- •Isbn 966-663-140-7
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології ...... .. 17
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 12. Соціологія політики
- •Тема 13. Соціологія праці та управління
- •Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 15. Методична частина програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції cot
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука, Предмет функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє Соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціологи
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціологи
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української qi
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськоїсоціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськії соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •2. Співчуття лише до тих, хто поруч і близький
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •11. Намалюйте схему структури соціологічного знання.
- •Розділ II Суб”єкти суспільного життя
- •РозділIi
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •1.Соціальне самовизначення молоді .
- •2. Політичне самовизначення молоді
- •3.Професійне самовизначення молоді
- •4. Економічне самовизначення молоді
- •Тема 12
- •Тема 13
- •380 Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •392 Соціологія праці й управління, п поняття і категорії
- •399 Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні
- •1. Зміни в характері виробництва:
- •2. Трансформація власності:
- •3. Зміни характеру організації та управління виробництвом:
- •4. Зміна соціального статусу і ролі робітника та формування нової системи цінностей:
- •Тема 14
- •Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
- •Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки
- •1. Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань
- •2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •3. Здійснення інтерпретації понять
- •II рівень інтерпретації понять
- •Iiі рівень понять інтерпретації
- •IV рівень інтерпретації понять
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 15
- •Розрахунок і обґрунтування вибірки
- •Основні методи конкретно – соціологічного дослідження
- •Стратегічний та робочий плани дослідження
- •1. Етап підготовки до польового дослідження
- •2. Етап польового дослідження
- •3. Підготовка первинної інформації до її опрацюван ня та обробки на комп'ютерах
- •4. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
- •Завдання першої групи складності
- •Завдання другої групи складності
- •41. Чим зумовлене існування різних типів культур у сучасній Україні?
- •Завдання третьої групи складності
- •Завданнядо теми 14
Тема 5. Основні етапи розвитку українськоїсоціології
Соціологічні
твори
в рамках НТШ
Загальний стан соціології в Україні на початку XX ст.
соціальних зв'язків. Одна й та сама особа належить до різних соціальних зв'язків, виконує в них різні обов'язки і дотримується різних правил. Оцінюючи ці ідеї з погляду візії сучасності, можемо припустити, що у студіях С.Дністрянського на помітному місці були ідеї пізніших теорій статусу і соціальної ролі.
Чималий інтерес для історії української соціології становлять статистичні й соціографічні праці українських статистиків, передусім О.Русова, В. та Ф.Щербин.
Не можна не згадати також, що в період, який ми розглядаємо, праці соціологічного характеру друкувало Наукове товариство ім. Т.Щев-ченка. Навколо його видавництва об'єднується група дослідників, до якої входять В.Охримович (дослідник соціології родинних відносин), В.Старосольський (автор блискучої розвідки «Теорія нації»), Ю.Бачин-ський (йому належить відомий публіцистичний твір «Україна irredenta», тобто «Україна незвільнена», від лат. irredenta terra — земля незвільнена) та інші. Вони пишуть і видають свої праці у часописах численних комісій НТШ, серед яких уже після Першої світової війни помітне місце посідає Комісія економії, соціології і статистики у Львові.
Отже, упродовж другої половини XIX — початку XX ст., до Першої світової війни, в Україні з'явилося чимало видатних учених, які дослід-жували й публікували цінні праці в галузі суспільних наук, але вони не були послідовно побудовані на наукових принципах і методології новіт-ньої соціологічної теорії. Окрім того, досліджувалися лише окремі дотичні проблеми суспільного життя, і жоден із учених не створив повної теорії суспільства та його суті, місця людини в ньому. Зрештою, такого завдання — вибудувати загально- чи спеціальнотеоретичну соціологічну систему — вони перед собою і не ставили. Соціологія як наука в ті часи змушена була виборювати собі право на існування як окрема галузь соціогуманітарного знання, особливо в Україні. Це ускладнювалося ще й тим, що в Україні навіть серед інтелігенції існувало нерозуміння того, що таке соціологія. Із цього приводу український соціолог М.Шаповал слушно зауважує 1929 року: «В української інтелігенції, вихованій в старій російській або австрійській системі, натурально нема особливого зацікавлення соціологією, бо старий режим не толерував цієї науки, і в цієї інтелігенції панує байдужість до соціології. Ще й досі соціологію в широких колах інтелігенції змішують з соціалізмом». Подібне свідчення знаходимо у праці А.Симиренка, соціолога в еміграції: коли М.Драго-манов назвав себе соціологом, то тим він накликав лють царського уряду, «який соціолога розглядав як синонім соціаліста». То ж і не дивно, що
Розділ І. Загальна теорія та історія соціології
до Першої світової війни в Україні не було жодної кафедри соціології навіть у вищих навчальних закладах.
Закладання
підвалин
української
соціологічної
традиції
Таким чином, у зазначений період (1880. — 1914 рр.) розвитку україн-ської соціології були закладені підвалини української соціологічної традиції. Постала гостра потреба вивчити й зрозуміти нові суспільні явища та пояснити їх. Після велетенських суспільних і державних катаклізмів і найбільших соціальних експериментів в історії людства в перших десятиріччях XX ст. українська суспільно-політична думка дійшла висновку: відродження народу як суспільний процес можна зрозуміти й пояснити лише соціологічно, і навіть відповідь на головне питання практичної політики — куди і якими шляхами має йти народ -можна знайти саме у соціології. Але реалізація цього переконання, втілення його в наукову практику пішли різними шляхами.
Розвиток української соціології у XX ст.
Розвиток Після 1917 року розвиток української соціології не припинявся, хоча
української й не був однозначним. Перші роки більшовицького режиму в Україні
соціології збіглися з прискоренням інституціоналізації соціології, тобто її пра-
в рамках ВУАН вовим і організаційним утвердженням як самостійної науки. У 20-х рр. наукова і науково-видавнича праця майже повністю зосереджується у Всеукраїнській академії наук (далі — ВУАН). З трьох її відділів саме соціально-економічний мав спеціальну кафедру соціології — першу в Україні, — яку очолював Б.Кістяківський (1918—1920). На жаль, його праць із доби відродження української державності не знайдено. Після його смерті кафедру очолив марксист С.Семківський, але помітних результатів роботи ця кафедра не мала. У 1923—1930 рр. видрукувано «Записки соціально-економічного відділу», окремі дописи яких пору-шують проблеми соціології (М.Туган-Барановський, С.Дністрянський, О.Гіляров та ін.).
Організації соціологічних студій в установах ВУАН присвячує свою діяльність М.Грушевський, повернувшись в Україну 1924 р. Найближ-чими його співробітниками виступають О.Гермайзе, П.Клименко, донька Катерина Грушевська. Кабінет примітивної (тобто давньої) культури, яким вона керувала, досліджує питання генетичної соціології і з 1926 р. видає щорічник «Первісне громадянство». К. Грушевська публікує тут свої праці «Спроба соціологічного пояснення народної казки», «Соціологія старовини» та ін. У цьому самому напрямі видає свої праці «Примітивна культура», а також «Соціологія в концепції нової французької демократії» Ф.Савченко.