Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 292)

1. Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складається слідчим Див. додаток № 113 по закінченні провадження, здійснюваного згідно зі статтями глави 39 КПК.

2. Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, крім відомостей, передбачених ст. 291 КПК, повинно містити докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення цією особою та необхідність застосування примусових заходів медичного характеру, позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я, інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати. Останньою обставиною клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відрізняється від постанови про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, що складалася за КПК 1960 року. У такій постанові слідчий не мав права поміщувати рекомендації для суду щодо примусового заходу медичного характеру

3. Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, її захисник та законний представник належать до сторони захисту (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК). Перед тим, як розпочати складати клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, слідчому слід виконати вимоги ст. 290 КПК щодо відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

4. Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру складає слідчий. У цьому разі він зобов`язаний подати клопотання на затвердження прокуророві (ч. 3 ст. 511 КПК).

Дане клопотання вправі скласти і прокурор (ч. 3 ст. 511 КПК).

5. Слідчому слід пам`ятати про те, що перед поданням клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокуророві, уповноваженому його затверджувати, це клопотання підлягає вивченню і підписанню прокурором (помічником прокурора, заступником прокурора), який безпосередньо згідно із принципом незмінності прокурора здійснює нагляд за законністю конкретного досудового розслідування.

Клопотання про продовження строку досудового розслідування (ст. 295)

1. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину), він може бути продовжений районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором в межах, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців – районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;

2) до шести місяців – прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;

3) до дванадцяти місяців – Генеральним прокурором України чи його заступниками.

2. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців – внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців – внаслідок виняткової складності провадження (ч.3 ст. 294 КПК)

Також слід враховувати, що відповідно до ч.2 ст. 219 КПК загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

3. Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого Див. додаток № 105 або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.

Таке клопотання подається прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 294 КПК.

4. Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання.

Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, що обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.

5. У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначають дані, передбачені ч. 2 ст. 295 КПК.

6. Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.

Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин (ч.1 ст. 296 КПК).

7. Слідчі мають звертатися до прокурора, враховуючи загальний термін розслідування, що необхідно для виконання дій у разі відмови прокурора у продовженні строку (ч.2 ст. 297 КПК).

Якщо прокурор затягує вирішення питання про продовження строків досудового розслідування слідчому доцільно це поставити до відома начальника слідчого підрозділу.

Розглянувши клопотання слідчого, прокурор може задовольнити його та продовжити строк досудового розслідування (ч.1 ст. 296 КПК) або відмовити у продовженні такого строку (ч.1 ст. 297 КПК). У разі відмови прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування зобов'язаний протягом п'яти днів здійснити одну з дій, передбачених ч.2 ст. 283 КПК (ч.2 ст. 297 КПК).

8. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.