- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
|
Шкідливі речовини |
ГДК, мг/м3 |
Клас небезпеки |
|
При вмісті інертного пилу в складі кристалічного двооксиду кремнію: |
|
|
|
понад 70% (кварц, динас та ін.) |
1 |
2 |
|
від 10 до 70% (граніт, шамот, слюда-сирець та ін.) |
2 |
3 |
|
від 2 до 10% (глина, горючі сланці, вугільно-порідний пил та ін.) |
4 |
3 |
|
Природний і штучний азбест, азбестопорідний пил, понад 10% азбесту |
2 |
3 |
|
Тальк, слюда-флюорит, мусковіт |
4 |
3 |
|
Цемент, олівін, апатит, глина |
6 |
3 |
|
Кам'яне вугілля з двооксидом кремнію менше 2% |
10 |
3 |
До отруйних газів, які найчастіше зустрічаються в кар'єрах, належать: оксид вуглецю, сполуки азоту, сірчаний ангідрид, сірководень, акролеїн, формальдегід.
Оксид вуглецю – газ без запаху і кольору. Його густина відносно повітря дорівнює 0,967. Утворюється в результаті неповного окислення вуглецю, наприклад, при вибухах, при роботі двигунів внутрішнього згоряння, верстатів термічного буріння, при пожежах як продукт неповного згоряння вуглецю.
До організму людини оксид вуглецю потрапляє лише інгаляційним шляхом, при цьому в крові утворюється карбоксигемоглобін, що спричиняє гіпоксію. Це пояснюється тим, що оксид вуглецю у 250-300 разів активніше з'єднується з гемоглобіном крові, ніж кисень.
Дія оксиду вуглецю може бути гострою і хронічною. В умовах кар'єрів має місце в основному легка форма отруєння, що спостерігається при концентрації оксиду вуглецю до декількох сотень мг/м3. Це викликає гіпотонію та деякі розлади (головний біль, слабкість, нудоту). Середня тяжкість отруєння може викликати втрату свідомості, а тяжка – стійкий коматозний стан, який настає при перебуванні в зоні з концентрацією оксиду вуглецю до кількох тисяч мг/м3.
Хронічна інтоксикація має дві стадії. Перша стадія – ангіодистонічний синдром, друга – енцефалопатія. Перша допомога при гострому отруєнні така: слід негайно перемістити потерпілого в зону з чистим повітрям, зігріти тіло, напоїти гарячим солодким чаєм, стимулювати роботу серця. При порушенні функції дихання – провести штучне дихання, бажано повітрям, збагаченим киснем.
Діоксид азоту досить часто присутній в атмосфері кар'єру. Він має густину 1,58, характерний запах, бурий колір. Утворюється під час підривних робіт, роботи двигунів внутрішнього згоряння, електрозварювальних робіт, тобто при температурах вище 1420ºС.
Дія сполук азоту на організм інгаляційна. Закис азоту діє наркотично; оксид азоту вражає центральну нервову систему, викликаючи гіпотонію; діоксид азоту подразнює слизові оболонки, в основному, дихальних шляхів. Небезпечною особливістю враження діоксидом азоту є те, що відносно благополучний стан (латентний період) може перейти досить швидко у набряк легенів. Можливе також виникнення коронарної недостатності. При хронічному враженні розвивається бронхіт, пневмосклероз, міокардит.
Перша допомога – вдихання чистого повітря, спокій, підтримання функції серця, запобігання набряку легенів.
Сірчаний ангідрид – газ без кольору з характерним запахом. Його густина відносно повітря складає 2,22. Він добре розчиняється у воді.
Утворюється в кар'єрах за наявності в складі руди або породи сірки у процесі ведення підривних робіт, при пожежі, самоокисленні, а також при роботі двигунів внутрішнього згоряння, якщо у складі палива чи моторного мастила є сірка.
Потрапляє до організму інгаляційним шляхом. Подразнює Ё слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Викликає загальне отруєння, порушення обміну речовин і ферментативних процесів, накопичується в крові у вигляді сірчаної кислоти. Гостре отруєння характерне враженням оболонки очей, дихальних шляхів. Можливе виникнення гострого бронхіту, втрати свідомості, набряку легенів, порушення роботи кровотворних органів (лейкоцитоз). При хронічних отруєннях можливий бронхіт, анемія, порушення функції печінки, щитовидної залози.
При гострому отруєнні необхідно забезпечити потерпілого чистим повітрям, протидіяти набряку легенів.
Сірководень – газ без кольору з характерним запахом. Його густина відносно повітря 1,19. Сірководень – високотоксична отрута. Вражає центральну нервову систему, пригнічує і навіть блокує дихальну функцію. Хронічне отруєння призводить до астеновегетативного синдрому.
Утворюється в кар'єрах за тих умов, що й сірчаний ангідрид.
Акролеїн – пара легколеткої рідини, без кольору, але з різким запахом припаленого жиру, густина відносно повітря 1,9. Загальноотруйний: діє на слизову оболонку очей, викликає запаморочення, нудоту. Утворюється в кар'єрах при роботі двигунів внутрішнього згоряння.
Формальдегід – газ без кольору з різким запахом, густина відносно повітря 1,04. Діє на центральну нервову систему, слизову оболонку носоглотки, викликає тахікардію.
ГДК шкідливих газів наведені в табл. 2.4. При цьому концентрація кисню повинна бути не менше ніж 20%, а діоксиду вуглецю – не більше ніж 0,5%.
Таблиця 2.4