- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА
|
2.4. Ефект Пастера – переключення з |
|
анаеробного на аеробне окислення глюкози, |
|
особливості регуляції. |
|
2.5. Човникові механізми окислення |
|
гліколітичного НАДН. Малат-аспартатний шунт |
|
транспорту відновлювальних еквівалентів |
|
гліколітичного НАДН в мітохондрії в аеробних |
|
умовах. |
3. Клінічне значення визначення |
3.1. Причини та наслідки гіперпіруватемії. |
піровиноградної кислоти в |
|
біооб’єктах. |
|
Індивідуальна самостійна робота студентів.
Підготувати реферат на тему: ”Участь водорозчинних вітамінів у вуглеводному обміні і їх клінічне застосування”.
Алгоритм лабораторної роботи. Кількісне визначення піровиноградної кислоти в сечі.
Принцип методу: піровиноградна кислота (ПВК) при взаємодії з 2,4-дінітрофеніл- гідразином (2,4-ДФГ) в лужному середовищі утворює забарвлений комплекс жовтооранжового кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна кількості ПВК.
Хід роботи.
(Використовувати сухий посуд). В першу пробірку наливають 0,5 мл сечі; в другу
– 0,5 мл стандарту. Потім в обидві пробірки додають по 1 мл розчину 2,4-ДФГ; і через 5 хвилин – по 4 мл концентрованого розчину KOH.
Перемішують і через 5 хвилин визначають оптичну густину (екстинкцію) розчинів на ФЕК, в кюветах на 5 мм з синім світлофільтром. За величинами екстинкцій стандарту та досліду розраховують вміст ПВК в добовому об’ємі сечі.
В нормі за добу з сечею виділяється:
10 – 25 мг (114 – 284 мкмоль) ПВК.
Підвищення екскреції відмічають при нестачі вітаміну B1 та гіпоксіях різного походження.
ТЕМА 11. АЛЬТЕРНАТИВНІ ШЛЯХИ ОБМІНУ МОНОСАХАРИДІВ. МЕТАБОЛІЗМ ФРУКТОЗИ ТА ГАЛАКТОЗИ.
Актуальність теми.
До альтернативних шляхів обміну моносахаридів відносять пентозофосфатний та глюкуронатний шляхи обміну глюкози, обмін фруктози та галактози.
Пентозофосфатний шлях обміну глюкози – джерело пентоз для синтезу нуклеотидів, нуклеїнових кислот, коферментів, крім цього є джерелом відновленої НАДФН, яка використовується при синтезі жирних кислот, холестеролу, стероїдних гопмонів та інших сполук.
Глюкуронатний шлях обміну глюкози – джерело глюкуронової кислоти, яка використовується для синтезу глікозаміноглікнів (вуглеводних похідних протеогліканів – білків сполучної тканини) та бере участь у знешкодженні токсинів в печінці.
Фруктоза та галактоза включаються в шлях обміну глюкози. При порушенні перетворення фруктози та галактози розвивається фруктоземія та галактоземія.
Мета та вихідний рівень знань. Загальна мета: вивчити альтернативні шляхи обміну моносахаридів.
Конкpетні цілі: трактувати біохімічні закономірності шляхів обміну моносахаридів, пентозофосфатний шлях окислення глюкози, шлях уронових кислот.
Вихiдний piвень знань-вмiнь: вміти писати будову моносахаридів, гексуронових кислот.
23
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Змiст i послiдовнiсть дiй |
Вказiвки до навчальних дiй |
|
|||
1. Практичне вивчення методу |
1.1. Кількісне визначення пентоз в сироватці в |
||||
визначення пентоз в крові. |
крові. |
|
|
|
|
2. Пентозофосфатний шлях |
2.1. Біологічне значення та особливості |
||||
(ПФШ) обміну глюкози. |
функціонування |
пентозофосфатного |
шляху в |
||
|
різних тканинах. |
|
|
|
|
|
2.2. Послідовність ферментативних реакцій ПФШ: |
||||
|
а) окислювальна стадія; |
|
|
||
|
б) стадія ізомерних перетворень. |
|
|||
|
2.3. Порушення пентозофосфатного шляху обміну |
||||
|
глюкози в еритроцитах: ензимопатія глюкозо-6- |
||||
|
фосфат-дегідрогенази. |
|
|
||
3. Метаболізм фруктози. |
3.1. Метаболічний шлях та ферментативні реакції |
||||
|
перетворення фруктози в організмі людини. |
||||
|
3.2. Спадкові ензимопатії, пов’язані з генетичними |
||||
|
дефектами |
синтезу |
ферментів |
метаболізму |
|
|
фруктози |
– |
непереносимість |
фруктози |
|
|
(фруктоземія). |
|
|
|
|
4. Метаболізм галактози. |
4.1. Метаболічний шлях та ферментативні реакції |
||||
|
перетворення галактози в організмі людини. |
||||
|
4.2. Спадкові ензимопатії, пов’язані з генетичними |
||||
|
дефектами |
синтезу |
ферментів |
метаболізму |
|
|
галактози – галактоземія. |
|
|
Індивідуальна самостійна робота студентів.
1.Побудувати схеми метаболічних шляхів обміну вуглеводів.
2.Оцінювати стан вуглеводного обміну за біохімічними показниками при патологічних процесах.
3.Клінічне значення галактозної проби.
Алгоритм лабораторної роботи. Кількісне визначення пентоз в крові.
Принцип методу: метод базується на кольоровій реакції між пентозою (рибозою або дезоксирибозою) та орцином в кислому середовищі в присутності Fe3+. При їх взаємодії утворюється комплекс зеленого кольору. Густина забарвлення залежить від кількості пентоз.
Хiд pоботи:
Впpобipку до 0,5 мл досліджуваного розчину додати 0,5 мл 1% оpцину
(приготовленого на 0,1% розчині FeCl3 в концентрованій HCl). Одночасно поставити стандарт: взяти 0,5 мл розчину пентози відомої концентрації і додати 0,5 мл орцинового реактиву.
Пробірки помістити в киплячу водяну баню на 40 хвилин. Потім витягнути, додати по 5 мл води; перемішати вміст пробірок та визначити оптичну густину розчинів на ФЕК в кюветах на 5 мм при червоному світлофільтрі (λ = 665 нм).
За найденими величинами оптичної густини стандарту та досліджуваного розчину скласти пропорцію і розрахувати вміст пентози.
Внормі концентрація пентоз: в крові – менше 133 мкмоль/л (2мг%), в сечі – в середньому близько 250 мг/доб.
24