- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
Контрольні питання
Яка відповідальність передбачається за порушення законів про охорону праці?
За які порушення передбачається дисциплінарна відповідальність?
Коли передбачена адміністративна відповідальність?
Що таке матеріальна відповідальність?
За які порушення передбачається кримінальна відповідальність?
Міра кримінальної відповідальності за порушення вимог безпеки.
1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
Розслідуванню підлягають усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння. Віднесення захворювання до професійного проводиться спеціальними медичними закладами відповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ.
На гірничих підприємствах до професійних захворювань відносяться, перш за все, пневмоконіоз, вібраційна хвороба, неврит слухового нерву, бронхіт, алергічні захворювання, катаракта тощо.
Зв'язок профзахворювання з умовами праці визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці за даними санепідстанції.
У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілак-тичний заклад направляє хворого з відповідними документами на консультацію до спеціаліста профпатолога. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання із впливом виробничих факторів трудового процесу спеціаліст-профпатолог направляє хворого до спеціальних лікувально-профілактичних закладів, перелік яких наведено в Положенні. При підтвердженні факту професійного захворювання спеціальним лікувально-профілактичним закладом останній повідомляє про це керівника (власника) підприємства та органи санітарно-епідеміологічного нагляду за місцем розташування підприємства.
Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом семи днів з моменту одержання повідомлення про профзахворювання. Порядок розслідування профзахворювання наведений у таблиці 1.2.
Власник підприємства зобов'язаний подати до комісії із розслідування дані лабораторного дослідження шкідливих факторів виробничого процесу.
Комісія із розслідування може залучати спеціалістів-експертів, проводити розслідування обставин і причин профзахворювання, намічати заходи забезпечення нормалізації умов праці, а також визначати відповідальність підприємства і посадових осіб.
Таблиця 1.2
Розслідування профзахворювань
|
Вид захворювань |
Оповіщення |
Організатор розслідування |
Склад комісії |
Хто затверджує акт розслідування |
Куди надсилають матеріал розслідування |
49
|
Хронічне професійне захворювання та професійне отруєння |
1. Підприємству 2. Санепідстанції 3. Лікувально-профілактичній установі |
Роботодавець |
1. Представник санепідстанції (голова) 2. Представник профспілки 3. Представник лікувально-профілактичного закладу 4. Представник місцевого органу управління з охорони здоров’я 5.Власник підприємства 6. Представник трудового колективу |
Органи та установи державної санепідслужби МОЗ України |
1. Хворому 2. На підприєм-ство, де виявлено захворювання 3. У лікувально-профілактичний заклад 4. До санепід-станції 5. Профспілковій організації
|
Акт розслідування профзахворювання складається комісією у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування.
За результатами розслідування профзахворювання власник видає наказ щодо заходів запобігання аналогічним профзахворюванням, а також про притягнення до відповідальності винних осіб. Про виконання намічених заходів власник у письмовій формі інформує санепідстанцію.
Реєстрація та облік осіб, у яких вперше виявлено профзахворювання, ведеться у спеціальних журналах на підприємстві та в санепідстанціях. Картки обліку хворих до 1 лютого і 1 серпня надсилаються Головному санітарно-епідеміологічному управлінню.