- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Оцінювання дисципліни
- •Тема 1. Предмет і задачі біохімії. МЕТА І МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛДІЖЕНЬ, ЇХ КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.
- •Тема 4. Медична ензимологія
- •Зміна активності ферментів у тканинах може служити критерієм біохімічної діагностики та ефективності лікування.
- •Чисті ферменти та їх суміші широко використовуються як лікарські препарати в терапії, хірургії, офтальмології та інших областях медицини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Тема 6. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання.
- •Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 9. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози. Глюконеогенез.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження аеробного окислення глюкози
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози.
- •Тема 12. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 13. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 15. β-Окислення ТА БІОСИНТЕЗ жирних кислот. кетоновІ тілА.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17 . Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Аспарагінова к-та – 0,07
- •Аланін – 0,55
- •Лейцин – 0,79
- •Тема 18. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань
- •Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Знати біохімічну динаміку перетворення нуклеотидів, основи їх патохімії та біохімічної діагностики.
- •Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: «Подагра, можливі причини і клінічні прояви».
- •Тема 2. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 4. Аналіз механізмів мутацій. репараціЯ ДНК.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Загальна мета.
- •Тема 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 7. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесіВ.
- •Гормони підшлункової залози.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 8. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 10. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 11. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних ФЕРМЕНТІВ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 14. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 16. Дослідження нормальних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 17. Дослідження патологічних компонентів сечі.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення.
- •Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Тема 23. Біохімія нервової тканини.
- •Мета та вихідний рівень знань.
- •Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.
- •ЛІТЕРАТУРА
Алгоритм лабораторної роботи.
1.Визначення відносної густини сечі.
Внормі відносна густина сечі - 1,017-1,022.
Уневеликий циліндр налити сечу і обережно занурити урометр. Виконати вимірювання за шкалою урометра (нижній меніск рідини).
2.Визначення рН сечі (за допомогою універсального індикатора).
На середину індикаторного папірця нанести 2 крап. сечі, через 1 хвилину співставити колір з контрольною смужкою на універсальному індикаторі та встановити відповідне значення рН дослідної сечі.
ТЕМА 17. ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ СЕЧІ.
Актуальність теми.
Порушення сечоутворення спостерігається при ушкодженні нефрону, розладах нейрогуморальної регуляції функції нирок, больовому синдромі, серцево-судинній недостатності та ін. Найбільш глибокі порушення гомеостатичної функції нирок характерні для уремії – тяжкої форми ниркової недостатності, що призводить до значного зменшення виділення з організму продуктів азотистого обміну, екскреції іонів водню і органічних кислот, зміни вмісту електролітів крові, порушенню гомеостазу. Знання біохімічних механізмів патогенезу ниркової недостатності і змін хімічного складу сечі необхідні лікарю для глибокого розуміння основ патології нирок та інших систем, мають важливе значення для розуміння патогенезу і діагностики захворювань, для оцінки ефективності лікування.
Мета та вихідний рівень знань.
Загальна мета.
Вміти використовувати знання з біохімії нирок в клінічній медицині для пояснення патогенезу різних форм патології нирок і обумовлених ними порушень гомеостазу, для діагностики і контролю лікування захворювань нирок, а також серцево-судинної, ендокринної та інших систем.
Конкретні цілі:
1.Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників сечі з метою оцінки патобіохімії жовтяниць.
2.Трактувати біохімічні механізми регуляції водно-сольового обміну та роль нирок в утворенні сечі.
3.Аналізувати біохімічний склад сечі за умов розвитку патологічних процесів: оцінювати функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну (сечовина, сечова кислота, креатин) та продуктів детоксикації (індикан, гіпурова кислота), зміни їх добового виділення.
4.Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в сечі.
Вихідний рівень знань-вмінь.
1.Біохімічний склад сечі людини в нормі.
2.Клініко-діагностичне значення аналізу складу сечі.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. Практичне вивчення |
методів |
1.1. В зошит протоколів дослідів випишіть |
якісного та кількісного визначення |
алгоритм лабораторної роботи. |
|
патологічних компонентів |
сечі і |
|
оцінка їх діагностичного значення. |
|
|
2. Патобіохімія нирок та |
водно- |
2.1. Біохімічний склад сечі людини за умов |
69
сольового обміну |
патологічних процесів. Клініко-діагностичне |
|||||
|
значення аналізу складу сечі. |
|
|
|
||
|
2.2. |
Біохімічна характеристика |
ниркового |
|||
|
кліренсу та ниркового порогу, їх діагностичне |
|||||
|
значення. |
|
|
|
|
|
|
2.3. |
Клініко-біохімічні |
зміни |
при |
||
|
гломерулонефриті, |
амілоїдозі, |
пієлонефриті, |
|||
|
гострій нирковій недостатності. |
|
|
|
||
|
2.4. |
Діагностика |
хронічної |
|
ниркової |
|
|
недостатності. |
|
|
|
|
|
|
2.5. Характеристика умов утворення і нирках |
|||||
|
каменів, їх хімічний склад та заходи |
|||||
|
профілактики. |
|
|
|
|
Індивідуальна самостійна робота студентів.
1.Підготувати реферативну доповідь на тему: «Ниркова недостатність, біохімічні зміни крові та сечі».
2.Підготувати реферативну доповідь на тему: «Якісні зміни сечоутворення при надмірному і тривалому болі».
3.Підготувати реферативну доповідь на тему: «Мікроальбумінурія. Діагностичне значення для оцінки діабетогенної нефропатії».
4.Підготувати реферативну доповідь на тему: «Зміни показників сечі при цукровому діабеті».
Алгоритм лабораторної роботи. 1. Якісне визначення білка:
До 0,5 мл сечі додати 0,5 мл 20% сульфосаліцилової кислоти. При наявності білка з'являються білі пластівці.
Кількісне визначення білка:
Проба Геллера: на 0,5 мл 5% розчину HNO3 нашаровують 0,5 мл сечі, утворюється біле ниткоподібне кільце, що відповідає 0,033 г/л білка.
2. Якісне визначення глюкози з реактивом Фелінга:
До 20 крап. сечі додають 10-20 крап. реактиву Фелінга, кип'ятять. При наявності глюкози з'являється жовтий осад.
Кількісне визначення глюкози за Альтгаузеном:
До 1 мл 10% NaOH додають 4 мл сечі, кип'ятять 1 хвилину та співставляють з стандартною шкалою.
Кількісне визначення глюкози за допомогою "Глюкотесту", в основі якого лежить глюкозоксидантна реакція з утворенням глюконової кислоти у присутності кисню. Ступінь забарвлення індикаторної смужки порівнюють із стандартною шкалою.
3. Якісне визначення крові бензидиновою пробою:
До 20 крап. сечі додають 20 крап. бензидинового реактиву, 5 крап. H2O2. При наявності кров'яних пігментів сеча забарвлюється в зелений колір.
4. Визначення кетонових тіл:
До 20 крап. сечі додають 20 крап. 10% NaOH, 20 крап. нітропрусиду натрію, 10 крап. CH3COOH. При наявності кетонових тіл з'являється вишневе забарвлення.
Визначення ацетону за допомогою набору для експрес-аналізу "Ацетон в сечі". Про наявність ацетону свідчить фіолетове забарвлення таблетки.
5. Визначення жовчних кислот в сечі:
Через паперовий фільтр фільтрують 2 мл сечі. У конус фільтра вносять 1 крап. HNO3. При наявності жовчних кислот на фільтрі утворюються різнокольорові кільця (зеленого, синього, червоного, жовтого кольорів).
6. Визначення уробіліну в сечі:
До 1 мл сечі додають 5 крап. 5% розчину CuSO4 та 0,5 мл хлороформу. Перемішують. При позитивній реакції нижній шар забарвлюється в рожевий колір.
70