Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
chast1.doc
Скачиваний:
44
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
3.52 Mб
Скачать

Контрольні питання

І. Як впливає якість освітлення на умови праці в кар'єрах?

2. Назвати основні світлотехнічні показники, що ви­користовуються при проектуванні освітлення.

3. Які види і системи освітлення використовують на кар'єрах?

4. Як нормується освітленість робочих місць та об'єктів кар'єру згідно з Правилами безпеки?

5. Які освітлювальні установки і світильники вико­ристовують на кар'єрах?

6. Яким чином здійснюється контроль освітленості робочих місць у кар'єрах?

2.6. Санітарно-побутове і медичне обслуговування працюючих

2.6.1. Основні вимоги до промислового майданчика

Щоб забезпечити здорові умови праці, запобігти нещасним випадкам і професійним захворюванням працюючих велике значення має загальний устрій підприємства – планування, конструкція будівель, вентиляція, освітлення і т. ін.

Планування підприємств при відкритій розробці родовищ корисних копалин має задовольняти виробничим, транспортним, економічним, гігієнічним та іншим вимогам. Виробничий майданчик кар'єру повинен задовольняти санітарним вимогам відносно прямого сонячного випромінювання, природного провітрювання; повинен мати рівну поверхню і схил, що забезпечує відведення поверхневих і стічних вод.

Розташування промислового майданчика кар'єрів повинно забезпечити зручне розселення працюючих поблизу підприємства з дотриманням санітарних захисних зон.

Виробництва, цехи й окремі виробничі споруди повинні розташовуватися по відношенню до житлового масиву з підвітряного боку до вітрів домінуючого напрямку, яке береться по середній «розі вітрів» теплого періоду року на основі багаторічних спостережень. Усі цехи зі шкідливими викидами мають бути розташовані з підвітряно­го боку по відношенню до інших цехів. Із підвітряного боку по відношенню до виробничого майданчика та житлового району повинні розташовуватися місця для відвалів і відходів, які виділяють в атмосферу дим, гази, пил, кіпоть. Між підприємствами і житловими районами повинні витримуватися санітарно-захисні зони. Промислові підприємства залежно від шкідливих викидів і умов технологічного процесу, а також з урахуванням заходів з очищення шкідливих викидів в атмосферу, поділяються на п'ять класів за шириною санітарно-захисної зони.

Клас підприємств

I

II

III

IV

V

Ширина санітарно-захисної зони, м

1000

500

300

100

50

Віднесення гірничодобувного підприємства до того чи іншого класу залежить від виду та кількості шкідливих речовин, які забруднюють довкілля при видобуванні корисних копалин. Так, до І класу належать кар'єри з видобування руд свинцю, миш'яку і марганцю; до II класу – з видобування горючих сланців, кам'яного вугілля, бурого вугілля, фосфоритів, апатитів, колчеданів без їх хімічної обробки; до III класу – з видобування доломітів, магнезитів, азбесту, гудронів, руд металів і металоїдів (за винятком руд свинцю, миш'яку, марганцю).

У санітарно-захисних зонах дозволяється розташовувати пожежні депо, гаражі, склади, адміністративно-службові приміщення, лазні, пральні, їдальні, амбулаторії та ін. Санітарно-захисні зони і території повинні озеленятися, тому що зелені насадження служать бар'єром, який захищає території від пилу, диму, газів, шумів, вітру.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]