Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_II-III_stomat_f-t_2.pdf
Скачиваний:
125
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
643.08 Кб
Скачать

харчування людини.

2.3. Використання вітамінних препаратів у

профілактиці та лікуванні захворювань.

 

3. Особливості засвоєння та

3.1. Вітаміни як компоненти харчування

метаболізму жиророзчинних

людини.

вітамінів.

 

4. Біологічні властивості, роль в

4.1. Біохімічні механізми участі в метаболізмі

жиророзчинних вітамінів А, Е, К, F, D.

обміні речовин, прояви

4.2. Біохімічні прояви недостатності вітамінів А,

недостатності та гіпервітамінозу

D, Е, К.

вітамінів.

4.3. Біохімічні прояви гіпервітамінозів.

 

5. Біоантиоксидантні властивості

5.1. Механізм антиоксидантної дії вітамінів.

коферментних та жиророзчинних

5.2. Поняття про фізіологічну антиоксидантну

вітамінів.

систему.

Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферативні повідомлення на теми:

а) “Біологічна роль вітаміну F”

б) “Токоферол – природний антиоксидант”.

Алгоритм лабораторної роботи. 1) Якiсна pеакцiя на вiтамiн A (реакція Друммонда).

Пpинцип методу: pетинол пpи взаємодії з хлоpофоpмним pозчином SbCl3 утворює продукти реакції синього кольору.

Хiд pоботи.

В суху пpобipку вносять 1крап. вiтамiну A i додають 4-5 крап. 33% хлоpофоpмного pозчину SbCl3. Спостеpiгають виникнення інтенсивно-синього забаpвлення суміші.

2) Якiсна pеакцiя на вiтамiн D.

Пpинцип методу: пpи взаємодii вiтамiну D з сумiшшю анiлiну та конц. HCl pозчин набуває чеpвоного кольоpу.

Хiд pоботи.

В суху пpобipку вносять 1 крап. вiтамiну D, 5 крап. хлоpофоpму i додають 1 крап. анiлiнового pеактиву (15 ч. анiлiну + 1 ч. HCl). При нагріванні розвивається чеpвоне забаpвлення.

3) Якiсна pеакцiя на вiтамiн E.

Пpинцип методу: спиpтовий pозчин токофеpолу пpи взаємодii з HNO3 забаpвлюється в чеpвоний колip.

Хiд pоботи.

В суху пpобipку вносять 5 крап. pозчину токофеpолу та 10 крап. HNO3. Спостеpiгають pозвиток чеpвоного забаpвлення.

4) Якiсна pеакцiя на вiтамiн K.

Пpинцип методу: пpи додаваннi до pозчину вiтамiну K цистеїну та pозчину лугу pозвивається лимонно-жовте забаpвлення.

Хiд pоботи.

До 5 крап. pозчину вiтамiну K додають 5 крап. цистеїну та 1 крап. 10% NaOH. Спостеpiгають виникнення жовтого забаpвлення.

ТЕМА 11. ДОСЛІДЖЕННЯ БІЛКІВ ПЛАЗМИ КРОВІ: БІЛКІВ ГОСТРОЇ ФАЗИ ЗАПАЛЕННЯ, ВЛАСНИХ ТА ІНДИКАТОРНИХ ФЕРМЕНТІВ.

Актуальність теми.

Дослідження системи крові і, зокрема, білків плазми дає дуже цінну діагностичну інформацію. Відомо більше 100 білків, які в плазмі виконують важливі фізіологічні

59

функції. При невідкладних станах часто використовують засоби для підтримання онкотичного тиску, який найбільше залежить від вмісту альбуміну.

Гуморальний імунітет оцінюють на підставі визначення імуноглобулінів. Важливе значення для аналізу ролі системи протеолізу у патогенезі багатьох захворювань має концентрація протеолітичних ферментів та їх інгібіторів. Дослідження білків гострої фази запалення широко використовується для діагностики запальних, алергічних та інших патологічних процесів. Ензимодіагностика – один з найбільш чутливих та інформативних методів діагностики захворювань внутрішніх органів (інфаркт міокарда, гепатит та ін.).

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Вміти аналізувати стан здоров’я людини в нормі та за умов розвитку патологічних процесів на підставі клініко-біохімічної характеристики системи крові.

Конкретні цілі:

1.Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові.

2.Знати клінічне значення та діагностичну оцінку білків „гострої фази” запальних процесів.

3.Вміти оцінити зміни активності ферментів плазми при найбільш розповсюджених захворюваннях внутрішніх органів як точного високоінформативного методу ензимодіагностики.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

 

 

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

 

1.

Практичне

вивчення

1.1. Визначення С-реактивного протеїна в

 

 

визначення

С-реактивного

сироватці крові.

 

протеїна в сироватці крові.

 

 

 

2. Білки плазми крові та їх клініко-

2.1. Фракції білків плазми крові та їх

 

 

біохімічна характеристика.

фізіологічна роль.

 

 

 

 

2.2. Кількісна оцінка протеїнограми та загальні

 

 

 

 

закономірності її змін при патологічних

 

 

 

 

процесах (гостре та хронічне запалення,

 

 

 

 

захворювання печінки, нирок, інфекційні

 

 

 

 

процеси).

 

3.

Компоненти

системи

3.1. α-Протеїназний інгібітор, α2-макроглобулін,

 

 

неспецифічної резистентності та

фізіологічна роль та характер змін при

 

тестові білки „гострої фази” (БГФ)

патологічних процесах.

 

запальних процесів.

3.2. С-реактивний протеїн, клініко-діагностичне

 

 

 

 

значення.

3.3.Фібронектин, фізіологічне значення та діагностична роль.

3.4.Кріоглобулін, церулоплазмін, гаптоглобін як компоненти БГФ.

4.Ферменти плазми крові та їх 4.1. Амінотрансферази, біороль, клінічне та

значення в ензимодіагностиці

діагностичне значення (АсАТ, АлАТ).

захворювань внутрішніх органів.

4.2. Амілаза, біороль, клініко-біохімічне

 

значення.

 

4.3. Креатинкіназа як кардіоспецифічний

 

фермент в діагностиці інфаркта міокарда.

 

4.4. Фосфатаза лужна і кисла, біороль, клініко-

 

діагностичне значення.

Практичні навики.

1.Оцінювати стан системи крові та її біохімічних функцій.

2.Пояснювати роль білків, індикаторних ферментів плазми крові в нормі та при патології.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

60

1.Створити електронну схему калікреїн-кінінової системи.

2.Підготувати реферат на тему „Система протеолізу та її роль в нормі і при ушкодженні тканин”.

Алгоритм лабораторної роботи. Визначення С-реактивного протеїна в сироватці крові.

Принцип методу заснований на реакції преципітації С-реактивного протеїна (СРП) з антисироваткою.

Хід роботи.

Скляний капіляр тримають двома пальцями і під кутом 40-450 опускають кінцем у флакон з антисироваткою, набираючи її на 1/3 довжини капіляра (3 см). Капіляр опускають тим же кінцем в досліджувану сироватку і набирають також на 1/3 довжини капіляра – 3 см (не повинно бути повітря між реагентами!). Далі капіляр заповнений на 2/3 довжини, протирають ватою покачують 10-12 раз, перемішуючи рідину від одного кінця до другого, і встановлюють у штатив. Перед встановленням капіляра в штатив його слід нахилити, щоб кінець, через який набирали сироватку, був вільним на 15 мм. Потім цей кінець занурюють у пластилін штатива так, щоб рівень рідини в ньому був вище поверхні пластиліну на 10 см (сироватка знаходиться на повітряному стовпчику). Капіляр при фіксації тримають горизонтально, а штатив – вертикально, щоб на вилити вміст капіляра.

Утворення преципітату (осад) в капілярі вказує на наявність СРП в досліджуваній сироватці.

ТЕМА 12. ДОСЛІДЖЕННЯ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО СТАНУ КРОВІ ТА ДИХАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ЕРИТРОЦИТІВ. ПАТОЛОГІЧНІ ФОРМИ

ГЕМОГЛОБІНІВ.

Актуальність теми.

Порушення кислотно-основного гомеостазу виникає при багатьох патологічних процесах і відноситься до невідкладних станів; декомпенсація кислотно-основного гомеостазу загрожує життю хворих.

Знання особливостей механізмів регуляції і підтримки кислотно-основного гомеостазу необхідне для розуміння стану хворих при розвитку ацидозу чи алкалозу, а також для адекватного вибору методів корекції їх порушень.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Аналізувати форми порушення КОР, пояснювати зміни показників КОР при різних формах ацидозу та алкалозу.

Конкретні цілі:

1.Трактувати біохімічні принципи дихальної функції еритроцитів.

2.Аналізувати механізми регуляції та підтримки КОР: буферні системи крові, функції легень і нирок.

3.Трактувати зміни КОР при гіпоксії, механізми їх виникнення.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати хімічний склад буферних систем та механізм їх дії.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

 

Зміст і послідовність дій

Вказівки до навчальних дій

1.

Практичне

вивчення

1.1. Визначення гемінової групи гемоглобіну.

визначення

гемінової

групи

Поясніть принцип методу.

гемоглобіну.

 

 

 

2.Дихальна функція еритроцитів. 2.1. Гемоглобін: структура, властивості.

2.2.Механізм участі гемоглобіну в транспорті кисню та діоксиду вуглецю.

61

 

 

 

2.3.

Варіанти

гемоглобінів

людини;

 

 

 

молекулярні порушення будови гемоглобінів –

 

 

 

гемоглобінопатії, таласемії.

 

3.

Кислотно-основний

стан

3.1. Механізми регуляції та підтримки

організму людини.

 

кислотно-основного стану: буферні системи

 

 

 

крові; функція легень і нирок.

 

 

 

 

3.2. Показники кислотно-основного стану, що

 

 

 

досліджуються в клініці.

 

4. Порушення кислотно-основного

4.1. Метаболічний алкалоз і ацидоз, механізми

стану.

 

 

їх виникнення.

 

 

 

 

 

4.2. Респіраторні алкалоз і ацидоз, механізми

 

 

 

їх виникнення.

 

 

Алгоритм лабораторної роботи. Визначення гемінової групи гемоглобіну бензидиновою пробою

Принцип методу. Для визначення гемінової групи використовують бензидинову пробу, яка базується на каталітичних властивостях похідних гемоглобіну (оксигемоглобіну, карбоксигемоглобіну). Продукт окислення бензидину має синій колір, який поступово може переходити в червоний. Проба дуже чутлива.

Хід роботи. В пробірку вносять 5 крапель розбавленої крові, додають 5 крапель розчину бензидину і 2-3 краплі перекису водню. Спостерігають за зміною кольору.

Ситуаційні задачі.

1.Концентpацiя стандаpтного бiкаpбонату в плазмi кpовi у хвоpого на запалення легень складає 20 ммоль/л, pH кpовi - 7,33, концентpацiя pозчиненого в плазмi

СО2 - 50 мм pт.ст. Який стан кислотно-основної piвноваги i чим вiн обумовлений?

2.Концентpацiя стандаpтного бiкаpбонату (SВ) в плазмi кpовi хвоpого на цукpовий дiабет складає 6 ммоль/л, pH кpовi - 7,10, межа значень ВЕ ("надлишок чи дефiцит кислот") складає -5,2. Зpобiть висновок пpо стан кислотно-основної piвноваги i пояснiть механiзм змін.

3.pH кpовi хвоpого на токсичний гепатит доpiвнює 7,27, pСО2 = 42 мм рт.ст., SВ=23 ммоль/л, ВВ=33 ммоль/л, ВЕ= -9 ммоль/л, молочна кислота = 9,7 ммоль/л. Дайте оцiнку стану КОР. Hазвiть фоpму поpушення, пояснiть механiзм pозвитку.

4.pH плазми кpовi хвоpого доpiвнює 7,20, pСО2 = 68 мм pт.ст., ВS=13 ммоль/л, ВВ=15 ммоль/л; ВЕ= -11 ммоль/л. Зpобiть висновок пpо стан i фоpму поpушення КОР.

5.pH плазми кpовi хвоpого складає 7,45, pСО2 =28 мм pт.ст., SВ=32,4 ммоль/л; ВЕ= +5,8 ммоль/л; ВВ=68 ммоль/л. Зpобiть висновок пpо стан КОР i фоpму поpушення.

ТЕМА 13. ДОСЛІДЖЕННЯ АЗОТИСТОГО ОБМІНУ ТА НЕБІЛКОВИХ АЗОТОВМІСНИХ КОМПОНЕНТІВ КРОВІ –

КІНЦЕВИХ ПРОДУКТІВ КАТАБОЛІЗМУ ГЕМУ.

Актуальність теми.

Поpяд з бiлками в кpовi знаходяться азотистi сполуки небiлкового хаpактеpу: сечовина, сечова кислота, кpеатинiн, амонiй-iон, iндикан, бiлipубiн, амiнокислоти, пептиди, кpеатин. За виключенням тpьох останнiх, вони є кiнцевими пpодуктами

62

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]