- •Алгоритм дій працівників овс на початку досудового розслідування
- •Звернення до правоохоронного органу громадянина з заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення
- •Надходження поштовою кореспонденцією до правоохоронного органу заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення
- •Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення
- •Безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення під час роботи в складі слідчо-оперативної групи
- •Процесуальний порядок, організація та тактика проведення огляду місця події
- •Алгоритм дій працівників овс при здійсненні заходів забезпечення кримінального провадження (розділ 2 проекту кпк України)
- •Застосування заходів забезпечення кримінального провадження
- •Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •Алгоритм дій працівників овс при підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій (розділ 3, глава 20)
- •Клопотання про залучення захисника до окремої процесуальної дії. Постанова про залучення захисника до окремої процесуальної дії (ст. 53).
- •Постанова про заборону потерпілому, підозрюваному використовувати технічні засоби при проведенні окремих слідчих дій (п.11, ч.3, ст.42; п.12, ч.1, ст. 56)
- •Повідомлення про проведення процесуальної дії чи прийняття рішення (ст.111)
- •Постанова про відмову в задоволенні клопотання про проведення процесуальних дій (ст.Ст. 93, 220).
- •Допит свідка (ст. 224)
- •Допит потерпілого (ст. 224)
- •Допит підозрюваного (ст. 224)
- •Допит обвинуваченого
- •Допит неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого)
- •Проведення одночасного допиту декількох осіб (ч.9, ст.224)
- •Пред'явлення особи для впізнання (ст. 228).
- •Пред'явлення речей для впізнання (ст. 229).
- •Впізнання трупа (ст. 230).
- •Впізнання (ст. 231).
- •Проведення допиту у режимі відео конференції. Проведення впізнання у режимі відео конференції (ст.232)
- •Клопотання про обшук (ст.234)
- •Проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст.233)
- •Обшук (ст.234)
- •Огляду (ст.237)
- •Огляд трупа (ст.238)
- •Огляд трупа пов'язаний з ексгумацією (ст. 239)
- •Огляду транспортного засобу
- •Слідчий експеримент (ст. 240)
- •Освідування особи (ст.241)
- •Огляду місця дорожньо-транспортної пригоди
- •Огляд місця наїзду на пішохода, велосипедиста чи перешкоду.
- •Огляд місця зіткнення та перекидання транспортних засобів
- •Огляд предметів (речей та документів). Тимчасовий доступ до речей та документів. Тимчасове вилучення майна. Арешт майна
- •Алгоритм дій працівників овс при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (розділ 3, глава 21)
- •Доручення на проведення негласних слідчих дій
- •Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
- •Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
- •Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
- •Спостереження за особою, річчю або місцем
- •Аудіо-, відеоконтроль місця
- •Контроль за вчиненням злочину
- •Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
- •Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді
- •Алгоритм дій працівників овс при призначенні експертиз в досудовому провадженні (розділ 1, глава 4, параграф 5)
- •Підстави проведення експертизи
- •Алгоритм дій працівників овс при повідомленні особі про підозру, зупиненні та закінченні досудового розслідування (розділ 3, глави 22, 23, 24)
- •Зупинення досудового розслідування (ст. 280 кпк України)
- •З розшуку підозрюваного (ст. 281 кпк України)
- •Відновлення досудового розслідування (ст. 282 кпк України)
- •Закриття кримінального провадження (ст. 283 та ст. 284 кпк України)
- •Алгоритм дій працівників овс на завершальному етапі досудового розслідування
- •Обвинувальний акт (ст. 291)
- •Розписка про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (ст. 291)
- •Розписка про отримання копії цивільного позову (ст. 291)
- •Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 292)
- •Клопотання про продовження строку досудового розслідування (ст. 295)
- •Повідомлення про закінчення досудового розслідування (ст.290)
- •Клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (ст. 290)
- •Протокол ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (ст. 290)
- •Алгоритм дій працівників овс під час міжнародного співробітництва по кримінальним провадженням
Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.
2. Виконання вказаними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого Див. додаток № 48, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.
3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:
1) обґрунтування меж спеціального завдання;
2) використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
4. Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.
Підставою для виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації виступає почата і ще фактично незакінчена злочинна діяльність однієї особи або групи осіб в межах організованої групи чи злочинної організації.
Необхідність виконання спеціального завдання може бути обумовлена неможливістю встановлення гласними засобами кола співучасників і каналів надходження предметів, обмежених чи вилучених з цивільного обігу (наркотичні засоби, зброя, радіоактивні матеріали, підроблені гроші тощо), або масштабністю проведення названих операцій (наприклад, при участі правоохоронних органів ряду держав), або неможливістю чи ускладненістю одержання доказової інформації про тяжкий злочин (про його виконавців і осіб, причетних до такої злочинної діяльності, про рівень корумпованих зв'язків, місцезнаходження предметів злочину тощо). Це свідчить про виправдану необхідність і вимушеність тимчасового невиконання обов'язку припинення контрольованого злочину.
Метою виконання спеціального завдання, пов'язаного з розкриттям злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, є намагання у подальшому припинити чи розкрити вчинені ними злочини, або ж попередити вчинення інших злочинів членами таких об'єднань. Така мета не збігається з цілями проведення оперативно-розшукової діяльності взагалі, вона лише конкретизується залежно від виду контрольованого злочину і фактичних обставин його неприпинення. Крім того, суб'єкт усвідомлює, що шкода, яка заподіюється об'єктам кримінально-правової охорони, розмірна та відповідає досягнутій меті.
Суб’єктами виконання спеціального завдання можуть виступати наступні категорії осіб:
1) працівники (у тому числі негласні співробітники) оперативних підрозділів органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
2) співробітники розвідувальних органів, які відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» можуть здійснювати оперативно-розшукові заходи;
3) штатні та позаштатні негласні співробітники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України (статті 13-14 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 18 лютого 1992 р. (ВВР. — 1992. — № 22. — Ст. 303);
4) члени організованої групи чи злочинної організації та інші особи, які погодилися співробітничати з працівниками оперативних підрозділів або дали згоду на проникнення у такі злочинні об'єднання з метою виконання спеціального завдання (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від ЗО червня 1993 р. (ВВР. — 1993. — № 35. — Ст. 358).
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями” від 23.12.2005 р. № 13 визначається, що вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об’єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів, а в п.14 зазначається, що суб’єктом злочину, вчиненого організованою групою, може визнаватись лише особа, яка є учасником такого об’єднання. Це означає, що брати участь у вчинюваних організованою групою або злочинною організацією злочинах може особа, яка також вже є членом такого злочинного угруповання.
Зазначені положення безпосередньо стосуються осіб, які виконують спеціальне завдання. У деяких випадках це особи, які вже були членами таких злочинних угруповань на момент отримання спеціального завдання, у деяких випадках їм ще необхідно увійти до складу таких об’єднань, щоб мати змогу виконувати спеціальне завдання. А отже, це особи які фактично або формально відповідають ознакам члена такого угруповання. Тобто вони ознайомлені з планом дій, беруть участь у розробці таких планів, спілкуються з іншими учасниками, беруть участь у злочинних контактах, залучаються до фінансування тощо.
Закон забороняє залучати до виконання розшукових (негласних) слідчих дій медичних працівників, священнослужителів, адвокатів, якщо особа, стосовно якої вони повинні здійснювати зазначені дії, є їх пацієнтом чи клієнтом.
Не може бути визнана суб’єктом виконання спеціального завдання й особа, яка діяла з метою попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації за власною ініціативою, без спеціального завдання відповідних органів, оскільки Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” чітко встановлює необхідність затвердження дій цієї особи відповідною постановою.
Особливою ознакою спеціального завдання є те, що таке завдання, а також його виконання мають бути документально оформлені. Подібне оформлення спеціального завдання необхідне як у випадку проникнення особи до складу організованої групи чи злочинної організації, так і у випадку укладання угоди з особою, яка вже є членом такої групи чи організації. Виконання вказаними особами спеціального завдання здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.
Винесенню постанови про виконання спеціального завдання особами, які не є працівниками правоохоронного органу, має передувати укладення угоди між такою особою і правоохоронним органом про співпрацю і відповідне нерозголошення даних. У цій угоді мають бути перелічені права й обов’язки цієї особи і, зокрема, роз’яснення того, у якому випадку і за вчинення яких діянь ця особа підлягає кримінальній відповідальності.
Збереження у таємниці достовірних відомостей про особу може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в протоколах слідчих дій та судових засідань.
Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців (обчислення строків визначається ст. 115 КПК України), а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує, встановленого ст. 219 КПК України, строку досудового розслідування.
Спеціальне завдання буде вважатися виконаним, якщо його результати:
- стали приводом чи підставою для порушення кримінальної справи;
- можуть бути використані для підготовки та здійснення слідчих та судових дій;
- можуть бути використані у доказуванні по кримінальних справах згідно із вимогами кримінально-процесуального законодавства, які регламентують збирання, перевірку та оцінку доказів.