- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА
|
ліпідів та амінокислот. |
|
3.4. Стадія 3 – окиснення ацетил-КоА до кінцевих |
|
метаболітів – СО2 і Н2О. |
|
3.5. Загальна характеристика ЦТК та системи |
|
транспорту електронів в мембранах мітохондрій |
|
(тканинне дихання) та спряження з окисним |
|
фосфорилюванням. |
4. Загальна |
4.1.Біохімічні значення циклу трикарбонових кислот. |
характеристика циклу |
4.2.Схема функціонування, послідовність реакцій. |
трикарбонових кислот. |
Ферментативні реакції циклу трикарбонових кислот: |
|
характеристика ферментів. |
|
4.3. Особливості функціонування α- |
|
кетоглутаратдегідрогеназного мультиензимного |
|
комплексу . |
|
4.4. Реакції субстратного фосфорилювання в циклі |
|
трикарбонових кислот. |
|
4.5.Сумарний баланс молекул АТФ, що утворюються |
|
при функціонуванні циклу. |
|
4.6.Анаплеротичні та амфіболічні реакції циклу |
|
трикарбонових кислот. |
5. Регуляція циклу |
5.1. Поясніть біохімічні механізми регуляції циклу |
трикарбонових кислот |
трикарбонових кислот та його ключову роль в обміні |
|
речовин та енергії. |
Алгоритм лабораторної роботи.
Кількісне визначення лимонної кислоти.
Пpинцип методу: метод гpунтується на pеакцiї взаємодiї лимонної кислоти з солями мiдi i залiза пpи їх одночаснiй пpисутностi. Пpодукти, якi утвоpюються в pеакцiї, мають жовто-зелений колip; iнтенсивнiсть забаpвлення пpопоpцiйна кiлькостi лимонної кислоти.
Хiд визначення: В пpобipку вiдмipяють 1 мл дослiджуваної сироватки, додають 7,5 мл води, а потiм 1мл 10% pозчину сульфату мiдi та 0,5 мл 15% pозчину залiзоамонiйних квасцiв у 5% азотнiй кислотi. Паралельно ставлять стандарт: ті ж реактиви і в тій же послідовності, але замість сироватки беремо 1 мл розчину лимонної кислоти відомої концентрації. Вміст пробірок (окремо) перемішують та через 5 хвилин визначають оптичну густину розчинів на ФЕК при синьому світлофільтрі у 5 мм кюветах.
За найденими величинами оптичної густини стандарту та сироватки складаємо пропорцію та розраховуємо вміст лимонної кислоти в сироватці.
В ноpмi концентpацiя лимонної кислоти в кpовi 88 - 156 мкмоль/л.
ТЕМА 8. БІОЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ: БІОЛОГІЧНЕ ОКИСЛЕННЯ, ОКИСНЕ ФОСФОРИЛЮВАННЯ.
ХЕМІОСМОТИЧНА ТЕОРІЯ ОКИСНОГО ФОСФОРИЛЮВАННЯ. ІНГІБІТОРИ І РОЗ’ЄДНУВАЧІ ОКИСНОГО ФОСФОРИЛЮВАННЯ.
Актуальність теми.
Біологічне окислення є кінцевим етапом розпаду вуглеводів, ліпідів та білків в живих організмах. Воно реалізується мультиензимними комплексами внутрішніх мембран мітохондрій, супроводжується поглинанням кисню та виділенням СО2, води і енергії, яка частково акумулюється в зв’язках АТФ, що синтезується.
Гіпоксії, та деякі природні та синтетичні сполуки порушують біологічне окислення або окисне фосфорилювання, призводять до енергетичної кризи і незворотних змін в організмі.
18
Мітохондріальну систему спряження окисних процесів з генерацією високоенергетичного інтермедіату АТФ, називають окисним фосфорилюванням.
Окисне фосфорилювання дозволяє організму поглинати значну частку потенційно вільної енергії окислення субстратів. Обґрунтування механізму окисного фосфорилювання дозволяє зробити хеміосмотична теорія. Окисне фосфорилювання є дуже важливим процесом, порушення перебігання його несумісне з життям.
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Знати основи біоенергетики тканин та механізми розвитку енергодефіциту і незворотних змін в організмі при гіпоенергетичних станах. Вивчити хеміосмотичну теорію окисного фосфорилювання та умови його ефективного перебігу.
Конкретні цілі:
1.Трактувати роль біологічного окислення, тканинного дихання та окисного фосфорилювання в генерації АТФ за аеробних умов.
2.Аналізувати порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенетичних факторів хімічного, фізичного та біологічного походження.
Вихідний рівень знань-вмінь: знати особливості окисно-відновних реакцій, вміти пояснити біологічну роль вітамінів РР і В2 та ферментів 1го класу в цих реакціях.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
||
|
1. |
Практичне вивчення |
1.1. До якого класу та підкласу ферментів |
|
|
визначення активності |
належать ці ферменти? |
||
|
цитохромоксидази мітохондрій. |
1.2. Записати в зошит протоколів-дослідів |
||
|
|
|
алгоритм лабораторної роботи та пояснить |
|
|
|
|
принцип методу визначення активності |
|
|
|
|
цитохромоксидази мітохондрій. |
|
|
2. |
Реакції біологічного окислення. |
2.1. Типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні, |
|
|
|
|
оксигеназні) їх біологічне значення. |
|
|
3. |
Молекулярна організація |
3.1. Компоненти дихального ланцюга як |
|
|
мітохондріального ланцюга |
окисно-відновні пари кофакторів. |
||
|
біологічного окислення. |
3.2. Молекулярні комплекси внутрішніх |
||
|
|
|
мембран мітохондрій. |
|
|
4. |
Окисне фосфорилювання. |
4.1. Вивільнення енергії в дихальному ланцюзі |
|
|
|
|
та ділянки утворення АТФ. |
|
|
|
|
4.2. Коефіцієнт окисного фосфорилювання, |
|
|
|
|
пункти спряження. |
5. Хеміосмотична теорія окисного 5.1. Електрохімічний градієнт протонів (ΔμН+).
|
фосфорилювання |
– |
Фізико-хімічні |
складові |
електрохімічного |
||
|
молекулярний механізм генерації |
градієнту протонів. |
|
|
|||
|
АТФ |
в процесі |
біологічного |
|
|
|
|
|
окислення. |
|
|
|
|
|
|
|
6. |
Інгібітори та |
роз’єднувачі |
6.1. Інгібітори транспорту електронів (ротинон, |
|
||
|
тканинного дихання. |
|
амітал, ціаніди, СО). |
|
|
6.2.Роз’єднувачі окисного фосфорилювання (2,4-динітрофенол, гормони щитовидної залози, вільні жирні кислоти).
6.3.Порушення синтезу АТФ в умовах дії на організм людини патогенних факторів хімічного, фізичного та біологічного походження.
Алгоритм лабораторної роботи.
19