Огляду транспортного засобу

Як правило огляд транспортного засобу проводиться в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП). Огляд транспортного засобу, що приймав участь в ДТП, має не менше значення для слідчого, ніж огляд місця події. Огляд транспортного засобу проводиться з метою виявлення слідів, пошкоджень, що виникли внаслідок дорожньої події, встановлення його технічного стану, встановлення механізму ДТП.

Транспорт треба оглядати на тому місці, де він був виявлений після події, оскільки при його пересуванні можуть бути знищені сліди, речові докази, змінено положення важелів керування тощо.

Транспортний засіб після аварії, як правило, зберігає на собі велику кількість слідів, доволі очевидних. Слідчому необхідно звернути увагу на правильну фіксацію положення транспортного засобу на місці пригоди відносно інших нерухомих об’єктів та інших транспортних засобів.

Положення транспортного засобу на місці події фіксується шляхом вимірювання відстані від переднього і заднього правих коліс до узбіччя (тротуару) та від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтира (лінії «стоп», пішохідного переходу, дорожнього знака та ін.)

Огляд кожного транспортного засобу, що приймав участь у ДТП проводиться окремо, а у подальшому шляхом зіставлення пошкоджень на різних транспортних засобах.

Огляд транспортного засобу проводиться у два етапи: зовнішнього і технічного огляду.

Зовнішній огляд. При зовнішньому огляді необхідно з'ясувати:

• тип, марку, модель, модифікацію транспортного засобу, його номерний знак та номери агрегатів;

• наявність вантажу, його характер, загальна вага і місце знаходження;

• характер, локалізація і розміри пошкоджень, виявлених на транспортному засобі; при описуванні пошкоджень указують відстань від рівня дорожнього покриття та зовнішніх габаритів до початку пошкодження, площу пошкодження, напрямок деформації (спереду назад, зліва направо, справа наліво тощо), глибину деформації, вигляд деформованої ділянки, наявність характерних для контакту з певним предметом ознак, нашарування певної речовини чи відшарування лакофарбового покриття;

• наявність плям крові, волосся, мозкової речовини, частин чи відбитків одягу із зазначенням розмірів і місця знаходження (від рівня дорожнього покриття і зовнішніх габаритів транспортного засобу);

• наявність нашарування землі, листя, трави на зовнішніх деталях транспортного засобу;

• кут, на який повернені передні колеса;

• обстановка в салоні транспортного засобу, наявність предметів, не передбачених комплектацією;

• положення важелів та перемикачів: світла, аварійної зупинки, покажчиків поворотів, склоочисників, передач, ручного гальма;

• наявність на рівних поверхнях у салоні автомобіля слідів рук (на рульовому колесі, важелях, передній панелі, дзеркалах заднього виду, рівних поверхнях дверних ручок тощо).

Технічний огляд. Огляд для встановлення технічного стану транспортного засобу проводиться з участю спеціаліста (працівника ДАІ чи спеціаліста по транспорту). З'ясовується:

1) стан робочого гальма:

• наявність чи відсутність змін конструкції;

• наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень вузлів і деталей;

величина прогинання ременя приводу компресора (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

- величина максимального тиску стиснутого повітря (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

• час досягання максимального тиску повітря (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

• робота контрольних приладів;

• величина ходу штоків гальмових камер (циліндрів);

- наявність чи відсутність підтікання гальмової рідини, місце

підтікання;

• рівень гальмової рідини в бачку головного гальмового циліндра;

• величина вільного ходу педалі робочого гальма;

• величина зазорів між гальмовим барабаном і накладками передніх та задніх гальмових механізмів;

• величина гальмового шляху при швидкості 40 км/год чи величина усталеного уповільнення.

2) стан стоянкового гальма:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• наявність чи відсутність пошкоджень деталей і вузлів;

• величина ходу важеля до гальмування транспортного засобу;

• величина уклону дороги, на якому утримується транспортний засіб нерухомо з повною масою чи в спорядженому стані. ,

3) стан рульового управління:

- наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• наявність чи відсутність пошкоджень деталей і вузлів;

• наявність чи відсутність підтікання рідини і мастила, місце

підтікання;

- величина натягу ременя привода насоса високого тиску і до

підсилювача руля;

• рівень робочої рідини в резервуарі гідросистеми;

• величина зусилля на ободі рульового колеса при повороті в крайнє праве і ліве положення;

• наявність і величина люфта в рульовому управлінні;

• наявність чи відсутність заїдань і ривків при зміні зусилля на ободі

рульового колеса;

- наявність чи відсутність мимовільного повороту рульового колеса від нейтрального положення до крайніх.

4) стан трансмісії:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• наявність чи відсутність підтікань рідини в гідроприводі зчеплення;

• наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень деталей трансмісії;

• наявність чи відсутність підтікання мастила на вузлах і деталях трансмісії;

• величина вільного ходу педалі зчеплення;

• ступінь роз'єднання двигуна від трансмісії (при увімкненому двигуні);

• величина сумарного люфта трансмісії.

5) стан ходової частини:

• комплектації шин по осях і бортах, тип рисунка і група відновлення кожної шини, модель і номер кожної шини;

• наявність чи відсутність на покришках шин місцевих пошкоджень, їх характер, розміри, місце розташування, вигляд;

• тиск повітря в кожній шині;

-величина висоти рисунка протектора кожної шини; - надійність кріплення коліс на маточині;

- наявність чи відсутність пошкоджень елементів підвіски і надійність кріплення деталей.

6) стан системи освітлення і сигналізації:

• наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

• відповідність розсіювачів і електроламп на світлових приладах вимогам заводу-виготовлювача;

• робота фар головного світла;

• робота протитуманних фар і правильність їх установки;

• робота габаритних передніх і задніх ліхтарів;

• робота передніх і задніх ліхтарів покажчиків і повторювачів повороту;

• частота проблисків покажчиків поворотів: час із моменту увімкнення покажчика до появи першого проблиску;

• робота ліхтаря сигналу гальмування;

• робота ліхтаря заднього ходу;

• робота ліхтаря освітлення номерного знака;

• наявність сигналізаторів увімкнення світлових приладів, що знаходяться в кабіні;

• наявність чи відсутність склоочисників вітрового скла;

• наявність чи відсутність системи подачі води на вітрове скло;

• частота переміщення щіток по мокрому вітровому склу;

• якість очищення вітрового скла за величиною подвійних ходів

щіток.

Окрім того, з'ясовується наявність і стан дзеркал заднього виду, технічний стан механізму закривання дверей, наявність на пульті управління датчика про закриття дверей, наявність у кузові вантажного автомобіля обладнання для перевезення людей.

Разом із спеціалістом може бути здійснена перевірка:

• дії гальм під час руху (ефективність їх застосування);

• дії рульового управління під час руху;

• дії освітлення під час руху.

Незалежно від того, виїхав на місце події слідчий чи інспектор ДАІ, його огляд повинен бути проведений достатньо якісно, з дотриманням певних правил.

Цілком зрозуміло, що виникає питання про якість фіксації результатів огляду місця події. Одним із способів фіксації результатів огляду є складання протоколу огляду та фіксація на носіях інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії (ст. 103 КПК України).

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Підготовка, вимоги, порядок складання та додатки до протоколів передбачені ст.ст. 104-106 КПК України Див. додаток № 25.