- •Передмова
- •1. Правові та організаційні основи охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2. Організаційні основи охорони праці
- •1.2.1. Система управління охороною праці
- •1.2.2. Система охорони праці на підприємстві
- •1.2.3. Навчання з питань охорони праці
- •Контрольні питання
- •1.2.4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •1.2.5. Нагляд і контроль за охороною праці
- •Контрольні питання
- •1.2.6. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •1.2.7. Розслідування та облік нещасних випадків
- •Порядок розслідування нещасних випадків
- •Контрольні питання
- •1.2.8. Розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •Розслідування профзахворювань
- •1.2.9. Розслідування та облік аварій
- •Порядок розслідування аварій
- •Контрольні питання
- •1.2.10. Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •Контрольні питання
- •2. Основи гігієни праці та виробничої санітарії при відкритій розробці родовищ корисних копалин
- •2.1. Атмосфера кар'єрів
- •2.1.1. Метеорологічні умови в кар’єрі та їх вплив на організм
- •Оптимальні й допустимі норми відносної вологості, швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (гост 12.1.005-88)
- •2.1.2. Стан забруднення атмосфери кар'єрів
- •Середні концентрації пилу та шкідливих газів у перерахунку на со
- •2.1.3. Класифікація виробничих небезпечних і шкідливих факторів та їх вплив на організм
- •Гранично допустимі концентрації пилу на робочих місцях
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих газів
- •2.1.4. Заходи щодо зменшення пилогазовиділення в кар'єрах
- •2.1.5. Основи кондиціювання повітря
- •Технічна характеристика автомобільного крісла – кондиціонера ка-5
- •Контрольні питання
- •2.2. Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього
- •2.2.2. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини та нормування опромінення
- •Дозові границі зовнішнього і внутрішнього опромінення
- •2.2.3. Захист від дії іонізуючого випромінювання та профілактичні заходи
- •Контрольні питання
- •2.3. Захист від виробничої вібрації
- •2.3.1. Фізичні характеристики вібрації
- •2.3.2. Дія вібрації на людину
- •2.3.3. Гігієнічне нормування та заходи і засоби захисту від вібрації
- •Граничнодопустимі норми вібрації
- •Контрольні питання
- •2.4. Захист від виробничого шуму
- •2.4.1. Фізичні та фізіологічні характеристики шуму
- •2.4.2. Дія шуму на організм людини
- •2.4.3. Гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску
- •2.4.4. Методи і засоби захисту від шуму
- •2.4.5. Захист від дії ультра- та інфразвуку
- •Контрольні питання
- •2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
- •2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
- •2.5.2. Основні світлотехнічні показники
- •Норми штучної освітленості
- •2.5.3. Види і системи освітлення в кар'єрах
- •Контрольні питання
- •2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих
- •2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика
- •2.6.2. Санітарно-побутове обслуговування працюючих
- •2.6.3. Засоби індивідуального захисту
- •Контрольні питання
Контрольні питання
1. Які фізичні та фізіологічні характеристики звуку, виробничого шуму?
2. Яку негативну дію на людину чинить шум залежно від його інтенсивності і тиску?
3. Як виконують гігієнічне нормування виробничого шуму?
4. Які методи і засоби захисту від шуму здійснюються на кар'єрах?
5.Які засоби індивідуального захисту від шуму використовують під час роботи?
6. Яку дію чинить ультра- та інфразвук на організм людини?
7. Яким є захист працюючих від дії ультра- та інфразвуку на виробництві?
2.5. Вимоги до освітлення кар'єрів
2.5.1. Вплив освітлення на умови праці
Якісне і раціональне освітлення робочих місць у кар'єрах (доріг, вибоїв і устаткування, шляхів постійного пересування людей) має велике значення, бо від цього значною мірою залежить безпека роботи, продуктивність праці та якість виконання роботи. При якісному освітленні підвищується продуктивність праці, зменшується небезпека, бо зір людини при цьому краще відчуває величину, колір, розташування предметів, відстань між ними, людина має можливість краще орієнтуватись у просторі. Гарна видимість навколишньої обстановки має особливо важливе значення при застосуванні на кар'єрах сучасних гірничотранспортних машин, які працюють на високих швидкостях. Недостатнє освітлення робочих місць може бути сприятливою, а іноді явною причиною виробничого травматизму чи аварій. Якісне освітлення чинить позитивну психофізіологічну дію на працездатність і активність людини. Найбільш сприятливо впливає на працездатність рівномірне освітлення достатньої інтенсивності, яке має помірну яскравість, не відблискує. Робочі поверхні, на яких зосереджена увага працюючого, мають бути більш освітленими по відношенню до оточуючої поверхні, що повинно враховуватися при організації штучного освітлення в кар'єрах.
Істотною перевагою відкритого способу розробки, порівняно з підземним, є можливість використання природного сонячного світла. Природне освітлення поверхні на відкритому місці створюється прямим сонячним світлом і дифузним світлом небосхилу. Співвідношення між освітленням від прямого і дифузного світла залежить від висоти знаходження сонця, від чистоти неба. При суцільній хмарності освітленість створюється лише дифузним світлом небосхилу. Тривалість роботи в кар'єрах із природним освітленням досягає влітку вдень 12-16 годин, а взимку скорочується до 4-5 годин. При недостатньому природному освітленні в похмуру погоду, при значній запиленості повітря необхідно використовувати штучне освітлення в кар'єрах і в денний час.
2.5.2. Основні світлотехнічні показники
У світлотехніці прийнята система величин, в основу якої покладено світлове відчуття, що викликає променева енергія в очах людини. Вихідною і основною величиною є світловий потік (Ф), за одиницю якого прийнято люмен (лм). Люмен – це світловий потік, що його випромінює абсолютно темне тіло за температури 2042 К з площиною 530610-12 м2. Він відповідає потоку променевої енергії джерела світла силою світла (І) в 1 канделу (кд), рівномірно розподіленому в тілесному куті W в 1 стерадіан (ср):
Ф = І·W (2.11)
При проектуванні освітлення приміщень, робочих місць і для оцінки його якості прийнято величини, які є похідними від світлового потоку. За одиницю сили світла прийнято канделу, яка чисельно дорівнює силі світла, що випромінює поверхня площею 1/60 см2 повного випромінювача в перпендикулярному напрямку за температури твердіння платини (2046,65 К) і тиску 101,3 кПа.
Поверхнева щільність світлового потоку, що падає на одиницю площі, називається освітленістю:
Е = Ф/S (2.12)
За одиницю освітленості Е прийнято люкс (лк) – освітленість, утворена світловим потоком 1 лм, рівномірно розподіленим на площі 1 м2. Око людини здатне бачити об'єкт при його освітленості 0,1 лк, при повному місяці освітленість дорівнює 0,2 лк, у «білі» ночі – 2-3 лк. Величина, яку безпосередньо фіксує наше око, називається яскравістю – В. Вона характеризується відношенням сили світла від поверхні тіла в певному напрямку до площі:
В = I/S . (2.13)
За одиницю яскравості прийнято кд/м2 – яскравість площини, з 1 м2 якої і в напрямку нормалі до площини випромінюється світло з силою 1 кд.
Для прикладу яскравість неба при середній хмарності становить 1600 кд/м2, хмар, освітлених сонцем – 3 200 кд/м2, снігової вершини – 27 000 кд/м2.
Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від освітленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і експозиції. Фоном є поверхня, що прилягає безпосередньо до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається. Фон вважається світлим при коефіцієнті відбивання поверхні – 0,4, середнім – від 0,2 до 0,4 і темним – менше, ніж 0,2. Контраст об'єкта вважається малим (до 0,2), якщо яскравість об'єкта і фон не значно відрізняються, середнім (0,2-0,5) – коли вони помітно відрізняються, великим (понад 0,5) – коли вони різко відрізняються.
Норми освітленості всіх робочих місць і об'єктів кар'єрів, регламентовані діючими Правилами безпеки, наведені в табл. 2.9. Основним нормативним документом, що визначає вимоги до проектування освітлення є БНіП ІІ-4-79 «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования». Згідно з нормами у місцях, де люди знаходяться недовго, тільки під час пересування до робочих місць, мінімальний рівень освітленості має складати 1-3 лк. Норма освітленості 8-10 лк установлена для робочих місць і місць роботи машин та механізмів у кар'єрах, 25-30 лк – у кабінах машин і механізмів (табл. 2.9).
Таблиця 2.9