Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_II-III_stomat_f-t_2.pdf
Скачиваний:
125
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
643.08 Кб
Скачать

Визначення активності цитохромоксидази – компонента дихального ланцюга мітохондрій.

Принцип методу. Цитохроми – складні білки гемпротеїни, відносяться до класу ферментів – оксидо-редуктаз, присутні у всіх тваринних та рослинних клітинах. Завдяки тому, що атоми заліза в цитохромах легко змінюють свою валентність, цитохроми є компонентами дихального ланцюга мітохондрій та переносниками електронів від відновленого убіхінону на кисень. В цитохромній системі передавати електрони на кисень може лише цитохром а-а3 цитохромоксидаза, в склад якої входить мідь.

Метод визначення активності цитохромоксидази ґрунтується на здатності диметилпарафенілендіамінхлориду (ДПФД) бути донором електронів для цитохрому с. ДПФД неферментативно відновлює цитохром с, а сам окислюючись, перетворюється на червоний пігмент, кількісне утворення якого є пропорційним активності цитохромоксидази мітохондрій.

Хід роботи. Дві пробірки: контрольну та дослідну заповнюють реактивами за

таблицею:

 

 

Вміст пробірок

Пробірка

 

 

Контрольна

Дослідна

Фосфатний буфер, рН = 7,4

1,0 мл

1,0 мл

Розчин цитохрому с

2 краплі

2 краплі

Суспензія мітохондрій

0,5 мл

0,5 мл

Розчин ДПФД

0,5 мл

0,5 мл

Етиловий спирт

1,0 мл

---

Фізіологічний розчин

---

1,0 мл

Інкубація в термостаті 5 хв. при 37оС

 

 

Результати: поява червоного забарвлення

 

 

Додавання етилового спирту інактивує цитохромоксидазу та ферментативне перетворення цитохрому с. Пробірки поміщають в термостат на 5 хвилин при 37оС і спостерігають за появою червоного забарвлення.

За результатами проведеного експерименту зробити висновки.

ТЕМА 9. ДОСЛІДЖЕННЯ ГЛІКОЛІЗУ – АНАЕРОБНОГО ОКИСЛЕННЯ ГЛЮКОЗИ. ГЛЮКОНЕОГЕНЕЗ.

Актуальність теми.

Вивiльнення енеpгiї сонця, акумульованої в хiмiчних зв'язках глюкози, починається пpи глiколiзi в pеакцiї субстpатного окислювального фосфоpилювання. В цьому пpоцесi частина енеpгiї глюкози тpансфоpмується в енеpгiю макpоеpгiчних фосфатних зв'язкiв, якi викоpистовується на pесинтез АТФ, тобто фоpму енеpгiї, доступну для викоpистання всiма тканинами пpи виконаннi piзних видів pоботи (синтезу, механiчної, транспорту pечовин чеpез мембpани).

При напруженій роботі м’язів тимчасово виникають анаеробні умови, і тоді основним процесом, що забезпечує енергією м’язи, стає гліколіз – анаеробне окислення глюкози. В нормі кінцевий продукт гліколізу – молочна кислота, - швидко ресинтезується в печінці в глюкозу і глікоген та частково окислюється до оксиду вуглецю і води.

Багато захворювань супроводжується гіпоксією тканин (серцево-судинні захворювання, захворювання легень та ін.), що призводить до накопичення в тканинах молочної кислоти, розвитку ацидозу, і, відповідно, розладу обміну речовин та функції органів. Визначення молочної кислоти в крові є тестом для оцінки

20

інтенсивності гліколізу. Гіперлактатемія – маркер блоку аеробних шляхів окислення глюкози.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти використовувати знання про анаеробний обмін вуглеводів для пояснення стану організму в нормі і при патології, що супроводжується гіпоксією.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму вуглеводів: анаеробний гліколіз.

2.Вміти писати хімізм реакцій гліколізу.

Вихідний рівень знань-вмінь: вміти писати будову вуглеводів (біоорганічна хімія) глюкози, фруктози. Вміти писати будову спиртів, альдегідів, карбонових кислот.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1. Практичне вивчення методу

1.1. Визначення молочної кислоти методом

визначення молочної кислоти.

Уффельмана.

2. Анаеробний гліколіз. Біологічна

2.1. Загальна характеристика анаеробного

роль, хімізм, механізм регуляції.

окислення глюкози.

 

2.2. Послідовність реакцій та ферменти

 

гліколізу.

 

2.3. Гліколітична оксидоредукція: субстратне

 

фосфорилювання та човникові механізми

 

окислення гліколітичного НАДН. Ефект

 

Пастера.

 

2.4. Регуляція гліколізу.

 

2.5. Спиртове та інші види бродіння.

 

2.6. Шляхи утилізації молочної кислоти.

 

2.7. Причини та наслідки гіперлактатемії.

3. Теоретичне вивчення процесу

3.1. Якій процес називається „глюконеогенез”?

глюконеогенезу.

В яких тканинах він активно перебігає?

 

3.2. Фізіологічне значення глюконеогенезу.

 

3.3. Метаболічний шлях глюконеогенезу;

 

незворотні реакції гліколізу, реакції та

 

ферменти, що дозволяють їх обійти.

 

3.4. Компартменталізація перетворення

 

пірувату в фосфоенолпіруват.

 

3.5. Субстрати глюконеогенезу. Лактат та

 

аланін як субстрати глюконеогенезу.

 

3.6. Глюкозо-лактатний цикл (цикл Корі).

 

3.7. Глюкозо-аланіновий цикл.

 

3.8. Метаболічна та гормональна регуляція

 

глюконеогенезу. Регуляторні ферменти.

 

Хвороба Іценко-Кушинга (стероїдний діабет).

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1.Написати ферментативні реакції перетворення інтермедіатів в гліколізі.

2.Побудувати схему гліколізу.

3.Створити схему регуляції обміну глюкози.

21

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]