Ііі етап. Оцінка чутливості показників ефективності.

Оцінка чутливості є одним з найефективніших способів прогнозування результатів діяльності підприємства. Вона, по своїй суті, є детермінованою технікою моделювання і дозволяє оцінити чутливість всіх результативних показників до зміни конкретного фактору окремо, а також їхню реакцію на прийняття будь-якого управлінського рішення.

Аналіз чутливості лежить в основі прийняття управлінських рішень. Наприклад, збільшення обсягів виробництва призводить до підвищення поточних витрат, при цьому прибуток та показники ефективності можуть як підвищуватися, так і знизитися. Тому, основною метою оцінки чутливості є виявлення найважливіших факторів, здатних найбільш істотно вплинути не ефективність роботи підприємства.

Оцінювати чуттєвість можна як по абсолютним, так і по відносним показникам.

Відносні показники чутливості або еластичності є відношення відносного збільшення результати (y) до відносного збільшення фактору (x):

. (7.3)

Тема 8. Оцінка економічної ефективності одноразових витрат (капітальних вкладень) (статичний метод)

Методичні вказівки до вивчення теми

Оцінка ефективності капітальних вкладень залежно від вимог вкладення коштів в розширене відтворення основних фондів або в інший проект чи технічне рішення може бути здійснена за одним із двох методів:

1. без урахування фактору часу (статичний метод);

2. з урахування фактору часу (динамічний метод).

Застосування статичного або динамічного методів оцінки ефективності капітальних вкладень залежить від:

• напрямку вкладання коштів (технічне рішення або інвестиційний проект);

• масштабу вкладання;

• тривалості інвестиційного циклу та інших факторів.

Вважається, що застосування оцінки ефективності за статичним методом доцільне для технічних рішень, капітальні вкладення в які є невисокими, а термін окупності становить до двох-трьох років. Застосування динамічного методу необхідно тоді, коли присутнє вкладення значного розміру коштів, інвестиційний цикл є тривалим, а капітальні вкладення можуть здійснюватися поетапно декілька років. Крім того, при виборі того або іншого методу необхідно враховувати специфіку функціонування підприємств ГМК.

Всі підприємства ГМК можна поділити на дві групи:

1. постачальники сирої продукції;

2. постачальники збагаченої сировини та виробники металопродукції.

Підприємства першої групи – це підприємства з видобутком сирої руди підземним способом та кар’єри гірничо-збагачувальних комбінатів. До підприємств другої групи належать агломераційні фабрики, гірничо-збагачувальні комбінати, рудникові збагачувальні фабрики, які є основними постачальниками металургійної сировини (агломерат, обкотиші) для виплавки чавуну підприємствами галузі, а також металургійні комбінати, що виробляють кінцеву продукцію.

При оцінці ефективності капітальних вкладень у підприємства ГМК першої групи, які виробляють один вид продукції - сиру руду, якість і ціна якої жорстко обмежені, доцільно орієнтуватися на собівартість корисної копалини. Оскільки сира руда є проміжним продуктом, що потім збагачується та переробляється для отримання агломерату або обкотишів, у багатьох випадках вважають, що варіант капітальних вкладень у підприємства першої групи підгалузі тим ефективніший, чим меншу собівартість видобутку він забезпечує. При оцінці ефективності капітальних вкладень у підприємства ГМК другої групи, які виробляють кінцевий продукт, а також мають різний рівень якості та ціни, доцільно орієнтуватися на кінцевий результат – чистий прибуток.

Крім того, при оцінці ефективності капітальних вкладень необхідно враховувати на якій стадії виробничого процесу здійснюються капітальні вкладення. Якщо використання капітальних вкладень здійснюється на проміжній стадії виробництва і не впливає на зміну ціни та обсягу продукції, а приріст прибутку здійснюється за рахунок економії витрат на її виробництво, то при оцінці ефективності капітальних вкладень доцільно використовувати зміну показників собівартості продукції. Якщо ж при розрахунку показників ефективності враховується обсяг товарної продукції, її якість, асортимент і ціна, то в основу такого розрахунку доцільно закладати зміни розмірів чистого прибутку, або чистого грошового потоку.

Розглянемо застосування статичного і динамічного методу оцінки ефективності капітальних вкладень.

При використанні статичного методу оцінки ефективності використовують два види ефективності капітальних вкладень:

1. загальна (абсолютна) ефективність (необхідна для визначення загальної доцільності здійснення капітальних вкладень);

2. порівняльна ефективність (необхідна для здійснення порівняльної оцінки декількох варіантів доцільності капітальних вкладень).

При оцінці абсолютної ефективності капітальних вкладень застосовуються такі показники.

1. Коефіцієнт абсолютної ефективності капітальних вкладень:

а) за собівартістю

, (8.1)

де - економія витрат на виробництво продукції;

- додаткові капітальні вкладення, що викликають економію витрат та приріст чистого прибутку;

б) за чистим прибутком

, (8.2)

де - приріст чистого прибутку, що викликаний додатковими капітальними вкладеннями;

в) за чистим грошовим потоком

, (8.3)

де - приріст чистого грошового потоку (сума приростів чистого прибутку та амортизаційних відрахувань).

2. Термін окупності капітальних вкладень:

. (8.4)

При оцінці порівняльної ефективності капітальних вкладень застосовуються такі показники.

1. Коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень:

а) за собівартістю

, (8.5)

де С₁, С₂ – собівартість продукції за першим та другим варіантами здійснення капітальних вкладень;

КВ₁, КВ₂ – капітальні вкладення за першим та другим варіантами;

б) за чистим прибутком

, (8.6)

де Пч₁, Пч₂ – чистий прибуток за першим та другим варіантами здійснення капітальних вкладень;

в) за чистим грошовим потоком

, (8.7)

де ЧГП₁, ЧГП₂ – чистий грошовий потік за першим та другим варіантами здійснення капітальних вкладень.

2. Термін окупності капітальних вкладень – обернений показник порівняльної ефективності капітальних вкладень.

3. Приведені витрати

, (8.8)

де - собівартість продукції і-го варіанту капітальних вкладень;

КВ_і – капітальні вкладення і-го варіанту,

або понаднормативний прибуток

. (8.9)

де Пч_і – чистий прибуток і-го варіанту.

Для визначення доцільності вкладення коштів за допомогою статичного методу оцінки ефективності необхідно порівняти розрахований показник з нормативним.

Критеріями ефективності капітальних вкладень є:

та, (8.10)

де - норматив ефективності капітальних вкладень;

- норматив терміну окупності капітальних вкладень.

При використанні даних критеріїв для оцінки порівняльної ефективності капітальних вкладень доцільним є той варіант, де капітальні вкладення більші.

Критерієм оптимальності, що застосовується для оцінки ефективності капітальних вкладень за різними варіантами є:

, (8.11)

. (8.12)

Крім наведених критеріїв оцінка доцільності капітальних вкладень розглядається також за такими напрямами:

• скорочення інвестиційного циклу;

• удосконалення проектно-кошторисної документації по реалізації капітальних вкладень;

• удосконалення економічних методів управління капітальними вкладеннями;

• оптимізація фінансування відтворення основних фондів із різних джерел.

Застосування статичного методу оцінки ефективності капітальних вкладень часто виявляється недостатнім для підприємств ГМК, що виробляють кінцеву продукцію, тому що він не враховує певного впливу капітальних вкладень на ефективність роботи підприємства. Найчастіше варіант з найменшою собівартістю є в той же час і найбільш капіталомістким. Це потребує більш тривалого часу для повернення коштів, вкладених у формування виробничих фондів підприємства і, як наслідок, може не забезпечити чисту прибутковість вкладених коштів на рівні альтернативного їх використання за період повного відпрацювання запасів. У такому разі доцільніше застосування динамічного методу оцінки порівняльної ефективності капітальних вкладень (з урахуванням фактору часу).

Розрахунки ефективності капітальних вкладень з урахуванням фактору часу передбачають визначення теперішньої та майбутньої вартості, економічна сутність яких полягає у приведенні різночасових витрат і результатів до одного однакового для всіх моменту часу.