Контрольні питання

1. Які метеорологічні параметри характеризують мікроклімат у кар'єрах і виробничих приміщеннях?

2. Який вплив на організм працюючих мають несприятливі параметри мікроклімату?

3. Які заходи вживаються для створення сприятливих умов праці на кар'єрах та в робочих приміщеннях?

4. Які джерела забруднюють атмосферу кар'єрів газами і пилом?

5. Які заходи щодо зменшення пилогазовиділення застосовують на кар'єрах?

6. Які інженерно-технічні заходи сприяють зменшенню пилогазовиділення в атмосферу на основних технологічних процесах відкритої розробки?

7. Які засоби гідрознепилювання застосовують при масових вибухах?

8. Які є засоби пилопридушення, що застосовують на автошляхах кар'єру?

9. Які існують засоби з очищення вихлопних газів дизельних двигунів?

10. Як здійснюється кондиціювання повітря в кабінах гірничотранспортних машин?

2.2. Захист від іонізуючого випромінювання

2.2.1. Радіоактивне випромінювання і захист від нього

Усі джерела радіоактивного іонізуючого випромінювання поділяються на природні та штучні (антропогенні). Природними джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені і радіонукліди ряду урану-238 та торію-232, які знаходяться у покладах корисних копалин і вміщуючих гірських породах.

Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, прискорювачі заряджених часток, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи в різних приладах. Іонізуючим називають випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення в середовищі електричних зарядів різних знаків, тобто до іонізації. За своєю природою іонізуючі випромінювання поділяють на дві групи: корпускулярні – потік елементарних частинок з масою покою, що відрізняється від 0; електромагнітні – потік γ-квантів з довжиною хвилі (1000-1)∙10^-15 м.

Корпускулярні іонізуючі випромінювання можуть бути потоком незаряджених частинок (нейтрони) і частинок, що несуть електричний заряд(α- і β- частинки).

При розробці кар’єрами, розрізами або шахтами ро­довищ корисних копалин, які мають у своєму складі природні радіонукліди рядів урану і торію, відбувається забруднення повітря, устаткування, приміщень, спецодягу та шкіри працівників радіоактивними аерозолями, газами, парами, розчинами. Виділення аерозолів і газів має місце при механічній та хімічній обробці радіоактивних руд і матеріалів, переробці опромінених речовин, обробці радіоактивних відходів багатьох процесів, пов'язаних із подрібненням, пересипанням, сублімацією та ін. Явище радіоактивності полягає в самочинному поділі ядер радіоактивних речовин з утворенням нових ядер, що супроводжується випромінюванням. Найважливіші компоненти іонізуючого випромінювання альфа-частинки – (α), і бета-частинки – (β), гама-випромінюванням – (γ) та нейтрони.

Альфа-частинки являють собою потік позитивно заряджених ядер атомів гелію. Ці частинки розповсюджуються в середовищі прямолінійно, створюючи на своєму шляху іонізацію великої щільності. Швидкість розповсюдження цих частинок становить 14 000–20 000 км/с, вони мають низьку проникну здатність. Довжина пробігу невелика: в повітрі 20-110 мм, біологічних тканинах – 0,03-0,15 мм. Цей вид випромінювання спостерігається переважно в природних радіоактивних елементах (радій, торій, уран, плутоній та ін.).

Бета-частинки – потік електронів або позитронів, що виникають при радіоактивному розпаді. Швидкість їх переміщення близька до швидкості світла. Проникна здатність залежить від енергії частинок: розповсюдження β-частинок у повітрі становить кілька метрів, у тканинах тіла людини – близько 10 мм і до 1 мм – у металах. Питома іонізуюча властивість β-частинок мен-ша, ніж α-частинок.

Гама-промені – високочастотне електромагнітне випромінювання, що поширюється прямолінійно зі швидкістю світла, відрізняється великою проникною здатністю, може створювати побічне або розсіяне випромінювання в середовищі, крізь яке проходить.

При видобуванні та переробці радіоактивних руд основними професійно шкідливими речовинами є газоподібні продукти розпаду атомних ядер радію, торію, актинію.

У кар'єрах з радіоактивними речовинами в повітрі разом із радоном, що має період напіврозпаду 3,825 доби, мають місце продукти його розпаду у вигляді твердих речовин – це ізотоп полонію з періодом напіврозпаду 3,05 хв., ізотоп свинцю з періодом напіврозпаду 26,8 хв., ізотоп вісмуту з періодом напіврозпаду 19,7 хв., продукт розпаду ізотопів вісмуту з періодом напіврозпаду 1,55∙10^-4 с. Ці ізотопи знаходяться в повітрі у вигляді вільних іонів і атомів, сполучених із субмікроскопічними частинками пилу (менше 0,1 мкм). Біологічна дія радону, торію та продуктів їх розпаду зумовлена випромінюванням α-частинок.

Радіоактивні речовини використовуються у закритому вигляді в -дефектоскопії для радіометричного контролю якості шматків руди при подрібненні і збагаченні. Джерелом -випромінювання є штучні радіоактивні ізотопи (кобальт Со-60, селен Se-75, срібло Ag-110 та ін.).

Гамма-випромінювання найбільш небезпечне при зовнішньому опроміненні, α і β – при внутрішньому.