Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_II-III_stomat_f-t_2.pdf
Скачиваний:
125
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
643.08 Кб
Скачать

 

ліпідів та амінокислот.

 

3.4. Стадія 3 – окиснення ацетил-КоА до кінцевих

 

метаболітів – СО2 і Н2О.

 

3.5. Загальна характеристика ЦТК та системи

 

транспорту електронів в мембранах мітохондрій

 

(тканинне дихання) та спряження з окисним

 

фосфорилюванням.

4. Загальна

4.1.Біохімічні значення циклу трикарбонових кислот.

характеристика циклу

4.2.Схема функціонування, послідовність реакцій.

трикарбонових кислот.

Ферментативні реакції циклу трикарбонових кислот:

 

характеристика ферментів.

 

4.3. Особливості функціонування α-

 

кетоглутаратдегідрогеназного мультиензимного

 

комплексу .

 

4.4. Реакції субстратного фосфорилювання в циклі

 

трикарбонових кислот.

 

4.5.Сумарний баланс молекул АТФ, що утворюються

 

при функціонуванні циклу.

 

4.6.Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу

 

трикарбонових кислот.

5. Регуляція циклу

5.1. Поясніть біохімічні механізми регуляції циклу

трикарбонових кислот

трикарбонових кислот та його ключову роль в обміні

 

речовин та енергії.

Алгоритм лабораторної роботи.

Кількісне визначення лимонної кислоти.

Пpинцип методу: метод гpунтується на pеакцiї взаємодiї лимонної кислоти з солями мiдi i залiза пpи їх одночаснiй пpисутностi. Пpодукти, якi утвоpюються в pеакцiї, мають жовто-зелений колip; iнтенсивнiсть забаpвлення пpопоpцiйна кiлькостi лимонної кислоти.

Хiд визначення: В пpобipку вiдмipяють 1 мл дослiджуваної сироватки, додають 7,5 мл води, а потiм 1мл 10% pозчину сульфату мiдi та 0,5 мл 15% pозчину залiзоамонiйних квасцiв у 5% азотнiй кислотi. Паралельно ставлять стандарт: ті ж реактиви і в тій же послідовності, але замість сироватки беремо 1 мл розчину лимонної кислоти відомої концентрації. Вміст пробірок (окремо) перемішують та через 5 хвилин визначають оптичну густину розчинів на ФЕК при синьому світлофільтрі у 5 мм кюветах.

За найденими величинами оптичної густини стандарту та сироватки складаємо пропорцію та розраховуємо вміст лимонної кислоти в сироватці.

В ноpмi концентpацiя лимонної кислоти в кpовi 88 - 156 мкмоль/л.

ТЕМА 8. БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ: БІОЛОГІЧНЕ ОКИСЛЕННЯ, ОКИСНЕ ФОСФОРИЛЮВАННЯ.

ХЕМІОСМОТИЧНА ТЕОРІЯ ОКИСНОГО ФОСФОРИЛЮВАННЯ. ІНГІБІТОРИ І РОЗ’ЄДНУВАЧІ ОКИСНОГО ФОСФОРИЛЮВАННЯ.

Актуальність теми.

Біологічне окислення є кінцевим етапом розпаду вуглеводів, ліпідів та білків в живих організмах. Воно реалізується мультиензимними комплексами внутрішніх мембран мітохондрій, супроводжується поглинанням кисню та виділенням СО2, води і енергії, яка частково акумулюється в зв’язках АТФ, що синтезується.

Гіпоксії, та деякі природні та синтетичні сполуки порушують біологічне окислення або окисне фосфорилювання, призводять до енергетичної кризи і незворотних змін в організмі.

18

Мітохондріальну систему спряження окисних процесів з генерацією високоенергетичного інтермедіату АТФ, називають окисним фосфорилюванням.

Окисне фосфорилювання дозволяє організму поглинати значну частку потенційно вільної енергії окислення субстратів. Обґрунтування механізму окисного фосфорилювання дозволяє зробити хеміосмотична теорія. Окисне фосфорилювання є дуже важливим процесом, порушення перебігання його несумісне з життям.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати основи біоенергетики тканин та механізми розвитку енергодефіциту і незворотних змін в організмі при гіпоенергетичних станах. Вивчити хеміосмотичну теорію окисного фосфорилювання та умови його ефективного перебігу.

Конкретні цілі:

1.Трактувати роль біологічного окислення, тканинного дихання та окисного фосфорилювання в генерації АТФ за аеробних умов.

2.Аналізувати порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенетичних факторів хімічного, фізичного та біологічного походження.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати особливості окисно-відновних реакцій, вміти пояснити біологічну роль вітамінів РР і В2 та ферментів 1го класу в цих реакціях.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

 

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

 

1.

Практичне вивчення

1.1. До якого класу та підкласу ферментів

 

 

визначення активності

належать ці ферменти?

 

цитохромоксидази мітохондрій.

1.2. Записати в зошит протоколів-дослідів

 

 

 

алгоритм лабораторної роботи та пояснить

 

 

 

принцип методу визначення активності

 

 

 

цитохромоксидази мітохондрій.

 

2.

Реакції біологічного окислення.

2.1. Типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні,

 

 

 

 

оксигеназні) їх біологічне значення.

 

3.

Молекулярна організація

3.1. Компоненти дихального ланцюга як

 

 

мітохондріального ланцюга

окисно-відновні пари кофакторів.

 

біологічного окислення.

3.2. Молекулярні комплекси внутрішніх

 

 

 

мембран мітохондрій.

 

4.

Окисне фосфорилювання.

4.1. Вивільнення енергії в дихальному ланцюзі

 

 

 

 

та ділянки утворення АТФ.

 

 

 

4.2. Коефіцієнт окисного фосфорилювання,

 

 

 

пункти спряження.

5. Хеміосмотична теорія окисного 5.1. Електрохімічний градієнт протонів (ΔμН+).

 

фосфорилювання

Фізико-хімічні

складові

електрохімічного

 

молекулярний механізм генерації

градієнту протонів.

 

 

 

АТФ

в процесі

біологічного

 

 

 

 

 

окислення.

 

 

 

 

 

 

6.

Інгібітори та

роз’єднувачі

6.1. Інгібітори транспорту електронів (ротинон,

 

 

тканинного дихання.

 

амітал, ціаніди, СО).

 

 

6.2.Роз’єднувачі окисного фосфорилювання (2,4-динітрофенол, гормони щитовидної залози, вільні жирні кислоти).

6.3.Порушення синтезу АТФ в умовах дії на організм людини патогенних факторів хімічного, фізичного та біологічного походження.

Алгоритм лабораторної роботи.

19

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]