- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
Контрольні питання
Що таке система управління охороною праці?
Хто виконує організаційно-методичну роботу з охорони праці на підприємстві?
Функції управління охороною праці.
Завдання управління охороною праці.
Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників.
Організація служби охорони праці на підприємстві.
Функції служби охорони праці, комісії з охорони праці.
Вимоги щодо навчання з питань охорони праці.
Види інструктажів з питань охорони праці.
1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
Забороняється використання праці жінок та неповнолітніх осіб віком до 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок та неповнолітніх осіб до підіймання й переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені щодо цього граничні норми: для жінок – 7 кг при постійному переміщенні вантажів протягом зміни і 10 кг – при чергуванні з іншими роботами; для неповнолітніх – 4 кг при постійному переміщенні вантажів протягом зміни.
Відповідно до ст. 178 Кодексу законів про працю України (КЗпП) вагітні жінки згідно з медичним висновком повинні бути переведені на легшу роботу. Вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до трьох років, не допускаються до робіт у вихідні дні, нічний час, до надурочних робіт, забороняється направляти таких жінок у відрядження.
Не допускається звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів, які мають дітей віком до 14 років, або дитину-інваліда, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Неповнолітні приймаються на роботу, як правило, після досягнення 16 років. За згодою одного з батьків чи опікуна можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли 15 років (ст. 188 КЗпП України). Допускається приймати учнів загальноосвітніх шкіл і професійних навчальних закладів для виконання легкої праці у вільний час при досягненні ними 14-річного віку. Забороняється допускати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Щорічна відпустка неповнолітнім працівникам надається тривалістю один календарний місяць (ст. 75 КЗпП України), встановлена скорочена тривалість робочого дня, заробітна плата виплачується в такому ж розмірі, як і дорослим працівникам від-повідних категорій.
У випадку, коли внаслідок травми виникає інвалідність, але інвалід може й бажає працювати за іншою професією, власник зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування цієї особи відповідно до медичних рекомендацій, встановити неповний робочий день чи неповний робочий тиждень та пільгові умови праці з власного бажання інваліда. Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається.
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації, вжити додаткових заходів щодо безпеки праці, що відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.