Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології

Соціальні інститути сучасного суспільства

Формальні й неформальні соціальні інститути

6. домашні або сімейні інститути, які створюють родини, упорядко-вують сімейне життя, виховують дітей, готують їх до дорослого життя;

7. обрядові чи церемоніальні інститути, які регулюють повсякденну поведінку людей, встановлюють звичаї, обряди, етикет;

8. політичні інститути (держава, партії, органи судочинства, армія), що є носіями існуючих у певному суспільстві політичних інтересів і відносин,

9. церковні інститути, котрі забезпечують інтеграцію суспільства, встановлюють моральні норми і принципи людського співжиття;

10. професійні й промислові інститути (гільдії, цехи, профспілки), які виникають на основі розподілу праці.

З розвитком суспільства одні соціальні інститути втрачають своє значення чи починають відігравати у житті соціуму дедалі меншу роль. Інші соціальні інститути, навпаки, зміцнюють свої суспільні позиції. Також із часом відбувається поява нових соціальних інститутів, і процес цей триває інколи десятиліттями. Слід зауважити, що, з позиції класичної теорії соціальних інститутів, для інституціоналізації рольової структури й певної нормативної системи (тобто творення нових інсти-тутів) необхідним є досить тривалий еволюційний період. Що ж до сучасних розвинутих суспільств, то на перший план у них нині вису-ваються такі соціальні інститути: сімейні, політичні, економічні, освітні й релігійні. Російський соціолог С.Фролов наголошує, що оскільки цінності і процедури наукового життя стають дедалі важливішими і високо стандартизованими, до названих вище можна зарахувати й соціальний інститут науки.

Українські соціологи більш комплексно підходять до цього питання і пропонують поділ соціальних інститутів за певними критеріями. Якщо розглядати ці інститути за критерієм цілей і сферою дії, то прийнято виокремлювати економічні, політичні, культурні та виховні, соціальні комплекси інститутів (див.табл. № 1).

За критерієм способу регулювання поведінки людей вирізняють формальні та неформальні соціальні інститути. Формальні інститути засновують свою діяльність на чітких принципах (законах, указах, інструкціях), здійснюють управлінські й контрольні функції на підставі певних санкцій, пов'язаних із заохоченням і покаранням. До таких інститутів належать держава, армія, школа тощо. Неформальні інсти- тути не мають чіткої нормативної бази; соціальний контроль встанов- люється за допомогою норм, закріплених у громадській думці, традиціях, звичаях. До них належать різні культурні й соціальні фонди, об'єднання за інтересами тощо.

Розділ І. Загальна теорія та історія соціології

Табл. № 1. Соціальні інститути і сфери їхньої діяльності

Назва комплексів соціальних інститутів	Види соціальних інститутів й типи дій	Сфери діяльності
1. Економічні	Власність, гроші, банки, господарські об'єднання різного типу тощо	Забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг
2. Політичні	Держава, парламент, суд, прокуратура тощо	Пов'язані з встановленням, виконанням і підтриманням певної форми політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей
3. Культурні та виховні	Наука, освіта, сім'я, релігія, різні творчі установи	Сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації індивіда
4. Соціальні	Громадські об'єднання, соціальні фонди, благодійні та доброчинні фонди, клуби за інтересами, «Зелений патруль» тощо	Організовують добровільні об'єднання людей, регулюють повсякденну соціальну поведінку та міжособистісні стосунки

Табл. № 2. Функції соціальних інститутів

Назва функції	Зміст функції
1. Функція закріплення і відтворення сус-пільних відносин	Забезпечення сталості й стабільності соціальної структури суспільства через систему правил і норм поведінки членів тих чи тих спільнот за допомогою відповідного соціального контролю
2. Регулятивна функція	Регулювання взаємовідносин між членами суспільства взагалі та окремих соціальних спільнот зокрема шляхом вироблення шаблонів поведінки через виконання людиною ролевих вимог-сподівань
3. Інтегративна функція	Процеси згуртування, взаємозалежності й взаємної відповідальності членів соціальних спільнот і суспільства загалом, які відбуваються під впливом інституціональних норм, правил, санкцій та систем ролей
4. Транслююча функція	Передавання соціального досвіду новим поколінням тих чи інших спільнот і суспільства в цілому через механізм соціалізації та засвоєння цінностей, норм і ролей
5. Комунікативна функція	Поширення інформації всередині того чи іншого інституту з метою управління і контролю за дотриманням норм, та поза інститутом у його взаємодії з іншими соціальними інститутами