Протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (ст. 290)

1. Згідно з ч. 9 ст. 290 КПК сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Це означає, що як слідчий, який належить до сторони обвинувачення (ст. 40 КПК), так і сторона захисту мають надати доступ до матеріалів досудового розслідування.

2. У ст. 290 КПК не йдеться про те, що факт надання доступу матеріалів повинен бути оформленим протоколом. Але й форма «письмового підтвердження» теж не визначена. Тому, оскільки йдеться про процесуальну дію – надання доступу до матеріалів провадження, то її доцільно оформлювати протоколом ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Протокол може мати й такі назви: «Протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування», «Протокол про відкриття матеріалів іншій стороні» Див. додаток № 119. Однак це не має принципового значення. Головне – щоб факт надання доступу (відкриття матеріалів, ознайомлення з матеріалами) був письмово відображений у матеріалах кримінального провадження.

Алгоритм дій працівників овс під час міжнародного співробітництва по кримінальним провадженням

Запит про надання правової допомоги в кримінальних провадженням разом з супровідним листом Див. додаток № 30, який підписується керівником органу досудового розслідування, мають надсилатися через обласні та прирівняні до них прокуратури до Генеральної прокуратури України поштою, а в невідкладних випадках попередньо може бути передано електронною поштою, факсимільним зв'язком, причому оригінал доручення невідкладно надсилається поштою, до Генеральної прокуратури України.

До звернення має долучатись погодження прокурора. Як в попередньому так і в теперішньому КПК не роз’яснено яким чином прокурор має погоджувати направлення зазначених звернень. В самому зверненні не доцільно ставити резолюцію прокурором оскільки це вимога виключно національного законодавства і не передбачена міжнародними договорами. Отже погодження доцільно робити таким самим чином як є на даний час, тобто в довільній формі.

У свою чергу Генеральна прокуратура України, безпосередньо або через Міністерство закордонних справ України направляє звернення на адресу центрального органу юстиції (прокуратури) зарубіжної держави, якщо інше не обумовлено двосторонніми або багатосторонніми Угодами, учасником яких є Україна.

До держав СНД такі звернення надсилаються в порядку, передбаченому статтями 5 і 80 Конвенції "Про правову "допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах" від 22 січня 1993 року.

Для прискорення інформування правоохоронних органів запитуваної держави копії звернень про надання правової допомоги можуть надсилатися каналами Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу). Порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні в попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів врегульовано Інструкцією, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Держкомкордону, Державної митної служби та Державної податкової Адміністрації України № 3/1/2/5/2/2.

При підготовці звернень (запитів, доручень) про надання правової допомоги в кримінальних справах необхідно враховувати, що така допомога надається сторонами в межах їх компетенції з питань:

а) вручення документів;

б) виконання окремих процесуальних дій;

в) порушення кримінального переслідування;

г) виклику свідків і тимчасової видачі осіб, які утримуються під вартою, для допиту як свідків;

д) видачі (екстрадиції) осіб, які підлягають притягненню до кримінальної відповідальності або для відбуття покарання згідно з вироком суду;

ж) обшуку приміщень і осіб, виїмки предметів і документів.

з) отримання інформації про рух коштів по банківських рахунках, накладання на них арешту, а також їх конфіскація.

і) збирання та передачі речових доказів;

ї) іншої інформації, що стосується розслідування злочинів.

Звернення про надання правової допомоги готуються працівниками органів внутрішніх справ України на місцях. Вони повинні бути оформлені охайно, без помилок. У них не допускаються виправлення і підчистки, а також застосування скорочень і абревіатур. Звернення повинні відповідати вимогам відповідних міжнародних договорів.

У зверненні ( міжнародному слідчому дорученні про проведення процесуальних дій на території іншої держави) повинні бути такі відомості:

1) повне найменування органу, який проводить розслідування в кримінальній справі

2) номер кримінальної справи (провадження), дата її порушення та стаття Кримінального кодексу України, за якою порушено справу (провадження);

3) точне зазначення часу, місця і обставин вчинення злочину, стисле викладення наявних доказів;

4) імена та прізвища підозрюваних, обвинувачених, потерпілих, їх постійне місце проживання чи місцеперебування, громадянство, рід занять, місце і дата народження, по можливості - прізвища та імена батьків, для юридичних осіб - їх повну назву та місцезнаходження;

5) за наявності представників осіб, зазначених у пункті 4, їх прізвища, імена і адреси;

6) дані про пред'явлення обвинувачення, кваліфікація злочину з викладенням повного тексту відповідних статей Кримінального кодексу України;

7) відомості про розмір заподіяної злочином шкоди та про наявність (відсутність) цивільного позову у справі;

8) посилання на відповідну чинну Угоду про надання правової допомоги (якщо така Угода укладена між Україною та запитуваною державою);

9) назва установи, від якої запитується правова допомога;

10) яка саме правова допомога необхідна, викласти зміст доручення про надання правової допомоги;

11) повна адреса органу внутрішніх справ (включаючи поштовий індекс), куди необхідно направити матеріали виконаного запиту або повідомлення про обставини, які перешкоджають його виконанню; номер телефону, факсу.

12) у разі необхідності - дані про працівників органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, присутність яких при виконанні процесуальних дій уважається потрібною, і обґрунтування цієї потреби.

До звернення з питань надання правової допомоги в кримінальних справах додається переклад його тексту, а також переклад всіх інших документів, що надсилаються разом із зверненням, мовою запитуваної Сторони (для країн СНД та країн Прибалтики допускається переклад російською мовою). Переклади цих документів повинні бути завірені підписом перекладача та скріплені печаткою організації, яка здійснила переклад.

Доручення до країн Європи, якщо немає застереження чи заяви запитуваної Сторони, направляється на одній із європейських мов.

В частинах 2-4 ст. 551 КПК України 2012 року передбачені дії Уповноваженого (центрального) органу України щодо звернень про надання правової допомоги.

Порядок складання звернень про запрошення осіб.

У зверненні про надання правової допомоги у кримінальних справах по запрошенню осіб (свідків, потерпілих, експертів та інших фахівців) повинно бути вказано:

найменування органу, який проводить розслідування в кримінальній справі;

номер кримінальної справи та дату її порушення;

обставини вчинення злочину;

- витяг із Кримінального кодексу з повним текстом статті, за якою порушено кримінальну справу;

посилання на чинну Угоду (договір) про надання правової допомоги;

прізвище, ім'я та по батькові й процесуальне становище особи, яка запрошується для виконання процесуальних слідчих дій, відомості про її місце проживання та перебування, за наявності - номер телефону.

До звернення додається запрошення (повістка), у якому повинно бути вказано:

прізвище, ім'я, по батькові та адреса запрошуваної особи;

в якості кого запрошується особа і у зв'язку з чим;

дата і час, на який запрошується особа;

адреса правоохоронного органу і місце, куди запрошується особа;

гарантії, що запрошувана особа на території запитуючої Сторони не буде заарештована і притягнута до відповідальності, а також гарантії, що їй будуть відшкодовані витрати на проїзд, побутові послуги та інші витрати, які передбачені міжнародними угодами.

При підготовці звернення про виклик свідка, потерпілого чи експерта слід узяти до уваги, що зазначені особи, незалежно від їх громадянства, не можуть бути притягнуті в Україні до кримінальної відповідальності або позбавлені волі в будь-якій формі за правопорушення, здійснені ними до пересічення державного кордону України, або у зв'язку з їх свідченнями, діями як експерта, у зв'язку з вчинками, пов'язаними з розслідуваною справою. Свідок або експерт, який не з'явився до органу внутрішніх справ згідно з запрошенням, про вручення якого було порушене прохання, не може підлягати ніякому покаранню або запобіжному заходу, якщо він у подальшому добровільно з'явиться на територію Запитуючої Сторони. Свідок, потерпілий чи експерт втрачає гарантії недоторканості (імунітет), якщо він, маючи на це можливість, не покине територію України по закінченні 15 днів з моменту повідомлення його про те, що його присутність не є обов'язковою, або, виїхавши з України, знову туди повернеться.

Якщо свідок є членом сім'ї чи близьким родичем обвинуваченого, у зверненні про виклик його для явки до органу внутрішніх справ України слід обов'язково зазначити, що у відповідності з положеннями статті 63 Конституції України він не несе відповідальності за відмову давати показання щодо обвинуваченого - члена сім'ї чи близького родича.

Якщо слідчий, який готує звернення, вважає, що особиста присутність свідка або експерта в Україні конче необхідна, він зазначає про це у зверненні про вручення повістки запропонувати цьому свідку або експерту з'явитись до органу - ініціатора виклику.

Свідок, потерпілий і експерт мають право на компенсацію дорожніх витрат від місця їхнього проживання, добові, якщо це передбачено договором - за не отриману заробітну плату, а експерт, крім того, має право на винагороду за проведення експертизи. Ці витрати розраховуються за тарифами, передбаченими в шкалах виплат та правилах, чинних в Україні. У зв'язку з цим у виклику докладно зазначається інформація про види та розміри коштів, на які мають право свідок або експерт. За клопотанням свідка, потерпілого або експерта орган внутрішніх справ, який є ініціатором виклику, сплачує аванс на покриття витрат.

При зазначенні у виклику (запрошенні) дати явки свідків, потерпілих, експертів до органу внутрішніх справ, необхідно взяти до уваги, що запит про виклик повинен передаватись властям запитуючої Сторони за деякий час перед датою, встановленою для явки. Цей термін повинен бути достатнім для проходження процедури направлення звернення і включати час, необхідний для проїзду від місця проживання викликаної особи до органу, який її викликає, і не повинен перевищувати 50 днів.

1У подальшому під виконанням ухвали слідчого судді необхідно розуміти виклик підозрюваного, обвинуваченого, оголошення їм ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, складання про це відповідного протоколу та фактичну реалізацію відповідної ухвали слідчого судді.

2 Негласні слідчі (розшукові) дії – різновид слідчих дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків передбачених КПК (ч.1 ст. 246 КПК).