- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
2.1.5. Основи кондиціювання повітря
Аналіз стану мікроклімату в кабінах гірничотранспортних машин показує, що основні фізичні параметри повітря, перш за все температура, особливо в літню пору року, може далеко виходити за межі гранично допустимих величин. Так, при інтенсивній сонячній радіації у полудень температура в кабінах автомобілів та екскаваторів може досягти +50ºС. Це призводить до надзвичайно великого навантаження на серцево-судинну і нервову систему людини. Оскільки параметри повітря за межами машин у кар’єрі теж несприятливі, то методами вентиляції покращити стан мікроклімату в кабінах практично неможливо. Тому суттєво поліпшити його можна тільки методами кондиціювання повітря.
Зважаючи на те, що запиленість повітря в зоні гірничотранспортного обладнання досить висока, перед подачею в кабіни машин повітря повинно очищатися від пилу. Для цього використовуються одно- або двоступеневі фільтри: інерційні (циклон) і тканинні рукавні або рамочні фільтри. З точки зору зручного обслуговування перевага надається рукавним фільтрам.
Кондиціювання, як правило, проводиться за температурою і, надзвичайно рідко, за вологістю.
У наш час для кондиціювання повітря в кар’єрах використовуються парокомпресійні холодильні машини, які мають найвищий холодильний коефіцієнт, компактні й надійні в роботі. Перспективні також термоелектричні напівпровідникові охолоджувачі. При неглибокому охолодженні можливе використання водовипарювальних пристроїв.
Підігрівання повітря вирішується значно простіше. Якщо приводом обладнання є двигун внутрішнього згорання, то частина охолоджуючої рідини через теплообмінник підігрівача спеціальним вентилятором подає підігріте повітря в кабіну.
На машинах з електричним приводом нагрівання повітря здійснюється у спеціальних електронагрівачах із проміжним масляним теплоносієм. У цьому випадку поверхня нагрівача має температуру +90ºС, що не призводить до окислення органічного пилу. При будь-якому підігрівачеві повітря подається через душируючі пристрої в зону ніг і тулуба оператора при швидкості до 0,5 м/с. Повинно подаватися також тепле повітря на скло кабіни для запобігання його обмерзання. При цьому регулюється подача повітря, а в автомобілях також і кількість рідини для охолодження двигуна в системі підігріву повітря.
Інститутом НДІБПГ розроблений кондиціонер, який слугує також і кріслом водія. До системи входять тканинний касетний фільтр площею 1м2, водяний нагрівач із вентилятором і система автоматики, холодильна машина типу 2ФВ-4/4,5, конденсатор з осьовим вентилятором і гідродвигун Г-15-23. Гідродвигун приводиться в дію від маслосистеми перевертанням кузова. Технічна характеристика холодильної установки подана в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
|
Показники |
Значення |
|
1. Подача повітря в кабіну, м3/год: – зовнішнього; – рециркуляційного 2. Температура зовнішнього повітря, ºС 3. Потужність силового агрегату при виробництві холоду, кВт 4. Холодоагент |
30-250 300-600 (-25)-(+38)
2,2 фреон – 12 |
У Дніпропетровському державному університеті (м. Дніпропетровськ) розроблений напівпровідниковий терморадіаційний кондиціонер, у якому для зниження температури повітря в кабіні використовуються панелі, що охолоджуються термобатареями. Гарячі спаї охолоджуються водою, яка циркулює в ребристому теплообміннику. Для нагріву повітря в кабіні змінюється полярність струму, у цьому разі агрегат може працювати як нагрівач.
Такі кондиціонери використовуються в підводних човнах, космонавтиці, а також були досліджені в умовах Марганецького ГЗК і показали зручність при користуванні ними, гігієнічність, але мали велику початкову вартість.
Слід відзначити, що при будівництві гірничотранспортних машин мало уваги приділяється теплоізоляційним якостям кабін. Крім того, кабіни практично не захищені від сонячної радіації. Оскільки кабіна виготовляється цільною з кузовом, то доречно над кабіною створювати протирадіаційний екран з матеріалу, який має велике альбедо, наприклад, із дюралюмінію і покривати променевіддзеркалюючою фарбою на алюмінієвій основі.
Для підвищення ефективності кондиціювання повітря доцільно використовувати екрани з самовентилюючим прошарком і теплоізоляцією. Екранування добре виконує свої функції при наявності сонячної радіації, а теплоізоляція вкрай потрібна взимку. В свою чергу, теплоізоляція слугує одночасно і звукоізоляцією. Над кабіною при цьому встановлюється сонцезахисний екран. Екран фарбується світловіддзеркалюючою фарбою.