Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Алгоритм дій працівників ОВС на стадіях розслідування, за новим Кримінально-процесуальний кодекс України.doc
Скачиваний:
185
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
1.14 Mб
Скачать

159

ЗМІСТ

  1. Вступ 2

  2. Алгоритм дій працівників ОВС на початку досудового

розслідування 3-11

  1. Алгоритм дій працівників ОВС при здійсненні заходів

забезпечення кримінального провадження 11-25

  1. Алгоритм дій працівників ОВС при підготовці та

проведенні слідчих (розшукових) дій 25-106

  1. Алгоритм дій працівників ОВС при підготовці та

проведенні негласних слідчих (розшукових) дій 106-130

  1. Алгоритм дій працівників ОВС при призначенні

експертиз в досудовому провадженні 131-136

  1. Алгоритм дій працівників ОВС при повідомленні

особі про підозру, зупиненні та закінченні досудового

розслідування 136-143

  1. Алгоритм дій працівників ОВС на завершальному

етапі досудового розслідування 143-153

  1. Алгоритм дій працівників ОВС під час

міжнародного співробітництва по кримінальним провадженням 153-156

Вступ

У сучасних умовах реалізації судово-правової реформи в Україні особливої актуальності набувають питання створення дієвих процесуальних механізмів, які можуть гарантувати встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні, дотримання при цьому прав та законних інтересів суб’єктів кримінального судочинства. У зв’язку з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), який врахував, зокрема, позитивний досвід попереднього законотворення в галузі кримінального процесу як України, так і інших країн, виникає необхідність у розробці алгоритму дій правоохоронних органів з моменту прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення до закінчення досудового розслідування.

У Головному слідчому управлінні МВС України у відповідності з нормами нового КПК України підготовлено алгоритм дій працівників ОВС в якому розкривається процес руху заяви про кримінальне правопорушення від моменту її надходження до правоохоронних органів до направлення кримінального провадження до суду.

Даний алгоритм розкриває положення щодо: початку досудового розслідування; проведення слідчих (розшукових) та негласних (розшукових) дій; застосування заходів забезпечення кримінального провадження; призначенні експертиз на досудовому провадженні; зупинення та закінчення досудового розслідування; міжнародного співробітництва тощо.

За допомогою розробленого алгоритму працівники ОВС зможуть в стислі строки систематизувати і конкретизувати знання положень КПК України та сформувати уявлення щодо їх реалізації. Алгоритм може використовуватись науковими та практичними працівниками, студентами, курсантами, слухачами та ад’юнктами, а також будь-ким хто цікавиться кримінальним процесуальним законодавством.

Алгоритм дій працівників овс на початку досудового розслідування

Необхідною передумовою початку досудового розслідування є наявність законних підстав.

Відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Отримавши по телефону повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, інспектор чергової частини негайно направляє на місце події чергову слідчо-оперативну групу (СОГ) у повному складі для перевірки факту вчинення кримінального правопорушення. В разі підтвердження отриманої інформації вживає заходів щодо своєчасного надання відповідної інформації до органу досудового розслідування для початку досудового розслідування.

Якщо особа безпосередньо звертається до чергової частини, до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення (визначається додатково відомчим наказом МВС України) – приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Із заявою чи повідомленням може звернутися як заявник, так і потерпілий.

Так, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим (ст. 60 КПК України).

Потерпілим, згідно ст. 55 КПК України є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення.

Потерпілому вручається пам'ятка про його процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 55 КПК України) Див. додаток № 4.

Слід зазначити, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого Див. додаток № 3. При цьому необхідно врахувати, що потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Проте, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий або прокурор повинен винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим Див. додаток № 55. Така постанова може бути оскаржена слідчому судді.

Слідчому необхідно пам’ятати, що в разі вчинення кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо ж особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Заяви або повідомлення про кримінальне правопорушення можуть бути як усними, так і письмовими.

Усні заяви повинні бути оформлені протоколом, який підписують заявник та посадова особа, яка прийняла заяву Див. додаток № 2. При цьому заявник попереджається про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення (ст. 383 КК України), про що відмічається в протоколі.

Письмова заява повинна бути підписана особою, якою вона подається. При цьому, необхідно пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення та на його вимогу надати відповідний документ (повідомлення про початок розслідування), що підтверджує її прийняття і реєстрацію Див. додаток № 6.

У разі, якщо кримінальне правопорушення виявляється безпосередньо працівником правоохоронного органу, він повинен скласти рапорт з зазначенням відомостей, які складають зміст Єдиного реєстру досудових розслідувань Див. додаток № 1.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:

1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та розпочав досудове розслідування;

7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості (ч. 3 ст. 214 КПК України).

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.

Досудове розслідування здійснює слідчий, який визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214 КПК України).

Отримавши відповідні матеріали слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 6 ст. 214 КПК України).