- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
68
Період року |
Категорії робіт |
Температура, °С |
Відносна вологість, % |
Швидкість руху, м/с | ||||||
оптимальна |
допустима межа |
опти- мальна |
допустима на робочих місцях постійних і тимчасових |
опти- мальна |
допустима на робочих місцях постійних і тимчасових | |||||
верхня |
нижня | |||||||||
на робочих місцях | ||||||||||
постійних |
тимчасових |
постійних |
тимчасових | |||||||
Холодний |
Легка-Іа |
22-24 |
25 |
26 |
21 |
18 |
40-60 |
<75 |
0.1 |
<0,1 |
Легка-Іб |
21-23 |
24 |
25 |
20 |
17 |
40-60 |
<75 |
0.1 |
<0,2 | |
Середньої тяжкості – ІІа |
18-20 |
23 |
24 |
17 |
15 |
40-60 |
<75 |
0,1 |
<0,3 | |
Середньої тяжкості –ІІб |
17-19 |
21 |
23 |
15 |
13 |
40-60 |
<75 |
0,1 |
<0,4 | |
Тяжка – ІІІ |
16-18 |
19 |
20 |
13 |
12 |
40-60 |
<75 |
0,1 |
<0,5 | |
Теплий |
Легка – Іа |
23-25 |
28 |
ЗО |
22 |
20 |
40-60 |
55 при +28°С |
0,1 |
0,1-0,2 |
Легка – Іб |
21-24 |
28 |
30 |
21 |
19 |
40-60 |
60 при +27°С |
0,2 |
0,1-0,3 | |
Середньої тяжкості – ІІа |
21-23 |
27 |
29 |
18 |
17 |
40-60 |
65 при +26°С |
0,3 |
0,2-0,4 | |
Середньої тяжкості –ІІб |
20-22 |
27 |
29 |
16 |
15 |
40-60 |
70 при +25°С |
0,3 |
0,2-0,5 | |
Тяжка – ІІІ |
18-20 |
26 |
28 |
15 |
13 |
40-60 |
75 при +24°С і нижче |
0,4 |
0,2-0,6 |
Метеорологічні фактори нормують для робочої зони –простору, обмеженого огороджувальними конструкціями виробничих приміщень висотою до 2 м над рівнем підлоги, або площадки, де знаходяться робочі місця постійні або тимчасові. Постійним вважають місце, на якому працівник перебуває понад 50% робочого часу або понад дві години безперервної роботи.
Згідно з СН 4088-86 календарний рік поділяють на холодний і теплий періоди. Для холодного періоду року середньодобова температура повітря нижче +10°С, а для теплого періоду – середньодобова температура вище +10°С.
За загальними енерговитратами організму роботи поділяють на легкі, середньої тяжкості й тяжкі (табл. 2.1).
Легкі фізичні роботи: категорія Іа – це роботи, які виконують сидячи, вони не вимагають фізичного навантаження, а витрати енергії не перевищують 120 ккал/год. (132 Дж/с); категорія Іб – роботи, які виконують сидячи, стоячи або вони пов'язані із ходінням і супроводжуються незначним фізичним напруженням, а витрати енергії знаходяться у межах 121-150 ккал/год. (133-172 Дж/с).
Фізичні роботи середньої тяжкості: категорія IIа – роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням легкого вантажу (до 1 кг) або предметів у положенні сидячи, стоячи; вони вимагають незначного фізичного навантаження, витрати енергії 151-200 ккал/год. (173-232 Дж/с); категорія IIб – роботи, які виконують стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням вантажу до 10 кг і які супроводжуються помірним фізичним напруженням, витрати енергії 201-250 ккал/год. (233-293 Дж/с).
Тяжкі фізичні роботи: категорія III – охоплюють ті види діяльності, на виконання яких витрата енергії перевищує 251 ккал/год. (293 Дж/с), тобто це роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням, перевезенням значного вантажу (понад 10 кг) і які вимагають великих фізичних зусиль.
Заходи щодо покращання умов праці регламентуються ДНАОП 0.033-1.07-73 «Санітарні правила з організації технологічних процесів та гігієнічні вимоги до виробничого обладнання» (№ 1042-73), які передбачають максимальну автоматизацію і механізацію виробничих процесів.
У кабінах екскаваторів, вантажопідйомних механізмів повинно застосовуватися кондиціювання повітря, а при роботах на відкритому повітрі повинні передбачатися спеціальні приміщення для зігрівання людей у холодний період року. Температуру в них бажано підтримувати в межах +21-23°С, а також передбачити пристрої для більш швидкого відігрівання кінцівок за допомогою теплового випромінювання. У будь-якому випадку температура не повинна перевищувати +28°С при виконанні робіт легкої і середньої тяжкості, наприклад, у кабінах машин і механізмів, і +26°С – при виконанні тяжкої роботи.
Якщо середня температура зовнішнього повітря опівдні найтеплішого місяця перевищує +25°С, допустиме підвищення температури в приміщенні на 3°С, але в будь-якому випадку вона не повинна перевищувати +31°С.
Холодної пори року у виробничих приміщеннях, де виконується робота середньої тяжкості та важка, а також за наявності системи опалення і вентиляції з концентрованою подачею повітря, допустиме підвищення швидкості повітря до 0,7 м/с на постійних робочих місцях з одночасним підвищенням температури на 2°С.
Як протидія високим і низьким температурам важливе значення має режим праці та відпочинку. При температурі повітря нижче –10°С кожної години має бути перерва в роботі 10-15 хв.; при температурі нижче –30°С – через кожні 45 хв. протягом 15 хв. В перерву бажано випити гарячого чаю.
Літньої пори року доцільно пити охолоджену до 15°С підсолену воду з додаванням солей калію і вітамінів. Але доцільніше вживати зелений чай із мінеральними солями, мікроелементами та вітамінами.