- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА
каскадний механізм ц-АМФ-залежної регуляції активності глікогенфосфорилази та глікогенсинтетази.
3.3. Генетичні порушення процесу розпаду глікогену (глікогенози).
Індивідуальна самостійна робота студентів.
Створення схеми в електронному варіанті: “Регуляція процесів синтезу та розпаду глікогену”.
Алгоритм лабораторної роботи. Кількісне визначення глюкози в крові натщесерце.
Принцип методу: глюкоза при взаємодії з ортотолуїдином утворює продукт синьозеленого кольору. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна кількості глюкози.
В нормі концетрація глюкози крові: 3,3 – 5,5 ммоль/л.
Хід роботи.
В суху пробірку вносять 2,0 мл ортотолуїдинового реактиву (відмірюють центрифужною мірною пробіркою) та додають до нього мікропіпеткою фільтрат крові
– 0,2 мл (фільтрат отримують шляхом змішування 0,2 мл крові з 1,8 мл 3% розчину трихлороцтової кислоти з наступним фільтруванням).
В іншу суху пробірку вносять 2,0 мл ортотолуїдинового реактиву та 0,2 мл стандартного розчину глюкози (4,5 ммоль/л).
Пробірки поміщають на 8 хвилин в киплячу водяну баню; потім охолоджують та вміст пробірок фотометрують на ФЕК в 5 мм кюветі при червоному світлофільтрі (довжина хвилі = 620 нм).
За знайденими величинами екстинкцій розраховують концентрацію глюкози в крові.
Приклад розрахунку: екстинкція фільтрату - 0,28 екстинкція стандарту - 0,25
концентрація глюкози в фільтраті - Х концентрація глюкози в стандарті – 4,5 ммоль/л 4,5 ммоль/л - 0,25
Х - 0,28
Х = |
4,5 ×0,28 |
= 5,0 ммоль/л |
|
0,25 |
|
ТЕМА 13. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ МЕТАБОЛІЧНОЇ ТА ГОРМОНАЛЬНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ОБМІНУ ВУГЛЕВОДІВ. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
Актуальність теми.
Регуляція обміну вуглеводів на всіх етапах їх синтезу і розпаду забезпечується нейрогуморальним шляхом. Інсулін, модифікуючи різні шляхи метаболізму вуглеводів, зменшує рівень глюкози в крові. Соматотропний, адренокортикотропний, тиреотропний, тироксин, адреналін, глюкокортикоїди та глюкагон викликають гіперглікемію.
В той же час, вуглеводний обмін регулюється різними факторами, які впливають на активність ферментів концентрацією: субстратів, метаболітів, коферментів, наявністю чи відсутністю кисню.
26
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Знати інтеграцію всіх етапів обміну вуглеводів і контроль вмісту глюкози в крові, що досягається шляхом тісної взаємодії нейрогенних і гуморальних факторів, головними серед яких є гормони, що здійснюють гіпо- і гіперглікемічний вплив.
Найбільш розповсюдженим захворюванням основу якого складає абсолютна або відносна інсулінова недостатність, є цукровий діабет. Кожний майбутній лікар повинен добре засвоїти механізми гормональної регуляції обміну вуглеводів, так як дані знання обґрунтовують біохімічну та клінічну діагностику, а також підходи до лікування патологічних змін обміну вуглеводів.
Конкретні цілі:
1.Аналізувати зміни рівня глюкози крові, механізм її гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози, цукровий діабет, голодування.
Вихідний рівень знань-вмінь.
Вміти писати формули моно- і дисахаридів (біоорганічна хімія). Знати ендокринні залози, які беруть участь в регуляції обміну вуглеводів (біологія, гістологія).
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. Практичне вивчення |
1.1. Принцип методу глюкозотолерантного тесту. |
|
глюкозотолерантного тесту. |
|
|
2. Гормони-регулятори обміну |
2.1. Механізми гіпоглікемічного ефекту інсуліну. |
|
глюкози, ефекти та механізми |
2.2. Механізм впливу на вуглеводний обмін |
|
впливу на рівень глюкози. |
глюкагону, адреналіну, глюкокортикоїдів. |
|
3. Глюкоземія: нормальний стан |
3.1. Нормоглікемія: механізми її підтримання. |
|
та його порушення. |
3.2. Гіпоглікемія: причини виникнення і наслідки |
|
|
для організму. |
|
|
3.3. Гіперглікемія – причини та ускладнення. |
|
4. Цукровий діабет: |
4.1. Клініко-біохімічна характеристика. |
|
інсулінзалежний тип І та |
4.2. Діагностичні критерії цукрового діабету: |
|
інсуліннезалежний тип ІІ. |
а) глюкозотолерантний тест; |
|
|
б) подвійне цукрове навантаження. |
|
|
в) глікозильований Нb А1С. |
Індивідуальна самостійна робота студентів.
Підготувати реферативну доповідь: “Метаболічні зміни та ускладнення при цукровому діабеті”.
Алгоритм лабораторної роботи.
Оральний глюкозотолерантний тест.
Принцип методу: зранку натщесерце визначають концентрацію глюкози в капілярній крові. Після цього пацієнту дають випити розчин глюкози з розрахунку 1 г глюкози на 1 кг маси тіла. А потім, впродовж 3-х годин, у нього через кожну годину беруть кров і визначають в ній концентрцію глюкози ортотолуідиновим методом (див. попередне заняття).
За найденими величинами будують цукрову криву: по горизонталі відкладають час в годинах, а по вертикалі – концентрацію глюкози в крові.
В нормі в крові здорової людини:
1) Максимальне підвищення рівня глюкози спостерігається через 1 годину після цукрового навантаження; але не перевищує “нирковий поріг”.
2)До другої години рівень глюкози в крові знижується нижче початкового рівня.
3)До третьої години концентрація глюкози в крові повертається до норми.
27
С, ммоль/л |
|
|
|
12,0 |
|
|
|
10,0 |
|
|
|
8,0 |
|
|
2 |
6,0 |
|
|
1 |
4,0 |
|
|
|
|
|
|
|
2,0 |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
год. |
1-цукрова крива в нормі; |
|
|
|
2-цукрова крива при прихованому цукровому діабеті.
ТЕМА 14. ДОСЛІДЖЕННЯ КАТАБОЛІЗМУ І БІОСИНТЕЗУ ТРИАЦИЛГЛІЦЕРОЛІВ ТА ФОСФОЛІПІДІВ . ВСТАНОВЛЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ МЕХАНІЗМІВ
РЕГУЛЯЦІЇ ЛІПОЛІЗУ.
Актуальність теми.
Ліпіди в організмі людини виконують енергетичну, депонуючу, регуляторну та структурну функції, беруть участь у побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин. Знання патохімії ліпідного обміну необхідні для розуміння патогенезу найрозповсюджених захворювань людини (атеросклероз, ожиріння, стеатогепатит, цукровий діабет та ін.)
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Вміти використовувати знання про мобілізацію жиру із жирових депо, окислення ліпідів в тканинах в клініці з метою пояснення патогенезу ряду захворювань (окремих ендокринних захворювань, ожиріння, спадкових хвороб).
Конкретні цілі:
1.Трактувати біохімічні функції простих і складних ліпідів в організмі: участь у побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин, запасна енергетична функції, використання в якості попередників в біосинтезі біологічно активних сполук ліпідної природи.
2.Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез триацилгліцеролів, фосфоліпідів, гормональна регуляція ліполізу.
Вихідний рівень знань-вмінь.
1.Знати класифікацію ліпідів.
2.Писати формули гліцеролу, жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів.
28
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
|
Зміст і послідовність дій |
|
|
Вказівки до навчальних дій |
|
|
|||||||
|
1. |
Практичне |
значення |
1.1. |
Визначення вмісту загальних ліпідів в |
|
||||||||
|
визначення |
загальних |
ліпідів в |
|
сироватці крові за методом Кункеля. |
|
|
|||||||
|
сироватці крові. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
2. |
Шляхи |
метаболізму |
простих |
2.1. |
Біологічні функції головних класів ліпідів: |
|
|||||||
|
ліпідів |
(триацилгліцеролів). |
енергетична, структурна, регуляторна. |
|
|
|||||||||
|
Механізми регуляції. |
|
2.2. |
Катаболізм |
триацилгліцеролів |
в |
||||||||
|
|
|
|
|
адипоцитах жирової |
тканини: |
|
послідовність |
||||||
|
|
|
|
|
реакції, |
механізми |
регуляції |
|
активності |
|||||
|
|
|
|
|
тригліцеридліпази. |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
2.3. |
Нейрогуморальна |
регуліція |
ліполізу |
та |
|||||
|
|
|
|
|
|
участю |
адреналіну, |
норадреналіну, |
||||||
|
|
|
|
|
|
глюкагону та інсуліну. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
2.4. |
Окислення |
гліцеролу: |
ферментативні |
||||||
|
|
|
|
|
|
реакції, біоенергетика. |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
2.5.Біосинтез триацилгліцеролів. |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
2.6. Адипоцити |
жирової тканини |
та |
їх роль |
в |
|||||
|
|
|
|
|
|
обміні ліпідів і біоенергетичних процесах в |
||||||||
|
|
|
|
|
|
організмі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Обмін складних ліпідів. |
3.1. Біологічна роль складних ліпідів. |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
3.2. |
Біосинтез фосфатидилхоліну. |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
3.3. |
Які |
ліпотропні |
фактори |
(незамінні |
|||||
|
|
|
|
|
компоненти їжі) необхідні для синтезу |
|||||||||
|
|
|
|
|
фосфатидилхоліну? |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
3.4. |
Порушення обміну складних ліпідів – |
||||||||
|
|
|
|
|
стеатоз печінки. |
|
|
|
|
|
|
Індивідуальна самостійна робота студентів.
1.Підготувати реферат на тему «Ожиріння».
2.Підготувати реферативну доповідь: „Біохімічні механізми розвитку стеатогепатиту”.
3.Створити схему гормональної регуляції ліполізу.
4.Побудувати схему та написати хімічні реакції катаболізму триацилгліцеролів.
5.Побудувати схему та написати хімічні реакції окислення гліцеролу.
6.Побудувати схему та написати хімічні реакції біосинтезу триацилгліцеролів.
7.Пояснити молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів.
Алгоритм лабораторної роботи
Кількісне визначення ліпідів за методом Кункеля.
Принцип методу: водорозчинні комплекси ліпідів сироватки крові при взаємодії з водонасиченим фенолом руйнуються з утворенням вільних ліпідів. Внаслідок цього сироватка мутніє; інтенсивність помутніння залежить від кількості ліпідів в сироватці.
Хід роботи.
До 1,6 мл pеактиву Кункеля (водонасиченого фенолу) додають 0,2 мл дослiджуваної сиpоватки, пеpемiшують, чеpез 30 хв колоpиметpують на ФЕК в кюветi 3 мм з безкольоpовим свiтлофiльтpом. (Пpи дуже великiй мутностi сумiш pозводять pеактивом Кункеля в 2 pази і колоpиметpують. Результат множать на 2).
Розpахунок: величину екстинкції помножують на 100. Hоpма складає 35 - 45 одиниць оптичної густини.
Норма концентрації загальних ліпідів в сироватці крові 4 – 8 г/л.
Кpов для аналiзу всiх показникiв обмiну лiпiдiв беpуть чеpез 12 годин пiсля пpийому їжi (натщесеpце).
29