- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА
Визначення активності цитохромоксидази – компонента дихального ланцюга мітохондрій.
Принцип методу. Цитохроми – складні білки гемпротеїни, відносяться до класу ферментів – оксидо-редуктаз, присутні у всіх тваринних та рослинних клітинах. Завдяки тому, що атоми заліза в цитохромах легко змінюють свою валентність, цитохроми є компонентами дихального ланцюга мітохондрій та переносниками електронів від відновленого убіхінону на кисень. В цитохромній системі передавати електрони на кисень може лише цитохром а-а3 – цитохромоксидаза, в склад якої входить мідь.
Метод визначення активності цитохромоксидази ґрунтується на здатності диметилпарафенілендіамінхлориду (ДПФД) бути донором електронів для цитохрому с. ДПФД неферментативно відновлює цитохром с, а сам окислюючись, перетворюється на червоний пігмент, кількісне утворення якого є пропорційним активності цитохромоксидази мітохондрій.
Хід роботи. Дві пробірки: контрольну та дослідну заповнюють реактивами за
таблицею: |
|
|
Вміст пробірок |
Пробірка |
|
|
Контрольна |
Дослідна |
Фосфатний буфер, рН = 7,4 |
1,0 мл |
1,0 мл |
Розчин цитохрому с |
2 краплі |
2 краплі |
Суспензія мітохондрій |
0,5 мл |
0,5 мл |
Розчин ДПФД |
0,5 мл |
0,5 мл |
Етиловий спирт |
1,0 мл |
--- |
Фізіологічний розчин |
--- |
1,0 мл |
Інкубація в термостаті 5 хв. при 37оС |
|
|
Результати: поява червоного забарвлення |
|
|
Додавання етилового спирту інактивує цитохромоксидазу та ферментативне перетворення цитохрому с. Пробірки поміщають в термостат на 5 хвилин при 37оС і спостерігають за появою червоного забарвлення.
За результатами проведеного експерименту зробити висновки.
ТЕМА 9. ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛІКОЛІЗУ – АНАЕРОБНОГО ОКИСЛЕННЯ ГЛЮКОЗИ. ГЛЮКОНЕОГЕНЕЗ.
Актуальність теми.
Вивiльнення енеpгiї сонця, акумульованої в хiмiчних зв'язках глюкози, починається пpи глiколiзi в pеакцiї субстpатного окислювального фосфоpилювання. В цьому пpоцесi частина енеpгiї глюкози тpансфоpмується в енеpгiю макpоеpгiчних фосфатних зв'язкiв, якi викоpистовується на pесинтез АТФ, тобто фоpму енеpгiї, доступну для викоpистання всiма тканинами пpи виконаннi piзних видів pоботи (синтезу, механiчної, транспорту pечовин чеpез мембpани).
При напруженій роботі м’язів тимчасово виникають анаеробні умови, і тоді основним процесом, що забезпечує енергією м’язи, стає гліколіз – анаеробне окислення глюкози. В нормі кінцевий продукт гліколізу – молочна кислота, - швидко ресинтезується в печінці в глюкозу і глікоген та частково окислюється до оксиду вуглецю і води.
Багато захворювань супроводжується гіпоксією тканин (серцево-судинні захворювання, захворювання легень та ін.), що призводить до накопичення в тканинах молочної кислоти, розвитку ацидозу, і, відповідно, розладу обміну речовин та функції органів. Визначення молочної кислоти в крові є тестом для оцінки
20
інтенсивності гліколізу. Гіперлактатемія – маркер блоку аеробних шляхів окислення глюкози.
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Вміти використовувати знання про анаеробний обмін вуглеводів для пояснення стану організму в нормі і при патології, що супроводжується гіпоксією.
Конкретні цілі:
1.Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму вуглеводів: анаеробний гліколіз.
2.Вміти писати хімізм реакцій гліколізу.
Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати будову вуглеводів (біоорганічна хімія) глюкози, фруктози. Вміти писати будову спиртів, альдегідів, карбонових кислот.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Практичне вивчення методу |
1.1. Визначення молочної кислоти методом |
визначення молочної кислоти. |
Уффельмана. |
2. Анаеробний гліколіз. Біологічна |
2.1. Загальна характеристика анаеробного |
роль, хімізм, механізм регуляції. |
окислення глюкози. |
|
2.2. Послідовність реакцій та ферменти |
|
гліколізу. |
|
2.3. Гліколітична оксидоредукція: субстратне |
|
фосфорилювання та човникові механізми |
|
окислення гліколітичного НАДН. Ефект |
|
Пастера. |
|
2.4. Регуляція гліколізу. |
|
2.5. Спиртове та інші види бродіння. |
|
2.6. Шляхи утилізації молочної кислоти. |
|
2.7. Причини та наслідки гіперлактатемії. |
3. Теоретичне вивчення процесу |
3.1. Якій процес називається „глюконеогенез”? |
глюконеогенезу. |
В яких тканинах він активно перебігає? |
|
3.2. Фізіологічне значення глюконеогенезу. |
|
3.3. Метаболічний шлях глюконеогенезу; |
|
незворотні реакції гліколізу, реакції та |
|
ферменти, що дозволяють їх обійти. |
|
3.4. Компартменталізація перетворення |
|
пірувату в фосфоенолпіруват. |
|
3.5. Субстрати глюконеогенезу. Лактат та |
|
аланін як субстрати глюконеогенезу. |
|
3.6. Глюкозо-лактатний цикл (цикл Корі). |
|
3.7. Глюкозо-аланіновий цикл. |
|
3.8. Метаболічна та гормональна регуляція |
|
глюконеогенезу. Регуляторні ферменти. |
|
Хвороба Іценко-Кушинга (стероїдний діабет). |
Індивідуальна самостійна робота студентів.
1.Написати ферментативні реакції перетворення інтермедіатів в гліколізі.
2.Побудувати схему гліколізу.
3.Створити схему регуляції обміну глюкози.
21