V_V_Ivanenko_A_I_Golub_A_Yu_Shevchenko_-_I

РадЯНСЬКQ держава у nерiод I/еnу (1921 - Ki,lel!b 1920-.-.: рр.)

===

ДОКУМЕНТ 4

13 ПРОМОВИ Й. СТАЛIНА «ПРО IНДУСТРIАЛIЗАЦIЮ

1 ХЛJБНУ ПРОБЛЕМУ)} НА ПЛЕНУМ1 цк ВКП(б)

9 ЛUnllЯ 1928 р.

. . .По цiй же лiнi'i, по лiнi'i питання про неп i класову боротьбу в умовах непу, я xOTiB би вiдзначити ще один факт. Я маю на увазi заяву одного iз товаришiв про те, що класова боротьба в умовах нену у зв'язку з хлiбозаготiвлями Ma€ нiбита лише третьорядне значення, ща вона, ця сама класова боротьба, не мае i не може мати нiбито скiльки-небудь серйозного значення у справi наших труднощiв щодо хлiбозаготiвель.

Я повинен сказати. Товаришi, ЩО не мажу нiяк поroдитися з пi€ю заявою. Я думаю, ЩО у нас немас i не може бути в умовах диктатури пролетарiату жодного скiльки-небудь серйозного по­ лiтичного чи економiчного фаюу, який би не вiдбивав наявнiсть класово'i боротьби у Micтi чи на селi. Хiба неп вiдмiняс дикта­ туру пролетарiату? Звiсно, Hi! Навпаки, неп с свосрiдний вияв i знаряддя диктатури пролетарiату. А х.iба диктатура пролетарiа­

ту не е продовженням класово'i боротьби? Як МOJЮIa пiсля цЬQ­

го говорити, що класова боротьба Biдirpac третьорядну роль у

таких важливих полiтичних i господарських фактах, як виступ

куркульства проти радянськоi' полiтики пiд час хлiбозаготiвель, контрзаходи i наступальнi дii' Радянськоi' влади проти куркулiв i спекулянтiв у зв'язку з хлiбозаготiвлями?

Хiба це не факт, що пiд час хлiбозаготiвельно'i )(ризи ми мали перший в умовах непу серйозний виступ юшiталiстичних еле­ MeHTiB села проти радянсько'i полiтики?

Хiба на еелi немае бiльше класiв i клаеовоi' боротьби?

Хiба ПС не правильно, ща гасло Ленiна про опору на бiдноту, союз iз середняком i боротьбу з куркулями € В наших умовах основним гаслом роботи на селi? А що таке це гасло, як не вiд­ биття класовоi' боратьби на селi?

3вичаЙно. Нашу полiтику нiяк не можна вважати полiтикоlO розпаЛlOвання класово! боротьби. Чому? Тому, що разпалювання

класовоi' боротьби призводить ДО громадянеькоi' вiйни. Тому, IЦO, ЯКЩО Еже ми стоумо при владi, ЯКЩО вже ми змiцнили цю владу i команднi виеоти зосередженi в руках робiтничого [(ласу, ми не

201

Роздiл 3

зацiкавленi в тому, щоб класова боротьба на.бувала форм грома­

дянсько"i вiЙни. Але це зовсiм не значить, ЩО тим самим вiдмi­

нено кпасову боротьбу або що вана, ця сама класова боротъба, не буде загострюватися. Це тим бiльше не значить, що класова боротьба не с нiбито вирiшаЛЬНQЮ силою нашого просуван'-IЯ вперед. Hi, не значить.

... Ми говоримо часто, IЦO необхiдно обмежити експлуата­ торськ} замiряння куркульства на селi, що треба намасти на куркульство високi податки, що треба обмежити право орен­ ДИ, не допускати права виборiв куркулiв до Рад i т. Д., , т. n. А що це значить? Це значить, що ми давимо i вiдтiснясмо по­ ступово капiталiстичнi елементи села, доводячи lх iнколи до ро­ зорення. Чи можна передбачити, що куркулi будуть нам вдячнi за це, i що вони не спробують зоргавiзувати частиву бiдноти аБQ се­ реднякiв проти IlOлiтики Радянсько"i влади? 3вичайно, не можна.

1 чи не зрозумiло, що все наше ПРОСjвання вперед, кожний наш скiльки-небудь серйозний ycnix в областi соцiалiстичного будiвництва с виявом i результатом клаСОВОI боротьби в нашiй

KpalHi?

Але з усього цього випливас, ЩО, у Mipy нашого просуван­ ня вперед, опiр капiталiстичних елементiв буде зростат.и, KJlaCO-

ва боротьба буде загсстрюватися, а Радянсы<а влада, сили якоi'

будуть зростати все бiльше i бiльше, буде проводити полiтику iзоляцiY ycix елементiв, полiтику разкладу BoporiB робiтничого кпасу, зрештою, полiтику придушення опору експлуататорiв, створюючи базу для пода.ПЬШОГО прос<ування вперед,робiтничого

к.пасу i основних мае селянства.

'" Не було i не буде того, щоб вiдживаючi класи здавали до­

бровiльно сво"!" позицil, не намагаючись зорганiзувати опiр. Не

було i не буде того, щоб просування робiтничого класу до с·:)­ цiалiзму за класового суспiльства могло обiйтися без боротьби i хвилювань. Навпаки, просування до соцiалiзму не може не вес­ ти до опору сксплуататорських елементiв цьому просуванню, не може не вести до неминучого загострення класовоi" боротьби.

Ось чому не можна присипляти робiтничий клас розмовами про ,Li.ругорядну роль клаСОВОl боротьби.

202

Радяuська дерJiCавау перiод I/eny (192 J - KiHe7!_b 1920-х P,-,-'P--,.),=~=

ДОКУМЕНТ 5

IЗ CTATТI М. КОЛЬЦОВА {(ГАРНА РОБОТА» 1926 р.

Ми cnocTepira€MO .плавання одного iз кораблiв нашого рево­ люцiйного флm:y €вропейськими портами_ Здэ€ться, нiяка подо­ рож нiякоi' морсько! ескадри не викликала такого бродiння YMiB,

такого налливу публiки, як один-€диний «Броненосець Ilотьом­

ICiH», що об'i'Жджа€ Захiд.

.. J все ж всупереч усьому, незважаioчи Hi на що - «Броне­ носець Потьомкiн» з великим ус.пiхом пливе i пливе все далi i

провiнцiями. Мiнiстри забороняють, пристави закриваЮTh, горо­ довi розганSIЮТЬ, фашисти б'ють, а картина iде, i публiка валом

валить.

Чому?

Найпростiша вiдповiдь: - Гарнаробота.

«Броненосецы) зроблений так, що йога неМОЖJJИВО заБОРОI-IИ­ ти. Захiд, буржуазний Захiд, який нас ненавидить, який радий був би не пускати нас aHi ногою на nopir, BiH зна€ цiну гарнiи роботi. Схиля€Ться перед нею $lK переможениЙ.

Деякi маловдумливi люди в СРСР готовi розцiнити бурхли­

вий успiх «БронеНОСЦSI» як ледве не початок cBiTOBO"i революцii"

чи щось подiбне.

Але в Берлiнi на переглядi «Броненосця» був присутнiй швед­

ський к()роль i так аплодував - ледве собi руки не вiдбив. 3 цього

приводу права «Дейче Альгемейне Цейтунг» у вiдчаi· здiймала

руки до неба:

«Якщо вже король аплодував революцiйнiй картинi - що ро­

бити нам? Хiба що "-улю собi у лоб пустити?»

Обидва не мають рацi!. 1 легковажнi радянськi фантазери, i

нiмецькi чорносотенцi, що прийшли у вiдчаЙ.

«Потьомкiн», звичайно, - революцiйна картина. Бездоганно

революцiЙна. Але вона завоювала €вропу не завдяки, а швидше

всупереч своi"й революцiЙностi.

Блискуча зрiла майстернiсть ЮНИХ режисера i оператора при­ вели через yci перешкоди картину до €вропейського трiумфу. Лба, якщо ЕИ любите ЗВИ1.fнi слова, вiд.мiнна якiсmь продукцП.

Це - головне, i в цьому великий полiтичний, HaBiTb економiч.-

203

Ро:щi.rI3

ний урок таК01 на вигляд CKpOMHoi· подii·, як ycnix радянського агiтацiйного фiльму за кордоном.

Можливо, творцi цiеl картини створювали картину спецiально

для експорту? Ми нiчого про це не чули. Навпаки, Ti, хто створю­ вали картину, були майже твердо переконанi, що iй не перескочи­ ти через кордон. Вони створювали «просто гарний» радянський

фiльм. 1 одержали сюрприз - cBiToBe визнання. А тим часом дея- . Ki картини, якi спецiально приготували нашi KiHO органiзацil для

закордонного глядача i якi виявилися солоденькою низькопроб­

ною нiсенiтницею на тлi радянського пейзажу, цi картини вже не

До гарноУ роботи Захiд охочий. Це BiH розумiе. Це BiH 1I0ва­

жае. 3 цим BiH рахуcrься. Цьому BiH навiть пiдкоря€ться.

Якщо HaBiTb революцiйну руйнiвну агiтацiю буржуазна гро­

мадськiсть змушена, скрегочучи зубами, допустити за i"i блиску­ чу якiсть - що говорити про iнше!

Коли наш льон, наше масло, наш лiс, наша вовна, увесь наш експорт буде гарно'" якостi - ми будемо неприступнi. Нездоланнi.

Оскiльки ми зможемо виготовляти речi i товари не гiрше за­

кордону, закордон нам не страшниЙ...

Успiх «Броненосця Потьомкiн» - це анiскiльки HaBiTb не по­ чаток негаЙНОI CBiTOBOI революцii. Це успiх раДЯНСЬКОI гаРНОI роботи...

ДОКУМЕНТ 6

IЗ ДОПОВЩI JV УI1РАВЛIННЯ ШТАБУ РСЧА

«ПРО СПIВРОБIТНИЦТВО ЧЕрвоноj АРмП 1 РЕЙХСВЕРУ»

24 грудuя 1928 р.

Цiлком Ta€MHO.

Переговори про епiвробiтництво мiж РСЧА i рейхсвером, наскiльки MeHi вiдомо, ро:юочалиея ще у 1922 р. (точних даних IV управлiння не мае). Переговори у той час проводилися членом РВР Союзу тов. Розенгольцем i пiсля тривалого обмiну думками восени 1923 р. набули конкретноУ форми договорiв:

а) з фiрмою Юнкере про поставку лiтакiв i будiвницТВО на те­ риторii' СРСР авiазаводу;

204

Радянська держава у nерiод неnу (J 921 - Kil/eIfb J920-х рр.)

б) з командуванням рейхсверу про спmьне будiвництво заво­ ду по виробництву iпрИ1У (акцiонернi товариетва «ВIKO», «Ме­ T(L'(iM», «Берсоль»). Далi у 1924 р.-·через фiрму «MeTaxiM» було

прийнято нашою промисловiстю вiд рейхсверу замовлення на 400 000 енарядiв для польових трьохдюймових гармат.

Вищеназванi угоди (3 .фjрмою Юнкере i договiр про будiвни­ цтво iпритногозаводу) не дали для нас позитивних результатiв. фiрма Юнкере не виконала взятi на себе зобов'язання щодо по·· ставок нам металевих лiтакiв i заводу не побудувала. Тому угоду було розiрвано у 1926 ~1927 рр. Договiр про спiльне будiвництво iпритного заводу також довелося у 1927 р. розiрвати тому, що фiрма 1I1тольценберг, якiй рейхсвер зi свого боку передоручив

технiчне виконання взятих за договором зобов'язань... факгично

ошукала i рейхсвер, i нас.

... ЗаМ08лення рейхсверу на трьохдюймовi снаряди нами було виконане, i снаряди у 1926 р. були переданi нiмцям. Однак розрахунки у цiй справi (щоправда, з вини нашо'j промисловос­ Ti) були закiнченi лише в кiнцi поточного року. Справа з цими

снарядами, як BiдoMO, завдала нам великих ПОJliтичяихзбит­

KiB, оеI<iльки факт виготовлення нами снарядiв для l-liмеччини

з вини самих нiмцiв вiдомий нiмецьким соцiал-демократам, якi

(наскiлы<и нам вiдомо) з благословення Штреземана пiдняли ве­

лику кампанiю в пресi.

Починаючи з 1925 р., коли вже ясно визначилися невдачi з Юнкерсом й iпритним заводом, епiвробiтництво поступово пе­ реводиться на iншi рейки... У зв'язку з цим нiмцi 1l0ГОДЖУЮТЬСЯ допуетити 5 наших (на взаемних засадах) командирiв на ево! так­

тичнi навчання у полi i маневри, а у 1926 р. уже ставлять питання про нараду з оперативних питань, з метою вироблення €дностi

оперативних поглядiв.

у 1925 р. вперше допускаються нашi командири (тт. Св€чнi­ ков i Красильников) як слухачi на оетанньому Kypci Нiмецькоi' вiйськовоi' академН (академiчнi курси).

у тому Ж роцi HiMui пiдписують з нами договiр про органiза­ цiю танковоУ школи в Казанi i спiльнi газовi дослiди в Пiдосии­ ках (<<Томка»).

Тепер нашi взаемовiдносини з рейхсвером мають конкретний

вияв:

205

Роздiд 3

а) взаемного ознайомлення зi складанням iметодами пiдго­

товки обох армiй шляхом вiдрядження·осiб КО~I;lНДНОГО складу

на маневри, польовi ПОIЗДКИ i на академiчнi курсщ

б) у спiльних хiмiчних дослiдах (пiдпри€мство «Томка»); в) у снiльнiй органiзацi! танковоУ школи в Казанi (<<Кама»); г) в авiацiйнiй школi в Липецьку (<<Липецью»);

д) у вiдрядженнi до Нiмеччини для вивчення окремих питань i ознайомлення з органiзацiею робiт низки представникiв окремих управлiнь (УВПС, НТК, Артуправлiння, Головсанупра та iH.)...

Резюмуючи вищевикладене, вважаю за доцiльне:

1. Спiвробiтництво з рейхсвером в iснуючих формах продо­

вжити.

2. Максимально використати можливiсть навчання i вдо­

сконалення нашого командного складу шляхом направлення на

останнiй курс нiмеЦЬКОl академii', для участi в польових по'iздках, маневрах тощо. У тiй же Mipi практикувати окремих спецiалiстiв для вивчення способiв i методiв роботи в окремих галузях вiй-

СЬКОВОl промисловосТl.

3.Наполягати перед нiмцями на якнайшвидшому вiдкриттi TaHKoBoi'ШКОJ1И i максимально використати Гi для пiдготовки на­ шого комскладу танкових вiЙськ.

4.Надалi можливо широко використовувати результати до­

слiдницьких робiт нiмцiв У Липецькiй школi, шляхом уведення туди дозволено'i договором кiлькостi наших учнiв.

5.ПроДовжувати хiмдослiди, застерiгши в угод! можливiсть вiдмови вiд подальших дослiдiв тодi, коли ми будемо Бважати це за необхiдне.

6.Пропозицiю про налагодження контакту мiж керiвниками обох флотiв прийняти, обмеЖI1ВШИ цей контакт особистим зна­

йомством керiвникiв i обroворенням питань загального xapaкrepy.

7.Пропозицiю про обмiн розвiдувальними даними щодо Польщi i спiльне обговорення питань мобiлiзацiI i розroртання польськоi" apMii" приЙняти. Спроби встановИ1"И органiзацiйнi кон­ такти мiж розвiдками - вiдхилити.

8. Питания про спiльну конструкторську роботу вирiшити в за­

лежностi Biд бiльш конкретних пропозицiй з боку рейхсверу.

Викладене доповiдаю ДJlя розгляду.

Начальник IV Управлiння штабу РСЧА Бер.зiн

206

РадЯliська держава у nерiод 1/еnу (1921- KiNeцb 1920-х рр.)

ЗАПИТАИИН до 'ОЗДIПV

1.Пояснiть, чому на початку 1920-x рр. бiлыновики були зму­

шенi вiдмовитися ВIД комунiстичних принципiв j запровадити

НОВУ економiчну полiтику?

2.Визначте причини голоду в радянських республiках у 1921-

1923 рр.

3.Обrpунryйте, в чому полягала.сутнiсть непу та чи Mir СРСР тривалий час розвиватися на йога OCHOBi?

4.nояснiть, у чому полягали причини утворення СРСР i якi були його наслiдки?

5.Визначте, яким було мiжнародне становище РадЯНСЬКОl Ро­ cil пiсля закiнчення громаДЯНСЬКОl вiйни?

6.Пригадайте, в чому полягала двоi'стiсть зовнiшньоi' полiти­ ки СРСР У 1920-х рр.?

7.Доведiть, що в ocтaHHi роки життя В. Ленiна i пiсля його CMCPTi в радянсъкому керiвництвi вiдбувалася запекла боротьба

за владу,

8. Пояснiть, у ЧОМУ полягають причини перемоги Й. Сталiна

над сво'iми суперниками у боротьбi за владу? Чи Mir у цiй бороть- 6i одержати перемогу iнший полiтичний лiдер?

9. Визначте причини переслiдування iнтелiгенцii' з боку Ра­

ДЯНСЬКОl влади у добу непу.

10. Пригадайте, якими були OCHOBHi риси кульryрного життя СРСР у часи непу?

207

Роздi.lI3

================~

ТЕСТОВI3А8ДАНИ8

1.Визначтс, яким був псрший крок РКП(б) в скономiчнiй

сферi при переходi до непу?

1.Часткова денацiоналiзацiя промислових пiдпри€мств.

2.Проведення фiнаНСОВОI ре~(.IРМИ.

3.Вiдмiна заборони на оренду землi i найм робочоI СЮiИ.

4.3апровадження продовольчого податку на селi.

5.Лiквiдацiя загалЫЮl ТРУДОВОl повинностi.

2.Пригадайте, у роботi ЯКОI мiжнародноi конференцii

вперше взяли участь представники Радянсъкоi Pocii?

1.Лозанськоl. 2. Генуезъкоl. 3. Локарнсъкоi·.

4.Паризькоl. 5. ВаШИНlтонськоl.

3.Вкажiть, у якому роцi було юридично ОФОРМJlеНОУI"ВО­ рення Радянського Союзу?

1.У 1920 р. 2. У 1922 р. 3. У 1924 р. 4. У 1926 р. 5. У 1929 р.

4. Назвiть дiячiв ВКП(б), якi входили до так званоi «право) опозицii».

1.Л. ТроцькиЙ. 2. М. Бухарiн. 3. Л. KaM€Н€B.

4. О. РИКОВ. 5. М. ТОМСЬКИЙ. 6. К. Радек.

5.Пригадайте, коли в СРСР було створено товариство

«Геть неПИСЬМСlIнiсть»'?

1.у 1921 р. 2. У 1923 р. 3. У 1925 р. 4. У 1927 р. 5. У 1929 р.

208

[рф)~тJ[]JJ1] ~.) ФОРСОВАИАМОДЕРНI3АЦII ерср

~ 13МIQНЕНИR

'AдRHcbКoro rОТUIТАРИ3МV

[Кiиець1920-1 -1930-Ti pp.J

Якщо иова економiчна полiтика була своерiдним KOMIipOMicOM, з одного боку, мiж потребами економiчноro

розвитку РаДЯНСЬКОl держави, а з iншоro·- прагненнями бiш>­

шовицькоro керiвництва СРСР прискорити будiвництво со­ uiалiзму в СВОIЙ краlиi для того, щоб, спираючись на гi мiць,

допомогти cBiТOBOMY пролетарiату втiлити в життя Ilостулати маРКСИСТСЬКОl Teopii', то наприкiнцi 1920-х рр. цьому компро­

~.~icy було покладено край.

у 1927-1929 рр. Й. Сталiн i його прибiчники, неремiгши

своУх полiтичних опонентiв у вищих ешелонах влади, покiн­

чили з непом i повернулися до «во€нно-комунiстичних» мето­

дiв управлiння економiкою i суспiлыю-полiтичним життям. lх

використання дозволило радянському реЖИI\Iу. домогтися кар­

динальних економiчних змiн. Переважно аграрний характер

економiки кра"iни залишився в минулому. СРСР став могут­

ньою iндустрiально-аграрною державою, прiоритетним в якiй

став розвиток промисловостi групи «А» (виробництво засобiв виробництва), з той час як група «Б» (виробництво предметiв споживання) значно вiдставала у своему розвиТJ<у, постiйно вiдчуваючи дефiцит фiнансових i сировинних pecypciB.

За роки перших п'ятирiчок невпiзнаюю змiнилося сiль­

ське господарство кра·iни. В результатi суцiльноi' колеI<Тивi­

зацii' мiльйони селян були експропрiЙованi. Устворених Ра­ дянською владою колroспах i радгоспах йшло технiчне пере­

озброення; на змiну Kpa'iHi пл)'га, коси й цiпа приходила Kpai'Ha

TpaKтopiB i комбаЙнiв.

209

Роздiл 4

3начними були й успiхи в культурно-освiтнiй царинi. В "..E~­ нуле вiдiйшла масова неписьменнiсть населення. У вищих i

середнiх спецiальних навчальних закладах, бiльшiсть яких

вiдкрилася у 1930-х рр., навчалися COTHi тисяч майбутнiх фа­ хiвцiв для Bcix галузей народного госпо~арства, освiти, куль­

тури, науки.

Таким чином, упродовж короткого вщрiзку часу СРСР зро- . бив важливi кроки на шляху модернiзацi"i Bcix галузей життя. у цьому вiдношеннi BiH просувався в одному напрямку з iH- шими краi·нами. Проте iсторична цiна радянськоI модернiзацi"i виявилася надзвичайно високою. Вона коштувала народам, якi

об'сднав у своему складi СРСР, мiльйонiв людських жипiв. Сталiнський тоталiтарний режим нещадно знищував ycix,

хто намагався чинити ollip або був потенцiйним супротивни­ ком ЙОГО полiтики. Жертвами розправ уроки примусовоI ко­ лективiзацi"i i «великого терору» стала незлiченна кiлькiсть жи­

телiв краi·ни. Замiсть безкласового соцiалiстичного суспiльства

з високоефективною економiкою, «радянською демократiею» i гармонi€ю у мiжнацiональних стосунках народи СРСР одер­

жали небачений ще вид тиранi"i, новий виток тотально"iрусифi­

кацП, деформовану, засновану на примусовiй Jlрацi eKoHoMiкy.

СтаПiнсыиit flвеJlИИИЙ стриfiаИl1 в еИlнамiцi: пiдrоrавиа та ПОllатаи ЗДiйснеННR

у процесi вiдродження економiки СРСР, щО вiдбувалося в

рамках започатковано"i щс планом ГОЕЛРО комплексно"i про­

грами першочергового розвитку засобiв виробництва i переi3е­

дення Bcix галузей народного господарства на базу машинно"i технiки, все вiдчутнiшими ставали об'(ктивнi труднощi наро­ lЦування промислового потенцiалу. Давалися взнаки не лише прямi втрати во€нних pOKiB, але й велика зношенiсть облад­ :-IaННЯ, його моральна застарiлiсть, рiзке скорочення iмпортно­

експортних зв'язкiв. Негативно позначилася на промислово­ му розвитку Радянськоi' кра"iни втрата економiчно розвинутих

регiонiв колишньо"i Росiйськоi' iмперii" - Польщi, Прибалтики,

210