування і автоматичного контролю, своєчасним проведенням планово-запобіжного ремонтів устаткування, впровадженням раціональних режимів праці і відпочинку.
Засоби індивідуального захисту від шуму. У тих випадках, коли технічними засобами не вдається понизити шум і вібрацію до допустимих меж, застосовують індивідуальні засоби захисту. Для зниження шуму рекомендується застосовувати індивідуальні засоби захисту; для ультразвуку. Засоби індивідуального захисту від шуму повинні мати наступні основні властивості:
знижувати рівень шуму до допустимих меж на всіх частотах спектру;
не чинити надмірного тиску на вушну раковину;
не знижувати сприйняття мови|промови|;
не заглушати звукові сигнали небезпеки;
відповідати гігієнічним вимогам.