
- •Дорогі друзі!
- •Вступ
- •Розділ 1
- •Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
- •§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища
- •§ 2. Початкові відомості про будову речовини. Молекули. Атоми
- •§ 3. Наукові методи вивчення природи
- •Лабораторна робота № 1
- •§ 5. Похибки й оцінювання точності вимірювань
- •Лабораторна робота № 2
- •§ 6. Творці фізичної науки. Внесок українських учених у розвиток фізики
- •Підбиваємо підсумки розділу 1 «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання»
- •Завдання для самоперевірки до розділу 1 «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання»
- •Чому в сучасному світі важко загубитись
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 2
- •Механічний рух
- •§ 8. Матеріальна точка. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення
- •§ 9. Рівномірний рух. Швидкість руху
- •§ 10. Графіки рівномірного руху
- •§ 12. Нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху
- •§ 13. Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період обертання
- •§ 14. Швидкість рівномірного руху по колу
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання для самоперевірки до розділу 2 «Механічний рух»
- •Космодром в океані
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 3
- •Взаємодія тіл. Сила
- •ЧАСТИНА І. СИЛА. ВИДИ СИЛ
- •§ 16. Явище інерції
- •§ 17. Інертність тіла. Маса як міра інертності
- •Лабораторна робота № 6
- •§ 18. Густина. Одиниці густини
- •Лабораторна робота № 7
- •§ 19. Учимося розв’язувати задачі
- •§ 20. Сила — міра взаємодії. Графічне зображення сил. Додавання сил
- •§ 21. Деформація тіла. Види деформації
- •§ 22. Сила пружності. Закон гука
- •Лабораторна робота № 8
- •§ 23. Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість
- •§ 24. Тертя. Сили тертя
- •Лабораторна робота № 9
- •Завдання для самоперевірки до розділу 3. «Взаємодія тіл. Сила». Частина 1. Сила. Види сил
- •§ 25. Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску
- •§ 26. Тиск газів і рідин. Закон паскаля
- •§ 27. Гідростатичний тиск
- •§ 28. Атмосферний тиск і його вимірювання. Барометри
- •§ 30. Гідравлічні машини. Насоси
- •§ 31. Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда
- •§ 32. Умови плавання тіл
- •Лабораторна робота № 10
- •§ 33. Судноплавство та повітроплавання
- •Завдання для самоперевірки до розділу 3 «Взаємодія тіл. Сила»
- •Підбиваємо підсумки розділу 3 «Взаємодія тіл. Сила»
- •Навіщо нирцю повітряна куля
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 4
- •Механічна робота та енергія
- •§ 34. Механічна робота. Одиниці роботи
- •§ 35. Потужність
- •§ 36. Енергія. Потенціальна енергія тіла
- •§ 37. Кінетична енергія тіла. Повна механічна енергія
- •§ 38. Закон збереження і перетворення механічної енергії
- •§ 39. Момент сили. Умови рівноваги важеля
- •Лабораторна робота № 11
- •§ 40. Рухомий і нерухомий блоки
- •§ 41. Прості механізми. «Золоте правило» механіки
- •§ 42. Коефіцієнт корисної дії механізмів
- •Лабораторна робота № 12
- •Завдання для самоперевірки до розділу 4 «Механічна робота та енергія»
- •Навіщо свідомо знищувати автомобілі
- •Відповіді до вправ та завдань для самоперевірки
- •Алфавітний покажчик

Розділ 1. фізика як природнича наука. методи наукового пізнання
§ 6. ТВОРЦІ ФІЗИЧНОЇ НАУКИ. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ У РОЗВИТОК ФІЗИКИ
Історія фізики — це історія відкриттів, кожне з яких поглиблює наше розуміння природи. І за будь-яким відкриттям стоїть людина, а частіше група людей, чиї зусилля пробивають стіну невідомості та незнання, підіймають науку на новий щабель розвитку. Саме про таких людей можна сказати: «Вони створювали фізику». Хто ж ці люди, чиї імена нерозривно пов’язані з прогресом фізичної науки? У цьому параграфі ми назвемо лише декого, але, продовжуючи вивчення курсу фізики, ви дізнаєтеся про десятки уславлених дослідників природи
й першовідкривачів невідомого.
1Дізнаємося про творців класичної фізики
Можна сказати, що фізику створив давньогрецький філософ Аристо-
тель (рис. 6.1). Саме він одну зі своїх головних праць, у якій систематизував природничі знання свого часу, назвав «Фізика».
Не можна не згадати ще одного давньогрецького вченого — Архімеда (рис. 6.2). За легендою, цар міста Сиракузи Гієрон поставив перед Архімедом завдання з’ясувати вміст золота та срібла у сплаві, з якого ювелір зробив царську корону. Розв’язуючи цю задачу, Архімед знайшов спосіб визначати об’єми тіл неправильної геометричної форми, відкрив закон плавання тіл, який носить його ім’я. Архімед був видатним інженером і створив різноманітні механізми (див., наприклад, рис. 6.3). За іншою легендою, йому належить вислів: «Дайте мені точку опори, і я переверну світ».
Другий етап розвитку фізики відкривають праці Ґалілео Ґалілея (рис. 6.4) — великого італійського фізика й астронома, який уперше за стосував у науці експериментальний метод.
Існує думка, що великі відкриття та нові закони — це результат роботи маститих учених, людей поважного віку. Насправді відкриття часто роблять зовсім молоді люди. Так, своє перше видатне відкриття Ґалілей зробив у 19 років. Спостерігаючи в храмі коливання лампади на ланцюзі, він виявив, що час одного коливання лампади не залежить від розмаху
Рис. 6.1. Аристотель |
Рис. 6.2. Архімед |
Рис. 6.3. Створені Архімедом важелі |
(384–322 рр. до н. е.) |
(бл. 287–212 рр. до н. е.) |
та блоки є основою для багатьох |
|
|
сучасних механізмів |
40

§ 6. Творці фізичної науки. Внесок українських учених у розвиток фізики
Рис. 6.4. Ґалілео Ґалілей |
Рис. 6.5. Ісаак Ньютон |
(1564–1642) |
(1642–1727) |
Рис. 6.6. Робота всіх сучасних електричних пристроїв і приладів ґрунтується на рівняннях Дж. Максвелла (1831–1879)
коливань. Цю властивість коливань пізніше було використано в конструкції механічного годинника. У 25 років Ґалілей уже став професором Пізанського університету, а через короткий час вивів закони вільного падіння тіл.
Одне з найбільших відкриттів за всю історію фізики — закон всесвітнього тяжіння — геніальний англійський фізик і математик Ісаак Ньютон (рис. 6.5) зробив у 24 роки. Пізніше Ньютон сформулював закони руху тіл і створив, таким чином, класичну механіку.
Зараз важко уявити сучасну техніку без використання принципів електромагнетизму, основи якого заклав видатний англійський фізик і хімік
Майкл Фарадей (1791–1867).
Закони електромагнетизму шотландський науковець Джеймс Клерк Максвелл (рис. 6.6) записав у вигляді чотирьох рівнянь, які носять тепер його ім’я. Свої перші дослідження юний фізик опублікував, коли йому ледь виповнилося 15 років. А в 33 роки Максвелл завершив одну з найважливіших своїх праць, у якій виклав основні поняття класичної електродинаміки.
Аж до початку XIX ст. відповідь на запитання, чому внаслідок опускання в гарячий чай холодної ложки чай трохи охолоняє, а ложка нагрівається, була приблизно такою: гарячий чай містить більше теплороду, ніж холодна ложка, і цей теплорід «перетікає» від гарячого тіла до холодного. Це хибне твердження було спростоване завдяки зусиллям німецького лікаря та фізика Роберта Майєра (1814–1878), німецького фізика Германа Гельм гольца (1821–1894) та англійського фізика Джеймса Джоуля (1818–1889),
коли їм було відповідно 27, 26 і 25 років. Ці видатні вчені змогли пролити світло на природу теплових явищ і пояснити процеси перетворення тепла. Завершеності їхнім теоретичним дослідженням надав у своїх працях Людвіґ Больцман — австрійський фізик-теоретик (рис. 6.7). Перша з його праць побачила світ, коли Л. Больцману виповнилося 22 роки, а остання — через шість років. Ці та інші вчені створили теорію теплових явищ — класичну термодинаміку, яка є теоретичною базою для роботи сучасних теплових двигунів (рис. 6.8).
41

Розділ 1. фізика як природнича наука. методи наукового пізнання |
|||
Рис. 6.7. Л. Больцман |
Рис. 6.8. Робота двигунів внутрішнього згоряння, турбін літаків |
||
(1844–1906) |
|||
базується на законах термодинаміки, у відкритті яких |
|||
|
|||
|
величезна роль належить Л. Больцману |
||
|
|
До кінця XIX ст. були створені всі основні розділи |
|
|
класичної фізики, і в багатьох учених виникло пере- |
||
|
конання, що розвиток фізики завершився, проте воно |
||
|
виявилося дуже передчасним! |
||
|
2 |
Дізнаємося про творців сучасної фізики |
|
Рис. 6.9. А. Ейнштейн |
У 1905 р. в німецькому фізичному журналі |
||
з’явилася стаття невідомого тоді автора, працівника |
|||
(1879–1955) |
|||
патентного бюро в місті Берн (Швейцарія). У роботі |
|||
|
|||
|
було викладено основи спеціальної теорії відносності, |
||
|
що змусила вчених у всьому світі переглянути свої |
||
|
погляди на простір і час, масу та енергію. Автора зва- |
||
|
ли Альберт Ейнштейн (рис. 6.9). Так почався новий |
||
|
етап у розвитку фізики. |
||
|
|
Відкриття радіоактивності та дослідження будови |
|
|
речовини створили квантову фізику. Серед її батьків |
||
|
були такі видатні вчені, як німецький фізик-теоретик |
||
|
Макс Планк (рис. 6.10), данський фізик Нільс Бор |
||
|
(рис. 6.11), який у 28 років зробив революцію у фі- |
||
Рис. 6.10. М. Планк |
зиці, створивши теорію будови атома — основної «це- |
||
(1858– 1947) |
глинки» світобудови, та англієць Ернест Резерфорд |
||
|
(1871–1937) — дійсний член усіх академій наук того |
||
|
часу. |
||
|
3 |
Згадуємо українських учених |
|
|
У «спорудження будівлі» сучасної фізики вчені, |
||
|
чия творчість пов’язана з Україною, теж зробили свій |
||
|
внесок. Серед них Володимир Іванович Вернадський |
||
|
(1863–1945), Олександр Теодорович Смакула (1900– |
||
|
1983), Лев Васильович Шубников (1901–1945), Лев |
||
|
Давидович Ландау (1908–1968), Микола Миколайович |
||
Рис. 6.11. Н. Бор |
Боголюбов (1909–1992). В Україні народився й працю- |
||
(1885–1962) |
вав дослідник радіоактивності та земного магнетизму |
||
42 |
|
|

§ 6. Творці фізичної науки. Внесок українських учених у розвиток фізики
Микола Дмитрович Пильчиков (1857–1908), якого можна віднести до числа перших ядерників-експериментаторів.
Про багатьох наших співвітчизників-учених, а також про славетні університети та дослідніцькі інститути нашої країни ви дізнаєтеся, уважно прочитавши рубрику «Фізика і техніка в Україні» як у цьому підручнику, так і в підручниках для 8 і 9 класів.
Досягнення українських учених відомі не тільки в нашій країні, але й далеко за її межами. Матеріали та технології, створювані в київському Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона, застосовують на всіх континентах. Синтетичні кристали, які виробляють в Інституті монокристалів (Харків) (рис. 6.12) і на науково-виробничому підприємстві «Карат» (Львів), не поступаються найкращим світовим зразкам. Мають авторитет у галузі обчислювальної техніки й інформаційних технологій розробки Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова (Київ). Одним із центрів ядерної фізики є Харківський фізико-технічний інститут НАН України. У Дніпропетровську створено унікальний ракетний комплекс «Зеніт».
Підбиваємо підсумки
«Споруду сучасної фізики» будували протягом багатьох століть. На кількох сторінках підручника неможливо розповісти про всіх творців фізичної науки і про те, як учені йшли до своїх відкриттів, як обирали мету дослідження, яких зусиль і жертв коштувало їм нове знання. Але навіть короткий екскурс в історію фізики показує, що успіх у науці — це
результат напруженої праці, яка починається ще в ранній молодості.
Рис. 6.12. Синтетичні кристали, які використовують на детекторах Великого адронного колайдера (розташований у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) поблизу Женеви, Щвейцарія), уперше було створено в харківському Інституті монокристалів
Контрольні запитання
1. Назвіть імена відомих вам учених-фізиків. У яких галузях фізичної науки вони працювали? 2. Наведіть приклади досягнень українських учених у галузі фізики й техніки.
Вправа № 6
1.Міркування Аристотеля про рух тіл покладені в основу першої фізичної науки — механіки. Скільки часу проіснувала механіка Аристотеля, доки її не спростував Ґалілео Ґалілей?
2.Скільки часу тривав «класичний період» у фізиці, якщо вважати, що почався він завдяки здобуткам Ґалілео Ґалілея, а закінчився працями Альберта Ейнштейна?
43