Освідування особи (ст.241)

Освідування – це слідча дія, яка полягає у огляді тіла живої людини , з метою виявлення у підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу, яке здійснюється слідчим та прокурором.

Об’єктом освідування є: особа підозрюваного; свідка; потерпілий. Суб’єкти які мають право проводити освідування: слідчий прокурор, лікар, судово-медичний експерт

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора, яка перед початком освідування пред’являється особі, яка підлягає освідуванню.

Для проведення освідування слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих). Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Після цього як постанова оголошена особі пропонується пройти освідування добровільно, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.

Завдяки освідуванню можуть бути з’ясовані такі питання: чи є на тілі освідуваної особи особливі прикмети, які саме і де; чи є на тілі освідуваної особи які-небудь пошкодження і де; чи є на тілі або одязі освідуваної особи частинки тих чи інших речовин, які вона могла зберегти на собі при тих чи інших обставинах; чи є на тілі або одязі освідуваної особи ознаки професійної приналежності та ін.

Освідування супроводжується оглядом одягу, який має на собі освідувана особа, та проводиться у такій послідовності: спершу оглядаються незакриті одягом частини тіла; потім – за необхідності – одяг; а далі – інші частини тіла освідуваного.

Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

Якщо освідування яке проводить слідчий, прокурор вимагає оголення освідуваної особи, слідчий повинен бути тієї ж статі, що і освідувана особа.

Під час освідування не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи, або небезпечні для її здоров’я.

Для проведення освідування прокурор має винести постанову про проведення вказаної слідчої дії. У постанові повинні бути вказані обставини справи, підстави для проведення освідування та визначено види освідування, особу, яка буде проводити освідування, особу яка буде підлягати освідуванню.

Для проведення слідчої дії особа викликається повісткою. Перед початком освідування слідчий повинен встановити особу, що прибула для проведення дії, їй пред'являється постанова прокурора.

Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування. Якщо особа відмовилась проходити освідування, воно проводиться примусово. Для цього можуть бути запрошені працівники ОВС. Однак, якщо освідування полягає в огляді при якому оголюється особа представники ОВС повинні бути тієї ж статті.

При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи: образливі висловлювання, непристойні дії або небезпечні для її здоров'я: для прикладу оголення тіла у кліматичних умовах, що можуть призвести до захворювання. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. У таких випадках доцільно запросити спеціаліста, якщо пов’язане з оголенням тіла то спеціаліст має бути тієї ж статті що й освідуваний.

Зображення, та інші носії інформації, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.

За результатами освідування складається протокол з дотриманням ст. 104 КПК Див. додаток № 29, який повинен складатися з :

- вступної частини, яка повинна містити відомості про (місце, час проведення та назву процесуальної дії;особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, ім'я, по батькові, займана посада)); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

- описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій - порядок огляду особи, її частин тіла; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи: виявлення тілесних ушкоджень, індивідуальних ознак (татуювань, родимих плям, вад тіло будови), залишків речовин біологічного чи іншого походження;

- заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника).

За необхідності під час проведення освідування здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.