- •Isbn 966-663-140-7
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології ...... .. 17
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 12. Соціологія політики
- •Тема 13. Соціологія праці та управління
- •Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 15. Методична частина програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції cot
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука, Предмет функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє Соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціологи
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціологи
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української qi
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськоїсоціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськії соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •2. Співчуття лише до тих, хто поруч і близький
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •11. Намалюйте схему структури соціологічного знання.
- •Розділ II Суб”єкти суспільного життя
- •РозділIi
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •1.Соціальне самовизначення молоді .
- •2. Політичне самовизначення молоді
- •3.Професійне самовизначення молоді
- •4. Економічне самовизначення молоді
- •Тема 12
- •Тема 13
- •380 Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •392 Соціологія праці й управління, п поняття і категорії
- •399 Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні
- •1. Зміни в характері виробництва:
- •2. Трансформація власності:
- •3. Зміни характеру організації та управління виробництвом:
- •4. Зміна соціального статусу і ролі робітника та формування нової системи цінностей:
- •Тема 14
- •Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
- •Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки
- •1. Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань
- •2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •3. Здійснення інтерпретації понять
- •II рівень інтерпретації понять
- •Iiі рівень понять інтерпретації
- •IV рівень інтерпретації понять
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 15
- •Розрахунок і обґрунтування вибірки
- •Основні методи конкретно – соціологічного дослідження
- •Стратегічний та робочий плани дослідження
- •1. Етап підготовки до польового дослідження
- •2. Етап польового дослідження
- •3. Підготовка первинної інформації до її опрацюван ня та обробки на комп'ютерах
- •4. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
- •Завдання першої групи складності
- •Завдання другої групи складності
- •41. Чим зумовлене існування різних типів культур у сучасній Україні?
- •Завдання третьої групи складності
- •Завданнядо теми 14
Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
функції Усі соціальні інституту виконують певні соціальні функції, які у
соціальних зведеному вигляді подані у табл. № 2.
інститутів Всі соціальні інститути не повинні підміняти у своїй діяльності один
одного; якщо ж таке трапляється і один з соціальних інститутів перебере на себе невластиві йому функції інших інститутів — тоді руйнується природний розподіл функцій між ними і порушується стан соціальної рівноваги. Таке трапилося, наприклад, за часів існування СРСР, коли держава і комуністична партія привласнили собі мало не всі функції інших соціальних інститутів, брутально втручаючись у життя кожної людини, сім'ї, нав'язуючи радянські обряди і придушуючи церковне життя, будуючи соціалістичну економіку, скеровану не так на задово-лення потреб людей, як на зміцнення військово-промислового комплек-су, перетворюючи профспілки в «школу комунізму» і відбираючи у них право соціального захисту трудящих. Внаслідок цього страждала не лише людина, життя якої було цілковито регламентоване і залежне від держави, а й суспільство в цілому; лише тепер із великими труднощами починається процес його повернення до нормального стану — відкритого, громадянського суспільства з розгалуженою мережею соціальних спільнот та інститутів, із зростанням їхніх самоуправлінських і самоврядних функцій.
Об'єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання
Об'єкт Означене розуміння соціології дозволяє впритул підійти до виз-
соціології начення її об'єкта і предмета. Об'єкт будь-якої науки — це те, на що
спрямований процес дослідження, а предметна її галузь — ті сторони, зв'язки, відносини, складові об'єкта, які безпосередньо підлягають аналізу і вивченню. Як зазначає відомий соціолог В.Ядов, об'єктом соціології є соціальна реальність у всій багатогранності її якісних характеристик. Але оскільки ця соціальна реальність є мінливою, то Предмет предмет соціології також не може бути стабільним. Він перебуває у
соціології постійному русі, розвитку і становленні. Змінюються епохи розвитку
людства, один тип суспільства замінюється іншим, на перший план виходить та чи та сторона соціального життя, змінюються також потреби суспільства, соціальні запити тощо. Відповідно й у соціології в різні часи її існування змінювались уявлення про її предметну галузь, про те що саме вона вивчає. Макросоціо- Від самого початку розвитку соціології як науки переважає макро-
логічний підхід соціологічний теоретичний підхід (від грецького makros — великий).
Розділ І. Загальна теорія та історія соціології
Мікросоціо-логічний підхід
Соціальна спільнота як ядро предметної галузі соціології
Його суть полягає у трактуванні предмета соціології як науки про ціліс-ність і системність суспільства-соціального організму та у вирізненні таких головних аспектів предметної галузі, як соціальна структура, куль-тура, соціальні інститути всезагального характеру, глобальні соціальні процеси і зміни. При цьому на перший план висувається все те, що властиве суспільству в цілому, а не окремим індивідам, з яких воно скла-дається. Таке розуміння спирається на аналогії з самоорганізацією біоло-гічних організмів-систем та на філософський принцип раціональності. Мікросоціологічний теоретичний підхід (від грецького mikros -малий), навпаки, акцентує саме на сфері людської поведінки і свідомості, ставить у центр своєї уваги людину в її повсякденному житті, в усьому багатстві її зв'язків і взаємодії з іншими людьми. Тут на першому плані поняття соціальної поведінки індивіда, її механізми включно з між особистісною взаємодією, мотивацією, стимулами, що спонукають людину до дій тощо. Отже, відмінність між цими підходами полягає в тому, що головними постатями в них є або суспільство загалом, або людина. Тим часом успішно поєднати ці підходи й уникнути крайнощів та однобічностей кожного з них дозволяє визначення поняття «соціальна спільнота» як основної категорії та ядра її предметної галузі. Це поняття вдало враховує і всезагальні форми соціальної організації, й індиві-дуальну компоненту соціального — людину-особистість. Воно нині є ключовим у визначенні предмета соціології з декількох причин. Розглянемо ці причини у тій послідовності, в якій вони аналізуються y працях В.Ядова та О.Якуби.
Поняття соціальної спільноти містить у собі вирішальну якість саморуху, саморозвитку соціального цілого, а також стану стабільності і сталості соціальних систем. У цьому випадку немає потреби шукати джерело суспільного розвитку поза межами соціуму; його можна вивести з внутрішніх потреб та інтересів соціальних спільнот і груп та людей, які їх утворюють.
Соціальні спільноти охоплюють усі можливі стани і форми буття людських індивідів у їхній соціальній якості. У соціології особу розглядають не так з позиції її унікальних здібностей, неповторних рис, як у системі соціальних зв'язків, як представника певного суспільства. Людина завжди включена у складну систему соціально-класових, поселенських, професійних, демографічних та інших груп, поділяє і висловлює їхні інтереси та орієнтації, опановує їхній соціальний досвід.
Виокремлення соціальної спільноти як центральної ланки в предметній галузі соціології найкращим чином відповідає вимогам
Сучасне розуміння предмета соціології
Структура
соціологічного
знання