фо

3) матеріальний ярлик;

4) прибутковий ордер.

4.Витрати на заготівлю, вантажні витрати та витрати на транспортування включаються до первісної вартості запасів:

1) повністю; 2) лише в сумі, що не перевищує вартості самих запасів;

3) не включаються.

5.Первісною вартістю запасів, отриманих як внесок до статутного капіталу, є:

1) їх балансова вартість;

2) справедлива вартість;

3) узгоджена із засновниками їхня справедлива вартість.

6.Подібними вважаються активи, які:

1) мають однакове функціональне призначення та різну справедливу вартість;

2) можуть бути використані під час обміну на інші активи; 3) мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу

вартість; 4) мають різне функціональне призначення, але однакову справедливу

вартість.

7.Запаси у звітності відображаються за:

1) первісною вартістю;

2) чистою вартістю реалізації; 3) первісною вартістю, що зменшена на суму переоцінки;

4) первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

8.Метод оцінювання вибуття запасів, за яким запаси вибувають за вартістю їхнього придбання, – це:

1) метод середньозваженої вартості;

2) метод нормативних витрат;

3) метод ФІФО;

4) метод ідентифікованої собівартості запасів.

9.Прибуток, отриманий в результаті реалізації запасів в обліку, буде відображений:

1) за дебетом субрахунка 791 «Результат операційної діяльності»; 2) за кредитом субрахунка 791»Результат операційної діяльності»;

3) за дебетом субрахунка 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»;

4) по кредиту субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

72

10.Первісною вартістю одиниці запасів, придбаних по обміну неподібними активами, є:

1) балансова вартість переданих активів;

2) справедлива вартість отриманих активів; 3) найменша з вартостей, тобто первісна, або справедлива.

11.До МШП належать запаси:

1) вартість яких не перевищує 500 грн.; 2) строк використання яких не перевищує один рік (операційний цикл); 3) правильні відповіді а і б.

12.У разі повернення придатних для подальшого використання МШП з виробництва на склад в обліку буде здійснено запис:

1) Дт рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» Кт рахунка 71 «Інший операційний дохід»;

2) Дт рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» Кт рахунка 20 «Виробничі запаси»;

3) Дт рахунка 20 «Виробничі запаси» Кт рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

13.Збільшення вартості товарів відображається за дебетом рахунка 28 «Товари», а зменшення – за кредитом:

1) так;

2) навпаки; 3) так, на субрахунках 281 «Товари на складі», 282 «Товари в торгівлі»,

283 «Товари на комісії», 284 «Тара під товарами» та 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу».

14.Облік товарів за цінами продажу передбачає оприбуткування цих товарів за :

1) первісною вартістю;

2) вартістю можливої реалізації;

3) первинною вартістю з відображенням торгових націнок.

15.Повна інвентаризація охоплює:

1) окремий вид запасів;

2) усі види запасів; 3) залежно від мети проведення – всі або окремий вид запасів.

Тема 6. Облік основних засобів і нематеріальних активів План

1.Поняття, визначення та завдання обліку основних засобів.

2.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби».

3.Склад і класифікація основних засобів.

73

4.Методи оцінки необоротних активів.

5.Первинна документація надходження, переміщення, вибуття основних засобів та закриття їх у виробничих підрозділах.

6.Синтетичний , аналітичний та інвентарний облік основних засобів.

7.Облік інших необоротних матеріальних активів.

8.Методи нарахування амортизації необоротних активів та їх облік.

9.Облік ремонту основних засобів. Облік основних засобів в оренді.

10.П(C)БО 28 «Зменшення корисності активів». Облік придбання, виготовлення (вирощування) нематеріальних активів.

11.Визнання, визначення та завдання обліку нематеріальних активів, їх класифікація. П(C)БО 8 «Нематеріальні активи».

12.Облік операцій з нематеріальними активами.

13.Синтетичний і аналітичний облік нематеріальних активів.

14.Амортизація нематеріальних активів.

1. Поняття, визначення та завдання обліку основних засобів

П(С)БО 2 «Баланс» містить таке визначення: «Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу». Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити контроль за збереженням основних засобів, їх надходженням, вибуттям, ремонтом, нарахуванням зносу, а також давати інформацію, необхідну для економічної оцінки ефективності використання конкретних об'єктів основних засобів.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби»

П(С)БО 7 «Основні засоби» містить таке визначення терміна «основні засоби»: «Матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціальнокультурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких – більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)».

До основних засобів належать будівлі, споруди, передавальне устаткування, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти,

74

виробничий і господарський інвентар, доросла робоча і продуктивна худоба (крім дрібних тварин), багаторічні насадження та інші. До основних засобів включають також капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання та інші об'єкти.

3. Склад і класифікація основних засобів

Необоротні активи включають основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. Вони відображаються в активі балансу за розділом І «Необоротні активи».

Залежно від цільового призначення засоби поділяють на виробничі і невиробничі.

Виробничі основні засоби функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь у виробничому процесі, поступово зношуються і переносять свою вартість на створюваний продукт частинами в міру зношення.

Невиробничі основні засоби функціонують у галузях невиробничої сфери. Вони безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва і призначені для невиробничого споживання. Наприклад, будівля цеху або корівника належить до основних засобів виробничого призначення, а будівля будинку культури теж належить до основних засобів, але невиробничого призначення.

Згідно з П(С)БО 7 для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

1.Основні засоби:

1.1.Земельні ділянки.

1.2.Капітальні витрати на поліпшення земель.

1.3.Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.4.Машини та обладнання.

1.5.Транспортні засоби.

1.6.Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.7.Робоча і продуктивна худоба.

1.8.Багаторічні насадження.

1.9.Інші основні засоби.

2.Інші необоротні матеріальні активи:

2.1.Бібліотечні фонди.

2.2.Малоцінні необоротні матеріальні активи.

75

2.3.Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4.Природні ресурси.

2.5.Інвентарна тара.

2.6.Предмети прокату.

2.7.Інші необоротні матеріальні активи. 3. Незавершені капітальні інвестиції.

4. Методи оцінки необоротних активів

Основні засоби оцінюють за сумою витрат на виготовлення, спорудження або придбання об'єктів, включаючи витрати по їх доставці та встановленню.

Розрізняють такі терміни визначення вартості основних засобів: первісна, ліквідаційна, переоцінена, залишкова.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від ліквідації (реалізації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. Залишкова вартість основних засобів визначається як різниця між

первісною вартістю і сумою їх зносу. Залишкова вартість більш реально показує залишок засобів, а тому вона відображається в балансі підприємства й входить у його валюту (підсумок). Залишкова вартість об'єктів постійно змінюється внаслідок їх зносу.

5.Первинна документація надходження, переміщення, вибуття основних засобів та закріплення їх у виробничих підрозділах

Надходження основних засобів

Договори (купівлі-продажу, дарування інші)

Податкові накладні

Акт приймання-передачі

Прибутковий ордер Платіжне доручення

76

Видатковий касовий ордер

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, форма ОЗ-1

Акт про установку, пуск та демонтаж будівельних машин, форма ОЗ-5

Інвентарна картка обліку, форма ОЗ-6

Опис інвентарних карток з обліку основних засобів, форма ОЗ-7

Картка обліку руху основних засобів, форма ОЗ-8

Інвентарний список основних засобів форма ОЗ-9

Вибуття ОЗ

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, форма ОЗ-1

Акт на списання основних засобів, форма ОЗ-3

Акт на списання автотранспортних засобів, форма ОЗ-4

Інвентарна картка обліку, форма ОЗ-6

Опис інвентарних карток з обліку основних засобів, форма ОЗ-7

Картка обліку руху основних засобів, форма ОЗ-8

Інші операції з ОЗ Ремонт:

Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів основних засобів, форма ОЗ-2

Амортизація:

Розрахунок амортизації основних засобів, форма ОЗ-14

Розрахунок амортизації основних засобів, форма ОЗ-15 Розрахунок амортизації по автотранспорту, форма ОЗ-16

6. Синтетичний , аналітичний та інвентарний облік основних засобів

Обліковують основні засоби на рахунку 10 «Основні засоби». Це активний матеріальний рахунок, по дебету якого відображають наявність та надходження об'єктів основних засобів, а по кредиту – їх вибуття. До рахунку 10 застосовують субрахунки згідно з прийнятою класифікацією.

Основні засоби надходять на підприємство в порядку капітальних інвестицій, облік яких ведуть на рахунку 15 «Капітальні інвестиції». Оприбутковують об'єкти в склад основних засобів по актах у дебет рахунку 10 «Основні засоби» з кредиту рахунків 15.

77

Бухгалтерський облік надходження ОЗ

Обліковують основні засоби по кожному інвентарному об'єкту. Для індивідуального обліку об'єкти нумерують, тобто присвоюють їм інвентарні номери.

Нумерацію основних засобів провадять за певною системою. При цьому для кожної класифікаційної групи можна відвести серію порядкових номерів, виходячи з фактичної наявності засобів даного певного і можливого їх надходження. Наприклад, для будинків можна використати серію номерів від 01 до 99; для споруд – від 100 до 200 і так далі. Якщо в господарстві є 75 будинків, то буде зайнято 75 номерів, а 24 залишать для тих об'єктів, які будуватимуться. По автомобілях користуються номерами, присвоєними їм Державтоінспекцією.

Інвентарний номер наносять на об'єкт фарбою, прикріплюють у вигляді металевого жетона або іншим способом. Номер, присвоєний об'єкту, як правило, зберігається за ним протягом усього періоду перебування в господарстві. Його вказують у всіх первинних документах по обліку наявності, руху та ремонту основних засобів. Інвентарний номер об'єкта, що вибув, не присвоюють іншому об'єкту.

При організації обліку основних засобів застосовують шифрування не тільки об'єктів, а й груп, до яких вони належать. Правильний вибір способу шифрування дає змогу систематизувати облік основних засобів.

7. Облік інших необоротних матеріальних активів

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об'єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби».

За дебетом рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

78

відображається надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображають вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та суму їх уцінки.

8. Методи нарахування амортизації необоротних активів та їх облік

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового терміну корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

П(С)БО 7 «Основні засоби» наводить визначення термінів.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Знос необоротних активів - сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

П(С)БО 7 «Основні засоби» містить п'ять методів нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий

У табл. наведено класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів та мінімально допустимі строки їх реалізації, за Податковим кодексом України (Розділ III, ст. 145).