Тема 8. Соціологія сім'ї

послуг збільшується з року в рік. Крім того, слід враховувати й загальне падіння рівня народжуваності, а отже, і випадків вагітності;

Неповні сім'ї . Специфічний контингентсімей, що потребують уваги з боку держави, — це неповні родини. За даними обстеження домогосподарств, в 787,6 тис. сімей (5,5% усіх родин) діти виховуються лише одним із батьків (у 94% таких випадків діти живуть із матір'ю);

Позашлюбні діти ' зростання частки дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Починаючи з 1989 р. питома вага позашлюбних народжень у загальній кількості народжених зросла з 10,8 до 19,0% 2002 р. Причому ці явища характерні як для міських, так і для сільських поселень, хоча спостерігаються досить значні регіональні відмінності. Якщо у західних областях, де все ще зберігаються силь­ ніші орієнтації на сім'ю і родинні традиції, ці показники не переви­ щують 9%, то в південних областях країни та в Автономній республіці Крим вони сягають 22—26%.

Становище жінки в сім'ї

Статистика подає ще одну групу цифр, на перший погляд оптимістичну: в Україні за роки радянської влади невпинно зростала кількість дитячих садків і ясел. Якщо 1959 р. налічувалося 4790 дошкільних дитячих закладів, то 1995 р. — вже 21400, тобто відбулося їх збільшення в 4,5 рази. І хоча за останні п'ять років багато дитячих садків та ясел закрилося, все ж дошкільними закладами 2002 р. було охоплено понад 45% дітей. Ці цифри опосередковано свідчать про дедалі більше залу­ чення жінок до праці в народному господарстві. Нині співвідношення працюючих чоловіків і жінок майже рівне. Але це одночасно є доказом потрійного навантаження жінок: у праці, побуті й вихованні дітей. А оскільки домашнє господарство нині має практично натуральний характер (бо жінка мусить усе робити власними руками), а сфера послуг і побутового обслуговування перебуває в зародковому стані, то на плечі жінки лягає основний тягар подружнього життя. Такою є важка ціна жіночого рівноправ'я, і про це треба добре пам'ятати дітям, щоб вони з малих років допомагали матері у її нелегкій сімейній праці.

Критичні концепції

сучасної сім 'ї Зазначені тенденції, що набрали воістину універсальних масштабів у світі і в нашій країні, збільшують кількість наукової літератури, в якій цей феномен зміни сучасної сім'ї дістає критичну оцінку і розглядається як такий, що перебуває у стані кризи і навіть смерті. Вже згадуваний Дж.Ґолтроп виокремлює 6 критичних позицій з приводу сучасної сім'ї в західних наукових працях.

• Песимістичні твердження про занепад і руйнацію сім'ї; вбий звичайно виводилися з протиставлення сучасної сім'ї родині патріархальній у традиційних суспільствах (Р.Флетчер).

219

Розділ II. Суб'єкти суспільного життя

• Оптимістичніше, позиція про невідповідність інституту сім'ї сучас­ному індустріальному та постіндустріальному суспільству, але зі сподіваннями, що сімейне життя зможе модифікуватися відповідно до вимог часу (Б.Мор).

• Уявлення про те, що сім'я є гальмом на шляху суспільного поступу, бо своє головне завдання — соціалізацію дітей — вона виконує не досить добре, бо дітям у родині прищеплюються погляди й переко­нання, що не відповідають соціальній реальності, яка блискавично змінюється. Виховані й готові до певних умов життєдіяльності в суспільстві діти, виходячи в соціальне життя, наштовхуються на нові умови і ситуації, навичок пристосування до яких вони не отримали. Саме тому вони неспроможні жити в новому, зміненому соціальному оточенні і свідомо чи позасвідомо гальмують те нове, що зростає у суспільстві (В.Райх, Г.Маркузе).

• Критика сім'ї як твердині грубості й насильства. Ця позиція аргу­ментується статистикою сімейних злочинів.

• Феміністська критика сім 'і як інструменту закріпачення жінки (К.Міллер, Дж.Мітчел).

• Критика сім'ї за те, що вона частіше від інших соціальних інститутів створює передумови для психічних захворювань і розладів психічних станів внаслідок несприятливих сімейних обставин (Р.Лейн).

Нові форми Отже, в середовищі західних соціологів переважають думки щодо

сім'ї та шлюбу кризи і загибелі сім'ї. Багато з них вважає, що сім'я досягла стану гли­бокого розкладу і що цей процес є незворотним. Однак Н.Смелзер зазна­чає, що серед західних дослідників є чимало таких, котрі, не закриваючи очі на певні негативні тенденції, висловлюють оптимістичніші спо­дівання. Вони, як зазначає Н.Смелзер, позитивно ставляться до розпаду нуклеарної родини та очікують, що виникатимуть нові форми сім'ї і шлюбу, які сприятимуть створенню відповіднішого середовища і збільшенню можливостей самовияву і самовиразу всіх членів сім'ї. Інші соціологи вказують на вже існуючі нові форми сім'ї, що здаються незвич­ними і навіть шокуючими, але набувають дедалі більшого поширення у західному світі: шлюбні контракти на певний відтинок часу, шлюб із трирічним випробувальним терміном (без народження дітей), груповий шлюб, полігінія, «серійна моногамія» (тобто багаторазовий вступ у шлюб), «консенсуальний шлюб» (тобто шлюб за згодою сторін, але без його реєстрації), «візитні союзи» (тобто роздільне проживання подружжя із зустрічами на короткий час — час нанесення візиту), шлюб між особами однієї статі, сімейне життя в комуні (на кшталт ізраїльських кібутців або сімейних комун в американському суспільстві).

220