«Історія адвокатури. Правове становище адвокатури та адвокатська діяльність»

Про присяжних повірених і приватних повірених

(Судові статути від 20 листопада 1864 р.

Установлення судових установ:

Книга 1. Розділ IX. Глава II)

Відділ перший. Загальні положення

Стаття 353. Присяжні повірені знаходяться при судових місцях для заняття справами за вибором і дорученням позовників, обвинувачених та інших осіб, що беруть участь у справі, а також за призначенням в окремих випадках радою присяжних повірених і голів судових місць.

Стаття 354. Присяжними повіреними можуть бути особи, які мають дипломи

університетів або інших вищих навчальних закладів про закінчення курсу юридичних наук або здачу іспиту з цих наук, якщо вони, крім того, прослужили не менш п'яти років у судовому відомстві на таких посадах, при виконанні яких могли. набути практичний навик у веденні судових справ, або також не менш п'яти років були кандидатами на посади в судовому відомстві (ст. 407), або займалися су­довою практикою під керівництвом присяжних повірених у ролі їхніх помічників.

Стаття 355. Присяжними повіреними не можуть бути:

1) молодші за 25 років; 2) іноземці; 3) оголошені неспроможними боржника­ми: 4) які перебувають на урядовій службі за призначенням або обранням, за винятком осіб, що займають почесні або громадські посади без оплати; 5) які за судовими вироками позбавлені або обмежені в правах, а також служителі культу, позбавлені духовного сану за вироками духовного суду; 6) які перебувають під слідством за злочини і проступки, що тягнуть за собою позбавлення або обме­ження прав, і ті, які, будучи під судом за такі злочини і проступки, не виправдані судовими вироками; 7) звільнені з служби в суді або з духовного відомства за по­роки. або з середовища товариств і дворянських зборів за вироками тих станів, до яких вони належать; 8) ті, яким судом заборонено займатися чужими справами, а також виключені з числа присяжних повірених.

Стаття 356. Присяжні повірені приписуються до судових палат і обирають місце проживання в одному з міст округу палати, до якої приписані.

513

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

Відділ другий. Про ради присяжних повірених

Стаття 357. Присяжні повірені кожного округу судової палати обирають з-поміж себе в порядку, встановленому в наступних 358-365 статтях, для нагляду за всіма повіреними, що знаходяться в тому окрузі, окрему при судовій палаті ра- ду, а також голову цієї ради і товариша голови, який у випадку хвороби при відсут- ності голови займає його місце.

Стаття 358. Присяжні повірені округу судової палати, якщо їх не менше двадцяти, звертаються до палати з проханням про дозвіл обрати раду.

Внаслідок такого прохання палата призначає одного з своїх членів для головування на загальних зборах присяжних повірених при виборах членів ради.

Стаття 359. Призначений палатою член скликає всіх присяжних повірених ок- ругу на визначений день в місце перебування палати і після прибуття не менше половини їх відкриває загальні збори, які приступають до виборів голови, товариша голови і членів ради, причому вибори проводяться на кожну посаду окремо

Стаття 360. Вибори проводяться за простою більшістю голосів. При рівності голосів, одержаних декількома кандидатами на одну і ту ж посаду, обраним вва- жається той, хто раніше занесений до списку присяжних повірених.

Стаття 361. Число членів ради, враховуючи голову і товариша голови, повин- но бути відповідно до числа підзвітних раді присяжних повірених, не менш п'яти і не більше п'ятнадцяти, на розсуд і попереднє, перед виборами членів ради, виз- начення загальних зборів.

Стаття 362. Після закінчення виборів головуючий на загальних зборах присяж-jних повірених член палати закриває їх, оголосивши про відкриття обраної ради.

Стаття 363. Список членів ради передається прокуророві судової палати і публікується до загального відома.

Стаття 364. Рада присяжних повірених поновлюється щорічно, для чого загальні збори їх скликаються головою ради, але головує на них особа, обрана до того присяжними повіреними, що зібралися. Перед обранням членів ради загальним зборам доповідається звіт про діяльність ради за минулий судовий рік.

Стаття 365. Якщо для поновлення ради прибуде на загальні збори менше половини підвідомчих раді присяжних повірених, то збори вважаються такими, що не відбулися і голова ради повідомляє повістками всіх присяжних повірений що у випадку неявки їх у призначений ним для виборів новий термін рада присяжних залишається у попередньому складі. Коли ж і до цього нового терміну не з'явиться половина присяжних повірених, то про це складається протокол, нові вибори не проводяться і як голова ради і його товариш, так і всі члени зберігають свої повноваження до наступних виборів, про що публікується до загального відома.

Стаття 366. Якщо в якому-небудь місті, в якому немає судової палати проживають не менше десяти присяжних повірених, то вони можуть з дозволу ради присяжних повірених, що знаходяться при судовій палаті, обрати з-поміж себе відділення ради при окружному суді в такому складі і з тими належними раді правами, які будуть ними визначені. Про створення такого відділення ріди присяжних повірених і про права, надані йому радою, необхідно довести до відома судової палати.

Стаття 367. До обов'язків і прав ради присяжних повірених належать:

1. розгляд заяв осіб, які бажають приписатися до числа присяжних повірених aбо вийти з цих, і повідомлення судовій палаті про прийняття їх або відмову;

2. розгляд скарг на дії присяжних повірених і нагляд за точним дотриманням ними законів, установлених правил і всіх, узятих ними на себе обов'язків,

514

Додатки

відповідно до користі їх довірителів; 3) видача присяжним повіреним свідоцтв про те, що вони не піддаються осуду ради; 4) призначення повірених за чергою для безкоштовного ведення справ осіб, що користуються на суді правом бідності;

5) призначення, за чергою, повірених для клопотання в справах осіб, які звернулися до ради з проханням про призначення їм таких; 6) визначення кількості винагороди повіреному за таксою у випадку незгоди з цієї причини між ним і позовником і коли не укладено між ними письмової угоди; 7) розподіл між присяжними повіреними процентного збору, встановленого 398 статтею цього Установлення; 8) визначення стягнень на повірених як за власним розсудом, так і за скаргами, що надходять до ради.

Стаття 368. Рада присяжних повірених має право своєю силою карати їх за порушення прийнятих ними на себе обов'язків: 1) попередженнями; 2) доганами;

3) забороною виконувати обов'язки повіреного протягом визначеного радою строку, проте не більше одного року, 4) виключенням з числа присяжних повірених: 6) відданням до кримінального суду у випадках особливо важливих.

Стаття 369. Присяжний повірений, який двічі карався забороною виконувати тимчасово обов'язки повіреного, у випадку нової вини, яку рада визнає такою, що заслуговує такого ж стягнення, виключається радою з числа повірених.

Стаття 370. Про постанови ради щодо стягнення з присяжних повірених або звільнення від такого повідомляється Прокуророві того місця, де знаходиться рада.

Стаття 371. Жодне з названих у 388 статті стягнень не може бути накладене ра­дою без попередньої вимоги від обвинуваченого пояснень, у визначений радою

термін.

Стаття 372. У випадку неподання пояснення або неявки обвинуваченого у призначений термін без поважних причин, рада виносить постанову на підставі наявних у неї відомостей і відомих їй обставин.

Стаття 373. Визнання поважними причини неявки присяжного повіреного

або неподача належного пояснення раді залежить від розсуду самої ради.

Стаття 374. Стягнення, накладене радою на присяжного повіреного, або вип-равдання його радою, не позбавляють приватну особу права домагатися від того повіреного винагороди збитків у судових місцях.

Стаття 375. Жодна постанова ради присяжних повірених не може мати сили, коли в ній брали участь менше половини членів ради. При рівності голосів, голос голови дає перевагу тій думці, яка ним прийнята; але стягнення, перелічені в 3—5 пунктах 368 статті цього Установлення, можуть бути визначені радою тільки більшістю двох третин голосів.

Стаття 376. На всі постанови ради, крім оголошення, попередження або догани, можуть подаватися скарги до судової палати в двотижневий термін від часу оголошення цих постанов. Протести прокурорів допускаються в той же термін тільки проти постанов, названих вище, у статті 370.

Стаття 377. Ухвали палати по цих скаргах і протестах (ст. 376) є остаточними.

Стаття 378. Там, де немає ради присяжних повірених або її відділення, там праза і обов'язки її належать місцевому окружному судові.

Відділ третій. Про права, обов'язки і відповідальність присяжних повірених

Стаття 379. Бажаючий поступити в число присяжних повірених повинен по­дати про це заяву до ради цих повірених, пояснивши у заяві: в якому місті він обирає для себе місце проживання, а також що для прийняття його в ролі присяжного повіреного немає жодної з цих перепон, які перелічені в 355 статті цього Установлення, з тим, що якщо згодом виявиться протилежне, то він підлягає не тільки виключенню з числа присяжних повірених, але і відданню до суду. До за-

515

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

яви додаються всі документи, необхідні для підтвердження того, що заявник відповідає умовам, які вимагаються для вступу в присяжні повірені.

Стаття 380. Рада присяжних повірених розглядає документи, перелічені в по­передній 379 статті, і взявши до відома всі дані, які визнаються потрібними, по­становляє або про прийняття заявника в число присяжних повірених, про що ви­дається тому відповідне свідоцтво, або ж про відмову в прийнятті.

Стаття 381. Після видання прийнятим у присяжні повірені названого у попе­редній 380 статті свідоцтва в те судове місце, при якому знаходиться рада або відділення ради присяжних повірених, це місце видає розпорядження про приве­дення його до присяги за доданою формою. Кожний присягає за правилами свого віросповідання.

Стаття 382. Після приведення до присяги, прийнятий в число присяжних повірених заноситься до списку цих повірених, про це робиться відповідний на­пис на свідоцтві, виданому йому радою, і про прийняття його в присяжні повірені публікується повідомлення від судового місця до загального відома.

Стаття 383. Присяжні повірені можуть приймати на себе ведення справ у всіх судах округу судової палати, до якої вони приписані.

Стаття 384. Присяжний повірений, що прийняв на себе ведення справи, що покладалася в окрузі, до якого він приписаний, має право за бажанням позовни-ка, продовжувати клопотання по ній в усіх судах до остаточного вирішення спра­ви, хоч би вона була і поза тим округом, підпорядковуючись в такому випадку раді повірених того місця, де розглядається справа.

Стаття 385. Присяжний повірений, який для продовження клопотання по справі на підставі попередньої 384 статті повинен переїхати до іншого міста, зо­бов'язаний спочатку інші справи, що знаходяться в нього і будуть розглядатися під час його відсутності, передати, за згодою своїх довірителів, іншому присяж­ному повіреному.

Стаття 386. Позовники мають право з'явитися до суду особисто, так само як і подавати прохання та інші папери і довіряти подання їх стороннім особам, а також пояснювати свої справи і вимоги без обов'язку вибирати присяжного повіреного.

Стаття 387. У тих містах, де проживає достатня кількість присяжних повіре­них, позовники можуть давати довіреність по їх справах в судах того міста лише особам, які належать до числа цих повірених.

Стаття 388. Число присяжних повірених, яке визнається достатнім (ст. 387) в повітових і губернських містах та в столицях, визначається окремим табелем. який Міністр юстиції на подання судових палат подає через Державну раду на за­твердження імператором.

Стаття 389. Не забороняється позовникам і у випадках, зазначених у попе­редніх 387 і 388 статтях, давати довіреності на ведення судових справ своїм бать-,кам, подружжям, дітям і особам, які мають одну спільну з довірителем справу, або завідують за довіреністями маєтками або справами цих позовників.

Стаття 390. Присяжні повірені ведуть цивільні справи або на підставі довіреності, що дана їм позовниками, або внаслідок оголошення, поданого позовниками до суду, або за призначенням на прохання позовників радою присяжних повірених (ст. 367 п. 4 і 5), або, нарешті, за призначенням голови суду (Статут цивільного судочинства, ст. 264).

Стаття 391. Позовник має право визначити, чи довіряє він присяжному повіреному ведення у своїй справі в цьому її обсязі до остаточного її закінчення або уповноважує його тільки на певну будь-яку дію. Не забороняється мати по одній і тій же справі кількох присяжних повірених.

516

Додатки

Стаття 392. У тих місцях, де знаходиться повне, визначене табелем (ст. 388) число присяжних повірених, кожний позовник, який не може сам прибути до міста, де повинна розглядатись його справа, або не встиг порозумітися з місцевими присяж­ними повіреними щодо ведення його справи, має право звернутися до ради при-повірених з проханням про призначення повіреного для ведення його справи. Рада зобов'язана задовольнити це прохання згідно з 5 пунктом 367 статті.

Стаття 393. По кримінальних справах присяжні повірені беруть на себе захист підсудних або за погодженням з ними, або за призначенням голови судового місця.

Стаття 394. Присяжний повірений, призначений радою або головою судового місця для ведення справи (ст. 367, п. 4 і 5, 390, 382, 393), не може відмовитися від виконання даного йому доручення, не подавши достатніх для цього причин.

Стаття 395. Розмір винагороди присяжних повірених за ведення справи залежить від їх домовленості з довірителями. Умова про це повинна бути письмова.

Стаття 396. На кожні три роки встановлюється міністром юстиції, за поданням судових палат і рад присяжних повірених, особлива такса, яка після її затвердження в законодавчому порядку публікується для загального відома: по-перше, для визначення в судових рішеннях кількості судових витрат, що підлягають стягненню з обвинуваченого по справі на користь противної сторони, за найом повіреного, і

по-друге, для визначення кількості винагороди повірених у тих випадках, ко-ли позивачі не уклали з ними про те письмових угод.

Стаття 397. По справах осіб, які користуються на суді правом бідності, зазна­ченим у пункті першому попередньої 396 статті, стягнення за найом повіреного повертається на користь того присяжного повіреного, який був призначений ра­дою повірених для ведення справи з боку бідної особи (ст. 367, п. 4).

Стаття 398. З винагороди, яку отримують присяжні повірені, утримується з належної їм за таксою суми відомий процент, який визначається одночасно з такою для складання загальної по всій Росії суми на винагороду присяжних повірених, що призначаються головами судових місць для захисту підсудних, Розподіл цієї загальної суми проводиться щорічно: між усіма судовими округа-ми— міністром юстиції відповідно до числа захисників, призначених головами з присяжних повірених, а між повіреними в округах — радами присяжних повірених

Стаття 399. Від позовника завжди залежить замінити одного присяжного

повіреного іншим або взяти на самого себе ведення справи, задовольнивши повіреного за його працю за умовою або при відсутності такої за таксою.

Стаття 400. Присяжним повіреним забороняється купувати або іншим чином придбати права своїх довірителів у їхніх справах як на своє ім'я, так і під виглядом набуття для інших осіб. Усі правочини такого роду визнаються недійсними, і за постановою ради піддають повірених відповідальності.

Стаття 401. Присяжний повірений не може діяти в суді в ролі повіреного про-

ти своїх батьків, дружини, дітей, рідних братів, сестер, дядьків і двоюрідних братів і сестер.

Стаття 402. Присяжний повірений не може не тільки бути в один і той же час повіреним обох сторін, які сперечаються, але і переходити по одній і тій же справі від однієї сторони до іншої.

Стаття 403. Присяжний повірений не повинен розголошувати таємниці свого довірителя не тільки під час ведення його справи, але і у випадку усунення від неї і навіть після закінчення справи.

517

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

Стаття 404. За пропущений з вини присяжного повіреного узаконених строків і будь-яке інше порушення встановлених правил і форм позовник має право, як- що поніс від того будь-яку шкоду, стягувати з повіреного свої втрати через той суд, в якому він вів справу.

Стаття 405. За навмисні на шкоду довірителів дії присяжні повірені на скаргу позовників і при встановленні їх вини можуть, крім стягнення з них втрат, бути віддані до кримінального суду.

Стаття 406. Кожний присяжний повірений зобов'язаний вести список доручення них йому справ і на першу вимогу подати його раді повірених.

Стаття 406^і. У цивільних справах, які розглядаються як у загальних, так і в мирових судових установах, повіреними можуть бути, крім присяжних повірених осіб, названих у статті 389, а також зазначених у статті 406¹⁸, лише особи, які одержали в установленому статтями 406²—406¹⁶ порядку особливі свідоцтва на право клопотати в чужих справах. Форма таких свідоцтв видається міністром юстиції

Стаття 406². Свідоцтва на право клопотання в чужих справах видаються мировими з'їздами, окружними судами і судовими палатами. Ці свідоцтва, за названими в статтях 406³ і 406⁴ винятками, дають право на клопотання лише в тому су вому місці, з якого вони видані.

Стаття 406³. Повірені, які мають свідоцтва від мирового з'їзду, можуть кло-потати і в справах, які розглядаються в мирових суддів, підлеглих з'їздові.

Стаття 406⁴. Повірений, який прийняв на себе на підставі виданого йому свідоцтва ведення справи, що розглядається в мирових судових установах окружному суді чи судовій палаті, має право на бажання позовника або обвинуваченого клопотати в цій справі і в касаційних департаментах Сенату.

Стаття 406⁵. Бажаючий отримати свідоцтво на право бути повіреним повинен подати про це заяву до відповідного суду з доданням документів, підтверджують його особу, і пояснити в заяві, що для одержання права бути повіреним немає жодних перешкод, зазначених у статті 246 Статуту цивільного судочинства; якщо ж відтак виявиться протилежне, то від нього відбирається свідоцтво і він притягається до відповідальності за статтею 943 Уложення про покарання.

Стаття 406⁶. Суд, до якого подано вказану в статті 406⁵ заяву, має право упевнитися в належних знаннях бажаючого отримати свідоцтво на ведення справ. Це право не поширюється: 1) на осіб, які вже отримали свідоцтво від іншого, рівного чи вищого суду, і 2) на осіб, які мають диплом університетів інших навчальних закладів про закінчення курсу юридичних наук або здали іспит з цих наук.

Стаття 406⁷. Після розгляду поданих заявником документів суд, взявши до уваги всі міркування, які він визнає потрібними, постановляє: або про дозвіл заявникові бути повіреним у судових справах, про що йому видається свідоцтво, або ж про відмову в клопотанні заявника, хоч би він і відповідав усім формальним умовам, що вимагаються законом.

Стаття 406⁸. Про осіб, які отримали свідоцтва на право бути повіреними, суд доводить до відома міністра юстиції і публікує прізвища цих осіб у місцевих Губернських відомостях.

Стаття 406⁹. Особи, які отримали свідоцтва, зобов'язані заплатити за них окремий грошовий збір у розмірі: 1) сорок карбованців на рік за свідоцтва мирового з'їзду, і 2) сімдесят п'ять карбованців за свідоцтва окружного суду і судової палати. Дозволяється одержувати свідоцтва і від декількох судів з оплатою за кожне свідоцтво окремо.

518

Додатки

Стаття 406^і0. Визначена в попередній (406²) статті плата вноситься за рік наперед у кінці місяця. Одержуючий свідоцтво в період між 1 липня і 1 січня вносить тільки піврічну плату

Стаття 406^й. Грошовий збір з свідоцтв, виданих мировими з'їздами, надходить у доход казни; збір з свідоцтв, виданих мировими з'їздами, перетворюється в допомогу на утримання мирових судових установ: у повітах — на користь повітового земства, а у містах, де мирові установи утримуються з міських доходів, — у ці доходи.

Стаття 406¹². Порядок нагляду за надходженням зборів за свідоцтва визна-чається за погодженням міністра юстиції з міністром фінансів і Державним контролером.

Стаття 406¹³. Суди, при яких знаходяться особи, які отримали свідоцтва, у випадку неправильних чи ганебних дій таких осіб входять як на свій безпосередній розсуд, так і на пропозицію прокурорів окружного суду або судової палати в розгляд вищевказаних дій і можуть накладати на цих осіб слідуючі дисциплінарні стягнення: 1) попередження або зауваження; 2) догана; И 3) заборона виконувати обов'язки повіреного терміном не більше одного року, і 4) виключення з числа повірених.

Стаття 406¹⁴. На вказані в статті 406⁷ постанови окружних судів і мирових зїздів про відповідність або невідповідність бажаючого стати повіреним, а також на постанови, вказані в пунктах 3 і 4 статті 406¹³, допускаються у двотижневий строк скарги приватних осіб і протести прокурорського нагляду; ці скарги і протести підлягають розглядові судової палати і вирішуються остаточно. На постанови судової палати про осіб, які бажають стати або вже перебувають при ній повіреними, зазначені скарги і протести можуть подаватися в той же строк Касаційному департаментові Сенату.

Стаття 406^і5. Незалежно від дисциплінарних стягнень, що накладаються на повірених судами, міністр юстиції може усувати від клопотання в судових справах таких осіб, які за відомими йому безсумнівними відомостями ведуть недостойний спосіб життя, який не відповідає званню повіреного.

Стаття 406¹⁶. На осіб, які мають свідоцтва на право клопотання в судових справах, поширюється щодо розміру винагороди чинність статей 395 і 396.

Стаття 406^і7. Дія статей 406^і—406^і6 поширюється в повній мірі і на помічників присяжних повірених (ст. 354).

Стаття 406^і8. У справах, що розглядаються мировими суддями, допускаються до клопотання в ролі повірених і такі особи, які не мають встановленого цими правилами (ст. 406^і—406¹⁶) свідоцтва, але не більше як у трьох справах протягом року, в межах того ж мирового округу Перед допущенням до судового розгляду суддя питає цих осіб, чи не клопоталися вони вже в цьому році в межах мирового округу, в чужих справах і, якщо клопоталися, то скільки разів. За неправдиве показання винні підлягають відповідальності за статтею 943 Уложення про покарання. Але якщо мировий суддя визнає, що хто-небудь з осіб, які скористалися в нього хоч би один раз правом клопотання без окремого на це свідоцтва, не відповідає необхідним для приватного повіреного умовам, то робить подання до мирового з'їзду про те, що така особа не може більше допускатися в межах округу до клопотання в справах. Незалежно від цього, до вищеперелічених осіб застосовуються Статті 406¹³—406^і5.

Стаття 406¹⁹. Жінки не можуть одержати звання приватного повіреного в судових справах, установлене статтею 406^і.

519

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката