Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Черниш Н - Социология - курс лекций_ 2004.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
13.03.2016
Размер:
4.5 Mб
Скачать

РозділIi

Суб”єкти суспільного життя

Тема 8

Соціологія сім”ї

  • 202 Сім”я як соціальний інститут імала соціальна група

  • 206Система категорій соціального догслідження сім”ї

  • 211Основні підходи до вивчення сім”ї в соціологічній думці

  • 214 Тенденції розвитку сучасної сім’ї

Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група

Ця тема є перехідною від соціологічного аналізу особистості до вивчення соціальних спільнот, бо сім'я є найдавнішою природною фор­ мою з'єднання людей, заснованою на кровноспоріднених зв'язках, і найпростішою вихідною спільнотою. Соціологія сім'ї розглядається як спеціальносоціологічна дисципліна, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї та шлюбно-родинних стосунків у конкретних культурних і соціально-економічних умовах. Центральною рядоутво- рювальною категорією цієї галузі соціологічного знання є поняття сім'ї

Дослідження сім’ї Сім'я є об'єктом дослідження багатьох наук — історії, економіки, юриспруденції, психології, педагогіки, демографії, етнографії, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони функціонування і

тарних розвитку сім'ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмета і методу. У демографи, наприклад, особливо розвиненим є напрямок

дослідження ролі сім'ї і сімейної структури населення у його відтворенні; в соціальній психології — дослідження родинних конфліктів і динаміки розвитку сімейних груп; у педагогіці акцентується на вивченні виховної функції сім'ї як одного з важливих чинників формування особистості. Етнографію цікавлять побут і культурні особливості сімей у різноманіт­ них етнічних групах і спільнотах; правові науки з'ясовують юридичні аспекти розлучень, майнового стану сім'ї; для економіки одним з основних завдань є аналіз сімейного бюджету, стану споживання; історія дослід­ жує виникнення сім'ї та форми її існування у різні періоди історії людства. Соціологія сім'ї ставить перед собою завдання інтеграції досягнень

цих наукових галузей і має міждисциплінарний характер. Специфіка

соціології сім'ї полягає в тому, що сім'я одночасно виступає у двох іпостасях: вона є малою контактною соціальною групою, певною формою взаємодії людей, з одного боку, і особливим соціальним інститутом, який регулює відтворення людини за допомогою певної системи ролей, норм і організаційних форм, — з другого. Американський соціолог Дейл

Визначення сім' Смелзер визначає поняття сімтаким чином: сім'єю називається

сзасноване на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об'єднання

людей, які пов'язані між собою спільністю побуту і взаємною відповідаль­ністю за виховання дітей. Інші соціологи, погоджуючись у цілому з таким визначенням, додають до нього такі риси, як історично зумовлений характер сім'ї та її функціонування у різні історичні епохи, соціальна потреба суспільства в існуванні сім'ї, у фізичному і духовному відтворенні населення тощо. Наголошується, що з часом «с

202

взаємини» розвинулась у «сім'ю-соціальну спільноту». Сучасна сім'я визначається як інституціоналізована спільнота, що складається на основі шлюбу, породженій ним спільній правовій та моральній відпоні дальності батьків за здоров'я дітей, їхню соціалізацію та виховання.

Сім’я як мала

соціальна група Як мала соціальна група, зазначає М.Мацковський, сім'я розгля дається у тих випадках, коли дослідженню підлягають стосунки між індивідам;», котрі утворюють сім'ю. Цей підхід дозволяє з'ясувати мотиви і причини розлучень, динаміку родинних відносин, характер стосункін між батьками й дітьми. Ці проблеми міжособистісної взаємодії тісно пов'язані з існуючими в суспільстві нормами, цінностями і взірцями поведінки і зумовлені соціокультурними та соціоекономічними умовам 11 життєдіяльності групи.

На думку М.Мацковського, при аналізі сім'ї як малої соціальної гру 1111 або спільноти доцільно виокремити три основні типи характеристик а) характеристики групи в цілому: цілі й завдання сімейної групи, склад і структура, соціально-демографічний скла,, сім'ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії, структура влади, спілкування в сім'ї тощо; б) характеристики зв'язків і відносин сімейної групи з більш широкими соціальними системами в рамках соціальної структури суспільства; у цьому випадку вирізняють і аналізую! і. насамперед функції сім'ї щодо суспільства; в) цілі, завдання і функції стосовно індивіда, групова регуляція поведінки і взаємодії індивіді п у сім'ї, груповий контроль; групові санкції, сімейні цінності, норми і зразки поведінки, включеність індивіда в сім'ю, його задоволеність перебу­ванням у ній.

Сім’я як

соціальний

інститут Як соціальний інститут сім'я аналізується в тих випадках, коли слід з'ясувати, якою мірою спосіб життя сім'ї, її функціонування відповідають потребам суспільства. Модель соціального інституту є надзвичайно важливою для прогнозів майбутніх змін сім'ї. На думку М.Мацковськок і, соціолога-дослідника цікавлять передусім взірці сімейної поведінки, усталені ролі, виконувані її членами, особливості формальних І неформальних норм і санкцій у сфері шлюбно-сімейних взаємин. Одні норми, обов'язки і права мають юридичний характер і регламентуються законодавством (питання про володіння майном, про матеріальні зобов'язання батьків стосовно дітей і одне одного, про мінімальний пік вступу в шлюб, про юридичні підстави для розірвання шлюбу, про права та обов'язки колишнього подружжя, пов'язані з утриманням і вихованням дітей, володінням майном після розірвання шлюбу і т. ін.). Інші норми шлюбу регулюються мораллю, звичаями, традиціями. До них

203

належать норми залицяння, шлюбного вибору і дошлюбної поведінки, розподіл влади та обов'язків між подружжям, характер сімейного дозвілля тощо. Така ж моральна регламентація поширюється на процес розлучення, стосунків із рідними, друзями.

Кожна з двох парадигм у вивченні сім'ї має свою специфіку: внутрішні зв'язки всередині сім'ї досліджуються крізь призму понять, що характеризують малу групу; парадигма соціального інституту орієнтована насамперед на зовнішні зв'язки сім'ї.

Зміна парадигм

у вивчені сім’ї Дослідники проблем сучасної сім'ї (і українські, і зарубіжні) погожуються в тому, що нині аналіз сім'ї як соціального інституту поступається

місцем дослідженням її групових характеристик. У минулому,

особливо в умовах існування тоталітарного режиму в СРСР, протягом

десятиріч сім'я була лише постачальником людських і трудових ресурсів, об'єктом державної політики; держава перебрала на себе майже всі функції інших соціальних інститутів, серед них і сімейного, і вирішувала за сім'ю мало не всі питання. Повна залежність сім'ї від держави робила її фактично безправною. У цій ситуації тематика соціологічних дос­ліджень проблем сім'ї мала вигляд однобокої і викривленої. Недостатньо вивчалися причини і мотиви розлучень та їхні наслідки (як явище, нетипове для соціалізму), характер дошлюбної поведінки та установки юнацтва і молоді, пов'язані зі статевим життям («у нас сексу немає, то лише в капіталістичних країнах бісяться з жиру»), проблеми бездітних або багатодітних родин, сімей пенсіонерів чи молодих сімей. Практично не досліджувалися в соціологічному аспекті питання виховання дітей дошкільного віку, дітей з неповних (тобто без батька або матері) родин, вплив вживання алкоголю і наркотиків на міцність сім'ї та здоров'я її членів. Не було наукових праць про становище чоловіків у сім'ї, взаємини між братами й сестрами, подружні конфлікти, стосунки розлучених із дітьми та багатьох інших. «Цілину» в соціологічних дослідженнях становила молода сім'я, де чоловік і дружина не досягали 28 років, та її проблеми.

Повертаючись до сучасної України, наголосимо, що нині відносини

між державою і сім'єю суттєво змінилися: йдеться насамперед про те, щоб

держава подбала про належні умови для створення і функціонування

родин — економічні, соціальні, правові, адже від того, наскільки міцною

є сім'я, залежить міцність і стабільність усього суспільства (згадаймо

думки О.Конта з цього приводу).

Деінститузація

сучасної сім’ї У сучасній зарубіжній літературі дедалі більше науковців фіксує перенесення акцентів з розгляду сім'ї як соціального інституту в площину соціологічного аналізу родини як малої соціальної групи. Німецький

204

соціолог Х.Тірелл характеризує «розчинення» сім'ї в суспільстві та зміни її функціональних кордонів як процес деінституціоиалізації сучасної сім'ї. У розвинутих країнах він зумовлений багатьма причинами. Втрата економічного значення сім'ї (коли всі її члени спільно працювали на власному клаптику землі чи на виробництві якогось продукту або товару) призвела до того, що підставою шлюбу поступово стає інтимна сфера. Засобом з'єднання в сім'ю стають не так економічні передумови, потреби й економічна залежність, як чинник кохання. Нині сім'я і шлюб " орієнтуються переважно на емоційні стосунки та інтереси. Відбувається подальша приватизація життя людей та ізоляція сім'ї від суспільства, заснована на еволюції традиційних цінностей (обов'язок поступається місцем сучасним індивідуалістичним цінностям або вартостям само- реалізації і самоствердження). Більшість сучасної молоді розвинутих країн вважає основною цінністю будь-яких парних взаємин любов, визнання і розуміння; на перший план висувається партнерство.

Зміна статусу сім’ї

в сучасному суспільстві

Майже всі західні дослідники погоджуються, що з усіх традиційних за-

побудови сім'ї та її ролі в суспільстві нині збереглася тільки одна турбота про нащадків. Лише у ставленні до дітей та їх соціалізації '(тобто підготовці до вступу в доросле соціальне життя) на Заході ще

зберігається значення родини як соціального інституту. Сім'я має переважаючу орієнтацію на дитину і, що найважливіше, усвідомлення цієї орієнтації. Історико-культурні дослідження засвідчують, що зі зростанням темпів індустріалізації тієї чи тієї країни з дитиною пов'язують більшою мірою психологічні, аніж матеріальні цінності. Одночасно змінюються й рольові позиції батьків: на зміну піклуванню про матеріальне забезпечення дитини приходить нова потреба: мож­ ливість розкриття себе в дитині. Отже, і в нашій, і в інших країнах сьогодні відбуваються схожі процеси. Ця подібність зумовлена переходом посткомуністичних країн від тоталітарних до демократичних ""'""чому форм соціально-політичного устрою, від «закритого» до «відкритого» типу суспільства. Сім'я дедалі більше унезалежнюється від держави і суспільства в цілому. Ставлення держави до сім'ї поступово перестас бути суто споживацьким та інструменталістським. Держава позбувається функцій контролю і застосування каральних санкцій щодо родин та їхніх членів, насамперед підлітків і неповнолітніх. На перший план виходи ті. забезпечення державою сприятливих умов для утворення та існування родин, особливо молодих, і відображення цих процесів у державній сіме­йній політиці (відповідному законодавстві та конкретних заходах, як-от

205

Розділ II. Суб'єкти суспільного життя

пільгове кредитування, пайова допомога у будівництві житла, випуск спеціальних груп недорогих товарів для молодих сімей та їхніх дітей тощо).

Сім'я як соціальна

система Хоча увага дослідників-соціологів до сім'ї як соціального інституту

відчутно зменшується, все-таки наразі існують достатні передумови для

постановки питання про інтеграцію двох парадигм. Вона може

здійснюватися в межах уявлень про сім'ю як соціальну систему. Якщо

розглядати родину як систему в усій її різноманітності і складності, то

стане зрозумілим наявність різних дослідницьких підходів, бо навіть одні

й ті самі властивості системи відображаються в різних термінах і

значеннях. Системний підхід нині широко використовується як в усій

соціології, так і в її окремих напрямах і галузях. Його застосування в

соціологічному аналізі сім'ї докладніше розглядатиметься у наступних

питаннях теми.

Система категорій соціологічного дослідження сім'ї

Понятійний апарат соціології сім'ї, як і будь-якої іншої галузі соціо­ логічного знання, включає широке коло понять і категорій. Зупинимося докладніше на трьох основних: умовах життя, структурі, функціях сім'ї. Для їхньої характеристики візьмемо положення з праць україн­ ськихі зарубіжних авторів.

Умови життя

сім'ї Умови життя сім'ї становлять собою сукупність факторів макро-

середовища (загальні соціальні умови), мезо- і мікросередовища (середовище розселення і найближче соціальне оточення). Загальні соціальні умови поділяються, своєю чергою, на:

  • соціально-економічні (рівень розвитку сфери обслуговування, роз­витку дитячих дошкільних закладів, рівень житлового будівництва, обсяг і структура товарообігу, рівень реальних доходів населення взагалі і сім'ї зокрема, рівень розвитку системи охорони здоров'я і медичного обслуговування, кількість робочих місць, які дозволяють використовувати жіночу і підліткову працю, кількість робочих місць із неповним робочим днем або пільговими умовами праці для під­літків і неповнолітніх тощо);

  • соціально-політичні (політика уряду, органів державної влади, політичних партій, профспілок та інших громадських організацій щодо сім'ї з метою її стабілізації, підвищення виховного потенціалу та ін.);

206