1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
Розслідування та облік нещасних випадків проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
Нещасний випадок (травма) – це порушення анатомічної цілісності, фізіологічних функцій тканин чи організму людини в цілому, яке спричинене зовнішнім впливом. Травма є наслідком дії на людину небезпечних факторів, котрі можуть бути механічними, термічними, електричними, хімічними, радіоактивними та ін. Відповідно, механічні фактори можуть призвести до поранення, ударів, переломів тощо; термічні – до опіків, теплових ударів, обморожень тощо; електричні – загальних пошкоджень, опіків, металізації шкіри, електричних знаків, електроофтальмологічних ушкоджень; хімічні – до опіків, отруєнь; радіоактивні – до опромінення.
Нещасні випадки поділяються на такі: за тяжкістю, кількістю потерпілих та у зв'язку з виробництвом (страховій ознаці).
За тяжкістю нещасні випадки поділяються на мікротравми, легкі, тяжкі та смертельні.
Мікротравма – це травма, після якої непрацездатність триває не більше доби. Часто до таких травм відносяться травми шкіри, неглибокі порізи, незначні удари. Наприклад, потерпілий отримав поріз долоні, звернувся до медпункту. Лікар (фельдшер) виконав дезінфекцію порізу, наклав лейкопластир, запропонував повернутися на робоче місце або стати до роботи наступної зміни. Якщо потерпілий має можливість приступити до виконання роботи вже наступної зміни, то така травма вважається мікротравмою.
Легка травма – травма, результатом якої є нестійка втрата працездатності за професією більш як на одну добу. Після відповідного лікування стан здоров'я відновлюється повністю.
Тяжка травма призводить до стійкої втрати працездатності за професією (повністю або частково). Процес лікування, як правило, триває довго, при цьому може встановлюватися відповідна група інвалідності (І група – при повній втраті працездатності, II – неповній, а III – при частковій втраті працездатності).
Смертельною вважається травма, після отримання якої смерть настає відразу чи під час лікування, ще до встановлення групи інвалідності (до виписки з лікарні).
Тяжкість травм визначає лікувальний заклад згідно з Переліком травм, які відносяться до груп тяжкості, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України. У процесі лікування тяжкість травми може бути змінена лікувально-технічною експертизою.
За кількістю потерпілих травми поділяються на одиночні та групові.
Груповою вважається травма, що має три ознаки: одночасність, одна причина, кількість потерпілих від двох чоловік і більше.
За страховою ознакою (зв'язку з виробництвом) травми поділяються на виробничі та невиробничі.
До виробничих травм належать нещасні випадки, що сталися під час виконання робіт за нарядом, розпорядженням адміністрації, при виконанні службових обов'язків або інших робіт на виробництві в урочний чи неурочний час, під час дії в інтересах підприємства з ініціативи працівника (попередження аварій, пожеж тощо), на вахті, під час відрядження, при доставці працівників на місце роботи чи з роботи на транспорті підприємства або в орендованому ним транспорті, а також при слідуванні працівника на роботу (з роботи) на власному транспорті, якщо на його використання в службових цілях існує письмовий дозвіл адміністрації.
Травма не вважається виробничою, якщо потерпілий виконував роботу для власних цілей без дозволу адміністрації чи травмувався під час крадіжки, бійки, спортивних ігор (не офіційних); по дорозі на роботу та з роботи (пішки, на громадському чи власному транспорті), коли потерпілий знаходився на території підприємства в неробочий час і це не пов'язано з дорученням роботодавця, необхідністю одержання заробітної платні, відвідування медичного закладу, зборів, нарад тощо, якщо потерпілий був у стані сп'яніння чи отруєння (яке не пов'язане з виробничим використанням спирту, наркотичних, отруйних речовин, що є на виробництві). У разі, коли причиною перерахованих травм було порушення адміністрацією правил безпеки, ця травма вважається виробничою. Наприклад, коли група працівників після зміни проходила визначеною пішохідною доріжкою, що була під похилою конвеєрною галереєю, підлога якої була не щільною, через щілину впав шматок породи, спричинивши черепно-мозкову травму робітникові, що був у стані сп'яніння. На даний випадок причиною травми було не сп'яніння, а грубе порушення адміністрацією правил безпеки, бо не був встановлений запобіжний пристрій (щит, сітка), а підлога не була щільною.
Розслідуванню підлягають гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами та іншими представниками фауни і флори.
За результатами розслідування виробничих нещасних випадків, з причини яких втрачено працездатність працівником не менше ніж на один повний робочий день або виникла необхідність перевести потерпілого на іншу роботу терміном не менше ніж на один робочий день, складається акт за формою Н-5 і Н-1. Якщо за результатом розслідування нещасного випадку виявлено факт самогубства, природної смерті, акт за формою Н-1 не складається.
Контроль за правильністю розслідування нещасних випадків надається органам державного управління та нагляду за охороною праці. Громадський контроль здійснюють трудовий колектив через своїх уповноважених і представники профспілки.
Громадські органи контролю мають право вимагати від роботодавця складання акту за формою Н-5 і Н-1 або перерозслідування обставин нещасного випадку, якщо допущено порушення Положення.
Порядок оповіщення про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом ілюструє схема (рис. 1.1).
Про кожен нещасний випадок сам потерпілий або очевидець чи працівник, який виявив цей випадок, повинні доповісти безпосередньому керівнику, який має організувати долікарську допомогу, а при потребі – доставку потерпілого до лікувально-профілактичного закладу, повідомити про випадок роботодавця; залишити без змін обстановку на місці травмування до прибуття комісії з розслідування, якщо це не загрожуватиме життю та здоров'ю інших працівників, не призведе до більш тяжких наслідків чи зупинки виробничого процесу.
Роботодавець підприємства наказом призначає комісію з розслідування у такому складі: керівник (спеціаліст) служби охорони праці (голова комісії), керівник підрозділу (начальник цеху, дільниці) або головний спеціаліст, представник профспілкової організації. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.
Схема оповіщення про нещасний випадок
Звичайне розслідування Спеціальне розслідування
42
Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців та осіб, причетних до цього, одержати, за можливості, пояснення потерпілого, розглянути відповідність умов праці проекту, встановити причини й обставини нещасного випадку, визначити винних осіб, розробити заходи попередження подібних нещасних випадків, скласти акт за формою Н-1 у шести примірниках, в якому вказати ступінь вини потерпілого, підприємства чи інших осіб і надіслати акт на затвердження власникові.
До акту за формою Н-1 додаються пояснення очевидців, потерпілого, паспорти, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують стан робочого місця, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого.
Роботодавець підприємства протягом доби повинен затвердити шість примірників акту за формою Н-1. Примірники затвердженого акту протягом наступних трьох діб розсилаються згідно з табл. 1.1. Служба охорони праці підприємства повинна зберігати акт за формою Н-1 разом з іншими матеріалами розслідування не менше ніж 45 років. Інші копії актів зберігаються до виконання всіх заходів, визначених наказом керівника, але не менше як два роки.
Якщо нещасний випадок трапився не за місцем основної роботи працівника (у відрядженні тощо), то розслідування проводить організація, де стався випадок із включенням до складу комісії представника підприємства, яке відрядило працівника. Облік потерпілих веде підприємство, яке направило працівника.
Порядок розслідування нещасних випадків наведений у табл. 1.
Нещасні випадки з учнями і студентами, які були направлені для проходження практики під керівництвом представника підприємства, розслідуються аналогічно, а облік ведеться тим підприємством, де сталася травма.
Якщо причиною нещасного випадку стало погіршення здоров'я, не викликане виробничим середовищем, то він на облік не береться.
Таблиця 1.1