
- •Дорогі друзі!
- •Вступ
- •Розділ 1
- •Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
- •§ 1. Фізика — наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища
- •§ 2. Початкові відомості про будову речовини. Молекули. Атоми
- •§ 3. Наукові методи вивчення природи
- •Лабораторна робота № 1
- •§ 5. Похибки й оцінювання точності вимірювань
- •Лабораторна робота № 2
- •§ 6. Творці фізичної науки. Внесок українських учених у розвиток фізики
- •Підбиваємо підсумки розділу 1 «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання»
- •Завдання для самоперевірки до розділу 1 «Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання»
- •Чому в сучасному світі важко загубитись
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 2
- •Механічний рух
- •§ 8. Матеріальна точка. Траєкторія руху. Шлях. Переміщення
- •§ 9. Рівномірний рух. Швидкість руху
- •§ 10. Графіки рівномірного руху
- •§ 12. Нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху
- •§ 13. Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період обертання
- •§ 14. Швидкість рівномірного руху по колу
- •Лабораторна робота № 4
- •Лабораторна робота № 5
- •Завдання для самоперевірки до розділу 2 «Механічний рух»
- •Космодром в океані
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 3
- •Взаємодія тіл. Сила
- •ЧАСТИНА І. СИЛА. ВИДИ СИЛ
- •§ 16. Явище інерції
- •§ 17. Інертність тіла. Маса як міра інертності
- •Лабораторна робота № 6
- •§ 18. Густина. Одиниці густини
- •Лабораторна робота № 7
- •§ 19. Учимося розв’язувати задачі
- •§ 20. Сила — міра взаємодії. Графічне зображення сил. Додавання сил
- •§ 21. Деформація тіла. Види деформації
- •§ 22. Сила пружності. Закон гука
- •Лабораторна робота № 8
- •§ 23. Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість
- •§ 24. Тертя. Сили тертя
- •Лабораторна робота № 9
- •Завдання для самоперевірки до розділу 3. «Взаємодія тіл. Сила». Частина 1. Сила. Види сил
- •§ 25. Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску
- •§ 26. Тиск газів і рідин. Закон паскаля
- •§ 27. Гідростатичний тиск
- •§ 28. Атмосферний тиск і його вимірювання. Барометри
- •§ 30. Гідравлічні машини. Насоси
- •§ 31. Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда
- •§ 32. Умови плавання тіл
- •Лабораторна робота № 10
- •§ 33. Судноплавство та повітроплавання
- •Завдання для самоперевірки до розділу 3 «Взаємодія тіл. Сила»
- •Підбиваємо підсумки розділу 3 «Взаємодія тіл. Сила»
- •Навіщо нирцю повітряна куля
- •Теми рефератів і повідомлень
- •Теми експериментальних досліджень
- •Розділ 4
- •Механічна робота та енергія
- •§ 34. Механічна робота. Одиниці роботи
- •§ 35. Потужність
- •§ 36. Енергія. Потенціальна енергія тіла
- •§ 37. Кінетична енергія тіла. Повна механічна енергія
- •§ 38. Закон збереження і перетворення механічної енергії
- •§ 39. Момент сили. Умови рівноваги важеля
- •Лабораторна робота № 11
- •§ 40. Рухомий і нерухомий блоки
- •§ 41. Прості механізми. «Золоте правило» механіки
- •§ 42. Коефіцієнт корисної дії механізмів
- •Лабораторна робота № 12
- •Завдання для самоперевірки до розділу 4 «Механічна робота та енергія»
- •Навіщо свідомо знищувати автомобілі
- •Відповіді до вправ та завдань для самоперевірки
- •Алфавітний покажчик

Розділ 3. ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ. СИЛА. Частина І
§ 23. СИЛА ТЯЖІННЯ. ВАГА ТІЛА. НЕВАГОМІСТЬ
Візьміть у руки, а потім відпустіть, наприклад, рюкзак — він обов’язково впаде. Поставте рюкзак на лаву — лава (хоч і непомітно для ока) прогнеться. Підвісьте рюкзак до гумового шнура — шнур розтягнеться. Усе це — наслідки гравітаційного притягання Землі. Однак репортажі з космічних станцій демонструють нам нібито «зникнення» земного тяжіння — космонавти і всі речі на борту станцій перебувають у стані невагомості. У цьому параграфі ви детальніше познайомитесь із земним тяжінням і дізнаєтесь, чи можна відтворити невагомість удома.
Рис. 23.1. Земля притягує до себе всі тіла
Рис. 23.2. Припливи та відпливи є наслідками притягання Землі до Місяця
1 |
Згадуємо про гравітаційну взаємодію |
Чому будь-який випущений із руки пред- |
|
мет: олівець, рюкзак, м’яч тощо — прямує до- |
|
низу? Чому стріла, пущена з лука, не летить |
|
увесь час прямо, а врешті падає на землю? |
|
Чому Місяць рухається навколо Землі? При- |
|
чина всіх цих явищ полягає в тому, що Земля |
|
притягує до себе всі тіла (рис. 23.1). |
|
|
Усі тіла також притягують до себе Зем- |
лю. Наприклад, притягання Місяця спричиняє |
|
на Землі припливи (рис. 23.2), а завдяки при- |
тяганню Сонця наша планета й усі інші планети Сонячної системи рухаються навколо Сонця по певних орбітах.
У 1687 р. видатний англійський фізик І. Ньютон сформулював закон, згідно з яким
між усіма тілами Всесвіту існує взаємне при-
тягання. Таке взаємне притягання матеріальних об’єктів називають гравітаційною взаємо-
дією, або всесвітнім тяжінням.
Спираючись на досліди та математичні розрахунки, Ньютон виявив, що інтенсивність гравітаційної взаємодії збільшується зі збільшенням мас тіл, які взаємодіють. Саме тому легко переконатися, що нас із вами притягує Земля, але ми зовсім не відчуваємо притягання нашого сусіда по парті.
Відплив
Земля
Місяць
Приплив |
Приплив |
|||
|
|
|
|
|
Відплив
152

§ 23. Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість
2 |
Знайомимось із силою тяжіння |
У фізиці силу гравітаційного притягання |
|
Землі, що діє на тіла поблизу неї, називають |
|
силою тяжіння. |
Сила тяжіння Fтяж — сила, з якою Земля при тягує до себе тіла, що перебувають на її поверх ні або поблизу неї.
Сила тяжіння прикладена до центра тіла, яке притягується Землею, і напрямлена вертикально вниз (рис. 23.3).
Численними дослідами доведено, що сила тяжіння, яка діє на тіло, прямо пропорційна масі цього тіла. Цю залежність подають у вигляді формули:
Fтяж = mg,
де m — маса тіла; g — коефіцієнт пропорцій-
ності, який називають прискоренням вільного падіння.
Поблизу поверхні Землі прискорення вільного падіння становить 9,8 ньютона на кілограм:
g = 9,8 кгН .
Якщо не потрібна велика точність, то можна вважати, що g ≈ 10 Н/кг.
Значення прискорення вільного падіння незначно різняться на екваторі і полюсах Землі (рис. 23.4), над океанами і покладами корисних копалин, змінюються в разі підняття вгору і спуску в шахту. Детальніше з цим ви познайомитесь у 10-му класі.
Fтяж
F
Fтяж
Рис. 23.3. Сила тяжіння завжди напрямлена вертикально вниз і прикладена до центра тіла
9,82 Н 9,81 Н 9,78 Н
Рис. 23.4. Сила тяжіння, яка діє на тіло масою 1 кг на екваторі, ледь менша за силу тяжіння, що діє на це тіло на полюсі
3 |
Дізнаємося, що фізики називають |
|
вагою тіла |
||
|
Усі тіла через притягання до Землі стискають чи прогинають опору або розтягують підвіс. Сила, яка характеризує таку дію тіл, називається вагою тіла (рис. 23.5).
Вага тіла P — це сила, з якою внаслідок при тягання до Землі тіло тисне на опору або роз тягує підвіс.
P
P
Рис. 23.5. Тіла, розміщені на опорі або підвісі, діють на них із силою, яку називають вагою тіла. Вага прикладена до опори або підвісу
153

Розділ 3. ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ. СИЛА. Частина І |
|||
|
Одиниця ваги у СІ, як і будь-якої іншої сили,— |
||
|
ньютон (1 Н). |
||
|
|
Якщо тіло перебуває в стані спокою або |
|
|
прямолінійного рівномірного руху, то його вага |
||
Fтяж = mg |
збігається за напрямком із силою тяжіння і до- |
||
рівнює їй за значенням: |
|||
|
|
P = mg. |
|
P = mg |
|
На відміну від сили тяжіння, яка прикла- |
|
дена до тіла, вага прикладена до опори або під- |
|||
|
|||
|
вісу (рис. 23.6). |
||
Рис. 23.6. Сила тяжіння діє |
4 |
Спробуємо створити стан невагомості |
|
на тіло, вага тіла діє на опору |
|||
Усім є звичним термін «невагомість», |
|||
|
|||
|
проте його значення багато хто розуміє непра- |
||
вильно. Так, дехто вважає, що невагомість — це стан, який спостерігається |
|||
лише в космосі, де немає повітря, або там, де відсутня гравітація. |
|||
Але це не так! Відсутність повітря сама по собі не спричиняє неваго- |
|||
мості, а від гравітації взагалі не сховаєшся — у Всесвіті немає жодного ку- |
|||
точка, де б не діяли сили всесвітнього тяжіння*. Насправді невагомість — |
|||
це відсутність ваги. Приберіть у тіла опору або підвіс — і воно опиниться |
|||
в стані невагомості. |
|
|
Невагомість — це такий стан тіла, за якого тіло не діє на опору чи підвіс.
Тіло поблизу поверхні Землі перебуває в стані невагомості, якщо воно рухається під дією лише сили тяжіння.
На короткий час невагомість легко створити вдома, на вулиці, у класі тощо. Підкиньте якесь тіло. Якщо опір повітря є нехтовно малим, то під час падіння тіло перебуватиме в стані невагомості. У невагомості опиня єтесь і ви, коли, наприклад, стрибаєте з дерева або підстрибуєте під час гри в баскетбол.
Постійно в стані невагомості перебувають космічні орбітальні станції і все, що в них є (рис. 23.7). Це пов’язане з тим, що космічні кораблі постійно «падають» на Землю через її притягання.
У нетренованої людини тривале перебування у стані невагомості, як правило, супроводжується нудотою, порушенням роботи м’язів, вестибулярного апарату**, нервовими розладами (рис. 23.8).
Підбиваємо підсумки
У Всесвіті всі тіла притягуються одне до одного. Таке взаємне притягання матеріальних об’єктів називають гравітаційною взаємодією.
*Як показують астрономічні дослідження, густина матерії в нашому Всесвіті досить мала (2–3 атоми Гідрогену на 1 м3), тому в середньому у Всесвіті дуже мала гравітація. Але вона є! Цю гравітацію називають мікрогравітацією.
**Вестибулярнийапарат—органчуттявлюдейтахребетнихтварин,щосприймаєзміни положення голови й тіла в просторі, а також напрямок руху. Цей орган відповідає, наприклад, за здатність людини навіть у темряві розрізняти, де верх, а де низ.
154

§ 23. Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість
Рис. 23.7. Космічні орбітальні станції рухаються по орбіті навколо Землі під дією тільки сили тяжіння, тому вони перебувають у стані невагомості
Рис. 23.8. Щоб тривалий час працювати на орбіті в стані невагомості, космонавти проходять спеціальну підготовку
Сила тяжіння — сила, з якою Земля притягує до себе тіла, розташовані на її поверхні або поблизу неї. Сила тяжіння обчислюється за формулою Fтяж = mg і напрямлена вертикально вниз, до центра Землі.
Вага тіла P — це сила, з якою внаслідок притягання до Землі тіло діє на опору або підвіс. Треба розрізняти силу тяжіння і вагу тіла: сила тяжіння прикладена до самого тіла, а вага — до його опори або підвісу; вага тіла дорівнює за значенням силі тяжіння (P = mg) тільки в стані спокою або рівномірного прямолінійного руху тіла.
Коли тіло рухається під дією лише гравітаційних сил, то воно перебуває в стані невагомості (його вага дорівнює нулю).
Контрольні запитання
1. Чи діє на вас сила притягання до Місяця? 2. Чи притягує Землю автомобіль, який стоїть на автостоянці? космічна станція, що перебуває на орбіті? 3. Хто відкрив за кон, згідно з яким між усіма тілами Всесвіту існує взаємне притягання? 4. Що на зивають силою тяжіння і як її обчислити? 5. До чого прикладена і куди напрямлена сила тяжіння? 6. Що таке вага тіла? Порівняйте її із силою тяжіння. 7. Що таке не вагомість? 8. За яких умов тіло перебуватиме в невагомості?
Вправа № 23
1.Книжка лежить на столі. На яке тіло діє вага книжки? На яке тіло діє сила тяжіння?
2.Визначте силу тяжіння, яка діє на тіло масою 600 г.
3.Якою є маса тіла, якщо його вага дорівнює 600 Н?
4.Яке з тіл перебуває в невагомості: а) комаха, що літає кімнатою; б) порошинка, яка падає в повітрі; в) аквалангіст,
який пірнає під шаром води; г) невеликий астероїд, що пролітає повз Землю?
5.Визначте масу тягарця, що висить на пружині жорсткістю 200 Н/м, якщо видовження пружини дорівнює 0,5 см.
155

Розділ 3. ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ. СИЛА. Частина І
6. Складіть задачу, обернену до задачі 5 цієї вправи, та розв’яжіть її.
7. У відро масою 1,5 кг налили 5,5 л води. Яку силу треба прикладати, щоб утримувати відро в руках? Зробіть пояснювальний рисунок,
зазначивши сили, що діють на відро. |
2 |
|
8. Знайдіть густину речовини, з якої виготовлений кубик, і жорсткість пружини динамометра (див. рисунок). Ребро кубика дорівнює
4 см.
9.Як відомо, сила тяжіння на поверхні планет Сонячної системи відрізняється від сили тяжіння на поверхні Землі. Скориставшись Інтернетом або додатковою літературою, визначте силу тяжіння, яка діяла би на вас особисто в разі космічної подорожі на ці пла нети (або супутники). Поміркуйте, до яких наслідків це могло би призвести.
10.Визначте абсолютну та відносну похибки вимірювання ваги кубика (див. рисунок).
Експериментальне завдання
Визначте жорсткість пружини вашої авторучки. Для подовження пружини візьміть тіло відомої маси, наприклад монету в 50 копійок (її маса дорівнює 4,2 г). Напишіть інструкцію з проведення цього експериментального завдання.
Фізика і техника в Україні
Юрій Васильович Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей) (1897– 1941) — один із піонерів ракетної техніки. Майбутній науковець зацікавився космічними польотами ще гімназистом. Він навчався в полтавській гімназії, згодом — на механічному відділенні Петро градського політехнічного інституту.
У книжці «Тим, хто читатиме, щоб будувати» (1919) Ю. Кондратюк навів схему чотириступеневої ракети на киснево-водневому паливі, дав опис камери згоряння двигуна, а в книжці «Завоювання міжпла нетних просторів» (1929) запропонував здійснювати польоти на Мі сяць у три етапи, використовуючи для живлення систем космічного корабля сонячну енергію (!).
Американський астронавт Ніл Армстронг, який першим ступив на поверхню Місяця, спеціально побував у Новосибірську й узяв жменю землі біля стін будинку, де мешкав Ю. Кондратюк, сказавши: «Ця земля для мене має не меншу цінність, аніж місячний ґрунт». А один із учених, задіяних у програмі НАСА з освоєння Місяця, заявив: «Ми розшукали ма леньку непримітну книжечку, видану в Росії відразу після революції. Автор її, Юрій Кондра тюк, обґрунтував і розрахував енергетичну вигідність польоту на Місяць за схемою: політ на орбіту Місяця — старт на Місяць із його орбіти — повернення на орбіту Місяця — політ до Землі». На пропозицію американських фахівців трасу польоту на Місяць названо трасою Кондратюка.
156