- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
1.2.9. Розслідування та облік аварій
Розслідування проводиться в тому разі, коли:
– сталася аварія першої категорії, внаслідок якої загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
– спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;
– збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;
– зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення;
– аварії другої категорії, внаслідок якої загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
– зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Особа – свідок аварії повинна негайно повідомити про аварію безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які зобов’язані поінформувати роботодавця.
Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.
Роботодавець зобов’язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Держгірпромнагляду, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції фонду.
Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів, розслідування проводиться комісіями, що утворюються:
– у разі аварії першої категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням із відповідними органами державного нагляду за охороною праці та МНС;
– у разі аварії другої категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням із відповідними органами державного нагляду за охороною праці та МНС.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник органу державного нагляду за охороною праці чи МНС.
У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування і технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів і проекту, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення аварії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків і запобігання таким випадкам.
Комісія зобов’язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою Н-5 згідно з додатком-2. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням наведених у додатку 17 відомостей про матеріальні втрати.
Залежно від характеру аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію, з метою проведення додаткових досліджень або експертизи.
За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці.
Роботодавець згідно з вимогами законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці затверджує:
– план запобігання надзвичайним ситуаціям, у якому визначаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються заходи щодо їх ліквідації, строки виконання цих заходів, а також сили і засоби, що залучаються з цією метою;
– план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому визначаються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх настання, обов’язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
У разі розслідування аварії, що не спричинила нещасних випадків, примірник акта форми Н-5 зберігається на підприємстві до завершення виконання заходів, визначених комісією, але не менше ніж два роки.
Роботодавець зобов’язаний проаналізувати причини аварії та розробити заходи щодо запобігання таким випадкам.У разі, коли аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування, для участі в роботі комісії залучаються представники підприємства-розробника (проектувальника).
Роботодавець зобов’язаний надіслати підприємствам – розробнику і виготовлювачу устаткування обґрунтовані рекламації, а їх копії – органам, до сфери управління яких належать підприємства (у разі відсутності таких органів – місцевій держадміністрації).
Облік аварій першої і другої категорій ведуть підприємства й органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці – з реєстрацією у журналі згідно з додатком 18.
Форми державної статистичної звітності щодо аварій затверджуються Держкомстатом за поданням Держгірпромнагляду. Письмову інформацію про виконання заходів, визначених комісією, роботодавець подає у зазначені в акті форми Н-5 строки організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні.
Контроль і нагляд за своєчасним та об’єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, виконанням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління охороною праці та органи державного нагляду за охороною праці.
У ході розслідування комісія визначає категорію аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює характер порушень під час експлуатації устаткування, технологічних процесів, якості монтажних робіт, відповідність їх проектам, а також винних осіб, розробляє заходи щодо ліквідації наслідків аварії та запобігання їм у подальшому.
Комісія зобов'язана протягом десяти днів розслідувати аварію, скласти акт про розслідування. За результатами розслідування аварії власник підприємства видає наказ, в якому передбачені заходи попередження аналогічних аварій і притягнення до відповідальності винних осіб.
Після закінчення розслідування причин аварії підприємство розсилає акти спеціального розслідування згідно з табл. 1.3.
Якщо аварія сталася з причини проектних недоробок або з вини підприємства – виробника устаткування чи будівельників, то до складу комісії залучаються представники цих підприємств. У разі розбіжності поглядів у членів комісії щодо причин аварії та винних, справу має вирішувати арбітражний суд.
Облік аварій І та II категорій здійснюють підприємства та відповідні органи державного нагляду за охороною праці незалежно від того, супроводжуються вони нещасними випадками чи ні.
Таблиця 1.3