- •Isbn 966-663-140-7
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології ...... .. 17
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 12. Соціологія політики
- •Тема 13. Соціологія праці та управління
- •Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 15. Методична частина програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції cot
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука, Предмет функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє Соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціологи
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціологи
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української qi
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськоїсоціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськії соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •2. Співчуття лише до тих, хто поруч і близький
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •11. Намалюйте схему структури соціологічного знання.
- •Розділ II Суб”єкти суспільного життя
- •РозділIi
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •1.Соціальне самовизначення молоді .
- •2. Політичне самовизначення молоді
- •3.Професійне самовизначення молоді
- •4. Економічне самовизначення молоді
- •Тема 12
- •Тема 13
- •380 Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •392 Соціологія праці й управління, п поняття і категорії
- •399 Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні
- •1. Зміни в характері виробництва:
- •2. Трансформація власності:
- •3. Зміни характеру організації та управління виробництвом:
- •4. Зміна соціального статусу і ролі робітника та формування нової системи цінностей:
- •Тема 14
- •Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
- •Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки
- •1. Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань
- •2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •3. Здійснення інтерпретації понять
- •II рівень інтерпретації понять
- •Iiі рівень понять інтерпретації
- •IV рівень інтерпретації понять
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 15
- •Розрахунок і обґрунтування вибірки
- •Основні методи конкретно – соціологічного дослідження
- •Стратегічний та робочий плани дослідження
- •1. Етап підготовки до польового дослідження
- •2. Етап польового дослідження
- •3. Підготовка первинної інформації до її опрацюван ня та обробки на комп'ютерах
- •4. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
- •Завдання першої групи складності
- •Завдання другої групи складності
- •41. Чим зумовлене існування різних типів культур у сучасній Україні?
- •Завдання третьої групи складності
- •Завданнядо теми 14
Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
війна — це результат величезних переворотів у соціокультурній системі західного суспільства.
Сучасний йому стан західної культури П.Сорокін діагностує як кризовий. Але це, зрештою, нормально, адже будь-яка цивілізація пере-живає стадії зародження, розквіту й руйнації: одна система цінностей стає застарілою, на зміну їй приходить інша. У майбутньому з'явиться нова цивілізація, яка виникне внаслідок конвергенції (від лат. convergere — наближатися, сходитися), тобто станеться набуття різними системами, наприклад, капіталізмом і соціалізмом, загальних або подібних ознак із дальшим злиттям у якісно нове єдине суспільство, в якому будуть збережені позитивні риси й цінності одного й другого ладу. Це, врешті, приведе до утворення змішаного соціокультурного типу, який за сприятливих умов може перерости у «сяючий інтегральний порядок» в цілому світі.
Таким чином, творчий внесок П.Сорокіна в історію сучасної соціологічної думки надзвичайно вагомий. Йому належать:
створення всеосяжної макросоціальної соціологічної теорії із залу-ченням елементів мікросоціального аналізу за допомогою принципу інтегрального синтезу;
розробка структури інтегральної соціології, до якої входять соціальна аналітика (вчення про будову суспільства), соціальна механіка (вчення про соціальні процеси) і соціальна генетика (теорія еволюції суспільного життя);
вироблення та обґрунтування теорії соціальної дії;
розв'язання проблем горизонтальної та вертикальної мобільності;
дослідження соціальної структури суспільства і розробка поняття «соціальна стратифікація» як постійної характеристики будь-якого організованого суспільства;
створення моделі соціокультурної динаміки, центральною категорією якої є цінність.
соціологія
Емпірична соціологія з'являється й розвивається поряд із теоретич-ною соціологією, але набуває самостійного значення лише на початку XX ст. як специфічна галузь соціологічних досліджень з особливими тенденціями й логікою розвитку. Становлення емпіричної соціології пов'язане зі спробами подолання надмірного теоретизування, а також із необхідністю розв'язання нових практичних завдань, скерованих на
Розділ І. Загальна теорія та історія соціології
Етапи розвитку емпіричної соціології
Чиказька школа
Школа
Колумбійського
університету
Гарвардська школа
управління соціальними процесами й розробку засобів соціального контролю і регулювання суспільного життя.
У своєму розвитку емпірична соціологія проходить кілька етапів, її історичне коріння у працях Е.Дюркгайма й А.Смолла; останній ще 1895 р. висловлює ідею про необхідність прикладних досліджень в американ-ській соціології. Саме відтоді фахівці починають вирізняти перший етап, чи ранню фазу (1885—1920) в розвитку емпіричної соціології з її інтересом до конфліктів і соціальних реформ. Другий етап, чи фаза (1920—1950), пов'язаний з поширенням конкретно-соціологічних досліджень, початок яким поклали представники Чиказької школи. ВільямТомас (1863-1947) і Флоріан Знанецький (1882-1958) у 1918— 1920 рр. видають свою знамениту працю «Польський селянин в Європі та Америці», в якій на підставі копіткого аналізу 754 листів, особистих щоденників і автобіографій розглядалися проблеми адаптації емігрантів із Польщі до умов США. На цій підставі ними створюється типологія осіб залежно від характеру їх пристосування до соціального середовища вона містить характеристики міщанського, богемного і творчого типів. Саме ця праця знаменувала перехід соціології до емпіричних досліджень.
Наступний крок у розвитку емпіричної соціології в межах Чиказької школи роблять американські соціологи Роберт Парк (1864—1944) і Ернст Берджес (1886—1966), які спрямовують свої дослідження на розв'язання проблем міста. За допомогою картографування міста Чикаґо вони поділяють його на 75 зон і досліджують зміни у співвідношенні сил між соціальними групами, котрі до них входять. За допомогою інтерв'ю і включеного спостереження (коли соціолог непомітно для членів rpyпи входить до неї і фіксує процеси й події, які в цій групі відбуваються) вони доходять висновку про переділ групами міської території, що призводить до вироблення нових норм взаємовідносин між людьми, посилення антисоціальних дій. Це, своєю чергою, стає підставою для вдосконалення міського законодавства.
З 1950-х рр. лідерство у розвитку емпіричної соціології переходить до Колумбійського та Гарвардського університетів, що започатковує новий, третій етап. Соціологи Колумбійського університету основну увагу зосереджують на відкритті універсальних закономірностей поведінки людини в соціальній організації, з'ясуванні механізмів збереження стабільності соціальних систем, структури соціальної взаємодії між людьми і ролі особистості тощо.
Паралельно в Гарварді розробляється індустріальна соціологія і доктрина «людських взаємин». Головне місце у розвитку індустріальної
Соціальна інженерія і клінічна соціологія
Загальна характеристика емпіричної соціології