11.18. Використання житлових приміщень у гуртожит­ках. Порядок надання в користування приміщень у гурто­житках. Оплата за мешкання у гуртожитку. Надання адвокатом правової допомоги з цих питань.

Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших гро­мадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для

208

11. Житлове законодавство

тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гурто­житки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

В Україні продовжує діяти Примірне положення про гуртожитки, затвердже­не постановою Ради Міністрів Української РСР від 3 червня 1986 р. № 208. Це Примірне положення встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств користування цими гуртожитками та їх утримання.

Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, сту­дентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Переобладнання жилих будинків під гуртожитки провадить­ся з дозволу виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Не допускається розміщення гуртожитків у підвалах і цокольних поверхах, а також використання під гуртожитки приміщень у жилих будинках, призначених для постійного проживання громадян.

Гуртожитки підрозділяються на два види:

• для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках);

• для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відокремленому користуванні сімей).

У гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, при не­обхідності, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні розташовуватися в окремих під'їздах (секціях) жилого будинку.

У гуртожитках повинні забезпечуватися необхідні умови для проживання, за­нять, відпочинку і проведення політико-виховної роботи серед мешканців.

Заселення гуртожитків провадиться після створення в них необхідних житло­во-побутових умов для проживання й одержання дозволу санітарно-епіде­міологічної станції.

Внутрішній розпорядок у гуртожитках встановлюється правилами, затверджу­ваними адміністрацією підприємства за погодженням з профспілковим комітетом.

Жила площа в гуртожитку надається в розмірі не менше 6 кв. метрів на одну особу.

Громадянам, які вибули з гуртожитку у зв'язку з призовом на дійсну строкову військову службу, а також офіцерам, які вибули з гуртожитку у зв'язку з призовом із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років, повинна бути знову надана жила площа в гуртожитку, якщо після проходження військової служби во­ни повернулися на те ж підприємство.

Вселення в гуртожиток робітників, службовців, студентів, учнів та інших гро­мадян провадиться в установленому порядку завідуючим (директором) гуртожит-

209

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

ком або працівником, який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства ордера.

Тому, хто вселяється в гуртожиток, вказується надана жила площа, видаються необхідний інвентар, постільні речі, перепустка на право входу в гуртожиток. Він повинен бути ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, правами й обов'язками мешканців гуртожитку.

Жила площа в гуртожитку не підлягає обміну, розділу, бронюванню і здачі в піднайом.

Робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які прожива­ють у гуртожитку, мають право:

• користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, облад­нанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами;

• обирати раду гуртожитку і бути обраними до її складу, брати участь у культур­но-масовій та фізкультурно-оздоровчій роботі, в обговоренні питань організації побуту в гуртожитку і вносити свої пропозиції щодо поліпшення цієї роботи;

• вимагати своєчасної заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншо­го інвентаря, що стали непридатними, а також усунення недоліків у культурно-побутовому обслуговуванні.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відокремлено­му користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей.

Вселення інших членів сім'ї в указані приміщення допускається лише з* дозво­лу адміністрації, профспілкового комітету та письмової згоди членів сім'ї грома­дянина, які проживають разом з ним.

Робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які прожива­ють у гуртожитку, зобов'язані:

• використовувати надану жилу площу Відповідно до її призначення;

• забезпечувати схоронність приміщень, обладнання й інвентаря;

• додержувати правил внутрішнього розпорядку гуртожитку;

• зберігати чистоту й порядок у жилих приміщеннях, кабінах ліфтів, на сходо­вих клітках та в інших місцях загального користування;

• ощадливо витрачати теплову й електричну енергію, воду і газ;

• суворо додержувати правил пожежної безпеки при користуванні електрич­ними, газовими та іншими приладами й обладнанням;

• брати участь у благоустрої й озелененні прилеглої до гуртожитку території, охороні зелених насаджень, обладнанні, ремонті і належному утриманні спортив­них та дитячих майданчиків;

• своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги.

Особи, які вибувають з гуртожитку, зобов'язані здати все майно, що рахується за ними. При нездачі указаного майна або його псуванні той, хто вибуває з гурто­житку, відшкодовує заподіяні збитки.

Ремонт пошкоджених з вини мешканців приміщень гуртожитку, а також меблів, обладнання й інвентаря проводиться винними особами або за їх рахунок.

Мешканцям гуртожитку забороняється:

• провадити самовільно переобладнання й перепланування приміщень;

• захаращувати предметами домашнього вжитку балкони, пожежні проходи, коридори, сходові клітки й запасні виходи;

— зберігати в жилих приміщеннях, на сходових клітках, балконах легкозай­- мисті й горючі рідини, вибухонебезпечні матеріали та речовини, що забруднюють повітря;

210

11. Житлове законодавство

• установлювати без дозволу керівництва гуртожитку тимчасові електро­нагрівальні прилади для додаткового обігрівання приміщень;

• кидати в сміттєпровід великогабаритні предмети, незагашені недопалки й сірники, виливати рідини;

• у період з 23 до 7 години включати на підвищену гучність телевізійну, магні­тофонну і радіоапаратуру, грати на музичних інструментах та створювати інший шум, що порушує спокій громадян;

• самовільно переселятися з одного приміщення в інше.

Переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в даному гуртожитку проводиться за рішенням адміністрації підприємства та профспілкового комітету з видачею нового ордера.

Експлуатація гуртожитку здійснюється житлово-експлуатаційною організа­цією, а при її відсутності — відповідним підприємством у віданні якої перебуває гуртожиток, відповідно до єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житло­вого фонду.

Адміністрація підприємства у віданні якої перебуває гуртожиток, зобов'язана:

• утримувати гуртожиток відповідно до встановлених санітарних правил, єдиних правил і норм експлуатації та ремонту житлового фонду;

• забезпечувати надання мешканцям гуртожитку побутових послуг і виділен­ня для цих цілей приміщень;

• своєчасно провадити необхідний капітальний і поточний ремонт гуртожит­ку та ремонт інвентаря;

• забезпечувати своєчасне фінансування витрат на утримання гуртожитку і проведення культурно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи;

• забезпечувати в необхідних випадках виділення приміщень для організації в гуртожитку в установленому порядку їдалень і буфетів, оснащення їх за діючи­ми нормами торговельно-технологічним обладнанням, меблями та посудом.

Керівники підприємств у віданні яких перебувають гуртожитки, несуть відповідальність за правильну експлуатацію та утримання гуртожитків, підтри­мання в них установленого порядку і правил проживання, організацію побуту мешканців, політико-виховної, культурно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи.

При проведенні капітального ремонту гуртожитку, коли ремонт не може бути проведений без виселення мешканців, громадянам на час ремонту адміністрацією підприємства, установи, організації надається жила площа в тому ж або іншому гуртожитку чи інше жиле приміщення. Після закінчення капіталь­ного ремонту зазначеним особам надається жила площа, яку вони займали раніше.

Поточний ремонт гуртожитків (крім приміщень що перебувають у відокремленому користуванні громадян) провадиться за рахунок коштів підприємств, у віданні яких вони перебувають.

Поточний ремонт приміщень, які перебувають у відокремленому користуванні громадян (побілка стелі, побілка, фарбування або обклеювання шпалерами стін, фарбування радіаторів, віконних рам з внутрішнього боку, підвіконників, дверей та вбудованих шаф і антресолей, вставляння шибок, фарбування або покриття ла­ком підлог, ремонт електропроводки), проводиться за рахунок мешканців.

Витрати по утриманню, капітальному і поточному ремонту гуртожитку, збудо­ваного за рахунок коштів кількох підприємств, установ, організацій, відшкодову­ються підприємству, у віданні якого перебуває гуртожиток, пропорційно жилій площі, що припадає на їх долю.

211

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

Штат працівників гуртожитку затверджується керівником підприємства у віданні якої перебуває гуртожиток, відповідно до примірних штатних нормативів персоналу гуртожитків.

Сезонні, тимчасові працівники і особи, які працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закла­дах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщен­ня з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з робо­тою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнен­ня за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

З гуртожитку без надання іншого жилого приміщення не може бути виселено:

1. інвалідів війни та інших інвалідів з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при за­хисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, зв'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчиз­няної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і пар­тизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті СРСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів з числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх во­ни дістали при виконанні службових обов'язків;

2. осіб, які пропрацювали на підприємстві, що надали їм жилу площу в гурто­житку, не менш як десять років;

3. осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства або за скороченням чисельності чи штату працівників;

4. пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів; членів сім'ї померло­го працівника, якому було надано жилу площу в гуртожитку; інвалідів праці І і II груп, інвалідів І і II груп з числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

5. одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

Осіб, які проживають у гуртожитках, виселяють також у разі знесення будин­ку чи переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом. При цьому виселюваним на­дається інша жила площа в гуртожитку або інше жиле приміщення (сім'ї — кімната в гуртожитку для проживання сімей, а одинаку, який проживає в кімнаті, що перебуває в його відокремленому користуванні, — така ж кімната).

Громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

11.19. Правове становище житлово-будівельних коопе­ративів. Право громадян на вступ у ЖБК і отримання в ньому житлового приміщення. Права та обов'язки члена ЖБК та членів його сім'ї. Виселення з будинків ЖБК. Пра­вова допомога, яку може надати адвокат у таких справах.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

212

11. Житлове законодавство

На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов. Облік здійснюється у виконавчому комітеті район­ної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх ба­жанням — також у виконавчому комітеті ради.

Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, приймаються до членів організовуваного кооперативу в порядку черговості. Така черговість визначається за часом взяття на облік бажа­ючих вступити до житлово-будівельного кооперативу (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового вступу до кооперативу).

У першу чергу до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються гро­мадяни, які перебувають на обліку для одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду.

Поза чергою до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються гро­мадяни, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень у будинках державного або громадського житлового фонду.

До членів діючого житлово-будівельного кооперативу приймаються насампе­ред громадяни, які користуються переважним правом на вступ до даного коопе­ративу, а в разі їх відсутності — інші громадяни відповідно до черговості.

Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих рад, при підприємствах, установах і організаціях.

Рішення про організацію кооперативів при підприємствах приймаються з ура­хуванням пропозицій трудових колективів.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відпо­відно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрова­ного в установленому порядку.

На сьогодні продовжує діяти постанова Ради Міністрів Української РСР від ЗО квітня 1985 р. № 186 «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівель­ного кооперативу», відповідно до якої житлово-будівельний кооператив ор­ганізується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шля­хом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, пе­редбачених законодавством, — одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).