- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни двнз «криворізький національний університет»
- •Методичні вказівки
- •Кривий Ріг – 2012р.
- •Зміст та структура самостійної роботи
- •Заочної форми навчання
- •Прискореної форми навчання
- •Тематичний зміст дисципліни
- •Змістовий модуль №1.
- •Ефективність як економічна категорія.
- •Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів
- •Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- •Змістовий модуль №3. Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом підприємства
- •Змістовий модуль №4. Інвестиційна діяльність і прогнозування діяльності суб’єкта господарювання
- •Теми лекційного матеріалу для проведення поточного контролю за модулями:
- •Основні принципи управління за Тейлором:
- •Основні положення системи управління за Тейлером:
- •Принципи управління за Емерсоном:
- •Принципи управління за Файолем:
- •Тема 2. Господарське рішення і ефективність виробництва
- •Управління виробництвом і його основні функції.
- •Методи управління
- •Класифікація господарських рішень
- •Класифікація господарських рішень:
- •Тема 3. Ефективність як економічна категорія
- •Тема 4. Загальна методика оцінки економічної ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- •1 Етап: Вибір системи показників ефективності.
- •2 Етап: Вибір критеріїв для оцінки ефективності.
- •3 Етап: Приведення варіантів оцінки ефективності до порівняльного виду.
- •4 Етап: Розрахунок системи показників ефекту, витрат та ефективності.
- •5 Етап: Оцінка ступеню ефективності за вибраними критеріями.
- •Тема 5. Урахування фактору часу при оцінці економічної ефективності
- •Вплив фактору часу на розмір економічного ефекту
- •Методика вибору найбільш ефективного варіанту прийняття управлінського рішення з урахуванням фактору часу:
- •Тема 6. Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів і поточних витрат
- •Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- •Тема 7. Управління економічною ефективністю застосованих ресурсів і поточних витрат
- •І етап: Аналіз ефективності ресурсів і витрат.
- •Іі етап. Оцінка основних факторів формування показників ресурсів і витрат, та визначення їх впливу на економічну ефективність.
- •Ііі етап. Оцінка чутливості показників ефективності.
- •Тема 8. Оцінка економічної ефективності одноразових витрат (капітальних вкладень) (статичний метод)
- •Тема 9. Визначення порівняльної економічної ефективності одноразових витрат (динамічний метод)
- •Тема 10. Визначення економічного ефекту від застосування найбільш ефективного варіанту. Визначення нормативів економічної ефективності
- •Тема 11. Напрями підвищення ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- •Змістовий модуль №3 Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом суб’єкта господарювання
- •Тема 12. Управління грошовими потоками
- •Тема 13. Управління прибутком
- •Тема 14. Управління активами
- •Принципи формування активів підприємства
- •Аналіз складу оборотних активів.
- •Управління рухом коштів
- •Управління дебіторською заборгованістю
- •Управління виробничими запасами
- •Стратегія фінансування поточних активів
- •Склад необоротних активів, їх класифікація
- •Етапи управління необоротними активами
- •Оновлення та фінансування необоротних активів
- •Тема 15-16. Управління власним та позиковим капіталом
- •Вартість капіталу
- •Середньозважена вартість капіталу і шляху її зменшення
- •Управління структурою капіталу
- •Інвестиційна діяльність підприємства з урахуванням ризиків і планування її на перспективу
- •Тема 17. Управління інвестиціями
- •Управління реальними інвестиціями
- •Прості методи швидкої попередньої оцінки інвестиційних проектів.
- •Простий метод окупності капітальних вкладень
- •Методи оцінки інвестицій з урахуванням часу
- •Метод внутрішньої норми прибутку (іrr).
- •Графічний метод
- •Метод еквівалентної річної вартості (приведених витрат)
- •Управління фінансовими інвестиціями
- •Тема 18. Управління фінансовими ризиками
- •Кількісний вимір ризику
- •Тема 19. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- •Методи фінансового прогнозування
- •Тема 20. Антикризове фінансове управління підприємством
- •Управління фінансовою санацією підприємства
- •Досудова санація
- •План санації в ході провадження справи про банкрутство
- •Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління
- •Глосарій
- •Додатки
- •Рух грошових коштів (непрямий метод)
Інвестиційна діяльність підприємства з урахуванням ризиків і планування її на перспективу
Тема 17. Управління інвестиціями
Методичні вказівки до вивчення теми
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» під інвестиціями розуміють «всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект».
Основна мета інвестиційної діяльності – забезпечення реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, направлених на розширення економічного потенціалу підприємства.
Інвестиційна політика – частина загальної фінансової стратегії підприємства, що ґрунтується на виборі і реалізації найбільш ефективних форм реальних і фінансових інвестицій для забезпечення високих темпів його розвитку і розширення економічного потенціалу господарської діяльності.
Інвестиції представляють собою цілеспрямоване використання капіталу, класифікація якого наведена на рис. 17.1.
Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання виступають фінансові ресурси (рис. 17.2).
Залежно від того, які джерела фінансових ресурсів залучає підприємство для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три форми фінансування інвестицій:
самофінансування – це фінансування повністю за рахунок власних фінансових ресурсів, використовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності;
кредитне фінансування використовується в процесі реалізації короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельності інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З іншого боку, кредитор не претендує на участь в доходах від реалізації інвестицій;
змішане фінансування – комбінація декількох джерел фінансування, що може засновуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів.
Управління реальними інвестиціями
Реальні й фінансові інвестиції як об'єкти управління мають певні особливості, що визначають процедуру організації управління вкладеним капіталом. Капітальні вкладення є більш складним об'єктом управління, ніж фінансові.
Підприємства, які здійснюють виробничу діяльність, обов'язково періодично роблять капітальні вкладення в розвиток виробництва, для відновлення асортименту продукції і технологій, освоєння нових видів діяльності та ін.
Матеріальні (реальні)
|
|
| |
Рис. 17.1. Класифікація інвестицій |
Рис. 17.2. Джерела фінансування інвестицій |
До завдань фінансового менеджера входить обґрунтування варіантів рішень про фінансування капітальних вкладень і визначивши джерел їхнього фінансування; організація фінансування капіталовкладень; моніторинг інвестиційних проектів: організація виходу з проекту в разі потреби; визначення фактичної ефективності капітальних вкладень (рис. 17.3):
Визначити вартість проекту
Рис. 17.3. Процес прийняття рішень про капітальні вкладення
Отже, перший крок – розрахунок вихідних інвестицій кожного інвестиційного проекту. Для цього треба з'ясувати, за якою ціною можна придбати (побудувати) усе необхідне для здійснення проекту (ліцензія, ноу-хау, будинку, споруди, машини устаткування, послуги), які вимагаються додаткові витрати (упакування, доставку, монтаж, підготовку кадрів і т.ін.), а також який доход можна одержати від продажу замінного майна.
Інвестиційний проект може бути відхилений уже на цьому етапі через неможливість підприємства профінансувати первісні капітальні вкладення.
Якщо проект може бути профінансований, необхідно оцінити його ефективність. На цьому етапі відбирається найвигідніший проект із можливих варіантів.
Другий крок – прогнозування майбутніх доходів. Для цього визначають додатковий грошовий потік, який щорічно в результаті реалізації інвестиційного проекту може одержувати підприємство.
Додатковий грошовий потік – це приріст грошового потоку, отриманий за рахунок здійснення інвестиційного проекту протягом його економічного циклу життя.
Економічний цикл життя проекту – це період, протягом якого інвестиції забезпечують достатній грошовий потік. Цей період часто перевищує строк окупності первісних інвестицій, але може бути коротшим фізичного циклу життя проекту (період, за який відбувається фізичний знос об'єкта інвестицій).
При оцінці проектів із тривалим економічним циклом життя (більше 10 років) звичайно обмежуються так називаним планованим періодом життя проекту, тобто періодом, на який можна виконати досить реальні прогнозні розрахунки ефективності вкладень.
Сутність, зміст, сфера застосування формалізованих методів оцінки доцільності інвестиційних проектів описані в багатьох навчальних посібниках по фінансовому менеджменту [5; 7; 9]. Ці методи можна умовно розділити на дві групи:
прості, що використовуються для швидкої попередньої оцінки і відбору об'єктів;
більш точні, враховуючий тимчасовий лаг між капітальними вкладеннями і майбутніми доходами; їх використовують при складанні бізнес-планів інвестиційних проектів.